cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.06.13р. Справа № 8/5005/6101/2012 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет", м. Дніпропетровськ
До відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік", м. Дніпропетровськ
До відповідача-2 : Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми
Про: стягнення 165 000,00 грн.
та за зустрічним позовом : Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", м. Суми
До відповідача-1 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет", м. Дніпропетровськ
До відповідача-2 : Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік", м. Дніпропетровськ
Про : визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.11 року
Суддя: Колісник І.І.
Представники:
Від позивача : Сидорук І.А. довіреність б/н від 30.05.2013 року, представник; Бровко О.М., довіреність б/н від 30.05.2013 року, представник.
Від відповідача-1 : не з'явився.
Від відповідача-2 : не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням зменшення позовних вимог (клопотання за вих. № 1906/13-1 від 19.06.2013 року) просить:
- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" та Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" суму поруки 1 000,00 грн.;
- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" заборгованість у сумі 164 000,00 грн.;
- віднести витрати у справі на Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" як на сторону винну у виникненні господарського спору, у тому числі 17 230,71 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката;
- повернути зайво сплачений судовий збір у сумі 146,14 грн.
Позовні вимоги вмотивовані наступним. На виконання умов договору поставки № 3/81 від 16.03.2006 року та специфікації № 36 від 17.06.2010 року на підставі виставлених рахунків-фактур № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" здійснено попередню оплату товару (металевої стружки) у загальній сумі 165 000,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 2818 від 26.07.2010 року на суму 105 000,00 грн. та № 2797 від 22.07.2010 року на суму 60 000,00 грн. Однак, відповідач-2, у порушення умов договору поставки №3/81 від 16.03.2006 року, не здійснив поставку оплаченого товару у визначений договором строк.
21.06.2011 року між позивачем (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" був укладений договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до якого новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитору та став новим кредитором за договором № 3/81 від 16.03.2006 року, додаткових угод до нього, згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року.
Позивач зазначає, що первісний кредитор та позивач як новий кредитор неодноразово зверталися до відповідача-2 з вимогою виконати умови договору № 3/81 від 16.03.2006 року та поставити оплачений товар. У зв'язку з невиконанням зобов'язань щодо поставки оплаченого товару позивач звернувся до відповідача-2 із вимогою № 305 від 21.06.2011 року про повернення йому, як новому кредитору, грошових коштів, сплачених первісним кредитором на виконання умов договору № 3/81 від 16.03.2006 року, однак указаних коштів не отримав.
Оскільки відповідно до умов договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопластік" поручився перед позивачем за виконання Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" зобов'язань за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року на суму 1 000,00 грн., позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість у сумі 1 000,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позові.
07.08.2012 року та 25.10.2012 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" надійшло клопотання, в якому відповідач-1 визнає позовні вимоги в частині, що пред'явлені до нього та просить розглядати справу без участі його представника (а.с. 118 том 1, а.с. 104 том 2).
Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що рахунки № 10178м від 20.07.2010 року та №10179м від 20.07.2010 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" не виставлялися. Згідно з умовами договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року та специфікації № 36 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" були виставлені рахунки № 10178м від 06.07.2010 року на суму 207 142,08 грн. та № 10179м від 06.06.2010 року на суму 409 630,20 грн. та в період з 06.07.2010 року по 22.07.2010 року відвантажено продукцію на суму 616 772,28 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу залізницею та накладними на відпуск товарно-матеріальних цінностей. Також відповідач-2 звертає увагу на те, що відповідно до п. 9.4 договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року строк його дії встановлений до 31.12.2006 року, що ставить під сумнів можливість передачі права вимоги за договором та право Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" звертатися із вказаним позовом до суду.
07.08.2012 року відповідач-2 подав до господарського суду клопотання про передачу справи за підсудністю до господарського суду Сумської області, яке вмотивоване тим, що відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопластік" не значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а місцезнаходженням відповідача-2 є місто Суми, тому справа підлягає передачі за підсудністю до господарського суду Сумської області.
07.08.2012 року Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" подало до господарського суду Дніпропетровської області зустрічний позов про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 року зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 8/5005/6101/2012.
Позовні вимоги за зустрічним позовом вмотивовані тим, що за своєю правовою природою укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" спірний договір про відступлення права вимоги є договором з надання фінансової послуги (договором факторингу). Між тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" не має статусу фінансової установи відповідно до вимог Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", тому спірний договір не відповідає вимогам статті 1079 Цивільного кодексу України, статтям 5, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та підлягає визнанню недійсним. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що вартість фінансового активу, права вимоги, який передано за договором про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року, є більшою ніж розмір винагороди, сплачений за вказаним договором, оскільки до нового кредитора, крім суми основного боргу, перейшло право вимагати сплату неустойки (штрафу, пені), збитків від інфляції та інше за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що спірний договір про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року за своєю правовою природою є договором про відступлення права вимоги, а не договором факторингу. Відповідач-1 за зустрічним позовом зазначає, що згідно умов договору про відступлення права вимоги до нього перейшло право кредитора за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року за період з 01.01.2010 року по 01.06.2010 року, тобто вимоги про поставку вже оплаченого товару або про повернення сплаченого авансу. Умовами договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання з поставки, однак сплати пені на суму попередньої оплати (яка є предметом договору про відступлення права вимоги) договором купівлі-продажу не передбачено, тому твердження позивача за зустрічним позовом про те, що до нового кредитора перейшло право вимоги у більшому розмірі, ніж розмір винагороди, сплачений за вказаним договором, є безпідставним.
17.06.2013 року від відповідача-2 за первісним позовом надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 8/5005/6101/2012 до вирішення у Вищому господарському суді України пов'язаної з нею справи № 5/5005/10038/2012 року про визнання договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року недійсним.
17.06.2013 року від Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.
У судове засідання, яке відбулося 19.06.2013 року представники відповідачів-1,2 не з'явилися, про день, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
19.09.2012 року заступником керівника апарату суду прийнято розпорядження № 1487 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", яким відповідно до п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Дубініна І.Ю. (обставина, яка унеможливлює його участь у розгляді справи, що може мати наслідком порушення строку розгляду справи, передбаченого відповідним процесуальним законом) призначений повторний автоматичний розподіл справи № 8/5005/6101/2012.
Згідно автоматизованої системи розподілу справу № 8/5005/6101/2012 передано на розгляд судді Коліснику І.І.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2012 року суддею Колісником І.І. справу № 8/5005/6101/2012 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначений на 11.10.2012 року.
Розгляд справи був відкладений з 11.10.2012 року на 25.10.2012 року, з 25.10.2012 року на 08.11.2012 року.
У судовому засіданні 08.11.2012 року оголошувалася перерва до 16.11.2012 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2012 року строк розгляду спору продовжений до 04.12.2012 року, розгляд справи відкладений на 26.11.2012 року.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2012 року провадження у справі №8/5005/6101/2012 зупинено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2013 року провадження у справі №8/5005/6101/2012 поновлено, розгляд справи призначений на 17.06.2013 року.
Розгляд справи був відкладений з 17.06.2013 року на 19.06.2013 року.
У судовому засіданні 19.06.2013 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів".
Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер № 1011106RC35085.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
16 березня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", яке згідно зі статутом у новій редакції, зареєстрованому державним реєстратором 29.04.2011 р., змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" (надалі - Покупець) був укладений договір № 3/81 купівлі-продажу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію (надалі - Товар) кількісні та якісні характеристики якої викладені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Якість товару має відповідати вимогам ДСТУ, ТУ, зазначеним у специфікації (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 9.4 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2006 року.
Додатковою угодою № 4 від 10.02.2010 року строк дії договору № 3/81 від 31.12.2010 року продовжено до 31.12.2010 року (а.с. 153 том 2).
Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару за частинами (партіями) допускається. Постачальник постачає товар (партію товару) на умовах СРТ (склад покупця) протягом 5 днів з моменту надходження на банківський рахунок постачальника грошових коштів у розмірі, зазначеному в рахунку на товар (партію товару) готового до відвантаження. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року. Датою поставки є дата передачі товару перевізнику (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пункту 3.2 договору при поставці товару партіями передплата частинами (платежами) допускається. Покупець здійснює перший платіж у розмірі вартості першої партії товару, готового до відвантаження, зазначеного в рахунку (копії), протягом 5 днів з моменту отримання покупцем рахунку (копії) на першу частину партії товару з подальшим здійсненням платежів, кожний із платежів - у розмірі вартості зазначеної у рахунку (копії) партії товару, готової до відвантаження, протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку (копії) на дану партію товару.
Підставою для направлення рахунку постачальником покупцю є письмове замовлення покупця, в якому зазначається частина товару відповідно до специфікації договору (пункт 3.2 договору).
16 липня 2010 року сторонами узгоджено та підписано специфікацію № 36 на поставку стальної стружки № 1 вид 22 ДСТУ 4121-2002 у кількості 420 тонн та стальної стружки вид 503 ДСТУ 4121-2002 у кількості 400 тонн загальною вартістю1 228 080,00 грн. (а.с. 16 том 1).
20 липня 2010 року Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" рахунки-фактури на поставку товару згідно умов договору №3/81 від 16.03.2006 року: № 10178м на поставку стружки стальної № 1 вид 22 у кількості 420 тонн на суму 640 080,00 грн. (а.с. 19 том 1) та №10179м на поставку стружки стальної вид 503 у кількості 400 тонн на суму 588 000,00 грн. (а.с. 20 том 1).
22.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" за платіжним дорученням № 2797 перераховано суму 60 000,00 грн. на оплату рахунку-фактури № 10179м від 20.07.2010 року (а.с. 21 том 1).
26.07.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" за платіжним дорученням № 2818 перераховано суму 105 000,00 грн. на оплату рахунку-фактури № 10178м від 20.07.2010 року (а.с. 21 том 1).
У зв'язку з несвоєчасною поставкою Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" товару згідно з умовами договору № 3/81 від 16.03.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" листами за вих. 2512 від 05.08.2010 року (а.с. 22 том 1) та за вих. № 2975 від 18.05.2011 року (а.с. 23 том 1) просило здійснити відвантаження стальної стружки.
06.09.2010 року та 04.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" пред'являло Відкритому акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" вимогу (за вих. № 2624 та за вих. № 2725 відповідно) в десятиденний термін від дати відправлення цих листів поставити товар або повернути грошову суму отриману за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року (а.с. 24, 26 том 1).
Зазначені вимоги направлені на адресу Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" згідно зі списками на відправку поштової кореспонденції (а.с. 25, 27 том 1).
21 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" (надалі - Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (надалі - Новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 3/81 від 16.03.2006 року, додаткових угод до нього та акту взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року, укладеного між первісним кредитором та Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе". За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору виплату у сумі 172 307,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 10 календарних днів після набрання чинності цим договором (пункт 2.2 договору).
Згідно з платіжним дорученням № 114 від 24.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" винагороду за договором про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року у сумі 172 307,11 грн. (а.с. 32 том 1).
Відповідно до пункту 3.2 договору первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором у термін до 10.07.2011 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.
21.06.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" надіслало Публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" повідомлення про відступлення права вимоги за договором №3/81 від 16.03.2006 року, додаткових угод до нього та акту взаємних розрахунків за період з 01.01.2010 року по 01.06.2011 року у сумі 172 307,11 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року, а також надіслало на адресу відповідача-2 сам договір про відступлення права вимоги (а.с. 30 том 1).
Вказане повідомлення отримане Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" 28.06.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32, том 1).
Причиною виникнення спору за первісним позовом є неналежне виконання відповідачем-2 умов договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.20106 року в частині своєчасної та повної поставки товару та повернення суми попередньої оплати.
Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" заявляє, що договір про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року фактично є договором про надання фінансових послуг та суперечить вимогам статті 1079 Цивільного кодексу України, статтям 5, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", тому підлягає визнанню недійсним, проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет", що є причиною виникнення спору за зустрічним позовом.
Зважаючи на підстави визнання недійсним договору, наведені відповідачем-2 у зустрічній позовній заяві, суд не погоджується з його доводами та дійшов висновку про необґрунтованість вимоги про визнання договору недійсним, з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).
Згідно з частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).
Згідно визначення договору факторингу (статті 1077 Цивільного кодексу України) цей договір спрямований на фінансування від відступлення права грошової вимоги однією стороною (фактором) іншої сторони (клієнта) шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Матеріалами справи встановлено, що істотні умови, притаманні договору факторингу не відповідають змісту та цілі укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги. Зокрема, за оспорюваним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, тому і відсутніми є підстави вважати, що метою укладення між сторонами договору відступлення права вимоги є отримання прибутку.
З оспорюваного договору вбачається використання сторонами передбаченого статтею 512 Цивільного кокдексу України правового механізму передачі прав кредитора іншій особі з метою заміни сторони в зобовязанні.
За таких обставин до спірних правовідносин, що виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет", не підлягають застосуванню положення глави 73 "Факторинг" Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Господарським судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів того, що спірний договір є удаваним правочином (фактично договором факторингу) та суперечить чинному законодавства України, тому відсутні підстави для задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З огляду на приписи пункту 2.1 договору купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року строк поставки товару згідно зі специфікацією № 36 від 16.07.2010 року на підставі рахунків-фактур № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року, є таким, що настав.
Позивач просить стягнути суму попередньої оплати у сумі 165 000,00 грн. за непоставлений товар за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року, згідно зі специфікацією № 36 від 16.07.2010 року на підставі рахунків-фактур № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року, сплаченої Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" згідно з платіжними дорученнями № 2797 від 22.07.2010 року на суму 60 000,00 грн. та № 2818 від 26.07.2010 року на суму 105 000,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Доказів поставки товару, оплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" згідно з платіжними дорученнями № 2797 від 22.07.2010 року на суму 60 000,00 грн. та № 2818 від 26.07.2010 року на суму 105 000,00 грн. на підставі рахунків-фактур №10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" суду не надало.
Надані Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей: № 78 від 06.07.2010 року на суму 45 173,10 грн., № 79 від 06.07.2010 року на суму 47 495,70 грн., № 80 від 08.07.2010 року на суму 35 044,80 грн., № 81 від 08.07.2010 року на суму 52 493,70 грн., № 82 від 12.07.2010 року на суму 52 493,70 грн., № 83 від 12.07.2010 року на суму 48 069,00 грн., № 84 від 15.07.2010 року на суму 66 609,70 грн., №85 від 19.07.2010 року на суму 62 254,50 грн., № 76 від 06.07.2010 року на суму 103 571,04 грн., № 77 від 22.07.2010 року на суму 103 571,04 грн. (а.с. 101 - 110, том 1) не приймаються судом в якості належних доказів поставки товару згідно рахунків-фактур № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року.
У вказаних накладних за шифром аналітичного обліку зазначені номери рахунків-фактур № 10179м та № 10178м. У той же час Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" надало суду рахунки-фактури № 10178м від 06.07.2010 року (а.с. 90 том 1) та №10179м від 06.07.2010 року (а.с. 89 том 1). Крім того, залізничними квитанціями про отримання вантажу (а.с. 91 - 100 том 1) підтверджується передача Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" Товариству з обмеженою відповідальністю "Екобрикет" товару раніше, ніж виставлені рахунки-фактури № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року. Тобто, належних доказів поставки товару згідно рахунків-фактур № 10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року, які оплачені згідно платіжних доручень № 2797 від 22.07.2010 року на суму 60 000,00 грн. та № 2818 від 26.07.2010 року на суму 105 000,00 грн., відповідачем-2 суду не надано.
Листами за вих. № 406 від 02.02.2012 року, № б/н від 15.02.2012 року, за вих. № 425 від 17.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" повідомило Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року запропонувало розглянути можливість відвантаження в рахунок погашення заборгованості на суму 175 141,29 грн. окалин вид № 35 ДСТУ 4121-2002 за ціною 500,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с. 33 - 35 том 1).
19.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" направило Публічному акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" вимогу за вих. № 480 від 14.05.2012 року, якою на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України вимагало в десятиденний строк від дати відправлення цього листа повернути грошову суму, отриману за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року у вигляді передплати у сумі 172 307,11 грн. (а.с. 38, 40 том 1).
Доказів повернення суми попередньої оплати у сумі 165 000,00 грн., отриманої за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року згідно з платіжними дорученнями № 2797 від 22.07.2010 року на суму 60 000,00 грн. та № 2818 від 26.07.2010 року на суму 105000,00 грн. відповідачем-2 суду не надано.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2012 року за Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" рахується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" у сумі 172 307,11 грн. (а.с. 108 том 2).
За вказаних обставин господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених вимог Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (новим кредитором) про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року у сумі 165 000,00 грн.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (стаття 553 Цивільного кодексу України).
21 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопластік" (поручитель) був укладений договір поруки № 1-ПОР, відповідно до пункту 1.1 якого предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання Публічним акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (боржник) зобов'язання перед кредитором за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16.03.2006 року (основний договір). Під зобов'язаннями за цим договором є: зобов'язання боржника перед кредитором за основною вимогою з повернення передплати за товар у сумі 172 307,11 грн., 3% річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат. Право вимоги належить кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 21.06.2011 року (пункт 1.2 договору).
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 2.1 договору поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що випливають з основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в пункті 3 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань божником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн. (пункт 3.1 договору).
При порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 10-ти денний строк з дня винесення вимоги, передбаченого п. 3 дійсного договору (пункт 4.1.1 договору поруки).
Договір поруки набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання зобов'язань за основним договором (пункт 7.1 договору поруки).
19.05.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Екопластік" вимогу за вих. № 481 від 14.05.2012 року сплатити суму поруки 1 000,00 грн. на підставі договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року (а.с. 39, 40 том 1).
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2012 року за Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопластік" рахується заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" у сумі 1 000,00 грн. (а.с. 107 том 2).
Таким чином, сума попередньої оплати 165 000,00 грн. підлягає стягненню у такому порядку: сума 164 00,00 грн. - з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"; сума 1 000,00 грн. - солідарно з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік".
Суд відхиляє клопотання Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання з огляду на те, що: про день, час, місце розгляду справи представник відповідача-2 був повідомлений належним чином, господарський суд обмежений строком розгляду спору, встановленим статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, коло представників сторін не обмежено будь-яким певним колом осіб.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (пункт 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Клопотання відповідача-2 про направлення справи № 8/5005/6101/2012 за підсудністю до господарського суду Сумської області задоволенню не підлягає в силу положень статті 15 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Твердження відповідача-2 про відсутність відповідача-1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є безпідставним, оскільки наданий відповідачем-2 Витяг зроблений за критерієм пошуку ідентифікаційний код 33611360, у той час як ідентифікаційний код Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" - 33611366, що вбачається з його печатки. Крім того, матеріали справи містять Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" (а.с. 77-78 том 2).
Не підлягають також задоволенню клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі на період до вирішення у Вищому господарському суді України справи № 5/5005/10038/2012 року про визнання договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року недійсним.
Так, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" про визнання недійсним договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2013 року у справі № 5/5005/10038/2012 залишено без змін.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (частина 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Оскільки рішення у справі № 5/5005/10038/2012 про визнання недійсним договору поруки № 1-ПОР від 21.06.2011 року набрало законної сили у господарського суду відсутні підстави для зупинення провадження у справі з огляду на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" просить стягнути з відповідача-2 витрати на оплату послуг адвоката у сумі 17 230,71 грн.
На підтвердження наданих послуг позивачем надано: договір № 30/05/12-01 про надання юридичної допомоги, укладеної з адвокатом Бровком Олександром Миколайовичем 30.05.2012 року, специфікацію № 1 до договору № 30/05/12-01 від 30.05.2012 року про надання юридичної допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1687, видане Бровку Олександру Миколайовичу.
Відповідно до пункту 2 специфікації № 1 до договору № 30/05/12-01 від 30.05.2012 року про надання юридичної допомоги вартість послуг адвоката складає 10% від ціни позову, а саме 17 230,71 грн. та сплачується протягом 7 банківських днів після підписання цієї специфікації відповідно до акту виконаних робіт та виставленого рахунку.
На оплату юридичних послуг адвокатом Бровком Олександром Миколайовичем виставлений рахунок-фактура № ЮП-140620121 від 14.06.2012 року, який був оплачений Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" згідно з платіжним дорученням № 1195 від 14.06.2012 року (а.с. 72, 73 том 2).
07.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" та адвокатом Бровком Олександром Миколайовичем підписаний акт прийому-передачі робіт (наданих послуг) на суму 17 230,71 грн. (а.с. 71 том 2).
Відповідно до пункту 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд враховує, що заявлений до стягнення розмір витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката у даній справі про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу, з урахуванням договору про відступлення права вимоги та договору поруки, є явно завищеним.
З урахуванням обставин цієї справи, з огляду на розумну необхідність витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката для даної справи, час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів, суд вважає за необхідне обмежити розмір цих витрат та стягнути на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно з абзацом другим пункту 2.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону).
З урахуванням заяви від 19.06.2013 року про зменшення позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ухвали господарського суду судовий збір у сумі 146,14 грн., сплачений у складі судового збору відповідно до платіжного доручення № 1188 від 14.06.2012 року та визначений до повернення згідно наступного розрахунку.
Так, за статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, 2% ціни первісного позову у сумі 172 307,11 грн. складає 3 446,14 грн. (172 307,11грн. х 2% = 3 446,14 грн.), що є судовим збором, сплаченим позивачем за платіжним дорученням № 1188 від 14.06.2012 року у сумі 3 446,14 грн.
За результатом зменшення позовних вимог до 165 000,00 грн. судовий збір буде складати 3 300,00 грн. (165 000,00 грн. х 2% = 3 300,00 грн.) і, відповідно, судовий збір до повернення як надмірно сплачений 146,14 грн. (3 446,14 грн. - 3 300,00 грн. = 146,14 грн.).
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 3 300,00 грн. покладається на відповідачів у наступному порядку: сума 20,00 грн. солідарно на відповідача-1 та відповідача-2, сума 3 280,00 грн. на відповідача-2; витрати на оплату послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн. покладаються на відповідачів у наступному порядку: сума 60,61 грн. солідарно на відповідача-1 та відповідача-2, сума 9 939,39 грн. на відповідача-2.
Судові витрати за зустрічним позовом покладаються на Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе".
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопластік" (49107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, секція 3, ідентифікаційний код 33611366) та Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (49107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, секція 3, ідентифікаційний код 37313270) 1 000,00 грн. основного боргу, 20,00 грн. судового збору, 60,61 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Стянути з Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, ідентифікаційний код 05747991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (49107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, секція 3, ідентифікаційний код 37313270) 164 000,00 грн. основного боргу, 3 280,00 грн. судового збору, 9 939,39 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Нововтормет" (49107, м. Дніпропетровськ, бул. Зоряний, 1, секція 3, ідентифікаційний код 37313270) з Державного бюджету України 146,14 грн. судового збору надмірно сплаченого у складі судового збору у сумі 3 446,14 грн. згідно платіжного дорученням № 1188 від 14.06.2012 року, про що винести окремо ухвалу.
У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.2013 року.
Суддя І.І. Колісник
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2013 |
Оприлюднено | 25.06.2013 |
Номер документу | 31996615 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Пархоменко Наталія Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Колісник Іван Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні