Постанова

від 04.06.2013 по справі 51/148

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 51/148

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В., доповідач Глос О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиКомунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) на постановувід 23.12.2009 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 51/148 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейдінг СТОК" доКомунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКиївська міська рада прозобов'язання укласти договір оренди та вчинення дій в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача:не з'явились Самар В.І. (довіреність від 22.06.2011р.) від третьої особи:не з'явились В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Пригунова А.Б.) від 09.09.2009 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Кропивна Л.В., Поляк О.І.) від 23.12.2009 року, у справі № 51/148 позовні вимоги задоволено; зобов'язано Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейдінг СТОК" договір оренди майна площею 194, 00 кв.м. з розміром орендної плати 70 грн. за 1 кв.м, яке розташоване за адресою: аеропорт "Київ" (Жуляни), корпус 51, Солом'янський р-н, НБх - 2-поверховий, виробнича будівля спб та вохор, у відповідності до типової форми договору, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 року за № 34/91, зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 21.12.2006 року за № 526/583-1, від 22.02.2007 року за №170/831 та на умовах, визначених рішенням Київської міської ради від 02.10.2008 року за № 395/395.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти, наказ та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу позивач та третя особа не надіслали.

Позивач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ТОВ "Євро Трейдінг СТОК" звернулося до суду з позовом до КП "Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) про зобов'язання КП Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) укласти з ТОВ "Євро Трейдінг СТОК" договір оренди майна площею 194,00 кв.м з розміром орендної плати 70 грн. за 1 кв.м, яке розташоване за адресою: аеропорт "Київ" (Жуляни), корпус 51, Солом'янський р-н, НБх - 2-поверховий, виробнича будівля спб та вохор, у відповідності до типової форми договору, затвердженої рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 року за №34/91, зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради від 21.12.2006 року за №526/583-1, від 22.02.2007 року за № 170/831 та на умовах, визначених рішенням Київської міської ради від 02.10.2008 року за № 395/395. Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, які свідчать про відмову відповідача укласти з позивачем договір оренди комунального майна на умовах, визначених у рішенні органу місцевого самоврядування. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на положення ст.648 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили із їх законності і обґрунтованості з огляду на обов'язковість виконання прийнятих рішень Київської міської ради.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

30.05.2007 року між Комунальним підприємством Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Трейдінг СТОК" було укладено попередній договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 200-2007, за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в оренду нежилі приміщення загальною площею 194,00 кв.м на першому поверсі у виробничій будівлі спб та вохор за адресою: 03036, м. Київ для розміщення офісу (далі - попередній договір).

Відповідно до пункту 3.1. попереднього договору, його сторони узгодили, що за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, розмір якої на дату підписання даного договору становить 18168,10 грн. на місяць без врахування ПДВ. При цьому пунктом 3.4. попереднього договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України та сплачується відповідачем разом з орендною платою.

Строк дії попереднього договору встановлено до прийняття рішення Київської міської ради, але не більше, ніж один рік з дати його підписання (пункт 9.1 попереднього договору).

23.07.2008 року сторони уклали угоду до попереднього договору №200-2007 від 30.05.2007 року, якою продовжили термін дії попереднього договору до прийняття рішення Київською міською радою, але не більше ніж до 23.07.2009 року.

02.10.2008 року Київською міською радою прийнято рішення "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах" № 395/395, яким погоджено передачу в оренду позивачу нежилих приміщень загальною площею 194,00 кв.м на першому поверсі у виробничій будівлі спб та вохор за адресою: 03036, м. Київ для розміщення офісу з щомісячною орендною платою у розмірі 70,00 грн. за 1 кв.м.

Пунктом 2 вищезазначеного рішення доручено підприємствам, установам, організаціям, яким надано дозвіл на укладання договорів оренди, в термін до двох місяців укласти договори оренди в установленому порядку.

Позивач зазначає, що у грудні 2008 року відповідач надав йому проект договору оренди, відповідно до якого розмір щомісячної орендної плати становить 22195,01 грн. (без урахування податку на додану вартість) із розрахунку 114,40 грн. за 1 кв.м, що значно відрізняється від розміру орендної плати, встановленої рішенням Київської міської ради № 395/395 від 02.10.2008 року.

Позивач, у свою чергу, надав відповідачу протокол розбіжностей від 19.12.2008 до проекту договору із пропозиціями приведення проекту договору у відповідність до зазначеного рішення Київської міської ради №395/395 від 02.10.2008 року, із визначенням відповідного рішенню розміру орендної плати і орендованої площі, а також без зазначення в договорі індексу інфляції, який не передбачено у рішенні.

На час звернення до суду з позовом відповідачем не було вжито заходів щодо врегулювання розбіжностей за проектом договору, отже останній не є укладеним в силу положень ч.8 ст.181 ЦК України.

Як вбачається з приписів ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини 1, 2 ст.648 ЦК України).

Наведене положення унормовує, що акт органів державної влади, Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що передбачає обов'язок укласти договір має бути правовим, таким, що заснований та відповідає нормативно-правовому акту, на підставі якого і у передбачений яким спосіб його видано. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Київської міської ради №395/395 від 02.10.2008 року не є правовим актом, а є її ненормативним адміністративним актом, як приписом сесії депутатів ради, зверненим до певної особи, за наслідками розгляду питань в межах компетенції ради, який підлягає реалізації у передбачений законом спосіб.

Укладення господарських договорів за рішенням суду також регулюється ст.187 ГК України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ст.179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо зокрема існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Виходячи з обґрунтування позовних вимог, позивач вважає, що обов'язок відповідача укласти з ним договір виникає з факту прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яким позивачеві та відповідачеві надано дозвіл на укладення договору оренди. Колегія суддів з цим не погоджується і відзначає, що, враховуючи приписи діючого законодавства, суди не обґрунтували посиланням на конкретні норми матеріального права висновок, відповідно до якого на відповідача покладено обов'язок за будь-яких обставин укласти з позивачем договір оренди комунального нерухомого майна, виходячи виключно з факту прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яке не є правовим.

Звертається увага, що позивач в позові, суди в оспорюваних судових актах не послалися на будь-яку норму матеріального закону яка б надавала договору, який позивач просить зобов'язати відповідача з ним укласти, статусу обов'язкового. Також не зазначено закону, який би відносив правовідносини сторін до випадку, який зобов'язує відповідача укласти з позивачем договір оренди комунального нерухомого майна за будь-яких обставин.

Механізм укладання договорів та передання переддоговірних спорів на вирішення суду встановлений статтею 181 Господарського Кодексу України, статтею 57 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначені приписи діючого законодавства, які регулюють спірні правовідносини, судами не прийняті до уваги, а обставини, які передбачені цими нормами, не досліджувались.

Зокрема , судами обох інстанцій в порушення ст.43 ГПК України не з'ясовувались обставини направлення відповідачу проекту договору в тій редакції, в якій позивач просить зобов'язати укласти договір.

Судами також не враховано, що відповідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, в зв'язку з чим, для розгляду справи про зобов'язання укласти договір необхідно надати оцінку умовам договору з огляду на їх відповідність приписам діючого законодавства.

Крім того, в силу приписів ст.84 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Проте, суди зобов'язали відповідача укласти з позивачем договір оренди комунального майна на умовах, визначених рішенням Київської міської ради 395/395 від 01.10.2008 року, а не на умовах проекту договору.

Звертається увага скаржника, що право касаційного оскарження наказу господарського суду не передбачено положеннями ст.107 ГПК України.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2009 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2009 року у справі № 51/148 - скасувати.

Справу № 51/148 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Глос