Рішення

від 09.02.2009 по справі 22/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/176

09.02.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»

до                    Приватного підприємства «Дав і Ко»

про                    стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    Якименко І.В. (довіреність № 637 від 14.12.2007р.)

від відповідача:          не з'явились;

09.02.2009р. у судовому засіданні, за згодою позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(надалі ТОВ «А.В.К. Київ», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Дав і Ко»(надалі ТОВ «Дав і Ко», відповідач) суми основного боргу у розмірі 3 294, 45 грн., збитків від інфляції у розмірі 69, 19 грн., пені в розмірі 249, 32 грн., 3% річних у розмірі 28, 83 грн., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 65, 89 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 470к від 24.09.2007р. не виконані у повному обсязі зобов'язання щодо оплати поставленого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків, 3% річних та процентів за користування чужими коштами.  

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 17.12.2008р. наявна у матеріалах справи). Доказом направлення на вказану у зазначеній довідці адресу підприємства, позовної заяви та доданих до неї документів є поштовий чек № 4304 від 23.01.2009р. –в оригіналі наявний у матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289  особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилались за адресами зазначеними позивачем а також тою що міститься у довідці, були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаними адресами.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалами від 24.11.2008р., 19.01.2009р..

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2007р. між ПП «Дав і Ко»та ТОВ «А.В.К. Київ»укладено договір поставки № 470к за умовами якого останнє зобов'язувалось передати у встановлений договором строк товару у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов'язувався без затримки прийняти товар та оплатити його у строк, розмірі, порядку встановленому договором.

Згідно п. 2.3 договору передача права власності на товар здійснюється в момент фізичного приймання товару і підписанням уповноваженою особою покупця накладної з відбитком печатки або штампу останнього.

Поставлений в межах договору товар на підставі видаткових накладних № РНк-066343 від 02.04.2008р. на суму 894, 38 грн., № РНк-067597 від 09.04.2008р. на суму 894, 92 грн., № РНк-070348 від 23.04.2008р. на суму 1 505, 15 грн. відповідачем не оплачений.

Відповідно до положень п. 7.1-7.2 Договору сторони погодились, що договір діє до 31.12.2007р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх фінансових зобов'язань за договором. Якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору у письмовій формі не виявить бажання про розірвання договору, строк дії договору вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих же умовах. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки товарів  здійснювались у строк дії договору, а сам договір був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Згідно п. 3.2.4 договору сторони домовились, що оплата товару який поставляється, здійснюється покупцем в строк передбачений п. 3.2.2 договору, а саме  - протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено, у зв'язку з чим  заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 3 294, 45 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості  відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 3.2.4 Договору № 470к від 24.09.2007р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних № РНк-066343 від 02.04.2008р., № РНк-067597 від 09.04.2008р., № РНк-070348 від 23.04.2008р., станом на час вирішення спору є таким, що настав. Рорахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 3 294, 45 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.4 Договору № 470к від 24.09.2007р. у випадку несвоєчасної оплати товару передбаченої п. 3.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем по кожній накладній з урахуванням строку настання платежу за обліковими ставками 10% встановленою Постановою НБУ від 29.12.2007 р. № 492 (період нарахування пені до 29.04.2008р.), та 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. (в періоді нарахування пені з 30.04.2008р.) без перевищення шестимісячного строку встановленого законом, та складає 249, 32 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений у додатку до позовної заяви).

В силу положень частини 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором (п. 3.4) сторони передбачили, що у разі прострочення оплати постачальник має право вимагати від покупця оплати товару та сплати 2% від неоплаченої суми за користування грошовими коштами постачальника з дня переходу права власності на неоплачений товар, на підставі ч. 3 ст. 692 ЦК України, відповідно нарахована сума відсотків у казаному розмірі складає 65, 89 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору  заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 3 294, 45 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 69, 19 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 28, 83 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем  не спростовані, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків за договором № 470к від 24.09.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дав і Ко»(юрид. адреса: 02081, м. Київ, вул. Клеманська 3, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34841169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська 1, п/р 260026874 в ВАТ «Родовід Банк», МФО 321712, ідент. код 21512394) 3 294, 45 грн. (три тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 45 копійок) основного боргу, 249, 32 грн. (двісті сорок дев'ять гривень 32 копійки) пені, 69, 19 грн. (шістдесят дев'ять гривень 19 копійок) збитків від інфляції, 28, 83 грн. (двадцять вісім гривень 83 копійки) 3% річних, 65, 89 грн. (шістдесят п'ять гривень 89 копійок) процентів за користування грошовими коштами.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Дав і Ко»(юрид. адреса: 02081, м. Київ, вул. Клеманська 3, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34841169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська 1, п/р 260026874 в ВАТ «Родовід Банк», МФО 321712, ідент. код 21512394) 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                            Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 18.02.2009