Постанова

від 22.08.2011 по справі 5020-554/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 року Справа № 5020-554/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Сікорської Н.І.,

Видашенко Т.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Андреєва Марина Євгенівна, довіреність № б/н від 01.08.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД";

відповідача: Ющук Тарас Миколайович, довіреність № б/н від 19.01.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний";

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011 та на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Юріна О.М.) від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011;

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" (вул. Нефедова, 78-а, Севастополь, 99011)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (вул. Радянська, 51, кв. 11, Севастополь, 99011)

про стягнення 3795616,00 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" про стягнення 3737865,00 грн., у тому числі 3553171,00 грн. заборгованості, 147897,00 грн. індексу інфляції та 3% річних у сумі 36797,00 грн. (а. с. 3-5).

06 червня 2011 року на адресу господарського суду міста Севастополя за вихідним №6026/11 від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" надійшло клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого позивачем викладена вимога вжити заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", ідентифікаційний код 31430231, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач вказав на те, що основним видом діяльності відповідача є будівництво будівель, тому основним джерелом грошових коштів, за рахунок яких може бути виконане судове рішення, є реалізація майна, яке належить відповідачу (об'єктів будівництва та прав на них); відповідач в даний час здійснює реалізацію належного йому майна та майнових прав; його фінансовий стан є тяжким.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011 (суддя О.М. Юріна) накладено арешт на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25.

Не погодившись з ухвалою місцевого суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо тяжкого фінансового стану позивача. Крім того, відповідач зазначив, що місцевий суд не звернув уваги що предметом позову були грошові кошти у сумі 3795616,00 грн. Вказана заборгованість виникла у відповідача у зв'язку з розірванням договору інвестицій 14 про дольову участь в будівництві від 03 вересня 2007 року. При цьому, як зазначило товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", право власності на об'єкт нерухомого майна, який був предметом вказаного договору на даний час зареєстрований за позивачем, про що свідчить довідка з комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна". Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо скасування цього права. Крім того, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінку співвідношення розміру позовних вимог з майном, на яке накладений арешт.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

02 серпня 2011 року за розпорядженням секретаря судової палати, суддю Латиніна О.А. у зв'язку з хворобою було замінено на суддю Гонтаря В.І.

08 серпня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу місцевого суду залишити без змін. Також, 08 серпня 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" надійшла заява з копією скарги щодо неправомірної поведінки судді.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2011 року розгляд апеляційних скарг товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011 та апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на рішення господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року № 5020-554/2011 об'єднані в одну справу.

19 серпня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року № 5020-554/2011.

У судовому засіданні призначеному на 22 серпня 2011 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого суду залишити без змін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

06 червня 2011 року на адресу господарського суду міста Севастополя за вихідним №6026/11 від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" надійшло клопотання про забезпечення позову, відповідно до якого позивачем викладена вимога вжити заходів до забезпечення позову, а саме: накласти арешт на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний", ідентифікаційний код 31430231, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач вказав на те, що основним видом діяльності відповідача є будівництво будівель, тому основним джерелом грошових коштів, за рахунок яких може бути виконане судове рішення, є реалізація майна, яке належить відповідачу (об'єктів будівництва та прав на них); відповідач в даний час здійснює реалізацію належного йому майна та майнових прав; його фінансовий стан є тяжким.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню, ухвалу суду підлягаючою зміні у зв'язку з наступним.

Відповідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що 06 серпня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" до місцевого суду було подано заяву про забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Вирішення питання про наявність чи відсутність зазначених обставин є прерогативою господарського суду першої інстанції, який досліджує ці обставини в повному об'ємі.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

За приписами статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Задовольняючи заяву щодо накладення арешту на усе майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачем захід до забезпечення позову є адекватним по відношенню до вимог позивача, спроможним забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на це майно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, однак, судова колегія не може погодитись з даним висновком місцевого суду у зв'язку з наступним.

Згідно пункту 2 Листа ВГСУ "Про деякі питання практики забезпечення позову" № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно необхідності забезпечення позову, але не погоджується з накладенням арешту на усе майно відповідача.

Отже, предметом позову є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" 3795616,00 грн. Таким чином, відповідно вищезазначеного пункту 2 Листа ВГСУ "Про деякі питання практики забезпечення позову" № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. при накладенні арешту на майно необхідно обмежувати піддане арешту майно з розміром суми позову та можливих судових витрат.

З огляду на вищевикладене судова колегія дійшла висновку про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на суму 3795616,00 грн., що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не у повному обсязі враховані та з'ясовані обставини справи, отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду міста Севастополя зміні.

Щодо рішення господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року судова колегія зазначає наступне.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр '"Мис Хрустальний" про стягнення 3737865,00 грн., у тому числі: 3553171,00 гри. заборгованості, 147897,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 36797,00 грн.

11 травня 2011 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд стягнути 3795616,00 грн., у тому числі: 3553171,00 грн. заборгованості. 196011,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 46434,00 грн. (т. 1 а. с. 55).

11 липня 2011 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої визначив їх правову природу як повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні на підставі статті 1212 ЦК України, та відповідно до частини другої статті 1214 ЦК України просив стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 165863,55 грн. відмовившись від стягнення 147897,00 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 36797.00 грн. (т. 2 а. с. 18-20).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 30 червня 2010 року у справі №5020-5/087 договір інвестицій про пайову участь у будівництві №14 від 03 вересня 2007 року розірваний, але до теперішнього часу грошові кошти, перераховані відповідачу на виконання цього договору, йому не повернуті.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року № 5020-554/2011 (суддя О.М. Юріна) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" задоволено.

З товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" стягнуто 3733128,08 грн., з яких: 3567264,53 грн. - виконане за договором інвестицій № 14 від 03.09.2007, 165863,55 грн. - проценти за користування грошовими коштами.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що позивач не вірно обрав спосіб захисту своїх прав, у зв'язку з цим первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Більш детальніше доводи викладені в апеляційній скарзі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30 червня 2010 року у справі №5020-5/087 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" про розірвання договору (т. 1 а. с. 18-22), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 148-154), встановлено наступне.

03 вересня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (забудовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" (пайовик) укладений договір інвестицій №14 про пайову участь в будівництві (т. 1 а. с. 10-15).

Відповідно розділу 1 договору, предметом зазначеного договору є будівництво ізольованих нежитлових приміщень на цокольному, першому та другому поверхах спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу з вбудованими приміщеннями (вісь 15-26, Д-Ж робочого проекту), попередньою площею 500 м . Загальна площа приміщення повинна бути уточнена після проведення обмірів БТІ.

У пункті 3.3 договору передбачено, що не пізніш 20 червня 2008 року забудовник зобов'язується довести приміщення до стану, вказаного у додатку № 2 та надати приміщення пайовику.

Згідно пункту 4.2 договору, якщо площа приміщення, яка визначається за внутрішнім контуром зовнішніх стін, крім площі капітальних перегородок, з'явиться меншою, чи більшою ніж та, що вказана в договорі, то розмір фінансування, який здійснює пайовик, підлягає відповідному перерахуванню в бік зменшення, чи збільшення.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються у національній валюті України згідно з графіком платежів (додаток № 1) після підписання договору шляхом перерахування пайовиком коштів забудовнику.

Згідно додатку №1 сума договору складала 2525000,00 грн., вартість одного м 2 -5050, 00 грн., що на час укладання договору було еквівалентно 1000,00 доларів США.

При цьому грошові зобов'язання пайовик повинен був виконати на користь забудовника за наступним графіком:

- 20.09.2007 - 420000,00 грн.;

- 20.12.2007 - 500000,00 грн.;

- 20.02.2008 - 500000,00 грн.;

- 20.04.2008 - 500000.00 грн.;

- 20.06.2008 - 605000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" укладено додаткову угоду №1 до договору інвестицій №14 від 03 вересня 2007 року про пайову участь в будівництві (далі - додаткова угода).

Згідно з додатковою угодою підставою для її укладання стало проведення сумісного обміру приміщення, а також непідготовленість приміщення до передачі відповідно додатку №2 договору.

Вказаною додатковою угодою сума договору була зменшена до 2260000,00 грн., а попередня площа приміщень збільшена до 685 кв.м. При цьому змінений графік платежів, а саме, дати внесення пайових внесків змінені на дати фактично проведених внесків.

30 травня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" здійснило внесення пайових внесків на суму 2260000,00 грн., після чого подальше внесення пайових внесків ним не проводилось.

Відповідно до пункту 7.2 договору його дія припиняється з моменту виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених умовами даного договору та державної реєстрації права власності пайовика на приміщення згідно з умовами даного договору та проведення повного розрахунку сторонами.

05 жовтня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 30 травня 2008 року до договору інвестицій №14 від 03 вересня 2007 року.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року по справі №5020-9/449 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" задоволені у повному обсязі. При цьому суд звернув увагу на те, що спірна додаткова угода не відповідає вимогам статті 238 Цивільного кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суд від 22 грудня 2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 07 квітня 2010 року рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року по справі № 5020-9/449 залишено без змін.

Згідно частині 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені зазначеними судовими актами не підлягають доведенню при вирішенні спору у справі №5020-554/2011.

Рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №5020-5/087 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД", яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2010 року (т. 1 а. с. 148-154) та набрало законної сили 03 вересня 2010 року. Договір розірваний (т. 2 а. с. 18-22).

Грошові кошти, перераховані відповідачу на виконання договору, станом на 19 липня 2011 року Позивачу не повернуті.

Крім того, рішенням, господарського суду міста Севастополя від 24 вересня 2008 року у справі №5020-5/409 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" визнано право власності на незавершене будівництвом нерухоме майно - ізольоване нежитлове приміщення бару та бутика. яке складається із цокольного поверху - технічні приміщення та кухні, першого поверху - бар та бутик, другого поверху - бар, загальною площею 685 кв.м., вбудовані у будинок літ. "Д", розташоване у м. Севастополі, набережна Клокачова, 25 (т. 1 а. с.76-77).

Проте, рішенням господарського суду міста Севастополя від 04 лютого 2010 року у справі №5020-5/409-5/009 (т. 1 а. с. 78-80), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2010 року (т. 1 а. с.81-86), заява товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по справі №5020-5/409 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" про визнання права власності задоволена. рішення у цій справі скасовано, у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" до товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" про визнання права власності відмовлено.

Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01 грудня 2010 року у справі №2а-3162/10/2770 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання відмови протиправною та спонукання вчинити певні дії позов задоволений частково, визнана протиправною відмова Фонда комунального майна Севастопольської міської Ради товариству з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" у видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості, у тому числі, на спірний об'єкт, зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради розглянути питання щодо видачі свідоцтва (т. 1 а. с. 87-91).

Згідно з листом-відповіддю Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради від 17 червня 2011 року за вихідним №5368 за рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 вересня 2008 року у справі №5020-5/409 зареєстровано право власності позивача на спірний об'єкт, 06 жовтня 2009 року на цей об'єкт прокуратурою міста Севастополя накладний арешт та заборона вчинення будь-яких дій (т. 1 а. с. 155).

Викладені обставини з'явилися підставою для звернення позивача з вимогою до відповідача про повернення йому грошових коштів (лист б/н від 17 грудня 2010 року (т. 1 а. с. 47-48), а в подальшому до суду із позовом про повернення виконаного ним за договором та стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 165 863,55 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку з припиненням зобов'язань за договором через його розірвання в судовому порядку, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно частині 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно частині 2 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Необхідність повернення виконаного однією із сторін договору виникає, у тому числі, і у разі розірвання договору в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання договору сплачені відповідачеві грошові кошти у сумі 2260000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1000 від 05 вересня 2007 року, №9 від 18 січня 2009 року, №10 від 29 січня 2008 року, №21 від 22 лютого 2008 року, №22 від 29 лютого 2008 року, №23 від 03 березня 2008 року, №24 від 06 березня 2008 року, №25 від 06 березня 2008 року, №36 від 17 березня 2008 року, №37 від 25 березня 2008 року, №38 від 02 квітня 2008 року, №39 від 04 квітня 2008 року (т. 1 а. с. 23-28), а також довідкою відповідача за вихідним №61 від 07 липня 2011 року (т. 2 а. с. 13).

Судова колегія не приймає доводів відповідача щодо реєстрації Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради - права власності на спірний об'єкт за позивачем, оскільки спростовуються зазначеним вище рішенням господарського суду міста Севастополя, яке набрало законної сили, та в силу приписів статті 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачено відповідачу на виконання договору грошові кошти у сумі 2260000,00 грн, що еквівалентно 447524,75 доларам США за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на дату здійснення платежів: 05 вересня 2007 року, 18 січня 2009 року, 29 січня 2008 року, 22 лютого 2008 року, 29 лютого 2008 року, 03 березня 2008 року, 06 березня 2008 року, 06 березня 2008 року, 17 березня 2008 року, 25 березня 2008року, 02 квітня 2008 року, 04 квітня 2008 року (курс 505,00 грн. за 100 доларів США (т. 2 а. с. 28-39).

Відповідно договору сторони домовились, що вартість одного м 2 складає 5050,00 грн., що на час укладання договору було еквівалентно 1000,00 доларів США, а у разі зміни курсу долара США, встановленого НБУ, розмір платежів підлягає перерахунку шляхом помноження на відповідний коефіцієнт.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що на підставі пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що поверненню позивачу підлягає сума грошових коштів, що еквівалентна 447524,75 доларам США за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 19 липня 2011 року (т. 2 а. с. 40), а саме, 3567264,53 грн.

Відповідно статті 1214 Цивільного кодексу України за користування безпідставно отриманими (збереженими) грошами нараховуються проценти.

Згідно статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що договором не передбачений розмір процентів за користування чужими грошовими коштами. Отже, відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Проценти за користування відповідачем чужими грошовими коштами за період з 04 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року складають 165877,79 грн. (447524,75 доларів США *219 днів (з 04 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року) * 7,7500 % (розмір облікової ставки НБУ) / 365 днів = 20809,90 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом долара США, встановленим НБУ станом на 19 липня 2011 року, 165877,79 грн.), тобто, більш ніж заявлено позивачем до стягнення.

Однак, позивачем не були заявлені вимоги щодо виходу суду першої інстанції за межі позовних вимог. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що стягнення процентів за користування грошовими коштами за період з 04 грудня 2010 року по 10 липня 2011 року у сумі 165863,55 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 4 статті 103, частиною 1 пунктом 3 статті 104, статтею 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" задовольнити частково.

4. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року у справі № 5020-554/2011 змінити виклавши у наступній редакції:

"Накласти арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" на суму 3795616,00 грн., що знаходиться за адресою: місто Севастополь, набережна Адмірала Клокачова, номер 25".

5. Виконання ухвали доручити Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного Управління юстиції у місті Севастополі (вул. Кулакова, буд. 37, місто Севастополь).

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді Н.І. Сікорська

Т.С. Видашенко

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислове товариство з обмеженою відповідальністю "Марс ЛТД" (вул. Нефьодова, 78а,Севастополь,99011)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний центр "Мис Хрустальний" (вул. Радянська, 51, кв. 11,Севастополь,99011)

3. Господарському суду міста Севастополя (вул. Павличенко, 5, Севастополь, 99011)

4. наряд