Постанова

від 15.05.2013 по справі 39/107

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 39/107 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інвестиційно-будівельна компанія"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р.

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 19.03.2013 р.

у справі № 39/107 господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інвестиційно-будівельна компанія"

про стягнення 415 699,91 грн.

за участю представників:

ТОВ "Мегаполісбуд" - Осадчий В.Б., Шостак Т.А.;

ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія" - не з'явилися;

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаполісбуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом та просило суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія" 415 699,91 грн., у т.ч. 373 355,60 грн. основного боргу, 29 331,75 грн. пені, 13 012,56 грн. процентів річних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за умовами договору підряду № 21/12-10 від 21.12.2010 р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт (т.1 а.с.5-7, т.2 а.с.47-48).

Відповідач у справі - ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія" у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що:

- позивачем не враховано умови додаткової угоди № 1 від 10.01.2011 р. до договору, відповідно до якої ціну договору зменшено до 474 124,00 грн.;

- акти виконаних робіт відповідач не підписував, враховуючи наявність у відповідних актах недоліків, отже, підстави для оплати виконаних робіт відсутні (т.1 а.с.137-140).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 373 355,60 грн. основного боргу, 19 342,89 грн. пені, 13 011,19 грн. процентів річних (т.2 а.с.102-117).

Частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- відповідач частково не оплатив виконані та прийняті роботи у встановлений договором строк, допустивши заборгованість у розмірі 263 391,00 грн.;

- за порушення виконання грошових зобов'язань ст. 625 ЦК України встановлено відповідальність у вигляді зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням процентів річних, у зв'язку з чим, вимоги позивача у цій частині мотивовані, з урахуванням здійсненого судом перерахунку;

- договором встановлена відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань з оплати виконаних робіт у вигляді пені, вимоги про стягнення якої обґрунтовано заявлені позивачем. При цьому, вимога про стягнення пені задоволена судом частково, з урахуванням здійсненого судом перерахунку;

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р. залишено без змін (т.2 а.с.178-192).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.2-7).

До розгляду поданої касаційної скарги по суті, відповідач направив клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, посилаючись на хворобу свого повноважного представника, яке відхилено касаційною інстанцією з тих підстав, що: явка представників сторін в засідання касаційної інстанції не є обов'язковою і не визнана такою судом; відповідачем, в порушення вимог ст.36 ГПК України, не надано доказів наявності обставин, на які він посилається у клопотанні; у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засідання касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час вирішення спору по суті та перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини.

21.12.2010 р. між сторонами у справі укладено договір підряду № 21/12-10, відповідно до п. 2.1 якого позивач зобов'язався на свій ризик, власними силами та засобами, з матеріалів відповідача виконати у відповідності до наданої робочої документації, діючих будівельних норм та правил, та здати в установлений даним договором строк, комплекс робіт по влаштуванню пальового поля із буроін'єкційних паль в кількості 236 шт. на об'єкті будівництва "Житлово-офісний комплекс з об'єктами соціально-побутового, торговельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва".

Згідно п. 2.3 договору відповідач зобов'язався надати позивачу будівельний майданчик, передати дозвільну документацію, а також затверджену у встановленому порядку робочу документацію, забезпечити фронтом робіт, матеріалами та своєчасно прийняти у підрядника виконані роботи та оплатити їх згідно з умовами даного договору.

Судами правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, в силу ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх .

Зазначений договір, враховуючи положення ст. ст. 173-175 ЦК України, є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи за договором.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 5.3. договору остаточний розрахунок за фактично виконані роботи проводиться протягом 7 банківських днів після отримання рахунка-фактури на підставі підписаних сторонами довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акта приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в.

Відповідно до п. 6.1. договору здавання-приймання фактично виконаних обсягів робіт по даному договору оформлюється актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ - 2В) і довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ - 3), які підрядник (позивач) не пізніше 25 числа звітного місяця оформляє і передає для перевірки та підписання уповноваженому представнику замовника (відповідача). Разом з актами здачі-приймання виконаних робіт підрядник передає на розгляд замовнику виконавчу документацію (2 екземпляри), в обсягах, затверджених ДБНіП.

Як визначено у п. 6.2. договору, відповідач протягом 5-ти робочих днів перевіряє надані акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт на предмет відповідності їх фактичним обсягам і витратам, виконавчу документацію на відповідність вимогам ДБНіП, підписує та передає підряднику оформлені акти здачі-приймання виконаних підрядних робіт, або у той же строк доводить до відома підрядника про відмову в оформленні актів здачі-приймання підрядних робіт, вказавши обгрунтовану причину відмови.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку надання відповідачем відмови від прийняття робіт сторони в 3-денний строк складають дефектний акт із зазначенням всіх недоліків та строками на їх усунення. У випадку відмови позивача від підписання дефектного акта, замовник має право скласти такий акт без участі підрядника та направити йому дефектний акт на виконання у 5-денний термін. У випадку відмови підрядника виконати вимоги, викладені у відповідному дефектному акті, або якщо він порушує встановлені актом строки на усунення недоліків, замовник має право усунути такі недоліки силами третіх осіб з відшкодуванням понесених витрат за рахунок підрядника або пропорційно зменшити суму, належну до оплати підряднику за фактично виконані роботи.

Судами встановлено, що за результатами виконання передбачених умовами договору робіт позивачем були оформлені (з урахуванням вимог відповідача, вказаних в листах № 222 від 11.03.2011 р., № 269 від 28.13.2011 р.) та передані (надіслані: поштовим відправленням згідно фіскального чеку № 0142 та опису вкладення у цінний лист від 15.02.2011 р., листом № 03/ібк-2 від 16.03.2011 р. згідно фіскального чеку № 5709 та опису вкладення у цінний лист від 16.03.2011 р., листом № 04/ібк-2 від 04.04.2011 р. згідно фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист від 04.05.2011 р.) для перевірки та підписання відповідачеві документи, передбачені умовами даного договору, в тому числі, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. (форма № КБ-3) та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. (форма № КБ-2в) на суму 786 355,60 грн.

Зокрема, в останній раз позивач надіслав відповідачу виправлені довідку про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. (форма № КБ-3) та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 р. (форма № КБ-2в) на суму 786 355,60 грн. супровідним листом № 04/ібк-2 від 04.04.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 04.05.2011 р. В свою чергу, відповідач отримав наведені довідку та акт 10.05.2011 р. , що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Натомість, в порушення умов п. 6.2 договору, відповідач протягом 5-ти робочих днів не перевірив та не передав позивачу підписані довідку та акт на суму 786 355,60 грн. та не довів до відома позивача про відмову в оформленні вказаних документів із зазначенням обгрунтованої причини відмови.

При цьому, за виконані роботи відповідач частково розрахувався, сплативши 413 000,00 грн.

В силу ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Разом з тим, як вірно встановлено судами, відповідач не виконав вимог зазначених норм, мотивів відмови від підписання акта не навів, отже, виконані позивачем роботи вважаються прийнятими.

Суди дійшли правильного висновку про те, що оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних робіт у визначений строк, допустивши заборгованість у розмірі 373 355,60 грн., вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у вказаному розмірі є обгрунтованими.

Правомірно не прийняті до уваги судами твердження відповідача про те, що відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 10.01.2011 р. до договору вартість виконаних робіт зменшена до 474 124,00 грн.

Так, як вбачається з висновку судово-технічної експертизи, призначеної судом першої інстанції, відтиск печатки від імені TOB "Мегаполісбуд" у додатковій угоді № 1 від 10.01.2011 р. до договору нанесений не в той час, яким датований даний документ, тобто не 10.01.2011 р., а в період 03 - 19.11.2010 р. , а таке, в свою чергу, призводить до висновку, що відтиск печатки від імені позивача у додатковій угоді № 1 від 10.01.2011 р. передує не тільки даті додаткової угоди № 1 від 10.01.2011 р., але й даті укладення основного договору. В той же час, висновком судово-технічної експертизи підтверджується, що відтиск печатки від імені TOB "Інвестиційно-будівельна компанія" у додатковій угоді № 1 від 10.01.2011 р. до договору нанесений в той час, яким датований даний документ, тобто 10.01.2011 р.

Таким чином, встановивши вищенаведені обставини, суди дійшли висновку, що додаткова угода № 1 від 10.01.2011 р., на яку відповідач посилається як на підставу своїх заперечень в частині суми основного боргу, не є укладеним правочином (договором) в розумінні ст.ст. 202, 638, 640 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судами факту прострочення грошового зобов'язання відповідачем, ними зроблено правильний висновок щодо задоволення вимог про стягнення процентів річних у розмірі 13 011,19 грн., з урахуванням здійсненого судом перерахунку.

Крім того, в силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесена, зокрема, пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Договором передбачена відповідальність у випадку порушення строків оплати виконаних робіт у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.11.3.).

Враховуючи зазначене, судами правомірно задоволена вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 19 342,89 грн., з урахуванням здійсненого судами перерахунку.

За таких обставин, підстави для зміни чи скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р., якою залишено без змін рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2012 р., відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. у справі № 39/107 господарського суду міста Києва залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія" - без задоволення.

Головуючий суддя Кузьменко М.В.

Судді Васищак І.М.

Палій В.М.