Постанова

від 11.12.2013 по справі 8/5005/6101/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Справа № 8/5005/6101/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,

за участю представника ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" - Сафронова М.А. дов. № 8-49/1023 від 30 грудня 2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Нововтромет" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ТОВ "Нововтормет" до ТОВ "Екопластік" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення суми та за зустрічним позовом ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до ТОВ "Нововтромет" та ТОВ "Екопластік" про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ТОВ "Нововтормет" (далі - позивач) звернулось до ТОВ "Екопластік" (далі - відповідач-1) та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - відповідач-2) з позовом про стягнення з відповідачів солідарно суми поруки 1 000, 00 грн. та стягнення з відповідача-2 суму боргу в загальному розмірі 164 000, 00 грн. (відповідно до клопотання про зменшення розміру позовних вимог № 1906/13-1 від 19 червня 2013 року).

Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням ПАТ "Сумське машинобудівне об'єднання ім. М. В. Фрунзе" договірних зобов'язань з поставки товару.

У серпні 2012 року ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" звернулось до ТОВ "Нововтормет" та ТОВ "Екопластік" із зустрічним позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 1, укладеного між ТОВ "Нововтормет" та ТОВ "Екобрикет" 21 червня 2011 року.

Вимоги зустрічного позову обгрунтовано тим, що спірний договір не відповідає вимогам закону, оскільки фактично є договором факторингу, а ТОВ "Новостормет" не має статусу фінансової установи.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року первісний позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ТОВ "Екопластік" та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь ТОВ "Нововтормет" 1 000, 00 грн. основного боргу.

Стягнуто з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь ТОВ "Нововтормет" 164 000, 00 грн. основного боргу.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" задоволено частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року скасовано в частині задоволення первісного позову, в цій частині прийнято нове рішення.

У задоволенні первісного позову відмовлено повністю.

В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року та передати справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті за неповного з'ясування істотних обставин справи та з порушенням ст. ст. 203, 215, 512 Цивільного кодексу України.

У касаційній скарзі ТОВ "Нововтормет" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року та залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 43, 44, 105 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 538, 693 Цивільного кодексу України.

Представники ТОВ "Нововтормет" та ТОВ "Екопластік" у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційних скарг ТОВ "Нововтормет" та ТОВ "Екопластік" повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", обговоривши доводи касаційних скарг та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ТОВ "Нововтормет" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 16 березня 2006 року між ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", яке змінило назву на ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" згідно статуту у новій редакції, зареєстрованого державним реєстратором 29 квітня 2011 року (далі -постачальник), та ТОВ "Екобрикет" (далі - покупець) укладено договір № 3/81 купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію (товар), кількісні та якісні характеристики якої викладені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Якість товару має відповідати вимогам ДСТУ, ТУ, зазначеним у специфікації (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 9.4 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2006 року.

10 лютого 2010 року додатковою угодою № 4 строк дії вказаного договору продовжено до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару частинами (партіями) допускається. Постачальник постачає товар (партію товару) на умовах СРТ (склад покупця) протягом 5 днів з моменту надходження на банківський рахунок постачальника грошових коштів у розмірі, зазначеному в рахунку на товар (партію товару) готовий до відвантаження. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року.

За п. 2.3 датою поставки є дата передачі товару перевізнику.

Згідно п. 3.2 договору при поставці товару партіями передоплата частинами (платежами) допускається. Покупець здійснює перший платіж у розмірі вартості першої партії товару, готового до відвантаження, зазначеного в рахунку (копії), протягом 5 днів з моменту отримання покупцем рахунку (копії) на першу частину партії товару з подальшим здійсненням платежів, кожний із платежів - у розмірі вартості зазначеної у рахунку (копії) партії товару, готової до відвантаження, протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку (копії) на дану партію товару.

Підставою для направлення рахунку постачальником покупцю є письмове замовлення покупця, в якому зазначається частина товару відповідно до специфікації договору (п. 3.2 договору).

16 липня 2010 року сторонами узгоджено та підписано специфікацію № 36 на поставку стальної стружки № 1 вид 22 ДСТУ 4121-2002 у кількості 420 тонн та стальної стружки вид 503 ДСТУ 4121-2002 у кількості 400 тонн загальною вартістю1 228 080, 00 грн.

20 липня 2010 року ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" виставило ТОВ "Екобрикет" рахунки-фактури на поставку товару згідно умов договору №3/81 від 16 березня 2006 року: № 10178м на поставку стружки стальної № 1 вид 22 у кількості 420 тонн на суму 640 080,00 грн. та №10179м на поставку стружки стальної вид 503 у кількості 400 тонн на суму 588 000,00 грн.

22 та 26 липня 2010 року ТОВ "Екобрикет" платіжними дорученнями № 2797 та № 2818 перерахувало 60 000,00 грн. та 105 000, 00 грн. на оплату рахунків-фактур № 10179м від 20 липня 2010 року та № 10178м від 20 липня 2010 року відповідно.

ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" не здійснило поставку у встановлені договором строки.

Листами № 2512 від 5 серпня 2010 року та № 2975 від 18 травня 2011 року ТОВ "Екобрикет" просило відповідача здійснити відвантаження стальної стружки.

6 вересня 2010 року та 4 жовтня 2010 року ТОВ "Екобрикет" пред'явило ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" вимоги № 2624 та №2725 відповідно - поставити товар або повернути грошову суму, отриману за договором купвлі-продажу № 3/81 від 16 березня 2006 року у якості передоплати.

21 червня 2011 року між ТОВ "Екобрикет" (первісний кредитор) та ТОВ "Нововтормет" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 1, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором № 3/81 від 16 березня 2006 року, додатковими угодами до нього та актом звірки взаємних розрахунків за період з 1 січня 2010 року по 1 червня 2011 року, укладеними між первісним кредитором та ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе".

За п. 1.2 договору новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору 172 307, 00 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора. Строк сплати винагороди становить 10 календарних днів після набрання чинності цим договором (п. 2.2 договору).

Платіжним дорученням № 114 від 24 червня 2011 року ТОВ "Нововтормет" перерахувало ТОВ "Екобрикет" за договором про відступлення права вимоги 172 307, 11 грн.

За п. 3.2 договору первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про відступлення права вимоги за цим договором у термін до 10 липня 2011 року шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

21 червня 2011 року ТОВ "Екобрикет" надіслало ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" повідомлення про відступлення права вимоги за договором № 3/81 від 16 березня 2006 року, додатковими угодами до нього та актом взаємних розрахунків за період з 1 січня 2010 року по 1 червня 2011 року у сумі 172 307, 11 грн.

ТОВ "Нововтормет" також надіслано відповідачу-2 договір про відступлення права вимоги.

Вказане повідомлення отримано ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" 28 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічного позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 21 червня 2011 року, ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" зазначає, що вказаний договір є за своєю природою договором факторингу та суперечить ст. ст. 5, 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" та ст. 1079 Цивільного кодексу України.

Проте, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 - 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Істотні умови, притаманні договору факторингу, не відповідають змісту та цілі укладеного між сторонами спірного договору про відступлення права вимоги.

Як встановлено судами, жодна з сторін спірного договору не передає грошові кошти в розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату.

Право вимоги, передане за спірним договором, допускає вимогу щодо виконання зобов'язання з поставки товару в натурі.

Крім того, відповідачем-2 не надано судам належних та допустимих доказів того, що спірний договір є удаваним правочином (фактично договором факторингу) та суперечить чинному законодавству.

А тому суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати оспорюваний договір договором факторингу, оскільки за своїм змістом та правовою природою договір є укладеним у відповідності до вимог ст. ст. 512-514 Цивільного кодексу України та направлений на заміну сторони у зобов'язанні.

За таких обставин суди попередніх інстанцій юридично правильно не застосували до спірних правовідносин, які виникли між ТОВ "Екобрикет" та ТОВ "Нововтормет" з договору відступлення права вимоги № 1 від 21 червня 2011 року, положення глави 73 Цивільного кодексу України та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг".

Водночас, відмовляючи у задоволенні первісного позову про стягнення з відповідача-2 суми попередньої оплати за товар, який не було поставлено, апеляційний господарський суд виходив з того, що позивачем не у повному обсязі сплачено суму передоплати, а тому у відповідача-2 не виникло обов'язку з поставки визначеного договором товару.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками з наступних підстав.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як встановлено судом першої інстанції, з урахуванням вимог п. 2.1 договору купівлі-продажу № 3/81 від 16 березня 2006 року строк поставки товару, що складає 5 днів з моменту надходження грошових коштів, за специфікацією № 36 від 16 липня 2010 року на підставі рахунків-фактур № 10178м від 20 липня 2010 року та № 10179м від 20 липня 2010 року, є таким, що настав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки оплаченого ТОВ "Екобрикет" товару за платіжними дорученнями № 2797 від 22 липня 2010 року на суму 60 000, 00 грн. та № 2818 від 26 липня 2010 року на суму 105 000, 00 грн. на підставі рахунків-фактур №10178м від 20.07.2010 року та № 10179м від 20.07.2010 року відповідно судам не надано.

Листами № 406 від 2 лютого 2012 року, б/н від 15 лютого 2012 року, № 425 від 17 лютого 2012 року ТОВ "Нововтормет" повідомило ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 21 червня 2011 року запропонувало розглянути можливість відвантаження в рахунок погашення заборгованості на суму 175 141, 29 грн. окалин вид № 35 ДСТУ 4121-2002 за ціною 500, 00 грн. з урахуванням ПДВ.

19 травня 2012 року ТОВ "Нововтормет" направлено ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" вимогу № 480 від 14 травня 2012 року, якою на підставі ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України вимагало в десятиденний строк від дати відправлення цього листа повернути грошову суму, отриману за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16 березня 2006 року у вигляді передоплати у сумі 172 307, 11 грн.

Між тим, судами встановлено, що на час розгляду спору поставку визначеного договором товару ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. В.М. Фрунзе" не здійснило, попередню оплату у сумі 165 000, 00 грн., що є предметом даного спору, не повернуло.

За таких обставин Вищий господарський суд України приходить до висновку, що місцевий господарський суд правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, прийшов до юридично вірного висновку щодо настання строку виконання спірної частини зобов'язання з поставки товару, невиконання боржником даного зобов'язання та, відповідно, наявності правової підстави стягнути з боржника на вимогу позивача суми передоплати.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Судами встановлено, що 21 червня 2011 року між ТОВ "Нововтормет" (кредитор) та ТОВ "Екопластік" (поручитель) укладено договір поруки № 1-ПОР, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (боржник) зобов'язання перед кредитором за договором купівлі-продажу № 3/81 від 16 березня 2006 року (основний договір). Під зобов'язаннями за цим договором є: зобов'язання боржника перед кредитором за основною вимогою з повернення передплати за товар у сумі 172 307, 11 грн., 3% річних за користування грошовими коштами та інфляційних втрат. Право вимоги належить кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги № 1 від 21 червня 2011 року (п. 1.2 договору).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 2.1 договору поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що випливають з основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в пункті 3 цього договору. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань божником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн. (пункт 3.1 договору).

При порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання у 10-ти денний строк з дня винесення вимоги, передбаченої п. 3 дійсного договору (пункт 4.1.1 договору поруки).

Згідно п. 7.1 договір поруки набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання зобов'язань за основним договором.

19 травня 2012 року ТОВ "Нововтормет" направило ТОВ "Екопластік" вимогу № 481 від 14 травня 2012 року сплатити суму поруки 1 000, 00 грн. на підставі договору поруки № 1-ПОР від 21 червня 2011 року.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 1 серпня 2012 року за ТОВ "Екопластік" рахується заборгованість перед ТОВ "Нововтормет" у сумі 1 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд прийшов до юридично правильного висновку про обгрунтованість заявлених ТОВ "Нововтормет" вимог та підставно стягнув 164 000, 00 грн. - з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", а 1000гривень - солідарно з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"та ТОВ "Екопластік".

За таких обставин рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте за наслідками повного встановлення усіх істотних обставин справи у їх сукупності та вірного застосування норм ст. ст. 512-514, 530, 538, 693 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині відмови в основному позові про стягнення суми передоплати прийнята внаслідок юридичної помилки при визначенні строку настання зобов'язання, а тому в цій частині підлягає скасуванню, в решті - законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 107, 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ "Нововтормет" задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року в частині відмови в задоволенні первісного позову, в решті постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року залишити без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Н. Губенко