Постанова

від 12.12.2013 по справі 51/148

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 51/148

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників:

від позивача: Миклуш М.І. - представник;

від відповідача: Заболотна Ю.С. - представник;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток»

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 25.07.2013р.

у справі № 51/148

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток»

до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)

третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада

про зобов'язання укласти договір оренди та вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) та третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Київська міська рада про зобов'язання укласти договір оренди та вчинення дій.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.07.2013 року у справі № 51/148 в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідач не виконав зобов'язання, а саме не уклав договір оренди майна площею 194 м2 з розміром орендної плати 70 грн. за 1 м2, розташованого за адресою: аеропорт «Київ» (Жуляни), корпус 51.

Апелянт зазначає, що необхідність укладення основного договору оренди майна та умови і порядок їх визначення обумовлено рішенням КМР за №395/395 та Порядком передачі комунального майна за № 34/91, згідно положень ст. 144 Конституції України є обов'язковими до виконання.

Скаржник звертає увагу на те, що наданий відповідачем позивачу проект договору оренди, відповідно до якого розмір щомісячної орендної плати становить 22 195,01 грн. (без урахування ПДВ) із розрахунку 114,40 грн. за 1 м.кв., що значно відрізняється від розміру орендної плати, встановленої Рішенням КМР за №395/395.

Апелянт зазначає, що обов'язок відповідача укласти з ТОВ «Євротрейдінг Сток» договір оренди виникає з моменту прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яким позивачеві та відповідачеві надано дозвіл на укладання.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.

Ухвалою від 15.10.2013 року порушено апеляційне провадження у справі та визнано явку повноважних представників сторін в судове засідання обов'язковою.

Ухвалою від 07.11.2013 року розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання представника третьої особи.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне:

30.05.07 року між відповідачем та позивачем укладено попередній договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва № 200-2007, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в оренду нежилі приміщення загальною площею 194,00 кв.м на першому поверсі у виробничій будівлі за адресою: 03036, м. Київ для розміщення офісу.

Відповідно до пункту 3.1. попереднього договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 18 168,10 грн. на місяць без врахування ПДВ.

Пунктом 3.4. попереднього договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України та сплачується відповідачем разом з орендною платою.

Строк дії попереднього договору встановлено до прийняття рішення Київської міської ради, але не більше, ніж один рік з дати його підписання (пункт 9.1 попереднього договору).

Як свідчать матеріали справи, 23.07.08. сторони уклали угоду до попереднього договору № 200-2007 від 30.05.07., якою продовжили термін дії попереднього договору до прийняття рішення Київською міською радою, але не більше ніж до 23.07.09.

02.10.08. Київською міською радою прийнято рішення "Про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду на конкурсних засадах" № 395/395, яким погоджено передачу в оренду позивачу нежилих приміщень загальною площею 194,00 кв.м на першому поверсі у виробничій будівлі за адресою: 03036, м. Київ, для розміщення офісу з щомісячною орендною платою у розмірі 70,00 грн. за 1 кв.м.

Пунктом 2 вищезазначеного рішення доручено підприємствам, установам, організаціям, яким надано дозвіл на укладання договорів оренди, в термін до двох місяців укласти договори оренди в установленому порядку.

За твердженням позивача, у грудні 2008 року відповідач надав йому проект договору оренди, відповідно до якого розмір щомісячної орендної плати становить 22 195,01 грн. (без урахування податку на додану вартість) із розрахунку 114,40 грн. за 1 кв.м, що значно відрізняється від розміру орендної плати, встановленої рішенням Київської міської ради № 395/395 від 02.10.2008 року.

Позивач, у свою чергу, надав відповідачу протокол розбіжностей від 19.12.08. до проекту договору із пропозиціями приведення проекту договору у відповідність до зазначеного рішення Київської міської ради № 395/395 від 02.10.08., із визначенням відповідного рішення розміру орендної плати і орендованої площі, а також без зазначення в договорі індексу інфляції, який не передбачено у рішенні.

Позивач вказує на те, що обов'язок відповідача укласти з ним договір виникає з факту прийняття органом місцевого самоврядування за результатами конкурсу рішення, яким позивачеві та відповідачеві надано дозвіл на укладення договору оренди, та згідно з яким єдиною підставою для укладення договору оренди є лише відповідне рішення Київської міської ради.

Стосовно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини 1, 2 ст.648 ЦК України).

Відповідно до вищезазначеного вбачається, що акт органів державної влади, Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що передбачає обов'язок укласти договір має бути правовим, таким, що заснований та відповідає нормативно-правовому акту, на підставі якого і у передбачений яким спосіб його видано.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Київської міської ради № 395/395 від 02.10.08. не є правовим актом, а є її ненормативним адміністративним актом, як приписом сесії депутатів ради, зверненим до певної особи, за наслідками розгляду питань в межах компетенції ради, який підлягає реалізації у передбачений законом спосіб.

Укладення господарських договорів за рішенням суду також регулюється ст.187 ГК України, відповідно до якої судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ст.179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо зокрема існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Механізм укладання договорів та передання переддоговірних спорів на вирішення суду встановлений статтею 181 ГК України, статтею 57 ГПК України.

З системного аналізу вказаних положень не вбачається, що на відповідача покладено обов'язок за будь-яких обставин укласти з позивачем договір оренди комунального нерухомого майна, виходячи виключно з факту прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яке не є правовим, як і не вбачається обов'язковість такого договору.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 04.06.13. у справі № 51/148 вказано на те, що в силу приписів ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, проте, відповідача було зобов'язано укласти з позивачем договір оренди комунального майна на умовах, визначених рішенням Київської міської ради № 395/395 від 01.10.08., а не на умовах проекту договору.

Слід зазначити, що позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним договір оренди комунального майна саме на умовах, визначених рішенням Київської міської ради № 395/395 від 01.10.08.

При цьому, позивачем відповідачу направлявся виключно протокол розбіжностей від 19.12.08., а не проект договору в тій редакції, в якій позивач просить зобов'язати укласти договір.

Крім того, встановлено, що рішенням Київської міської ради від 15.12.11. № 860/7096 "Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради", внесено зміни до деяких рішень Київської міської ради згідно з додатком 2 до цього рішення, зокрема, до рішення Київської міської ради № 395/395 від 02.10.08., а саме виключено позицію 1 додатка до рішення Київради від 02.10.2008 № 395/395 "Про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду на конкурсних засадах", якою погоджено передачу в оренду позивачу нежилих приміщень загальною площею 194,00 кв.м на першому поверсі у виробничій будівлі за адресою: 03036, м. Київ, для розміщення офісу з щомісячною орендною платою у розмірі 70,00 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Враховуючи вищевикладене, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Слід зазначити, що позивачем відповідачу направлявся протокол розбіжностей від 19.12.2008 року, а не проект договору в тій редакції, в якій позивач просить зобов'язати укласти договір.

Як свідчать матеріали справи, будівлі та споруди, які знаходяться на балансі відповідача, в тому числі спірне приміщення, передано в довгострокову оренду, згідно Рішення Київської міської ради від 17.02.2011р. № 28/5415 «Про передачу майна територіальної громади м. Києва на конкурсних засадах».

Після прийняття Рішення Київради від 15.12.2011 р. № 860/860 «Про внесення змін до деяких рішень Київської міської ради», зокрема, до Рішення КМР №395/395 від 02.10.2008 р. «про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду на конкурсних засадах», виключено питання надання дозволу на укладання договору оренди ТОВ «Євро Трейдінг СТОК».

Таким чином, позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку відповідача законних та охоронюваних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Трейдінг СТОК".

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрейдінг Сток", оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейдінг Сток» на рішення Господарського суду м. Києва № 51/148 від 25.07.2013р. залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 25.07.2013р. у справі № 51/148 залишити без змін.

Матеріали справи № 51/148 повернути до Господарського суду м. Києва

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх