Рішення

від 22.12.2008 по справі 33/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/422

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  33/422

22.12.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом               товариства з обмеженою відповідальністю «Танзанійсько-англійське

                             спільне підприємство «Алекс Дженерал Сервіс ЛДТ»

до                            спільного українсько-білоруського закритого товариства

                             «Зв'язокінформсервіс»

про                            стягнення 13 056,38 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Мартинюк Л.І. –представник за довіреністю б/н  від 18.09.2008 року;                    

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Танзанійсько-англійське спільне підприємство «Алекс Дженерал Сервіс ЛДТ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до спільного українсько-білоруського закритого товариства «Зв'язокінформсервіс»про стягнення боргу в сумі 13 056,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач домовився з відповідачем про постачання товару на умовах попередньої оплати на підставі товарно-транспортних накладних. Відповідач виставив позивачеві рахунок № 33-0188 від 23.08.2007 року на суму 768 грн. та рахунок № 33-0122 від 04.09.2007 року на суму 12 288,38 грн.  

Позивач оплатив вказані рахунки,  що підтверджується платіжним дорученням № 1814 від 12.09.2007 року.

Строком поставки був термін 4-9 тижнів з дня оплати, який сплинув 15.11.2007 року.

07.12.2007 року позивач направив відповідачу листа № AG-GC/11/2007 з проханням повернути сплачену суму за товар у зв'язку з невиконання зобов'язань по поставці товару. 22.01.2008 року позивач відправив відповідачу претензію № 1/08 з проханням повернути сплачені кошти.

Листом № 54 від 12.03.2008 року спільне українсько-білоруське закрите товариство «Зв'язокінформсервіс»визнало факт не поставки обладнання та зобов'язалось перерахувати суму передоплати до 07.04.2008 року.

Станом на 08.08.2008 року відповідач не погасив заборгованість перед позивачем, сума боргу становить 13 056,38 грн.

У судове засідання 25.11.2008 року з'явився представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/422 від 04.11.2008 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі від 04.11.2008 року не виконав, обґрунтованого клопотань щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи на 09.12.2008 р.

09.12.2008 р. у судове засідання з'явився представник позивача та надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача значиться інша адреса.

Відповідно до ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджає розгляду справи по суті, а також необхідністю належного повідомлення відповідача, суд відклав розгляд справи на 22.12.2008 р.

22.12.2008 року  представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі та  просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 13 056,38  грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 130,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач домовився з відповідачем про постачання товару на умовах попередньої оплати на підставі товарно-транспортних накладних. Відповідач виставив позивачеві рахунок № 33-0188 від 23.08.2007 року на суму 768 грн. та рахунок № 33-0122 від 04.09.2007 року на суму 12 288,38 грн.  

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Строком поставки товарів у випадку своєчасної передоплати згідно рахунків № 33-0188 від 23.08.2007 та № 33-0122 від 04.09.2007 був термін 4-9 тижнів з дня оплати, який сплинув 15.11.2007 року.

Відповідно до ч.1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач виставив позивачеві рахунок № 33-0188 від 23.08.2007 року на суму 768 грн. та рахунок № 33-0122 від 04.09.2007 року на суму 12 288,38 грн.  

Позивач оплатив вказані рахунки,  що підтверджується платіжним дорученням № 1814 від 12.09.2007 року.

Згідно ч.2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

07.12.2007 року позивач направив відповідачу листа № AG-GC/11/2007 з проханням повернути сплачену суму за товар у зв'язку з невиконання зобов'язань по поставці товару. 22.01.2008 року позивач відправив відповідачу претензію № 1/08 з проханням повернути сплачені кошти.

Листом № 54 від 12.03.2008 року спільне українсько-білоруське закрите товариство «Зв'язокінформсервіс»визнало факт не поставки обладнання та зобов'язалось перерахувати суму передоплати до 07.04.2008 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за непоставлений товар у відповідача перед позивачем в сумі 13 056,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з спільного українсько-білоруського закритого товариства «Зв'язокінформсервіс»(01054 м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, р/р 2600101014047 в КФ АТ «Кредит-банк», МФО 321897, код ЄДРПОУ 14351536) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Танзанійсько-англійське спільне підприємство «Алекс Дженерал Сервіс ЛДТ» (03150, м. Київ, вул. Щорса, 15 корп. 3; р/р 26004001001669 в ВАТ БАНК «БІГ Енергія», МФО 322603, код ЄДРПОУ 14298084) суму основного боргу 13 056 (тринадцять тисяч п'ятдесят шість) грн. 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 130 (сто тридцять) грн. 56 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                                С.М.Мудрий