Рішення

від 28.05.2013 по справі 5016/1553/2012(1/76)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р. Справа № 5016/1553/2012(1/76)

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 56500, код НОМЕР_1

до відповідача: Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське

орендне підприємство "Агросвіт"

вул. Садова, 30, с. Воєводське, Арбузинський район, Миколаївська область, 55320; код ЄДРПОУ 31336635

про : стягнення грошових коштів.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 - ФОП;

Від відповідача: Прокопенко В.О. - керівник;

Клюєва І.С., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 09.08.2012 року звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг в розмірі 99 540,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання умов договору в сумі 12935,00 грн. та штраф в розмірі 49 770,00 грн.

Після передачі справи № 5016/1553/2012(1/76) на новий розгляд в частині стягнення пені та штрафу (постанова Вищого господарського суду України від 18.03.2013р.), позивач 16.05.2013 р. заявою зменшив розмір позовних вимог та остаточно просить суд стягнути з відповідача 7712,74 грн. пені за період прострочення з 01.10.2011 року по 01.04.2012 р. (182 к.д.) та 49 770,00 грн. штрафу (50% від не перерахованої суми).

Вказані вимоги позивача ґрунтуються на підставі умов пунктів 3.3, 3.1, 5.2 договору № 3 купівлі-продажу насіння соняшника від 01.04.2011 року, норм ст. ст. 610, 549 Цивільного кодексу, ст. ст. 230, 232, 343 Господарського кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань в частині проведення оплати за прийняття товару.

Відповідач письмово заперечує на позов, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що оскільки позивач поставив відповідачу насіння без сертифікатів та свідоцтв, поширювати, в тому числі сіяти та продавати насіння, яке на території України заборонено не можливо, а отже збитки кредитора відсутні, внаслідок чого вимоги про стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач письмово клопоче про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом Миколаївської області справи № 915/759/13 за позовом Приватного підприємства «Приватне сільськогосподарське орендне підприємство «Агросвіт» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу насіння соняшника від 01.04.2011 р. за № 3.

Відповідач вважає, що від результатів розгляду справи № 915/759/13 залежить, чи припиняться зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу насіння соняшника № 3 від 01.04.2011 року та, відповідно, вирішення питання про правомірність та можливість стягнення з відповідача пені та штрафу.

Згідно з приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Проаналізувавши викладене в клопотанні відповідача, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з причин недоведеності та необґрунтованості висунутих вимог.

При цьому, суд звертає увагу заявника на приписи пункту 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, яким визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. А отже, рішення у справі № 915/759/13 щодо розірвання договору купівлі-продажу насіння соняшника від 01.04.2011 р. за № 3, ніяким чином не може вплинути на зобов'язання сторін за вказаним договором, що виникли до його розірвання.

28.05.13 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дотримуючись вказівок касаційної інстанції в Постанові ВГСУ від 18.03.2013 року, суд -

В С Т А Н О В И В:

На підставі договору купівлі-продажу соняшника № 3 від 01.04.2011 р. укладеного між сторонами, позивач, як продавець, зобов'язався поставити і надати у власність покупця товар - насіння соняшника першого покоління F 1 гібриду «Цезарь» в кількості 1659 кг на суму 99 540,00 грн. Відповідно до п. 3.3 договору відповідач, як покупець, проводить 100% оплату суми договору 99 540,00 грн. з відстрочкою до 01.10.2011 року .

За умовами п. 5.2 цього договору, у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів на рахунок продавця, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 50% від не перерахованої суми та пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості, а також відшкодовує збитки, які понесені в зв'язку з несплатою вже отриманого товару.

Як свідчать матеріали справи та встановлено Вищим господарським судом України по даній справі (постанова від 18.03.2013 року), на виконання умов договору продавець передав, а покупець прийняв без зауважень щодо якості товар - насіння соняшника першого покоління F 1 гібриду «Цезарь» в кількості 1659 кг на суму 99 540,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2011 р. та накладною № 3.

Як наслідок цього, за результатами розгляду даної господарської справи, вища судова інстанція постановою від 18.03.2013 р. стягнула з відповідача на користь позивача 99 540,00 грн. заборгованості за отриманий товар.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Частиною 1 ст. 216 та ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 цього Закону визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 даного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням вищенаведених норм, обставин справи та умов п. 5.2 договору, суд перевірив нарахування позивачем до стягнення пені і штрафу (щодо строків та розміру), які здійснені позивачем в обґрунтованому розрахунку (вх. № 7699/13 від 17.04.2013 року) та дійшов висновку про правомірність заявлених вимог в цій частині.

Відповідно до приписів абз. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Сума боргу по оплаті вартості отриманого товару - насіння соняшника першого покоління F 1 гібриду «Цезарь» відповідача перед позивачем по договору № 3 «купівлі-продажу насіння соняшника» від 01.04.2011 року встановлена в судовому порядку в розмірі 99 540,00 грн.

За умовами п. 3.3 договору прострочення платежів починається від 01.10.2011 року.

Термін прострочення, який застосовано позивачем в розрахунку пені складає з 01.10.2011 року по 01.04.2012 рік (182 календарних дні).

За здійсненим розрахунком розмір пені за вказаний період складає в сумі 7712,74 грн.

Даний розрахунок не спростовано відповідачем, інші розрахунки суду не надані.

Розмір штрафу цілком обґрунтовано складає в сумі 49 770,00 грн. (99 540,00х50%).

Законні підстави та мотивації для зменшення судом розміру штрафних санкцій відповідач в своєму запереченні не навів.

Згідно зі ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач всупереч наведеним нормам не довів суду, шляхом надання відповідних доказів, належність виконання взятих на себе договірних зобов'язань за спірний період, не спростував доводів позивача та наведені останнім розрахунки.

За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про порушення відповідачем в спірних правовідносинах прав та законних інтересів позивача, в зв'язку з чим з винної сторони підлягає стягненню пеня в розмірі 7712,74 грн. та штраф в сумі 49 770,00 грн., тому позовні вимоги заявлені цілком обґрунтовано, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 . Стягнути з Приватного підприємства Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт" (вул. Садова, 30, с. Воєводське, Арбузинський район, Миколаївська область, 55320; код ЄДРПОУ 31336635) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 56500, код НОМЕР_1) 49 770,00 грн. - штрафу, 7712,47 грн. - пені та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 31 травня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова