Ухвала

від 25.04.2013 по справі 32/139

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 квітня 2013 року Справа № 32/139

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" , про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до третя особа: проВищого господарського суду України від 10.10.2012 №32/139 Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2012 постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 у справі №32/139 скасовано; прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові про стягнення страхового відшкодування та пені.

Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.04.2012) звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.10.2012 у справі №32/139, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі №2/202-68/293-2012, ухвалу Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України від 18.01.2012 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого, як стверджує заявник, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 10.10.2012 у справі №32/139, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції скасував рішення судів попередніх інстанцій та прийняв нове рішення щодо відмови в позові про стягнення страхового відшкодування та пені, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, що винним у дорожньо-транспортній пригоді водієм були порушені правила експлуатації напівпричепу, що свідчить про відсутність підстав для притягнення до відповідальності відповідача, який за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахував цивільну відповідальність власника напівпричепу.

Водночас у постанові від 25.12.2012 у справі №2/202-68/293-2012, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу (різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою), з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що водія, який на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з відповідачем, визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення Правил дорожнього руху та притягнуто до адміністративної відповідальності, що свідчить про те, що відповідач є особою, відповідальною за збитки, завдані власнику застрахованого автомобіля.

В ухвалі від 18.01.2012 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення страхового відшкодування (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи з встановлених судом першої інстанції обставин справи про те, що напівпричеп, за участю якого сталася дорожньо-транспортна пригода, не зазначений у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а отже, не є забезпеченим транспортним засобом, що свідчить про відсутність підстав для стягнення страхового відшкодування за вказаним договором.

Змістом наведених постанови та ухвали судів касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено; крім того, в ухвалі від 18.01.2012 (в частині, що стосується доводів заявника) відсутні неоднакові правові висновки, що унеможливлює посилання на неї, як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Враховуючи викладене, відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" у допуску справи №32/139 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко Судді: А.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук