Ухвала

від 23.04.2013 по справі 2а-3360/09

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2013 року м. Київ К/9991/66301/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Гашицького О.В.,

Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок додаткової пенсії згідно зі статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2008 рік.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2011 року, позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано провести перерахунок с ОСОБА_3 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 75% мінімальної пенсії за віком, тобто відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 12 серпня 2008 року по 31 грудня 2008 року і здійснити відповідні виплати на користь позивача. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, особою, що віднесена до категорії 1 громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Позивач звернувся до суду, вважаючи неправомірною відмову відповідача провести перерахунок пенсії у розмірі, встановленому статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно зі статті 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Розрахунок пенсії позивачу відповідачем проведено виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що дії відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено статтями 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірними.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відхилити, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 жовтня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 вересня 2011 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: