Ухвала

від 20.06.2013 по справі 2а-4630/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2013 р. м. Київ К/9991/39089/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Муравйова О.В.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 20.06.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011

у справі № 2а-4630/09/0870

за позовом Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Мотор Січ" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби) про скасування податкових повідомлень - рішень: №0000790802/0 від 04.08.2009; №0000800802/0 від 04.08.2009.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ „Агротехпоставка" та ПП „Варяг-2006" за період з 01.02.2007 по 31.03.2008 та складено акт №199/08-02/14307794 від 22.07.2009.

За результати проведеної перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000790802/0 від 04.08.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1151304 грн.: 767 536 грн. за основним платежем, 383768 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0000800802/0 від 04.08.2009, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2169, 59 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 383, 97 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено: податку на прибуток за період з 01.02.2007 по 31.03.2008 на загальну суму 767 536 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.02.2007 по 31.03.2008 на загальну суму 481947 грн.; завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню з 01.02.2007 по 31.03.2008 на загальну суму 2169, 59 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що враховуючи те, що операції з придбання товарів від ПП „Варяг-2006" не можуть бути використані у господарських операціях, то і суми податку на додану вартість, які були включені ВАТ „Мотор Січ" до складу податкового кредиту відповідних періодів, не повинні приймати участь в розрахунках бюджетного відшкодування.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит (який в подальшому бере участь в розрахунку суми бюджетного відшкодування), є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Позивачем було оприбутковано товарно-матеріальні цінності, отримані від ПП „Варяг-2006" на суму 3070144, 86 грн., включаючи податок на додану вартість 614029, 14 грн.

Дані операції враховані при обчисленні валових витрат позивача відповідних звітних періодів.

В бухгалтерському обліку Фірмового салону ВАТ „Мотор Січ" зазначені операції відображено по дебету рахунків 28.282 "Товари" та 64.644 "Розрахунки з бюджетом по податку на додану вартість" і кредиту рахунку 63.631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" контрагент ПП „Варяг-2006".

В бухгалтерському обліку ВАТ „Мотор-Січ" рух товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП „Варяг-2006", оформлено прибутковими ордерами, лімітними картами, накладними па відпуск товарно-матеріальних цінностей, відомістю руху товарів, отриманих від ПП „Варяг-2006".

Крім того, згідно наданих на дослідження документів, підтверджується використання матеріальних цінностей, отриманих від ПП „Варяг-2006", у негосподарській діяльності підприємства.

Від фірмового салону ВАТ „Мотор-Січ" передано Центру технічної інформації та реклами ВАТ „Мотор-Січ" (ЦТІР), що підтверджується накладними.

Матеріальні цінності використані позивачем з метою розповсюдження інформації і в якості безоплатної роздачі на презентації з метою реклами у розмірі 8824, 96 грн., що підтверджується актами на списання товарно - матеріальних цінностей.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Таким чином, з огляду на наведені законодавчі приписи юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування податку на додану вартість на суму податкового кредиту та об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму здійснених витрат), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання послуг відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

У справі, що переглядається є факти яки підтверджують реальність виконання спірних операцій.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов'язань, безпосередньо пов'язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами: договорами, актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Висновком судово-економічної експертизи № 09/10-10 підтверджено використання отриманого товару у господарській діяльності позивача, передача товару структурним підрозділам на їх замовлення, реалізація товару, використання у негосподарській діяльності та відповідне коригування податкового кредиту та валових витрат підприємства.

На дату складання податкових накладних установчі документи ПП „Варяг - 2006" були чинними, це підприємство перебувало на податковому обліку у податковому органі у якості платника податку на додану вартість і не було виключено із ЄДРПОУ.

Як зазначено в постанові дослідчою перевіркою встановлено, що фінансово-бухгалтерські документи ВАТ „Мотор Січ" не містять ознак підробки, не визнані органами державної влади недійсними та підтверджують фактичне здійснення господарських відносин між суб'єктами господарювання - ВАТ „Мотор Січ" та ПП „Варяг-2006".

Матеріали кримінальної справи № 1180815 не містять будь-яких доказів щодо наявності в діях посадових осіб ВАТ „Мотор Січ" у взаємовідносинах з ПП „Варяг-2006" фактів здійснення фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, зловживання службовим становищем, службовим підробленням та не встановлює співучасті таких посадових осіб у злочинах, що скоєні ОСОБА_4

Обставини щодо виконання спірних господарських операцій між позивачем та ПП „Варяг-2006" не досліджувалися у кримінальній справі N 1180815 по обвинуваченню ОСОБА_4 ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України. А відтак саме по собі здійснення ним реєстрації названих товариств без мети реального провадження підприємницької діяльності та номінальність його керівництва цими товариствами, установлена у названій кримінальній справі, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість податкової вигоди.

Із врахуванням викладеного, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями.

При цьому невиконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а-4630/09/0870 задовольнити, судове рішення скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Мотор Січ" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 у справі № 2а-4630/09/0870 скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2010 у справі № 2а-4630/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді О.В. Муравйов О.І. Степашко