Постанова

від 27.05.2013 по справі 14/5025/67/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2013 р. Справа № 14/5025/67/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013 р. у справі №14/5025/67/11

за позовом приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест"

про стягнення 97978,63 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Клюка В.Ф., Підлісного В.В.

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Сантехмонтаж-Еліт" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" про стягнення 99178,63 грн., з яких: 85712,60 грн. основний борг, 4630,11 грн. інфляційні втрати, 2098,69 грн. - 3 % річних, 6737,23 грн. пеня.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013 року, на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення 1200 грн. основної заборгованості припинено.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013 року вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Хмельницькбудінвест" на користь ПП "Сантехмонтаж-Еліт" 84512,60 грн. основної заборгованості, 4630,11 грн. інфляційних, 2098,69 грн. річних, 6737,23 грн. пені та 1228 грн. судових витрат.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що згідно договору №1/СЕ-а27 від 17.04.2008 року позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 561171,60 грн., натомість відповідач оплату провів частково, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 84512,60 грн. Суд перевірив правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат та дійшов висновку, що дані розрахунки є арифметично вірними та обґрунтованими. З огляду на приписи ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610, 625 ЦК України та доведеність позовних вимог, суд задоволив позовні вимоги в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Апелянт зокрема вказав, що господарський суд Хмельницької області не повідомив його про час та місце слухання справи, внаслідок чого відповідач був позбавлений можливості скористатися своїми процесуальними правами, подати до суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх заперечень. Крім того, зауважує, що згідно висновку ДП "Подільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" від 20.06.2011 року змонтована система газопостачання житлового будинку виконана ПП "Сантехмонтаж-Еліт" з порушенням вимог діючих нормативних актів. ТОВ "Хмельницькбудінвест" було змушене звернутись до КП СПМК-40 для усунення недоліків, яке виконало роботи на 41962,80 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт. Таким чином, вважає, що сума основного боргу має бути зменшена на суму витрат на усунення недоліків.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відповідач явку повноважного представника на розгляд апеляційної скарги не забезпечив, про поважність причин неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (том 3 а.с. 127).

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008 року між ПП "Сантехмонтаж - Еліт" та ТОВ "Хмельницькбудінвест" укладено договір підряду №1/СЕ-а27, згідно із п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати своїми силами, засобами, з використанням своїх матеріалів роботу на об'єкті, що знаходиться у м. Хмельницькому по просп.Миру 94/1-А, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору робота, що доручається до виконання підряднику, включає в себе: газопостачання, холодне та гаряче водопостачання, каналізацію, герметизацію вводів, опалення, внутрішні водостоки 3-х під'їздів 10-ти поверхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по просп.Миру, 94/1-А (згідно локального кошторису 2-1-1).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна договору тверда і визначається на основі кошторисної вартості робіт (договірна ціна), яка є невід'ємною частиною цього договору, і складає 1038600 грн., в тому числі ПДВ. Враховано: вартість матеріальних ресурсів, заробітна плата, знижувальні коефіцієнти до загального виробничих витрат, розмір кошторисного прибутку, адмінвитрати, послуги генпідряду.

Судом першої інстанції правильно визначено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Статтею ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно - кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

За приписами частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно із п. 3.4 договору розрахунок між замовником і підрядником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника по фактично виконаним обсягам робіт, які підтверджено підписаними сторонами актами виконаних підрядних робіт Ф КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф КБ-3.

Пунктом 3.5 договору визначено обов'язок підрядника щомісячно до 25 числа звітного місяця подавати на розгляд замовника акт приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, а замовник розглядає їх протягом 3 діб і підписує, або повертає підряднику з обґрунтованою відмовою від підписання, оформленою письмово. У разі підписання вищезазначених документів, замовник зобов'язаний протягом 10 діб з моменту їх підписання оплатити виконані роботи шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом 10 діб з моменту підписання акта виконаних робіт в цілому (п. 3.6 договору).

Згідно із п. 3.8 договору підрядник при розрахунках за виконані роботи повертає замовникові кошти вартості матеріалів поставки замовника.

Таким чином, наведені в п. 3.4, 3.5 умови договору вказують на обумовлену сторонами форму первинних облікових документів, які є підставою для проведення оплати за виконані роботи. При цьому, зазначене в п. 3.6 положення договору містить вказівку на момент виникнення зобов'язання по оплаті виконаних робіт та вказує строк, протягом якого замовник взяв на себе таке зобов'язання по оплаті.

Сторонами погоджено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання умов цього договору (п. 10.11 договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору позивачем проведено підрядні роботи на загальну суму 561171,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за червень 2008 року - 101488,80 грн., за липень 2008 року - 63415,20 грн., за серпень 2008 року - 17761,20 грн., за вересень 2008 року - 9693,60 грн., за жовтень 2008 року - 48333,60 грн., за листопад 2008 року - 34934,40 грн., за червень 2009 року - 64638 грн., за листопад 2009 року - 96475,20 грн., за жовтень 2009 року - 58485, 60 грн., за березень 2010 року - 65946 грн.

Натомість, як вбачається із банківських виписок по особовому рахунку позивача та видаткових накладних на повернення товару, ТОВ "Хмельницькбудінвест" сплатило на користь ПП "Сантехмонтаж-Еліт" 475459 грн.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем боргу, позивач просив стягнути 85712,60 грн., у тому числі за жовтень-листопад 2009 року в сумі 19766,60 грн. та за березень 2010 року в сумі 65946 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 610 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення відповідачем та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що всі акти виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін без будь - яких зауважень, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку, що підрядні роботи позивачем були виконані належним чином і прийняті відповідачем, а тому відповідно до ст. 530 ЦК України підлягають оплаті в порядку передбаченому п. 3.6 договору, а саме протягом 10 діб з моменту їх підписання.

Таким чином, в порушення умов договору та приписів Цивільного кодексу України ТОВ "Хмельницькбудінвест" не виконало своїх зобов'язань щодо оплати робіт в повному обсязі, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 84512,60 грн. (85712,60 грн. - 1200 грн. оплати після звернення з позовом).

Поряд з тим, відповідач обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, посилається на те, що виконані позивачем роботи мають недоліки, на підтвердження чого надав висновок №68.01.01.816.11 від 20.06.2011 року.

Колегія суддів відхиляє вказані твердження апелянта, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Таким чином, ст. 853 ЦК України врегульовує порядок прийняття виконаних підрядних робіт та визначає обов'язок замовника у залежності від допущених у роботі недоліків (звичайних або прихованих) чи відступів від умов договору, або негайно заявити про них (ч. 1) чи повідомити про це підрядника (ч. 3).

При цьому, сторонами у договорі також погоджено дії замовника у разі виявлення недоліків виконаних робіт.

Пунктом 6.5 договору передбачено право замовника відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання робіт за призначенням та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. В такому випадку підрядник повертає замовнику грошові кошти у розмірі зазначеному в п.3.1 цього договору та компенсує понесені у зв'язку з цим збитки.

Пунктом 4.6 договору передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний повідомити про це підрядника.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 884 ЦК України у разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Згідно із п. 7.2 договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у виконаних роботах недоліків (дефектів), які виникли з вини підрядника, замовник протягом одного робочого дня повідомляє про це підрядника і запрошує його для складання дефектного акта. Якщо підрядник не з'явиться протягом 2-х робочих днів після письмового виклику без поважних причин, замовник має право залучити до складання дефектного акта незалежних експертів (за рахунок підрядника). Дефектний акт складається та надається підряднику протягом 5-ти днів з моменту виявлення недоліків (дефектів), для виконання. Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути такі недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені у відповідному дефектному акті. В іншому разі, та якщо підрядник не вживе необхідних заходів після попередження замовника у визначений в ньому термін, замовник має право усунути такі недоліки (дефекти) власними силами або із залученням третіх осіб із відшкодуванням витрат та одержаних збитків за рахунок підрядника.

Натомість, апеляційним судом встановлено, що відповідач підрядні роботи прийняв без будь-яких зауважень, упродовж трьох років з моменту їх виконання про недоліки не заявляв, у погодженому сторонами порядку дефектного акта не склав, з огляду на що відповідач втратив право посилатися на явні недоліки виконаних робіт (ч. 1 ст. 853 ЦК України) та в силу приписів п. 7.2 договору у позивача не виник обов'язок по усуненню недоліків (явних чи прихованих).

Більше того, відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП "Подільський експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України" на підставі договору №877Е від 06.06.2011 року провело обстеження системи газопостачання житлового будинку за адресою: просп. Миру, 94/1-А в м. Хмельницькому та надало висновок №68.01.01.816.11 від 20.06.2011 року, згідно якого змонтована ПП "Сантехмонтажеліт" система газопостачання будинку виконана з порушеннями вимог діючих нормативних актів.

Поряд з тим, у порушення ст. 33, 34 ГПК України апелянтом не було доведено, що недоліки, зазначені у висновку від 20.06.2011 року, є прихованими, тому не з вини замовника не були виявлені ним під час підписання актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3.

Також, колегія суддів зауважує, що ТОВ "Хмельницькбудінвест" з вимогою про безоплатне усунення недоліків у роботі чи пропорційного зменшення ціни роботи до позивача не зверталось.

У той же час, у своїй скарзі відповідач посилається на те, що ним за власний рахунок було усунуто недоліки, які допустив позивач на суму 41962,80 грн., на підтвердження чого надав акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011 року.

Однак, п. 3 ч. 1 ст. 858 ЦК України передбачено відшкодування витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Згідно п. 7.5 договору замовник має право усунути недоліки силами інших осіб за рахунок підрядника у разі, якщо підрядник протягом строку наданого для усунення недоліків не усуне їх.

Натомість, відповідач самостійно залучив КП СПМК-40 до виконання певних робіт, при цьому доказів звернення до ПП "Сантехмонтаж-Еліт" із вимогою про усунення недоліків не надав, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку, що у позивача не виник обов'язок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 858 ЦК України по відшкодуванню витрат відповідача.

При цьому, апеляційний суд враховує, що із акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2011 року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011 року неможливо встановити, що КП СПМК-40 виконані роботи саме по усуненню недоліків, які допустив позивач, адже вказані первинні документи містять посилання на договір №4/2011 від 14.06.2011 року, у той час як такі недоліки встановлені висновком №68.01.01.816.11 лише 20.06.2011 року.

Також, відповідачем не доведено і те, що ним були оплачені підрядні роботи за липень 2011 року, тобто взагалі понесені витрати по усуненню недоліків.

Таким чином, за наявності первинних документів, які достовірно підтверджують факт виконання позивачем робіт за укладеним між сторонами договором, та не дотримання відповідачем порядку виявлення недоліків робіт, посилання останнього на неналежну якість виконаних робіт не заслуговують на увагу.

Що стосується стягнення з ТОВ "Хмельницькбудінвест" 4630,11 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 2098,69 грн. та 6737,23 грн. пені, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує із змісту п. 8.3 договору за порушення строків виконання зобов'язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов'язання за період прострочки.

Крім того, за змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним судом встановлено, що ПП "Сантехмонтаж-Еліт" звернулось із вимогою про стягнення 6737,23 грн. пені, нарахованої за актом від листопада 2009 року за період з 11.12.2009 року по 08.06.2010 року на суму боргу 19766,60 грн. та за актом від березня 2010 року за період з 11.04.2010 року по 10.10.2010 року на суму боргу 65946 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів прийшла до висновку, що даний розрахунок відповідає положенням п. 8.3 договору, при цьому, дотримано вимоги ч. 6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування штрафної санкції, однак позивачем допущені арифметичні помилки та загальний розмір пені за даними актами становить 7926,23 грн.

З огляду на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України та те, що клопотання заінтересованої особи про вихід за межі позовних вимог подано не було, висновок суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 6737,23 грн. пені правомірний та обґрунтований.

Також, при здійснені розрахунку 3 % річних позивачем допущено арифметичну помилку та за період з 10.04.2010 року по 10.01.2011 року на суму боргу 65946 грн. нараховано 1902,11 грн., хоча 3 % річних за даний період становить 1937,34 грн. Розрахунок позивача 3% річних по акту за листопад 2009 року є арифметично вірним.

Отже, господарським судом Хмельницької області правомірно стягнуто з відповідача 2098,69 грн. (196,58 грн. + 1902,11 грн.) - 3 % річних в межах позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при визначенні інфляційних втрат по акту за березень 2010 року у період з квітня по листопад 2010 року позивачем помилково здійснено нарахування на суму боргу 85712,60 грн., хоча борг становив 65946 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року на суму боргу 19766,60 грн. та за період з квітня 2010 року по листопад 2010 року на суму боргу 65946 грн., колегія суддів дійшла висновку, що задоволенню підлягає позов в частині стягнення 4060,69 грн. інфляційних втрат та в частині стягнення 569,42 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Вказаного при винесенні рішення місцевим господарським судом враховано не було.

Стосовно доводів апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів зауважує наступне.

Розглядаючи спір без участі представника відповідача, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвалу про поновлення провадження у справі надіслано ТОВ "Хмельницькбудінвест" за адресою, зазначеною у позовній заяві, повідомлення за якою є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

Однак, апеляційним судом встановлено, що ухвалу від 08.02.2013 року про призначення судового розгляду на 19.02.2013 року, судом першої інстанції надіслано відповідачу на наступні адреси: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе,6; м. Хмельницький, вул. Грушевського 39/23.

У той час, як відповідно до виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса ТОВ "Хмельницькбудінвест" - м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72.

Колегія суддів також наголошує, що після винесення ухвали від 15.02.2011 року про зупинення провадження у даній справі, ТОВ "Хмельницькбудінвест" неодноразово оскаржувались як дана ухвала, так і судові рішення суду апеляційної інстанції, при цьому зазначаючи свою адресу - м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72.

З огляду на те, що ухвала від 08.02.2013 року не була надіслана відповідачу за його юридичною чи фактичною адресами, суд першої інстанції не вжив належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Більше того, вищевказана ухвала від 08.02.2013 року, що надсилалась відповідачу на адресу - м. Хмельницький, вул. Грушевського 39/23 та повернута органом зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" не може бути належним доказом повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, оскільки така ухвала повернулась на адресу суду 25.02.2013 року, тобто після винесення судом оскарженого рішення (19.02.2013 року).

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача, який не повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, що за приписами ч. 3 ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 19.02.2013 р. у справі №14/5025/67/11 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальність "Хмельницькбудінвест" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72, ЄДРПОУ 22784870) на користь приватного підприємства "Сантехмонтаж-Еліт" (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 39 кв. 23, ЄДРПОУ 33232944, рах. 2600339363 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль") 84512,60 грн. основної заборгованості, 4060,69 грн. інфляційних, 2098,69 грн. - 3% річних, 6737,23 грн. пені та 1220,95 грн. судових витрат.

У решті позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Сантехмонтаж - Еліт" (м. Хмельницький, вул. Грушевського. 39 кв. 23, ЄДРПОУ 33232944, рах. 2600339363 в ПАТ "Райфайзен Банк Аваль") на користь товариства з обмеженою відповідальність "Хмельницькбудінвест" (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72, ЄДРПОУ 22784870) 5,0 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видачу судових наказів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №14/5025/67/11 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.