Постанова

від 05.06.2013 по справі 5020-9/377-13/080-9/101-3/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2013 року справа № 5020-9/377-13/080-9/101-3/104 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Головко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання комітету кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури,

у справі:

за заявою Відкритого акціонерного товариства „Кримзалізобетон",

ідентифікаційний код 01267308

(95439, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3)

до Державного підприємства Міністерства оборони України

„Севастопольський автомобільний ремонтний завод",

ідентифікаційний код 24964642

(99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 2)

за участю прокурора Кримського регіону України

з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 27)

про визнання банкрутом,

Представники учасників судового процесу:

ініціюючий кредитор (ПАТ „Кримзалізобетон") - Хасіна І.С. - представник, довіреність від 10.04.2013;

боржник (ДП Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод") - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив;

керуючий санацією (арбітражний керуючий Фоменко Мілена Сергіївна) - Фоменко М.С. - ухвала господарського суду міста Севастополя від 04.10.2012, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 08.02.2013;

кредитор (ТОВ „Фонд соціальної безпеки") - явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив;

кредитор (Державне господарське об'єднання „Концерн „Техвоєнсервіс") - Вербецький О.В. - представник, довіреність № 13 від 01.01.2013;

прокурор (Прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері) - Година Д.А. - старший прокурор відділу прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України, посвідчення № 012240 від 01.11.2012;

державний орган з питань банкрутства (Міністерство юстиції України) - Попов М.Г., головний спеціаліст сектору з питань банкрутства, довіреність від 03.06.2013.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа № 5020-9/377-13/080-9/101-3/104 за заявою Відкритого акціонерного товариства „Кримзалізобетон" (нині - Публічне акціонерне товариство „Кримзалізобетон") про банкрутство Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (далі - ДП МОУ „Севастопольський автомобільний ремонтний завод").

Ухвалою від 06.12.2006 порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.05.2007 затверджено реєстр вимог кредиторів /том 3, арк. с. 163-165/ Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" у наступному складі:

1) грошові вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кримзалізобетон" у розмірі 189 854,41 (основний борг) - четверта черга задоволення; у розмірі 14 951,48 грн (штрафні санкції) - шоста черга задоволення.

2) грошові вимоги Концерну „Техвоєнсервіс" у розмірі 688 820,81 грн (основний борг) - четверта черга задоволення; у розмірі 22 036,70 грн (штрафні санкції) - шоста черга задоволення

3) грошові вимоги Приватного підприємства „Рамих" у розмірі 1 211,57 грн - четверта черга задоволення;

4) грошові вимоги Приватного підприємства „Стелла-Експрес" у розмірі 14 546,17 грн - четверта черга задоволення;

5) грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд соціальної безпеки" у розмірі 67 391,68 грн - четверта черга задоволення;

6) грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Захід-Сталь" у розмірі 5 513,44 грн - четверта черга задоволення;

7) грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Рост-Авто-Крим" у розмірі 21 647,89 грн - четверта черга задоволення;

8) грошові вимоги ОСОБА_6 у розмірі 1 900,00 грн - четверта черга задоволення;

9) грошові вимоги ОСОБА_7 у розмірі 941,00 грн - четверта черга задоволення;

10) грошові вимоги ОСОБА_8 у розмірі 301,98 грн - четверта черга задоволення;

11) грошові вимоги ОСОБА_9 у розмірі 21 970,00 грн - четверта черга задоволення;

12) грошові вимоги ОСОБА_10 у розмірі 7 700,00 грн - четверта черга задоволення;

13) грошові вимоги ОСОБА_11 у розмірі 2 859,26 грн - четверта черга задоволення;

14) витрати ініціюючого кредитора на публікацію оголошення в розмірі 576,60 грн та судові витрати в розмірі 2 120,29 грн - перша черга задоволення;

15) грошові вимоги Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Севастополі в розмірі 75,00 грн (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) - перша черга задоволення.

14.05.2007 проведено збори кредиторів (протокол № 1), на якому обрано комітет кредиторів у складі трьох осіб: Концерн „Техвоєнсервіс", Відкрите акціонерне товариство „Кримзалізобетон", Товариство з обмеженою відповідальністю „Фонд соціальної безпеки" /том 4, арк. с. 2-3/; на засіданні комітету кредиторів головою комітету обрано Концерн „Техвоєнсервіс" (протокол № 1 від 14.05.2007 /том 4, арк. с. 5-6/).

Ухвалою від 07.08.2007 введено процедуру санації Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" на строк дванадцять місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Васильєва В.І.; останнього зобов'язано здійснити заходи, які передбачені статтею 17 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" /том 4, арк. с. 66-67/.

Ухвалами від 03.09.2008 /том 4, арк. с. 145-146/ та 17.03.2009 /том 5, арк. с. 64-65/ строк процедури санації та повноважень керуючого санацією був продовжений на 5 та 6 місяців відповідно.

Ухвалою від 22.10.2009 /том 6, арк. с. 96-98/, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.12.2009 /том 6, арк. с. 126-134/, затверджено план санації Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод".

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010 за касаційним поданням заступника прокурора Військово-Морських Сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України вказані ухвала та постанова скасовані /том 6, арк. с. 147-150/.

При новому розгляді, ухвалою суду від 12.07.2010 строк процедури санації продовжено ще на 4 місяці /том 7, арк. с. 72-74/.

Ухвалою від 07.10.2010 арбітражного керуючого Васильєва В.І. увільнено від виконання повноважень керуючого санацією за його власною заявою та призначено керуючим санацією Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" арбітражного керуючого Трубо Р.Т. /том 8, арк. с. 54-56/.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.2011 припинено повноваження керуючого санацією Трубо Р.Т. /том 13, арк. с. 81-84/.

Ухвалою суду від 23.02.2012 керуючим санацією Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" призначено арбітражного керуючого Дяченка С.В. /том 14, арк. с. 42-44/, якого звільнено від виконання повноважень керуючого санацією за його власною заявою ухвалою суду від 21.08.2012 /том 14, арк. с. 88-90/.

Ухвалою суду від 04.10.2012 керуючим санацією Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" призначено Фоменко Мілену Сергіївну; встановлено 3-місячний строк для підготовки та надання суду плану санації Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод"; керуючого санацією Фоменко М.С. зобов'язано невідкладно скликати комітет кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод", на якому вирішити подальшу долю боржника /том 14, арк. с. 136-138/.

25.12.2012 відбулись збори комітету кредиторів боржника, на яких були присутні кредитори: Державне господарське об'єднання Концерн „Техвоєнсервіс" - 688 голосів, Товариство з обмеженою відповідальністю „Фонд соціальної безпеки" - 67 голосів, Публічне акціонерне товариство „Кримзалізобетон" - 189 голосів /том 15, арк. с. 26-27/ із загальною кількістю голосів 944 (100%).

Згідно з протоколом зборів комітету кредиторів від 25.12.2012 на цих зборах було прийнято рішення, оформлене протоколом б/н /том 15, арк. с. 26-27/, про звернення до господарського суду міста Севастополя з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Фоменко М.С., яка виконує функції керуючого санацією.

Разом із протоколом комітету кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" арбітражним керуючим Фоменко М.С. надано суду спільне клопотання комітету кредиторів та керуючого санацією про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" /том 15, арк. с. 24/, яке ухвалою суду від 21.05.2013 призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.06.2013.

У призначене засідання суду боржник та кредитор - член комітету кредиторів (ТОВ „Фонд соціальної безпеки") не з'явилися, про причини неявки суду не сповістили, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином; по суті порушеного питання не висловились.

Присутні у засіданні суду керуючий санацією Фоменко М.С., представник державного органу з питань банкрутства (Міністерство юстиції України) та представник кредитора (Державне господарське об'єднання „Концерн „Техвоєнсервіс") підтримали клопотання комітету кредиторів щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, посилаючись на відсутність протягом всього строку процедури санації пропозицій інвесторів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, а також відсутність реальних механізмів відновлення цієї платоспроможності.

Прокурор та представник ініціюючого кредитора (ПАТ „Кримзалізобетон") заперечували проти визнання боржника банкрутом та введення відносно нього ліквідаційної процедури, оскільки вважають, що керуючим санацією не вжито всіх необхідних заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника.

У судовому засіданні 05.06.2013 в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 14:00 години 05.06.2013, після чого розгляд питання про перехід до подальшої процедури банкрутства продовжений у відсутність представників ініціюючого кредитора (ПАТ „Кримзалізобетон") та голови комітету кредиторів (Державне господарське об'єднання „Концерн „Техвоєнсервіс").

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, керуючого санацією, представників державного органу з питань банкрутства (Міністерство юстиції України), кредиторів (ПАТ „Кримзалізобетон"; Державне господарське об'єднання „Концерн „Техвоєнсервіс"), дослідивши надані докази суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (ідентифікаційний код 24964642) засновано на державній власності і підпорядковане Міністерству оборони України, який є органом управління майном боржника; державну реєстрацію ДП Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" проведено Ленінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі 27.04.1998, запис № 1 077 120 0000 002902 /том 1, арк. с. 25-26, 30-37/.

25.12.2012 відбулось засідання комітету кредиторів Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" у складі його членів: Державного господарського об'єднання Концерн „Техвоєнсервіс" (голова комітету кредиторів) - 688 голосів, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фонд соціальної безпеки" - 67 голосів, Публічного акціонерного товариства „Кримзалізобетон" - 189 голосів (100%). За результатами цього засідання більшістю голосів (688 проти 256) прийняте рішення клопотати перед господарським судом міста Севастополя про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури відносно Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Фоменко М.С., яка виконує функції керуючого санацією /том 15, арк. с. 26-27/.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 15 від 18.12.2009 „Про судову практику у справах про банкрутство", рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства (пункт 57 Постанови).

Судом установлено, що рішення комітету кредиторів боржника щодо звернення до господарського суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення арбітражного керуючого Фоменко М.С. ліквідатором боржника прийняте більшістю голосів кредиторів та в межах компетенції, наданої комітету кредиторів частиною восьмою статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На підставі викладеного суд вважає, що рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом б/н від 25.12.2012, відповідає приписам законодавства, у зв'язку з чим має бути враховано судом.

Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.

Відповідно до пункту 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки провадження у даній справі було порушено 06.12.2006, тобто до набрання чинності вказаним Законом, на правовідносини у цій справі розповсюджується дія Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України № 4212-VI від 22.12.2011, за винятком власне ліквідаційної процедури та продажу майна боржника-банкрута.

При цьому, як роз'яснив Вищий господарський суд України в абзаці п'ятому пункту 40 Інформаційного листа № 01-06/606/2013 від 28.03.2013, правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією. У зв'язку зі здійсненням переходу до застосування нової редакції Закону необхідно привести реєстр вимог кредиторів у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів).

Таким чином, вирішуючи питання про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, суд керується Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Як зазначалось, процедуру санації Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" введено ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.08.2007/том 4, арк. с. 66-67/.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (тут і надалі - у редакції, яка діяла до 19.01.2013) протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Відповідний план санації був розроблений керуючим санацією - арбітражним керуючим Васильєвим В.І. та передбачав продаж усього майна боржника, за виключенням лише будівлі складу /том 6, арк. с. 16-66/, тобто фактично у плані йшлося про скриту ліквідацію. Як зазначено вище, постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010 ухвалу суду від 22.10.2009 /том 6, арк. с. 96-98/ про затвердження плану санації боржника скасовано.

Після цього - з 12.07.2010 і по березень 2013 року (тобто більше 2,5 років) суду не надано плану санації, який би відповідав вимогам статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а наявні у справі докази свідчать про відсутність реальної перспективи відновлення платоспроможності боржника.

Так, з матеріалів справи убачається, що загальна сума кредиторських вимог до боржника згідно із затвердженим судом реєстром становить 1 064 418,28 грн.

Головними видами діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" є технічне обслуговування та ремонт автомобілів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; здавання в оренду власного нерухомого майна; діяльність автомобільного вантажного транспорту /том 1, арк. с. 26, 31-32/.

Утім, у безпосередній близькості від підприємства-боржника знаходиться працюючий завод тієї ж самої направленості, який належить Державному господарському об'єднанню „Концерн „Техвоєнсервіс". Цей завод займає значно більшу територію ніж підприємство-боржник та має більш сучасне обладнання. Тому боржник не може скласти йому гідну конкуренцію.

Більше того, згідно з розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 830-р від 28.10.2009 /том 15, арк. с. 62-63/ Державному підприємству Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" припинено право постійного користування земельною ділянкою по вул. Шабаліна, 2, площею 2,9100 га, на яку Севастопольському автомобільному ремонтному заводу видано Державний акт серії І-КМ № 001580 від 13.03.2000 /том 15, арк. с. 50/. Таким чином, у користуванні боржника залишилась земельна ділянка площею 1,6826 га (4,5926 - 2,9100). Решта частини земельної ділянки передана у постійне користування Державному господарському об'єднанню „Концерн „Техвоєнсервіс".

Звернення до органів управління боржника - Міністерства оборони України та Концерну „Техвоєнсервіс" з пропозицією надати фінансову допомогу боржнику /том 15, арк. с. 60/ та пошук потенційних орендарів нерухомого майна боржника /том 15, арк. с. 61/ також не дали позитивних результатів.

Таким чином, боржник не має ресурсів для відновлення діяльності за його профілем, а розроблення плану санації є неможливим.

Наведені вище обставини також убачаються зі змісту звітів керуючого санацією Фоменко М.С. /том 15, арк. с. 47, 64-65/, наданих комітету кредиторів та суду. На цьому також наголошували попередні керуючі санацією: арбітражний керуючий Трубо Р.Т. (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 08.02.2011 /том 9, арк. с. 19-24/, протокол засідання комітету кредиторів б/н від 06.05.2011 /том 9, арк. с. 110-116/), арбітражний керуючий Дяченко С.В. (протокол б/н від 17.05.2012 /том 14, арк. с. 48-49/; клопотання від 08.06.2012 /том 14, арк. с. 55/).

Згідно з частиною шостою статті 18 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

У разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом (ч. 4 ст. 205 ГК України).

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що відкриття ліквідаційної процедури щодо суб'єкта господарювання вимагає встановлення судом неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги конкурсних кредиторів.

Як убачається зі звіту керуючого санацією боржника станом на 05.06.2013 /том 15, арк. с. 47/, балансу Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" на 31.12.2012 /том 15, арк. с. 52/ та звіту про фінансові результати станом на 31.12.2012 /том 15, арк. с. 52/ активи підприємства-боржника на кінець звітного періоду (31.12.2012) зменшилися з 811 тис. грн до 803 тис. грн, а поточні зобов'язання навпаки збільшилися з 1439 тис. грн до 1462 тис. грн. Станом на 31.12.2012 непокритий збиток боржника має від'ємне значення „-1002 тис. грн", а власний капітал становить „-659 тис. грн" /том 15, арк. с. 51/.

Крім того, за повідомленням Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби станом на 24.04.2012 за Державним підприємством Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" числиться заборгованість по земельному податку в сумі 485,0 тис. грн /том 15, арк. с. 57/. Постановою окружного адміністративного суду міста Севастополя від 21.08.2012 у справі № 2а-1528/12/2770 з Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" на користь бюджету присуджено до стягнення ще 155 059,53 грн /том 15, арк. с. 58-59/, тобто борг Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" збільшився.

Згідно з даними, отриманими керуючим санацією від Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі /том 15, арк. с. 55/ та Інспекції державного технічного нагляду Севастопольської міської державної адміністрації /том 15, арк. с. 54/ автотранспорт та техніка за боржником не зареєстровані; за інформацією Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби у боржника відсутні рахунки в установах банку /том 15, арк. с. 56/.

Таким чином, аналіз фінансового та майнового стану боржника дозволяє дійти висновку про неможливість відновити його платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Слід зазначити, що раніше керуюча санацією Трубо Р.Т. неодноразово ставила перед комітетом кредиторів боржника питання щодо переходу до ліквідаційної процедури (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 08.02.2011 /том 9, арк. с. 19-24/, протокол засідання комітету кредиторів б/н від 06.05.2011 /том 9, арк. с. 110-116/), проте ці ініціативи не були підтримані комітетом кредиторів.

Частиною п'ятою статті 21 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" унормовано, що за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:

1) припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" платоспроможність - спроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

В даному випадку доказів відновлення платоспроможності боржника суду не надано, план санації відсутній.

2) продовження встановленого строку процедури санації;

Як зазначено вище, суд ухвалами неодноразово продовжував строк санації, проте це не дало бажаних результатів. Водночас, підставами продовження строку санації є необхідність додаткового часу для реалізації санаційних заходів. Приймаючи до уваги той факт, що план санації відсутній, будь-яких заяв від санаторів (інвесторів) про санацію боржника ані до арбітражного керуючого, ані до боржника, ані до суду не надходило, а наявні активи боржника свідчать про відсутність ознак платоспроможності, суд не вбачає правових підстав для продовження строку санації боржника.

3) припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

4) припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

На підставі дослідження судом майнового стану боржника, а також можливих, передбачених законом процедур в рамках справи про банкрутство, суд приходить до висновку про те, що в даному випадку відсутні правові та економічні підстави для застосування інших процедур, окрім припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оцінивши фактичні обставини справи та матеріали справи відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України в їх сукупності суд визнає боржника таким, що не є спроможним відновити свою платоспроможність та виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами інакше як через ліквідацію за рахунок реалізації його майнових активів.

Щодо заперечень прокурора та ініціюючого кредитора (ПАТ „Кримзалізобетон") проти визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури суд зазначає, що процедура ліквідації застосовується у випадках, якщо після виявлення кредиторів, затвердження реєстру вимог кредиторів та створення комітету кредиторів, до суду не надійшло пропозицій щодо санації боржника або укладення мирової угоди.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд України (приміром, у постанові від 13.12.2005 у справі № 6/215-8/115).

Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Виходячи зі змісту частин першої-третьої статті 17, частини першої статті 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією, тобто за клопотанням комітету кредиторів. При цьому суд може призначити ліквідатором особу, яка здійснювала повноваження керуючого санацією боржника.

В абзаці сьомому пункту 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 зазначено, що згідно з новою редакцією Закону державний орган з питань банкрутства не має повноважень надавати господарському суду пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків. У зв'язку з цим арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) у справах про банкрутство, провадження в яких порушено до набрання чинності Законом, призначаються господарським судом без додержання відповідного припису попередньої редакції Закону.

Наведена позиція також підтверджена листом Державного органу з питань банкрутства - Міністерства юстиції України № 13.2-32/485 від 08.04.2013.

За викладених обставин Державне підприємство Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" підлягає визнанню банкрутом та щодо нього має бути відкрито ліквідаційну процедуру. Також суд вважає можливим призначити ліквідатором боржника арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (54029, АДРЕСА_1; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 08.02.2013), яка виконувала функції керуючого санацією боржника.

Статтею 22 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Положеннями статті 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

- підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

- строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

- припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом;

- скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури;

- виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Водночас, відповідно до частини першої статті 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підлягає внесенню запис про визнання Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною другою статті 67 Закону України „Про виконавче провадження", у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 22-24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013), статтею 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013), пунктом 40 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013, частиною першою статті 39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Затвердити звіт керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" - арбітражного керуючого Фоменко М.С.

2. Припинити процедуру санації Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (ідентифікаційний код 24964642; 99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 2).

3. Визнати боржника - Державне підприємство Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" (ідентифікаційний код 24964642; 99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 2), банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру строком на 12 (дванадцять) місяців.

4. Припинити повноваження керуючого санацією Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" - арбітражного керуючого Фоменко Мілени Сергіївни.

5. Призначити ліквідатором Державного підприємства Міністерства оборони України „Севастопольський автомобільний ремонтний завод" - арбітражного керуючого Фоменко Мілену Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) Міністерства юстиції України НОМЕР_1 від 08.02.2013), яка проживає за адресою: 54029, АДРЕСА_1.

6. Господарську діяльність банкрута завершити закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

7. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважати таким, що настав.

8. Встановити, що у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

9. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

10. Встановити, що відомості про фінансове становище банкрута перестали бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю.

11. Скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. (Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається).

12. Зобов'язати ліквідатора протягом п'яти днів із дня отримання даної постанови здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Повідомлення про визнання боржника. банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури має містити: найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом; найменування господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство; дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

13. Зобов'язати ліквідатора прийняти від органів Державної виконавчої служби виконавчі документи, вирішити їх долю відповідно до закону.

14. Ліквідатору здійснювати свої повноваження відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діє з 19.01.2013.

15. Зобов'язати ліквідатора по завершенню ліквідаційної процедури надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Копію постанови надіслати державному реєстратору - для внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суддя підпис В.О. Головко