Рішення

від 06.03.2009 по справі 50/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/199

06.03.09

за позовом                              товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн ХХІ Медіа                                                   Груп"Vision XXI Media group"

до                               Державного підприємства "Завод "Арсенал"

третя особа                    Київський апеляційний адміністративний суд

про                              виділ частки в натурі

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

Від позивача                 Волокітін О.В.(дов. від 20.08.2008)

                              Крупенко В.А.(дов. від 15.07.2008)

                              Дідковський О.М.(дов. від 02.03.2009)

Від відповідача         Недашківська О.В.(дов. від 26.12.2008)

                              Баранова О.А.(дов. від 15.10.2007)

Від третьої особи          Заєць Т.О.(дов. від 20.01.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про виділення товариству з обмеженою відповідальністю "Віжн XXI Медіа груп "Vision XXI Media group" в натурі частку у розмірі 92/100, площею 269,56 кв. м., у недобудованих (неприйнятих в експлуатацію) нежитлових приміщеннях, створених на базі відкритої галереї та розташованих в м. Києві по вул. Московській, 8, згідно із запропонованим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України(висновок № 3509 від 06 травня 2008 року) найдоцільнішим варіантом, а саме: виділ ДП "Заводу "Арсенал" в натурі частки для влаштування підсобного приміщення площею 23,44 кв. м. вздовж віконних блоків нежитлового приміщення та розмірами 24,37 м х 0,96 м, що надасть змогу відокремити (уособити) приміщення кожного власника та кожному мати окремий вихід з нежитлового приміщення (стор. 7, 8 Висновку).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наявними судовими рішення про визнання за ним  та відповідачем права спільної часткової власності на вказані приміщення. Однак, незважаючи на даний факт, відповідач відмовляється погодити план-схему розмежування даних приміщень, хоча позивач неодноразово звертався з такою пропозицією до відповідача.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2008 порушено провадження у справі №50/199 та призначено до розгляду на 15.08.2008.

15.08.2008 в судове засідання з'явилися представники позивача, відповідача та дали пояснення по суті справи.

Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження по справі до вирішення справи № 50/91, що знаходиться у провадженні господарського суду м. Києва. Однак, суд дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін встановив, що провадження по справі № 50/91 зупинено до розгляду даної справи, отже підстави для зупинення справи № 50/199 відпали і її розгляд продовжується.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, в судовому засіданні була оголошена перерва на 21.08.2008.

21.08.2008 в судовому засіданні з'явилися представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі. В судовому засіданні була оголошена перерва для надання додаткових доказів по справі на 29.08.2008.

28.08.2008 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи по справі.

29.08.2008 в судовому засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання про призначення експертизи по справі.

Представник позивача не заперечував проти проведення будівельно-технічної експертизи по справі.

З огляду на викладене, оскільки для  встановлення можливості виділу частки в натурі та в разі можливості виділу - варіантів зазначеного виділу, потрібні спеціальні знання і в силу статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, ці обставини можуть бути встановлені виключно шляхом проведення судової експертизи, тобто допустимим доказом у даному випадку є висновок судових експертів, суд задовольнив клопотання відповідача та ухвалою від 29.08.2008 призначив по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинив до надання висновків судової експертизи у справі.

21.11.2008 до господарського суду м. Києва надійшов висновок судового експерта та повернулися матеріали справи з експертної установи.

Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2008 було поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 29.12.2008.

29.12.2008 в судове засідання прибув представник позивача та дав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.12.2008 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 28.11.2008 не виконав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Розгляд справи було відкладено на 19.01.2009.

15.01.2009 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить:

Виділити товариству з обмеженою відповідальністю “Віжн XXI Медіа груп XXI Media group”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 260090001722001 в КБ “Надра”, МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) в натурі частку у розмірі 92/100, площею 269,56 кв. м., у об'єкті нерухомого майна - недобудованих (неприйнятих в експлуатацію) нежитлових приміщеннях, створених на базі відкритої галереї та розташованих в м. Києві по вул. Московській, 8, згідно із запропонованим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (висновок № 9610 від 17.11.2008) варіантом № 4 (викладено та зображено у дослідницькій частині висновку), а саме: виділ ДП “Заводу “Арсенал”в натурі частки у вигляді приміщення прямокутної форми, розташованого вздовж віконних отворів, площею 23,44 кв. м., розмірами 24,37 м х 0,96 м.

Стягнути з державного підприємства “Завод “Арсенал”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 26000301110089 у Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119, код ЄДРПОУ 20059260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віжн XXI Медіа груп XXI Media group”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010. п/р № 260090001722001 в КБ “Надра”, МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) витрати по сплаті державного мита в сумі 6 878,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., а також витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1974,00 грн.

19.01.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та відклав розгляд справи на 04.02.2009.

04.02.2009 в судове засідання прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.

03.02.2009 від Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про залучення його до участі у справі № 50/199 відповідачем.

Відповідно до положень ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Суд враховує, що зазвичай відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах. Але позивач може помилково визначити, що відповідати за позовом повинна саме та особа, до якої пред'явлено позовну вимогу. В цьому випадку суд, установивши, що позов подано не до тієї особи, має право за згодою позивача замінити відповідача. Згідно зі ст. 65 ГПК України господарський суд, встановивши під час підготовки до розгляду справи або під час розгляду справи, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, за заявою або за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допускає заміну первісного відповідача належним відповідачем. Також відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Із цього вбачається, що набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин сторін, а лише з фактом пред'явлення позову до особи.

Однак, Київським апеляційним адміністративним судом не доведено, а матеріалами справи не підтверджено, що позивачем до нього подано позов і що приміщення, спір щодо яких є предметом розгляду даної справи, виділені йому згідно розпорядження КМУ від 17.12.2008 № 1585-р(предметом розгляду справи № 50/199 є поділ часток внатурі у недобудованих (неприйнятих в експлуатацію) нежитлових приміщеннях, створених на базі відкритої галереї та розташованих в м. Києві по вул. Московській, 8, а розпорядженням Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1585-р Київському апеляційному адміністративному суду виділені приміщення корпусів № 3 та № 30 загальною площею 7621 кв. м. по вул. Московській, 8 у м. Києві). Позивач заперечував проти заміни первісного відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що Київський апеляційний адміністративний суд не може бути відповідачем по даній справі, а тому суд відхилив його клопотання.

Окрім цього, відповідачем 23.01.2009 через канцелярію суду було заявлене клопотання про залучення до участі у справі Київський апеляційний адміністративний суд третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, оскільки обрання варіанту виділення частки приміщень в натурі у корпусі № 30, може вплинути на його права та обов'язки.

Суд, заслухавши думку представника позивача, який проти заявленого клопотання відповідача заперечував, задовольнив дане клопотання та залучив до участі у справі №50/199 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київський апеляційний адміністративний суд. Розгляд справи було відкладено на 16.02.2009.

16.02.2009 в судове засідання прибули представники відповідача та третьої особи і дали пояснення по справі.

Представник третьої особи подав суду акт приймання-передачі приміщень корпусу № 3 та № 30, що знаходяться в будинку № 8 по вул. Московській у м. Києві. Однак, суд з даного акту не вбачає, що приміщення, спір щодо яких є предметом розгляду по даній справі, були передані третій особі.

Відповідач подав суду план першого поверху корпусу № 30 з галереєю.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що Київський апеляційний адміністративний суд та Державне підприємство "Завод "Арсенал" не виконали вимоги ухвали суду від 04.02.2009, а саме не подали жодних доказів про те, що недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8(спір щодо яких являється предметом даного розгляду справи) входять до складу приміщень корпусів № 3 та № 30 загальною площею 7621 кв. м. по вул. Московській, 8 у м. Києві(які відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1585-р надані Київському апеляційному адміністративному суду).

Представник позивача в судове засідання 16.02.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.02.2009 із-за неявки позивача і неподання відповідачем і третьою особою витребуваних доказів було відкладено розгляд справи на 04.03.2009, повторно зобов'язано Київський апеляційний адміністративний суд та Державне підприємство "Завод "Арсенал" подати суду належні докази про те, що недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8(спір щодо яких являється предметом даного розгляду справи) входять до складу приміщень корпусів № 3 та № 30 загальною площею 7621 кв. м. по вул. Московській, 8 у м. Києві(які відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України від 17.12.2008 № 1585-р надані Київському апеляційному адміністративному суду). Крім цього, було зобов"язано Державне підприємство "Завод "Арсенал" подати суду технічну документацію першого поверху приміщень корпусу № 30 по вул. Московській, 8 у м. Києві, в тому числі план приміщень із зазначенням розміру та зобов"язано Київський апеляційний адміністративний суд та Державне підприємство "Завод "Арсенал" подати суду витяги з БТІ щодо першого поверху приміщень корпусу № 30 по вул. Московській, 8 у м. Києві із зазначенням метражу кожного приміщення.

Із перелічених вище доказів, що витребовувалися судом, був наданий лише план приміщень першого поверху корпусу № 30 по вул. Московській, 8 у м. Києві. Інші докази подані не були.

04.03.2009 в судове засідання прибули представники позивача, відповідача та третьої особи і дали додаткові пояснення по справі.

Представники позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи заперечував проти задоволення позову.

Судом за усним клопотанням відповідача і третьої особи була оголошена перерва в судовому засіданні на 06.03.2009 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2006 у справі № 45/134-2/260 (суддя Домнічева І.О.), позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн XXI Медіа груп "Vision XXI Media group" до Державного підприємства “Завод “Арсенал” про визнання права спільної часткової власності на недобудоване нерухоме майно були повністю задоволені. Зокрема, даним судовим рішенням за товариством з обмеженою відповідальністю "Віжн XXI Медіа груп "Vision XXI Media group" та Державним підприємством “Завод “Арсенал” визнано право спільної часткової власності на недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8 (надалі - нежитлові приміщення).

Іншим судовим рішенням господарського суду м. Києва від 12.09.2007 у справі № 45/315 (суддя Балац С.В.) були повністю задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн XXI Медіа груп "Vision XXI Media group" до Державного підприємства "Завод "Арсенал" та визначено частки, належні позивачу та відповідачу у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, загальною площею 293.0 кв. м., у розмірі 92/100 та 8/100 ідеальних часток відповідно. Вказаним судовим рішенням від 12.09.2007 також визнано за позивачем та відповідачем право власності на частки у спільній частковій власності на нежитлові приміщення у розмірі 92/100 та 8/100 ідеальних часток відповідно.

Станом на день звернення з цим позовом до суду зазначені судові рішення від 18.08.2006 у справі № 45/134-27260 та від 12.09.2007  у справі № 45/315 вступили в законну силу.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Зокрема, встановленими та такими, що не підлягають доведенню суд вважає такі обставини:

-          нежитлові приміщення є об'єктом спільної часткової власності товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн XXI Медіа груп "Vision XXI Media group"(далі позивач) та Державного підприємства "Завод "Арсенал"(далі відповідач);

-          позивачу належить право власності на 92/100 ідеальних часток у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, тоді як відповідачу належить 8/100 ідеальних часток у праві спільної часткової власності на ці приміщення.

У відзивах на позовну заяву відповідач та третя особа посилаються на наявність рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2003 у справі № 7/350, що на їх думку є свідченням незаконності рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2006 у справі № 45/134 - 2/260, яким за позивачем визнано право спільної часткової власності на недобудоване нерухоме майно в м. Києві, по вул. Московській, 8.

Суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача та третьої особи, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2003 у справі №7/350 обґрунтовано посиланням виключно на норми Цивільного кодексу України в редакції 1963 року. На момент розгляду справи та прийняття рішення по ній, новий Цивільний кодекс України в редакції 2003 року ще не набув чинності.

Натомість, рішення господарського суду міста Києва від 18.08.2006 у справі № 45/134 - 2/260 ґрунтується саме на нормах чинного ЦК в редакції 2003 року. Головною нормою, на якій ґрунтується рішення від 18.08.2006 є ч. 4 ст. 778 ЦК в редакції 2003 року. Позивачем доведено, а судом встановлено, що приміщення в м. Києві по вул. Московській, 8 є новоствореним окремим об'єктом нерухомого майна - новою річчю.

Згідно ст. 62 Господарського процесуального кодексу України підставою для відмови у прийнятті позовної заяви є наявність рішення господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Відповідно, для відмови у прийнятті позовної заяви обов'язковою є наявність одночасно всіх трьох перелічених умов. І навпаки, відсутність хоча б однієї з них не позбавляє зацікавлену сторону права звернення до суду з позовом про інший предмет або на інших підставах. У розглядуваному випадку, позивач після набуття чинності ЦК в редакції 2003 року, застосував ч. 4 ст. 778 цього Кодексу як нову та іншу підставу для позову, якої до того, у т.ч. на час розгляду справи № 7/350 - не існувало. Зазначене питання було досліджено судом під час розгляду справи № 45/134 - 2/260, твердженням позивача з цього приводу була надана належна правова оцінка.

Отже, наявність рішення господарського суду міста Києва у справі 7/350 жодним чином не ставить під сумнів законність та обґрунтованість рішення у справі № 45/134 - 2/260.

Крім цього, у відзиві на позовну заяву третьої особи зазначається зокрема таке: «Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, позивач посилається на ст. 15 ЦК України, яка передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на ст.392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Вказані норми матеріального права передбачають право власника на захист свого права власності у разі його порушення, невизнання або оспорювання, проте, позивач не надає доказів порушення, невизнання або оспорювання його права зі сторони відповідача.

Позовні вимоги ТОВ «Віжн XXI Медіа груп XXI Media group»ґрунтуються на нормах матеріального права, які передбачають визнання права власності в судовому порядку (ст. 392 ЦК України), проте у вимогах до суду у справі № 50/199 не ставиться питання визнання права власності.»

Господарський суд м. Києва погоджується з твердженнями третьої особи щодо того, що позивач у вимогах до суду не ставить питання про визнання за ним права власності. Це є логічним, оскільки право спільної часткової власності на новостворені та не прийняті в експлуатацію нежитлові приміщення створені на базі відкритої галереї, що розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8 вже визнано за позивачем іншим судовим рішенням(від 18.08.2006 у справі № 45/134.- 2/260).

Однак, господарський суд м. Києва не погоджується із твердженням третьої особи про те, що обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, позивач посилається на ст.392 ЦК України, оскільки зі змісту позовної заяви не вбачається посилання позивача на дану норму закону.

Крім зазначеного, відповідач у якості підстави для відмови позивачу у його позові, посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1585-р. Згідно з цим розпорядженням приміщення на першому - третьому поверхах та у підвалі корпусу № 30 по вул. Московській, 8 у м. Києві передані від відповідача до відання Судової державної адміністрації для розміщення Київського апеляційного адміністративного суду. Відповідач стверджує, що новостворені приміщення, власником яких є він і позивач, знаходяться у корпусі № 30 і є його частиною, а тому вони передані для розміщення адміністративного апеляційного суду.

Зазначені твердження відповідача не підтверджуються жодними доказами та не відповідають фактичним обставинам справи. Логічно зазначити, що для розміщення суду не могли бути передані недобудовані і неприйняті в експлуатацію нежитлові приміщення, так як нормально функціонувати суд не може в недобудованих приміщеннях.

Окрім цього, рішенням господарського суду від 18.08.2006 у справі № 45/134 - 2/260 було встановлено, що приміщення співвласниками яких позивач та відповідач, є новою річчю - новоствореним окремим об'єктом нерухомого майна, якого до здійснення позивачем низки будівельних робіт не існувало. Отже, відповідна частина цих приміщень, яка припадає на частку позивача, ніколи не належала відповідачу та не була об'єктом права державної власності, оскільки відразу, від самого моменту створення стала власністю позивача.

Також, слід зазначити, що згідно Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 N 1482, одним із документів, що необхідний для здійснення передачі державного нерухомого майна є витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень. Тобто, для здійснення передачі відповідне державне нерухоме майно має бути зареєстрованим в органах БТІ. Новостворені приміщення не є зареєстрованими в БТІ, про що неодноразово наголошував сам відповідач. Це підтверджується довідкою від 26.02.2009 поданою суду Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно із ст.ст. 2, 4 Закону України “Про власність” право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Відповідно до ст.316, 317, 328 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про власність” власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

З наведених норм вбачається, що зміст права власності складає сукупність правомочностей власника з володіння, користування і розпорядження певним майном. Право володіння означає, що власник має юридично закріплену можливість фактично посідати, панувати над майном, можливість впливати на нього у будь-який момент, здійснювати стосовно нього свою волю. Право користування полягає в тому, що власник має юридично закріплену можливість використовувати корисні якості майна для себе, здобувати з цього користь, вигоду. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю майна, яка може виражатись навіть у відчуженні або залишенні майна.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Відповідно до  ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.  Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється, договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як вбачається з матеріали справи, відповідач відмовляється від виділу частки із спільного майна внатурі, не хоче погодити план-схему розмежування вищевказаних приміщень, хоча позивач неодноразово звертався з такою пропозицією до відповідача(листи від 11.10.2007 вих. № 11-10/07, від 03.12.2007 вих. № 3-12-/07 та від 11.04.2008 вих. № 11-04/08).

Відповідно до Висновку від 17.11.2008 № 9610 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який проведений експертом з будівельно-технічних досліджень провідним науковим співробітником кандидатом технічних наук Лісниченком С.В., виділ в натурі частки площею 23,44 кв.м. з об'єкта нерухомого майна загальною площею 293,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 технічно можливий.

Варіант виділення в натурі частки площею 23,44 кв.м. із загальної площі об'єкту нерухомого майна загальною площею 293,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, у відповідності до вимог нормативної документації, викладено та зображено в дослідницькій частині (варіант № 4).

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем та третьою особою у розумінні зазначеної правової норми не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

Окрім цього, відповідач, який разом з позивачем має право спільної часткової власності на майно загальною площею 293,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 з дня отримання експертизи протягом трьох місяців і під час трьох судових засідань не надав свій варіант поділу, не запропонував суду жодні можливості поділу і постійно заперечував щодо здійснення такого виділу в натурі. Позивач запропонував суду експертний варіант поділу № 4 і суд не вбачає підстав для відмови йому у цьому.

Виділення у натурі частки, відповідно до ст.ст. 364, 367 ЦК України, здійснюється на договірній основі.

У той же час, враховуючи ухилення відповідача від укладення договору, виходячи зі ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, здійснення виділу може бути здійснено у судовому порядку шляхом  виділу частки внатурі.

Наслідком виділу частки у натурі є припинення права спільної часткової власності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 44, 49, 82-85, ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити.

2. Виділити товариству з обмеженою відповідальністю “Віжн XXI Медіа груп XXI Media group”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 260090001722001 в КБ “Надра”, МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) в натурі частку у розмірі 92/100, площею 269,56 кв. м., у об'єкті нерухомого майна - недобудованих (неприйнятих в експлуатацію) нежитлових приміщеннях, створених на базі відкритої галереї та розташованих в м. Києві по вул. Московській, 8, згідно із запропонованим Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України (висновок № 9610 від 17.11.2008) варіантом № 4 (викладено та зображено у дослідницькій частині висновку), а саме: виділ ДП “Заводу “Арсенал” в натурі частки у вигляді приміщення прямокутної форми, розташованого вздовж віконних отворів, площею 23,44 кв. м., розмірами 24,37 м х 0,96 м.

3. Стягнути з державного підприємства “Завод “Арсенал”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 26000301110089 у Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119, код ЄДРПОУ 20059260) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віжн XXI Медіа груп XXI Media group”(вул. Московська, 8, м. Київ, 01010. п/р № 260090001722001 в КБ “Надра”, МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) витрати по сплаті державного мита в сумі 6 878(шість тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118(сто вісімнадцять) грн. 00 коп., а також витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи у сумі 1974(одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 00 коп.

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

СуддяГоловатюк Л.Д.