Ухвала

від 14.03.2012 по справі 2а-3360/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 р. Справа № 1811/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Святецького В.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 28.09.2009 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по квітень 2009 року та зобов'язання з 01.04.2009 року проводити виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не меншому за розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дітей віком до 6 років.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2009 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації та зобов'язано останнього провести перерахунок виплатити позивачу недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі, встановленого Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з врахуванням виплачених протягом 2007 року сум, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. В свою чергу відповідно до підп. 8 п. 8 «Положення про Міністерство праці та соціальної політики України» затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1543, головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство праці та соціальної політики України. Окрім того апелянт наголошує, що не має повноважень на самостійне визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або проводити відповідну доплату та відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснює за ним догляд, а, отже, має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому судом першої інстанції зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». При цьому колегія суддів вважає, що конкретні розрахунки розміру допомоги повинен визначити відповідач в межах передбачених Конституцією та законами України повноважень.

Що стосується 2008 року, то рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI стосовно внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Відповідно до пунктів 5 та 6 вказаного рішення Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Одночасно з цим, слід зазначити, що цим рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційними положення пункту 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», які діяли по 31 грудня 2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог за 2008 рік слід відмовити, оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2009 році, то згідно з ч.2 ст. 46 розділу V Закону від 26 грудня 2008 року N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Щодо зобов'язання відповідача у майбутньому виплачувати спірну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, то у такій вимозі слід відмовити, оскільки сторона відповідача, в особі управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації , не позбавила права позивача отримувати таку допомогу, а відповідно в цій частині не порушено позивача права, свободи чи інтереси.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. 160, ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації - залишити без задоволення, а постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 12 листопада 2009 року у справі № 2а-3360/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.В. Святецький

ОСОБА_3