Ухвала

від 14.01.2013 по справі б8/075-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"14" січня 2013 р. Справа № Б8/075-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/075-12

за заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, буд. 26-А (Кредитор ),

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код юридичної особи: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

розпорядник майна Боржника: арбітражний керуючий Шкабрій Михайло Петрович, який діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 470238, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 10 березня 2010 року та ухвали господарського суду Київської області у справі від 20 серпня 2012 року у справі № Б8/075-12;

Заявник 1 - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: 07800, АДРЕСА_1;

Заявник 2 - Державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, ідентифікаційний код: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361;

за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство:

від Кредитора: Качмазов Р.М., який діє на підставі довіреності № 030/7/1/7-10 від 11 січня 2013 року;

розпорядник майна Боржника - арбітражний керуючий Шкабрій М.П. особисто, який діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 470238, виданої Державним департаментом з питань банкрутства 10 березня 2010 року та ухвали господарського суду Київської області у справі від 20 серпня 2012 року у справі № Б8/075-12;

від Боржника, Заявника 1, Заявника 2: не з'явились, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/075-12 за заявою ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (ідентифікаційний код: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л.Українки, буд. 26-А) (Кредитор ) про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» (ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9) (Боржник ), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 06 липня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 серпня 2012 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора, введено процедуру розпорядження майном Боржника та призначено арбітражного керуючого Шкабрія М.П. розпорядником майна Боржника; призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 19 листопада 2012 року; призначено на 18 лютого 2013 року засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство; вирішено інші процедурні питання у справі.

Відповідно до матеріалів справи публікація оголошення про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» здійснена в газеті «Урядовий Кур'єр» від 28 вересня 2012 року № 176 (4820).

25 жовтня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (Заявник 2 ) надійшла заява № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року (вх. № 17028 від 25 жовтня 2012 року) про визнання кредитором у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 19 листопада 2012 року.

30 жовтня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (Кредитор ) надійшла заява № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17361 від 30 жовтня 2012 року) про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів з доданими документами, яка ухвалою господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року призначена до розгляду в судовому засіданні на 19 листопада 2012 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 19 листопада 2012 року від розпорядника майна Боржника надійшов звіт розпорядника майна про свою діяльність у справі № Б8/075-12 від 19 листопада 2012 року (вх. № 18569 від 19 листопада 2012 року) з доданими документами, в тому числі з попереднім реєстром вимог кредиторів Боржника станом на 19 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19 листопада 2012 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4- 6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі № Б8/075-12 на один місяць; відкладено попереднє засідання у справі № Б8/075-12 на 10 грудня 2012 року; відкладено судові засідання для розгляду заяв Заявників 1 та 2, Кредитора з вимогами до Боржника на 10 грудня 2012 року; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 18 березня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10 грудня 2012 року продовжено строки, встановлені абз.абз. 4- 6 п. 11 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі № Б8/075-12 на один місяць від раніше продовжених; відкладено попереднє засідання у справі № Б8/075-12 на 14 січня 2013 року; відкладено судові засідання для розгляду заяв Заявників 1 та 2, Кредитора з вимогами до Боржника на 14 січня 2013 року; призначено судове засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство на 15 квітня 2013 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

В судові засідання 14 січня 2013 року для розгляду заяв з вимогами до Боржника Заявника 2, Кредитора з'явились представник Кредитора та розпорядник майна Боржника, які надали свої пояснення у справі.

Детально дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судових засіданнях 14 січня 2013 року, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство, після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно із статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно абз. абз. 2, 3 ч. 4 ст. 14 Закону про банкрутство, заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку.

Частиною 2 п. 46 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом: «Постанова № 15») визначено, що відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону заяви цих кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена Законом, тобто тим господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. За змістом абзацу третього частини шостої статті 14 Закону вимоги цих кредиторів встановлюються згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний: розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; скликати збори кредиторів; надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника; виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону про банкрутство, боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Частиною 48 Постанови № 15 встановлено, що відповідно до частини третьої статті 14 Закону боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна письмово повідомляє заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 8.7. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом: «Рекомендації»), боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме. Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду .

Відповідно до п.п. 8.10. Рекомендацій, вимоги кредиторів до боржника, щодо визнання яких розпорядником майна чи іншими кредиторами подані заперечення, розглядаються господарським судом з викликом боржника, кредитора, вимоги якого оспорюються та інших кредиторів, що заявили заперечення стосовно цих вимог. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.

Частиною 1 п. 29 Постанови № 15 передбачено, що згідно з частиною шостою статті 14 Закону вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За змістом цієї норми до реєстру мають включатися визнані вимоги всіх конкурсних кредиторів, у тому числі безспірні вимоги кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) порушено справу про банкрутство.

Як встановлено судом, публікація оголошення про порушення провадження у цій справі про банкрутство здійснена в газеті «Урядовий Кур'єр» від 28 вересня 2012 року № 176 (4820).

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що заяви Заявника 2, Кредитора (ініціюючого) подані до господарського суду Київської області в строк, визначений ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство.

Як зазначено, через відділ діловодства господарського суду Київської області від розпорядника майна Боржника надійшов попередній реєстр вимог кредиторів Боржника станом на 19 листопада 2012 року, відповідно до якого вимоги Заявника 2 в сумі 276 333,49 грн. віднесені до 3 черги вимог кредиторів та в сумі 6 778,66 грн. віднесені до 6 черги вимог кредиторів; вимоги Кредитора на загальну суму 445 626,05 грн. віднесені до 4 черги вимог кредиторів.

Представник Боржника в судові засідання 14 січня 2013 року не з'явився, заперечення стосовно вимог, заявлених Заявником 2 та Кредитором не надав.

Як вже було зазначено, п. 8.7. Рекомендацій, передбачено, що боржник разом з розпорядником майна розглядає копії заяв кредиторів, які надійшли на їх адресу. Боржник може визнати вимоги повністю, частково або відхилити. Якщо вимоги боржником визнаються повністю, то вони включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Завдання розпорядника майна полягає в перевірці обґрунтованості визнання боржником грошових вимог. Розпоряднику майна не надано право самостійно включати до реєстру вимоги кредиторів, за виключенням випадків, коли керівник боржника ухиляється від розгляду вимог кредиторів або взагалі відсутній і місцезнаходження його невідоме . Про наслідки розгляду заяв розпорядник майна письмово повідомляє заявників та господарський суд. Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду.

В поданому розпорядником майна Боржника звіті № Б8/075-12 від 19 листопада 2012 року повідомлено, що розпорядник майна Боржника звертався неодноразово до Боржника з вимогою визначити дату розгляду кредиторських вимог однак, вказані звернення були проігноровані Боржником та не розглянуті ним в зв'язку з чим розпорядник майна Боржника не повідомив кредиторів про результати розгляду їх вимог та вважає, що всі вимоги кредиторів підлягають розгляду в судовому засіданні; на підтвердження звернення до Боржника розпорядником майна Боржника надано копії запитів, направлених Боржнику з доказами направлення.

Враховуючи вищевикладене, в зв'язку з відсутністю в матеріалах справи № Б8/075-12 жодних відомостей про визнання чи відхилення Боржником заяв з вимогами до Боржника, суд приймає реєстр вимог кредиторів Боржника, підписаний розпорядником майна Боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, п. 8.7. Рекомендацій, суд виходить з наявних матеріалів справи.

За результатом розгляду заяв Заявника 2, Кредитора з кредиторськими вимогами до Боржника, розглянувши перелічені вимоги Заявника 2, Кредитора з долученими доказами, дослідивши позиції Заявника 2, Кредитора, розпорядника майна Боржника, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують . Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Визначення терміну «кредитор» надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника . Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами та такими, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

При прийнятті рішення щодо визначення кредиторів Боржника суд бере до уваги судову практику застосування норм процесуального права з питання повноважень господарського суду на стадії проведення попереднього засідання у провадженнях справ про банкрутство.

Зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 14 квітня 2009 року у справі № 9/83, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. Виходячи з вимог вказаної статті спеціального Закону, на господарський суд у попередньому засіданні покладається обов'язок розглянути реєстр вимог кредиторів, а також вимоги кредиторів, які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог, щодо яких були заперечення боржника. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правову оцінку грошовим вимогам кредиторів, в процедурах банкрутства, виходячи з наданих повноважень, може надати лише господарський суд, який розглядає в попередньому засіданні поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів боржника у повному обсязі .

В постанові Вищого господарського суду України від 08 квітня 2009 року у справі № Б11/314-07, суд вказує на те, що згідно із ч. 2 ст. 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Отже, незважаючи на визнання боржником грошових вимог кредитора, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора .

В постанові Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року у справі № 7/4-4/2 Вищий господарський суд України вказує, що в силу ч. 2 вказаної статті господарський суд у попередньому засіданні розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Таким чином, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний розглянути грошові вимоги кредиторів, перевірити обґрунтованість цих вимог до боржника та надати їм належну правову оцінку . В залежності від встановленого господарський суд має визнати (частково або повністю) або відхилити вимоги кредитора до боржника. Отже, відхиляючи частково чи повністю вимоги кредитора до боржника, суд в ухвалі зобов'язаний вказати підстави невизнання цих вимог.

В судові засідання 14 січня 2013 року, призначені для розгляду кредиторських вимог Заявника 2, Кредитора Заявник 2 не з'явився, вимоги п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року не виконав; Кредитор хоча і з'явився в судове засідання, проте вимоги п. 5 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року не виконав.

Враховуючи вище викладене, в зв'язку з невиконанням Заявником 2 та Кредитором вимог ухвали господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року, керуючись ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає заяви з кредиторськими вимогами до Боржника, які надійшли від Заявника 2, Кредитора за наявними матеріалами справи.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог Кредитора , викладених в заяві № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17361 від 30 жовтня 2012 року) про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів, перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Кредитором до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Кредитором в заяві № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17361 від 30 жовтня 2012 року) про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів заявлено вимоги до Боржника, а саме Кредитор просить: визнати його кредитором з грошовими вимогами в сумі 87 681,38 грн.; включити його в реєстр вимог кредиторів Боржника з грошовими вимогами в сумі 87 681,38 грн.

Вимоги Кредитора вмотивовані тим, що станом на дату подання заяви № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів рішення господарського суду Київської області від 22 березня 2012 року у справі № 7/005-12 про стягнення з Боржника на користь Кредитора 87 681,38 грн. не виконано, кошти в сумі 87 681,38 грн. Боржником Кредитору не сплачені.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вимоги Кредитора, викладені в заяві № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів в сумі 87 681,38 грн. підтверджені рішенням господарського суду Київської області від 22 березня 2012 року у справі № 7/005-12 відповідно до якого позов Кредитора до Боржника задоволено частково; вирішено стягнути з Боржника на користь Кредитора 61 625,06 грн. інфляційних втрат, 24 335,64 грн. 3% річних та 1 720,68 грн. судового збору; наказом господарського суду Київської області від 13 квітня 2012 року у справі № 7/005-12, виданого на виконання рішення господарського суду Київської області від 22 березня 2012 року (повне рішення складено 02 квітня 2012 року) у справі № 7/005-12, яке набрало законної сили 13 квітня 2012 року про стягнення з Боржника на користь Кредитора 61 625,06 грн. інфляційних втрат, 24 335,64 грн. 3% річних та 1 720,68 грн. судового збору.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги Кредитора є обґрунтованими, доведеними суду, тому визнаються судом в повному обсязі - на загальну суму 87 681,38 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 38 коп.), що складаються з 61 625,06 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень 06 коп.) інфляційних втрат, 24 335,64 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять п'ять гривень 64 коп.) 3% річних та 1 720,68 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 68 коп.) судового збору.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що Кредитор при поданні заяви № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року про визнання кредитором та включення до реєстру кредиторів поніс витрати по оплаті судового збору в сумі 1 073,00 грн., що підтверджено квитанцією № 2 від 28 жовтня 2012 року.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Кредитором.

Відповідно до абз. 1 п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 31, п.п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

В зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/075-12 грошові вимоги Кредитора в сумі 87 681,38 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 38 коп.), що складаються з 61 625,06 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень 06 коп.) інфляційних втрат, 24 335,64 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять п'ять гривень 64 коп.) 3% річних та 1 720,68 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 68 коп.) судового збору, - що на загальну суму 87 681,38 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 38 коп.) підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, витрати на оплату судового збору в справі № Б8/075-12 в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), що підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

В ході детального, об'єктивного дослідження вимог Заявника 2 , перевірки в судовому процесі обставин справи в їх сукупності на підставі поданих Заявником 2 до господарського суду письмової заяви з вимогами до Боржника та документів на їх підтвердження, дослідження інших матеріалів справи, суд дійшов наступних висновків.

Заявником 2 в заяві № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року (вх. № 17028 від 25 жовтня 2012 року) про визнання кредитором у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника, заявлено вимоги до Боржника, а саме Заявник 2 просить: визнати його кредитором у справі № Б8/075-12; включити до складу кредиторських вимог у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника вимоги Заявника 2 в сумі 283 112,15 грн.

Свої вимоги Заявник 2 обґрунтовує наступним: Заявник 2 у своїй заяві зазначає, що Боржником не сплачені самостійно обчислені ним у відповідності з п. 286.2 Податкового кодексу України суми зобов'язань по орендній платі за землі державної та комунальної власності згідно договору № 040732400006; окрім того, на підставі ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку своєчасності подання декларації з плати за землю Боржником про що складено акт № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року, якою встановлено порушення приписів п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати зобов'язання по платі за землю, про що Боржнику на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції; загальна сума заборгованості по орендній платі за землі державної та комунальної власності перед бюджетом з врахуванням сплаченої суми 228 449,09 грн. за рахунок переплат становить 276 333,49 грн.; Заявником 2 у відповідності до вимог ст. 129 Податкового кодексу України Боржнику нарахована пеня в сумі 6 778,66 грн.; як зазначає Заявник 2, ним в зв'язку з наявністю податкової заборгованості Боржнику надіслано податкову вимогу від 16 березня 2011 року № 83, яка 12 квітня 2011 року отримана уповноваженою особою.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 221 від 22 серпня 2006 року Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Боржник взятий на облік у Державній податкової інспекції у Бородянському районі Київської області 22 серпня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В п.п. 9.1.10. ст. 9 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю є загальнодержавним податком.

Згідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до абз 1 п. 286.1., п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В абз. 1 п. 288.1., 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно п. 29 Постанови № 15, у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Безспірність вимог щодо стягнення недоїмок зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) має підтверджуватися документами про узгодження суми податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (пункт 5.1 статті 5 цього Закону). Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв рішення з порушенням законодавства, податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня прийняття рішення в адміністративному чи судовому порядку (пункт 5.2.2 статті 5 та пункт 16.2 статті 16). Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1 статті 5).

Для підтвердження узгодження суми податкового боргу Боржника перед Заявником 2 останнім надано копії: податкової декларації № 1549 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), заповненої Боржником 31 січня 2011 року та підписаної керівником Боржника та головним бухгалтером Боржника, підписи яких засвідчені печаткою Боржника, якою Боржник самостійно визначив податкове зобов'язання по платі за землю на 2012 рік на загальну суму 292 129,12 грн.; податкової декларації № 1685 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік на загальну суму 311 784,45 грн.; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року з відміткою про отримання 13 квітня 2011 року головним бухгалтером Боржника; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07800 0225770 5, адресованого Боржнику з відміткою про вручення 21 жовтня 2011 року уповноваженій особі; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07800 0225770 5, адресованого Боржнику з відміткою про вручення 21 жовтня 2011 року уповноваженій особі; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07800 0225770 5, адресованого Боржнику з відміткою про вручення 21 жовтня 2011 року уповноваженій особі; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року; рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 07800 0225770 5, адресованого Боржнику з відміткою про вручення 21 жовтня 2011 року уповноваженій особі; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 00013100520 від 21 березня 2012 року з відміткою про отримання 21 березня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001311520 від 21 березня 2012 року з відміткою про отримання; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001321520 від 21 березня 2012 року з відміткою про отримання 21 березня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001321520 від 21 березня 2012 року з відміткою про отримання; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001801520 від 19 червня 2012 року; повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07800 0269511 7, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 03 липня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001801520 від 19 травня 2012 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року; повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07800 0272072 3, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 23 липня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року; зворотного боку облікової картки платника станом на 31 грудня 2011 року; зворотного боку облікової картки платника станом на 17 серпня 2012 року; корінця податкової вимоги форми «Ю» від 16 березня 2011 року № 83 та повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 07800 0190283 6, адресованого Боржнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 12 квітня 2011 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 19 березня 2007 року між Немішаївською селищною радою та Боржником було укладено договір оренди земельної ділянки від 19 березня 2007 року, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець (відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 березня 2007 року - Немішаївська селищна рада), на підставі Рішення Немішаївської ради від 27 грудня 2006 року за № 6-У «Про надання дозволу на заключення Договору довгострокової оренди земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Укр-Буд-Сервіс» під будівництво мікрорайону «Південний» в смт Немішаєве Бородянського району Київської області», за Актом приймання-передачі передає, а орендар (відповідно до договору оренди земельної ділянки від 19 березня 2007 року - Боржник) приймає в оренду (довгострокове платне користування) земельну ділянку (далі - об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором.

Відповідно до Витягу з нормативної грошової оцінки з врахуванням коефіцієнту індексації станом на 01 січня 2007 року Бородянського районного відділу земельних ресурсів № 9 від 10 січня 2007 року нормативна грошова оцінка всієї земельної ділянки для будівництва житлового мікрорайону, що перебуває в користуванні у Боржника становить 3 247 500,00 грн.

Згідно ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Заявником 2 до своєї заяви № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року про визнання кредитором у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника для підтвердження нарахування Боржнику штрафних санкцій у відповідності до вимог вище перелічених норм Податкового кодексу України, додано копії: корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 70,29 грн.; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 00013100520 від 21 березня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001311520 від 21 березня 2012 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001321520 від 21 березня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001321520 від 21 березня 2012 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001801520 від 19 червня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001801520 від 19 травня 2012 року; корінця податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року; Акту «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року; зворотного боку облікової картки платника станом на 31 грудня 2011 року; зворотного боку облікової картки платника станом на 17 серпня 2012 року, - з доказами отримання/ направлення.

Згідно ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Абзацем 1 п. 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Перевіркою правильності нарахування Заявником 2 пені Боржнику, судом встановлено, що остання визначена Заявником 2 вірно і обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. 129 Податкового кодексу України.

Боржником не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості перед Заявником 2.

Врахувавши вище викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, доведеними суду, тому визнаються судом в повному обсязі в сумі 283 112,15 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сто дванадцять гривень 15 коп.).

Відповідно до поданого розпорядником майна Боржника попереднього реєстру вимог кредиторів Боржника станом на 19 листопада 2012 року, вимоги Заявника 2 в сумі 276 333,49 грн. віднесені до 3 черги вимог кредиторів та в сумі 6 778,66 грн. віднесені до 6 черги вимог кредиторів.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що заборгованість Боржника перед Заявником 2 на загальну суму 283 112,15 грн. складається з: недоїмки по сплаті плати за землю в сумі 229 394,81 грн., штрафних санкцій в сумі 46 938,68 грн., пені в сумі 6 778,66 грн.

Заборгованість Боржника перед Заявником 2 по штрафних санкціях на загальну суму 46 938,68 грн. підтверджена: корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 70,29 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 квітня 2011 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 13985,94 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004101520 від 12 вересня 2011 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 10 000,00 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004461520 від 14 вересня 2011 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 806,77 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004681520 від 26 вересня 2011 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 8 586,46 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0004691520 від 26 вересня 2011 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 00013100520 від 21 березня 2012 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 780,00 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001311520 від 21 березня 2012 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001321520 від 21 березня 2012 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 8 749,22 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001321520 від 21 березня 2012 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001801520 від 19 червня 2012 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 1 980,00 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № 0001801520 від 19 травня 2012 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; корінцем податкового повідомлення-рішення форми «Ш» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року, виставленого Боржнику з вимогою про оплату штрафу в сумі 1 980,00 грн.; Актом «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання до бюджету» № НОМЕР_2 від 13 липня 2012 року, в якому зазначено, що при проведенні камеральної перевірки Боржника встановлено порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з плати за землю, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто Боржника до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу; зворотнім боком облікової картки платника станом на 31 грудня 2011 року; зворотнім боком облікової картки платника станом на 17 серпня 2012 року, - які додані до заяви Заявника 2 з вимогами до Боржника № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року про визнання його кредитором у справі про банкрутство Боржника.

Згідно п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Відповідно до абз. 5 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про склад вимог з податками і зборами (обов'язковими платежами) при порушенні справ про банкрутство суди мають виходити з того, що суми пені, штрафів та інших фінансових санкцій враховуються окремо в реєстрі вимог кредиторів і задовольняються у шосту чергу в порядку черговості, встановленої статтею 31 Закону.

Враховуючи вище викладене, вимоги Заявника 2 у вигляді недоїмки по сплаті плати за землю в сумі 229 394,81 грн. підлягають задоволенню в третю чергу задоволення вимог кредиторів, у вигляді штрафних санкцій в сумі 46 938,68 грн. підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, у вигляді пені в сумі 6 778,66 грн. підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

В зв'язку з цим, суд визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/075-12 грошові вимоги Заявника 2 на загальну суму 283 112,15 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сто дванадцять гривень 15 коп.), що складаються з недоїмки по сплаті плати за землю в сумі 229 394,81 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 81 коп.), які підлягають задоволенню в третю чергу задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій в сумі 46 938,68 грн. (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 68 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 6 778,66 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 66 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 14 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні , з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні.

Заява Заявника 2 № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року (вх. № 17028 від 25 жовтня 2012 року) про визнання кредитором у справі № Б8/075-12 про банкрутство Боржника надійшла до господарського суду Київської області 25 жовтня 2012 року, отже ставка судового збору за її подання становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. ?г? п. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються: витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

Керуючись ч. ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», стягнути з Боржника судовий збір в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), що підлягає задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, заслухавши Кредитора, розпорядника майна Боржника в судових засіданнях під час яких розглядались заяви з вимогами до Боржника Заявника 2, Кредитора, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні про визнання чи відхилення вимог Заявника 2, Кредитора.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 67 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 11, 13, 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 33- 35, 43, 49, 75, 82, 83, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 76, 129, 286, 287 Податкового кодексу України, ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року №05-5/1193, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» № 764/27/27/7-10 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17361 від 30 жовтня 2012 року) в частині визнання кредитором, - задовольнити .

Визнати вимоги ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ МІСТОБУДУВАННЯ» (ідентифікаційний код: 01422832, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, буд. 26-А) у сумі 61 625,06 грн. (шістдесят одна тисяча шістсот двадцять п'ять гривень 06 коп.) інфляційних втрат, у сумі 24 335,64 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять п'ять гривень 64 коп.) 3% річних та у сумі 1 720,68 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 68 коп.) судового збору, - що на загальну суму 87 681,38 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят одна гривня 38 коп.) підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів, витрати на оплату судового збору в справі № Б8/075-12 в сумі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.), що відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.

2. Заяву Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361) № 1322/9/10-026 від 12 жовтня 2012 року (вх. № 17028 від 25 жовтня 2012 року) в частині визнання кредитором, - задовольнити .

Визнати вимоги Заявника 2 - Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби (ідентифікаційний код: 19422353, місцезнаходження: 07800, Київська обл., смт Бородянка, вул. Леніна, 361) у сумі 283 112,15 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сто дванадцять гривень 15 коп.), що складаються з недоїмки по сплаті плати за землю в сумі 229 394,81 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири гривні 81 коп.), які підлягають задоволенню в третю чергу задоволення вимог кредиторів, штрафних санкцій в сумі 46 938,68 грн. (сорок шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 68 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, пені в сумі 6 778,66 грн. (шість тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 66 коп.), які підлягають задоволенню в шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

Стягнути з Боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-БУД-СЕРВІС» (ідентифікаційний код: 34571267, місцезнаходження: 07800, Київська обл., Бородянський район, смт Бородянка, пров. Жовтневий, буд. 9) в доход Державного бюджету 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) судового збору, які підлягають задоволенню в першу чергу задоволення вимог кредиторів та кредитором за якими є державна податкова інспекція у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби, як орган стягнення до Державного бюджету України.

3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.