Ухвала

від 06.06.2013 по справі 13/579

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К-36132/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 06.06.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010

у справі № 13/579

за позовом Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі

з великими платниками податків

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство „Укртрансгаз") звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 0000281606/0 від 05.07.2004, № 0000281606/1 від 02.08.2004, № 0000281606/2 від 20.10.2004.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено позапланову зустрічну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій купівлі-продажу скла оптичного марки БК ПО у 2001-2002 роках та складено акт №4444/16-6/30019801 від 01.07.2004.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000281606/0 від 05.07.2004, №0000281606/1 від 02.08.2004, №0000281606/2 від 20.10.2004 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0000281606/0 від 05.07.2004, позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1389552, 44 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 694776, 22 грн.

Перевіркою встановлено, що укладено договір-комісії №22/53 від 30.09.2001 та додаткову угоду №1 від 23.01.2002 до даного Договору з ДП „Державне підприємство „Державна база матеріально-технічного забезпечення" для реалізації оптичного скла на експорт.

ДП „Державне підприємство „Державна база матеріально-технічного забезпечення" ліквідовано за рішенням власника, розпорядження від 06.06.2002, ліквідаційний акт №22/2-2301 від 14.06.2002.

Так, згідно договору №117/07/3-640 від 31.07.2001 ДК „Укртрансгаз" HAK „Нафтогаз України" придбали товар (заготівка оптичних елементів) у підприємства „Союз" Всеукраїнської громадської організації „Союз організації інвалідів".

Відповідно до умов Договору „Союз" ВГО „СОІУ" передали ДК „Укртрансгаз" HAK „Нафтогаз України" скло по актам прийому-передачі продукції і, по першій події - по відвантаженню, виписали податкові накладні.

В спою чергу підприємство „Союз" ВГО „СОІУ" придбали товар у TOB „Т.Т.-Мюзик", на що були укладені договори та виписані податкові та видаткові накладні.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва направлено запит від 24.05.2004 №9143/7/26-9715 щодо надання інформації про результати відпрацювання TOB „Теко-Трейд", код за ЄДРПОУ 30973755.

Листом від 04.06.2004 року №302/86х/26-0933 ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомили, що статутні та фінансово-господарські документи TOB „Теко-Трейд" були вилучені згідно постанови слідчого управління податкової міліції ДПА України від 07.02.2002 та приєднання до кримінальної справи №70-00055.

TOB „Теко-Трейд" придбали скло оптичне (заготівки оптичних елементів) у TOB „Т.Т.-Мюзик", які виступали продавцем товару, на що були виписані податкова накладна 15.08.2001 №1303/1, виписана по першій події - по відвантаженню, та видаткова накладна від 15.08.2001 р. на загальну суму 50013,96 грн. (у т.ч. ПДВ-8335,66 грн.), у кількості: заготівка оптичних елементів - 1107,924 кг., ціна продажу одиниці без урахування ПДВ-37,61 грн.; заготівка оптичних елементів без оптичної обробки - 0,837 кг. ціна продажу одиниці без урахування ПДВ - 11,09 грн.;

При цьому різниця в сумі від купівлі продажу товару від „Т.Т.-Мюзик" до TOB „Теко-Трейд" та від TOB „Теко-Трейд" до „Т.Т.-Мюзик" складає 8649111,24 грн. в т.ч. ПДВ 1038418,54 грн.

Згідно з умовами договору комісії ДК „Укртрансгаз" (Комітент), а ДП „Державна база МТЗ" (Комісіонер) в особі в.о. директора Мужика В.В. приймає на себе зобов'язання за винагороду здійснити від свого імені і за свій рахунок зовнішньоекономічну операцію по реалізації продукції вказаної у специфікаціях до даного Договору. Комісійна винагорода Комісіонера складає різницю між ціною призначеною Комітентом і тією більш вигідною ціною, за якою Комісіонер укладає зовнішньоекономічну угоду продажу продукції включаючи ПДВ. Строк комісії з дня передачі продукції до 31.12.2002 року. Валютна виручка від реалізації продукції надходить на валютний рахунок Комісіонера від якої утримується комісійна винагорода та протягом 7 днів з моменту їх надходження від покупця продукції перераховується на розрахунковий рахунок Комітента. Розрахунки між Комісіонером та Комітентом здійснюються в гривнях.

На виконання договору комісії ДП „Державна база МТЗ" уклали зовнішньоекономічні контракти: №2040 від 30.09.2001 р. з HAVERDSON TRADE (США). Згідно з специфікацією до даного контракту від 20.09.2001 кількість скла оптичного (заготівки оптичних елементів) 1033592,39 см. куб., ціна за 1 см. куб., складає 5,00 дол. США загальна вартість товару становить - 475000,00 дол. США. Умови поставки - СРТ- Арренваєр, Німеччина (Germany, Appenweier), вантажоодержувач DANZAZ UNITRANZ (Danzas Gmbh. Germany. Ludwing-Winter-Strasse 8), країна призначення Німеччина.

Згідно з ВМД №30503/1/012764, ВМД № 10000/1/516284 та ВМД №10000/2/237283 довірителем по вищезазначених контрактах виступали TOB „Київ-Транссервіс", які здійснювали доставку товару автомобільним транспортом.

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, оплата надійшла на валютний рахунок 2600300126825, що належав ДП „Державна база МТЗ".

Кошти надійшли згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 30.09.2001 року №2040 від HAVERDSON TRADE: 04.01.2002 року в сумі 5718206,77 рос. руб., -24.01.2002 року в сумі 8744777,16 рос. руб.

Надходження коштів по зовнішньоекономічному контракту від 01.10.2001 року № 2044 від HAVERDSON TRADE здійснювалося: 14.03.2002 року в сумі 5718206,77 рос.руб.,

Надходження коштів згідно з зовнішньоекономічним контрактом від 14.01.2002 року №2065 від HAVERDSON TRADE здійснювалося: 25.04.2002 року в сумі 480000,00 дол. США.

ДП „Державна база МТЗ" за надані послуги відповідно до договору комісії з ДК „Уктрансгаз" HAK „Нафтогаз України" від 30.09.2001 року №22/53 склали звіти Комісіонера та виписали податкові накладні по наданим послугам комісії.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних ДК „Укртрансгаз" включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображених у книзі обліку придбання товару (робіт послуг) та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень та травень 2002 року.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" пп. 7.7.2 п. 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

У відповідності із Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (пункт 5.1 статті 5).

Таким чином, з огляду на наведені законодавчі приписи юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

У справі, що переглядається є факти яки підтверджують реальність виконання спірних операцій.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 у справі № 13/579 задовольнити, судове рішення скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2010 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 у справі № 13/579 скасувати.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко