Постанова

від 19.06.2013 по справі 10/032-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року Справа № 10/032-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівДанилової М.В., Данилової Т.Б. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника Дніпровського екологічного прокурора на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 у справі № 10/032-12 господарського суду Київської області за позовомЗаступника Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України та Державного агентства земельних ресурсів України до 1.Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації, 2.товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Головне управління Держкомзему у Київській області, 2.товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонземсервіс", 3. Управління Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області провизнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивача-1Лузан Л.І. - - позивача-2не з'явився - - відповідача-1не з'явився - - відповідача-2Гаспарова Л.В. - - третьої особи-1не з'явився - - третьої особи-2не з'явився - - третьої особи-3не з'явився - - Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2012 року заступник Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Київській області та Державного агентства земельних ресурсів України звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон", в якій просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та повернути її у власність держави в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.07.2012 до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено: головне управління Держкомзему у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонземсервіс", управління Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.10.2012 (головуючий Привалов А.І., судді Подоляк Ю.В., Наріжний С.Ю.) у справі № 10/032-12 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації від 01.06.2011 № 365 "Про передачу земельної ділянки на умовах оренди ТОВ "Інтерцикллон". Визнано недійсним договір оренди землі від 07.06.2011, укладений між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон", зареєстрований в управлінні Держкомзему в Переяслав-Хмельницькому районі Київської області 08.06.2011 за номером 322330004000701. Повернуто орендовану земельну ділянку площею 0, 9500 га на території Циблівської сільської ради до власності держави в особі Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації. Стягнуто з відповідачів в доход Державного бюджету України судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 (у складі головуючого Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Чорної Л.В.) вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Державної інспекції сільського господарства України та Державного агентства земельних ресурсів України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційної інстанції, заступник Дніпровського екологічного прокурора звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своєї касаційної скарги прокурор посилається на те, що оскаржуване у даній справі розпорядження є незаконним, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства щодо заборони надання в оренду земель лісогосподарського призначення, розташованих в межах прибережних захисних смуг, а також прийнято за відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації, яка в даному випадку є обов'язковою.

Державне агентство земельних ресурсів України, Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація, Головне управління Держкомзему у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонземсервіс", Управління Держкомзему у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Сторони не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Розпорядженням заступника секретаря судової палати від 14.06.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Данилова Т.Б. для розгляду справи № 10/032-12 господарського суду Київської області.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації № 365 від 01.06.2011 "Про передачу земельної ділянки на умовах оренди товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон", копія якого залучена до матеріалів справи, на підставі позитивного висновку державної землевпорядної експертизи затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0, 9500 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради для облаштування риболовецького стану, встановлено розмір орендної плати на рівні 12 % від її нормативної грошової оцінки, зобов'язано останнього зареєструвати договір оренди в установленому законом порядку (т. 1., а. с. 18).

07.06.2011 на підставі зазначеного розпорядження між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" (орендарем) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0, 9500 га, яка знаходиться на території Циблівської сільської ради для облаштування риболовецького стану (т. 1., 11-15).

Зазначена земельна ділянка була передана товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерциклон" в оренду на підставі акту приймання-передачі від 07.06.2011 (т. 1., 16).

Заявлений прокурором позов мотивований тим, що передана в оренду земельна ділянка належить до земель лісового фонду та частково розташована в прибережній захисній смузі річки Дніпро, а тому не підлягає передачі в оренду. Крім того, проект землеустрою, на підставі якого відводилась в оренду спірна земельна ділянка, не отримав позитивного висновку державної землевпорядної експертизи, тому підстав для прийняття спірного розпорядження, на думку прокурора, не було.

Під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами території Циблівської сільської ради, відноситься до земель державної власності і розпорядження нею здійснює Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає приписам статті 13 Конституції України.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 6 Закону України цього закону передбачено, що на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Цим же Законом до повноважень місцевих державних адміністрацій віднесено розпорядження землями державної власності, про що йдеться в пункті 2 статті 21 цього Закону.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 17 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України у відповідній редакції надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, частинами 1, 2 статті 20 Земельного кодексу України, встановлює, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до довідки Управління земельних ресурсів у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області від 21.01.2010 року № 06-16/02 згідно Державної статистичної звітності "Про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах, власникам землі та угіддях у Переяслав-Хмельницькому районі" (форма 6-зем) загальна площа земельної ділянки, що відводиться в оренду ТОВ "Інтерциклон" на території Циблівської сільської ради (за рахунок земель запасу (лісові землі колишнього КСП ім. Шевченка) становить 0, 9500 га лісових земель, номер рядка - 12,1 - "Землі запасу"; шифр рядка - 94; графа -23 - вкриті лісовою (деревною та чагарниковою) рослинністю (т. 2., а. с. 64).

Згідно Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 5 листопада 1998 року № 377, у рядку 94 ураховуються дані про землі запасу, а саме: землі, не передані у власність і не надані у користування, а також землі, право власності на які або користування якими припинено відповідно до статей 27, 28 Земельного кодексу України. Зазначені землі призначені для передання у власність або надання у користування і перебувають за межами населених пунктів.

Згідно висновку Київського обласного управління лісового та мисливського господарства № 01-04/1275 від 08.09.2010 спірна земельна ділянка не відноситься до земель, наданих у постійне користування Державного підприємства "Переяслав-Хмельницький лісгосп" для ведення лісового господарства, дана земельна ділянка рахується в землях запасу Циблівської сільської ради, як лісові землі, що не визначає категорію земель за її цільовим призначенням, отже підстав для погодження проекту управлінням лісового та мисливського господарства, немає (т. 1., а. с. 133).

Статтею 55 Земельного кодексу України, на яку посилається скаржник, як на підставу своїх заперечень, передбачає, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. В свою чергу, частиною другою цієї ж статті встановлено, що до земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Встановивши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вирішення питання щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду входить до компетенції Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації.

Щодо посилань прокурора стосовно заборони надання в оренду земель, розташованих в межах прибережних захисних смуг, слід зазначити, що зі змісту висновку Дніпровського басейнового управління водних ресурсів № ІС/8-281 від 02.03.2010 вбачається, що проект відведення спірної земельної ділянки зазначеним органом було погоджено та викладено умови використання земельної ділянки в частині прибережної смуги з дотриманням вимог статей 88, 89 Водного кодексу України (т. 1., а. с. 27).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" було проведено державну експертизу землевпорядної документації - проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою оренди ТОВ "Інтерциклон" для облаштування риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, розробленого на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької райдержадміністрації від 01.06.2011 № 365.

Відповідно до висновку державної експертизи № 297-10 від 17.06.2010, проект землеустрою було відправлено на доопрацювання як такий, що не в повній мірі відповідав вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам (пункт 11 висновку, т. 1, а. с. 38).

Пунктом 3.5.3. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 391 від 03.12.2004, передбачено, що підготовлені висновки державної експертизи повинні зводитись до трьох можливих варіантів:

землевпорядна документація в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується (у разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок);

землевпорядна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, повертається на доопрацювання;

землевпорядна документація, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється негативно і не погоджується.

Відповідно до пунктів 3.5.8., 3.5.9 даної Методики, усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин.

Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Після доопрацювання виявлених недоліків проекту відведення земельної ділянки, відповідно до зазначеного пункту, керівником експертного підрозділу на вказаному висновку від 17.06.2010 вчинено запис, за змістом якого: "зауваження враховані, крім підпункту 3. Контроль за усуненням зауважень покладається на Головне управління Держкомзему у Київській області. Після усунення зауважень повідомити Держкомзем."

Фактичне усунення зауважень, викладених у пункті 10.3 висновку державної експертизи підтверджується тим, що матеріали проекту землеустрою містять зазначені у даному пункті документи, а саме: заяву на розробку проекту землеустрою - сторінка 35-1 проекту; викопіювання з чергового кадастрового плану з нанесенням меж суміжних землекористувачів - сторінка 31 проекту; викопіювання з проекту формування території сільської ради - сторінка 31-2 проекту; розрахунок втрат - сторінка 31-9 проекту; містобудівна планувальна документація, що обґрунтовує розмір та цільове призначення земельної ділянки - сторінка 31-4 проекту; погодження проекту територіальним органом виконавчої влади з питань лісового господарства - сторінка 25-1 проекту (т. 1., а. с. 133, 139, 141, 144, 149, 154).

Зі змісту статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" випливає, що проведення повторної експертизи передбачено лише у випадку отримання заявником негативного висновку в цілому, отже суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що затверджений департаментом висновок державної експертизи землевпорядної документації № 297-10 від 17.06.2010 із усуненими зауваженнями, вважається позитивним і Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація не допустила порушення норм закону щодо прийняття рішення органом державної влади про виділення відповідної земельної ділянки за проектом відведення.

Встановивши на підставі сукупності поданих доказів зазначені обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що розпорядження № 365 від 01.06.2011, яке оскаржується прокурором, було прийнято Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією у межах її повноважень та у відповідності до вимог діючого на момент його прийняття земельного та водного законодавства України, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні вимог щодо визнання його незаконним та його скасування.

Оскільки вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення її у власність держави ґрунтується на незаконності спірного розпорядження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у позові і в цій частині.

Колегія суддів вважає що постанова апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим фактичним обставинам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для її зміни або скасування, відсутні.

Стосовно доводів, викладених скаржником у касаційній скарзі слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Водночас колегія суддів вважає, що доводам скаржника судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка.

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 у справі № 10/032-12 залишити без змін.

Головуючий суддя В.А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

Т.Б. Данилова