Постанова

від 18.06.2013 по справі 15/5007/52/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 15/5007/52/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Вархоляка В.Ф. - представника за довіреністю від 02.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 28.03.13 р. у справі № 15/5007/52/12 (суддя Кравець С.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім", с.Сосонка Вінницького району Вінницької області

до Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай", м.Житомир

про стягнення 445962,18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. у справі №15/5007/52/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім" до Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" про стягнення 445962,18 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 432221,36грн. боргу, 32638,91грн. пені, 9297,21грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову (т.3, а.с.52-55).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- довіреність на ім"я Вархоляка В.Ф., який підписав позовну заяву ТОВ "Вінагрохім", а також Статут товариства були надані суду лише в судовому засіданні 21.06.2012р., тобто, враховуючи відсутність на момент порушення провадження у справі доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, суд мав повернути позовну заяву без розгляду на підставі ст.63 ГПК України;

- позивачем не виконано умови договору поставки №08/01 від 15.08.2011р., що мало негативні наслідки для відповідача та стало причиною припинення останнім розрахунків за договором поставки №14/12 від 19.12.2011р. Загальна сума непогашених зобов"язань позивача перед відповідачем становить 535877,87 грн.;

- довідка Вінницької ОДПІ №140/22 від 28.03.2012р., якою, на думку позивача, підтверджено реальність здійснення господарських відносин між сторонами та відображення позивачем в податковому обліку розрахунків з відповідачем, не стала підставою для скасування податкового повідомлення-рішення №0000042202 від 05.04.2012р., винесеного ДПІ у м.Житомирі на підставі перевірки господарських відносин відповідача з позивачем у грудні 2011 року.

Позивач у письмовому відзиві №42 від 29.05.2013р. та його представник в судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважають рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. законним та обґрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в засідання суду не з"явився.

18.06.2013р. від генерального директора ПрАТ "Золотий каравай" факсимільним зв"язком надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з його хворобою, а також неможливістю через скрутне фінансове становище товариства направити в засідання суду іншого представника.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, а також те, що відповідно до ст.28 ГПК України керівник підприємства мав право направити для участі в судовому засіданні іншого представника, та беручи до уваги ту обставину, що клопотання ПрАТ "Золотий каравай" документально не підтверджено, судова колегія відхилила останнє та розглянула апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Золотий каравай" (покупець) укладено договір поставки №14/12 (далі - договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) у відповідному асортименті, кількості, якості та за цінами, в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар (т.1, а.с. 10-12).

Відповідно до п.1.2 договору найменування товару, його якість, конкретні строки поставки та ціна визначається специфікацією. Специфікація (специфікації) є невід'ємною частиною договору, у разі її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Як передбачено п.1.5 договору, датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар (товарно-транспортної накладної або видаткової накладної), яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем та з наданням постачальником документів, зазначених п.2.7 даного договору.

Пунктом 2.1 договору поставки сторони погодили, що поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах EXW (франко-склад) смт.Черняхів у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) протягом двох робочих днів з моменту подання покупцем замовлення, яке повинно містити дані та інформацію, передбачену п.2.2 договору, з урахуванням подачі замовлення.

Згідно п.2.9 договору остаточне визначення асортименту, кількості товару та інших його характеристик відбувається у товарній (товарно-транспортній) або видатковій накладній.

Відповідно до п.п.5.1, 5.8 договору ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі специфікації (додаток №1 до договору). Оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ, протягом 10 календарних днів з моменту передачі постачальником покупцю кожної окремої партії товару з дати поставки товару на умовах п.1.5 цього договору.

Пунктом 8.6 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Як передбачено п.п.9.1, 9.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього договору та закінчується 31.12.2012р., але не раніше виконання усіх зобов'язань сторонами щодо виконання та/або пов'язане з виконанням умов даного договору.

19.12.2011р. та 01.03.2012р. сторонами підписано специфікації №1 та №2 до договору поставки №14/12 від 19.12.2011р., якою визначено загальну вартість товару 1616000,00 грн. та 1710000,00 грн. відповідно (т.1, а.с.46, 47).

На виконання умов договору позивач у період з 27.02.2012р. по 16.03.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 432221,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №26 від 27.02.2012р. на суму 21657,60 грн., №31 від 28.02.2012р. на суму 47155,20 грн., №32 від 29.02.2012р. на суму 93337,60 грн., №2 від 01.03.2012р. на суму 72610,00грн., №7 від 05.03.2012р. на суму 25195,96 грн., №10 від 06.03.2012р. на суму 49237,00грн., №14 від 13.03.2012р. на суму 25240,00 грн., №20 від 14.03.2012р. на суму 50386,00грн., №25 від 16.03.2012р. на суму 47402,00 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №45 від 01.02.2012р. та №104 від 01.03.2012р. (т.1, а.с.13-16, 17-21).

Відповідач свої зобов"язання щодо оплати отриманого товару в повному обсязі не виконав.

27.03.2013р. ТОВ "Вінагрохім" направило ПАТ "Золотий каравай" претензію №12 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 432221,40 грн. за договором поставки №14/12 від 19.12.2011р. (т.1, а.с.22). Однак, відповідач вказаних вимог не виконав та суму заборгованості не сплатив.

За вказаних обставин, ТОВ "Вінагрохім" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ПАТ "Золотий каравай" 432221,40 грн. боргу та 13740,78 грн. пені, всього - 445962,18 грн. (т.1, а.с.3-6).

02.07.2012р. ПАТ "Золотий каравай" подало до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з ТОВ "Вінагрохім" 535877,87 грн., з яких 238167,87грн. штрафу за невиконання умов договору від 15.08.2011р. №08/01 та 297710,00 грн. збитків (т.1, а..с97-99).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.07.2012р. відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ "Золотий каравай" (т.1, а.с.101-102).

Вказана ухвала залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. (т.1, а.с.132-134, 158-160).

Ухвалою суду від 02.07.2012р. зупинено провадження у справі №15/5007/52/12 до вирішення господарським судом Житомирської області справи №16/5007/742/12 за позовом акціонера ПАТ "Золотий каравай" Ткаченка Є.А. до ПАТ "Золотий каравай" та ТОВ "Вінагрохім" про визнання недійсним договору поставки №14/12 від 19.12.2011р. (т.1, а.с.103).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.09.2012р. у справі №16/5007/742/12, залишеним без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. та Вищого господарського суду України від 05.02.2013р., відмовлено у задоволенні позову (т.2, а.с.7-8, 24-27).

Ухвалою суду від 21.02.2013р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.03.2013р. (т.2, а..с46-47)є

11.03.2013р. позивач подав заяву про збільшення позовних вимог від 11.03.2013р., згідно якої просить стягнути з відповідача 432221,40 грн. основної заборгованості та 33644,27 грн. пені, тобто збільшено розмір пені (т.2, а.с.34-35).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 432221,36грн. боргу, 32638,91грн. пені, 9297,21грн. витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовлено (т.3, а.с.41-45).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачено ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За умовами п.5.8 договору оплата за товар здійснюється покупцем в національній грошовій одиниці України з урахуванням ПДВ, протягом 10 календарних днів з моменту передачі постачальником покупцю кожної окремої партії товару з дати поставки товару на умовах п.1.5 цього договору.

Факт поставки товару на суму 432221,36 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи накладними: №26 від 27.02.2012р. на суму 21657,60 грн., №31 від 28.02.2012р. на суму 47155,20 грн., №32 від 29.02.2012р. на суму 93337,60 грн., №2 від 01.03.2012р. на суму 72610,00грн., №7 від 05.03.2012р. на суму 25195,96 грн., №10 від 06.03.2012р. на суму 49237,00грн., №14 від 13.03.2012р. на суму 25240,00 грн., №20 від 14.03.2012р. на суму 50386,00грн., №25 від 16.03.2012р. на суму 47402,00 грн.

Доказів поставки товару на суму 0,04 грн. позивач не надав, за таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в цій частині.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отриманий товар вартістю 432221,36 грн. відповідач не оплатив, а тому з урахуванням наведеного вище, вимоги позивача про стягнення з відповідача 432221,36 грн. боргу правильно задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.6 договору сторони погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 33644,27 грн. пені, нарахованої за період з 09.03.2013р. по 27.09.201р. (розрахунок на а.с.2-3, т.3).

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 32638,91 грн. пені, а в задоволенні позову в частині стягнення 1005,36 грн. пені в позові відмовив.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Твердження скаржника, що позивачем не виконано умови договору поставки №08/01 від 15.08.2011р., що мало негативні наслідки для відповідача та стало причиною припинення останнім розрахунків за договором поставки №14/12 від 19.12.2011р., не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки наведене не стосується предмету спору у даній справі.

У разі невиконання ТОВ "Вінагрохім" своїх зобов"язань за договором поставки від 15.08.2011р. №08/01 ПАТ "Золотий каравай" не позбавлений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Решта доводів апеляційної скарги, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, відповідно, не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. у справі №15/5007/52/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №15/5007/52/12 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (23218, Вінницька обл., Вінницький рн., с.Сосонка, вул.Маяковського, 5),

3 - відповідачу (10005, м.Житомир, вул.Радонова, 11),

4 - в наряд.