Постанова

від 10.07.2013 по справі 30пн-к/5014/599/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 30пн-к/5014/599/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,

за участю: ОСОБА_1 та його представників - ОСОБА_2 дов. б/н від 16 листопада 2012 року, ОСОБА_3 дов. б/н від 12 червня 2013 року та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 догов. від 3 червня 2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 лютого 2013 року у справі господарського суду Луганської області за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Луганськ-Інвест" та ТОВ "Лугапромтрейд", треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до ТОВ "Луганськ-Інвест" (далі - відповідач-1) та ТОВ "Лугапромтрейд" (далі - відповідач-2) з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників відповідача-1, оформленого протоколом № 14 від 23 серпня 2011 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу "Старобільська нафтобаза", зареєстрованого за № 2648 від 11 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10

Позовні вимоги обгрунтовано порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, а також відсутністю кворуму для прийняття такими зборами рішень, що свідчить, на думку позивача, про відсутність на момент укладення договору легітимного рішення про відчуження майна, що зумовлює недійсність спірного договору купівлі-продажу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Луганськ-Інвест", оформленого протоколом № 14 від 23 серпня 2011 року, відмовлено.

Щодо вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу "Старобільська нафтобаза", зареєстрованого за № 2648 від 10 листопада 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10, провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 лютого 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року задоволено.

Рішення господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року скасовано.

Прийнято нове рішення.

Позов задоволено.

Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Луганськ-Інвест", оформлене протоколом № 2648 від 23 серпня 2011 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу майнового комплексу "Старобільська нафтобаза", зареєстрований за № 2648 від 11 жовтня 2011 року, укладений між ТОВ "Луганськ-Інвест" та ТОВ "Лугапромтрейд".

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 лютого 2013 року та залишити в силі рішення господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року.

Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм ч. 1 ст. 4, ст.4-2, ч. 1 ст. 43, п. 7 с. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 10, п. а) ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 60, ч. 4 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", абз. 1 п. 2 ст. 87, пп. 1) п. 1 ст. 116, пп. 1) п. 1 ст. 117, п. п. 1, 3 ст. 244, п. 5 ст. 245, п. 1 ст. 1004, п. 1 ст. 1005 Господарського кодексу України та абз. 1,2,5 п. 146 розд. 16 "Посвідчення довіреностей" "Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/05 від 3 березня 2004 року.

Представники ТОВ "Луганськ-Інвест", ТОВ "Лугапромтрейд", ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги ТОВ "Луганськ-Інвест", ТОВ "Лугапромтрейд", ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представників та представника ОСОБА_4, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 23 серпня 2011 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Луганськ-Інвест", рішення яких оформлені протоколом № 14 від 23 серпня 2011 року.

Вказаними загальними зборами прийнято наступні рішення:

1.1. Вважати звіт директора ТОВ "Луганськ-Інвест" таким, що не наданий.

1.2. Наказати директору підприємства у найкоротший термін провести інвентаризацію майна підприємства та привести бухгалтерські документи підприємства у відповідність до чинного законодавства.

2. Директору та учасникам товариства прикласти всіх зусиль для подальшої роботи підприємства.

2.1. Залучити інвестора зі створенням спільного підприємства, у яке ТОВ "Луганськ-Інвест" може увійти своїм майном, для чого надати директору повноваження підписати інвестиційний договір та статут підприємства, що утворюється.

2.2. У разі неможливості реалізації дій, зазначених у п. 2.1 цього протоколу, надати майно ТОВ "Луганськ-Інвест" у банківську заставу на термін до 5 (п'яти) років з кредитною лінією до 3 000 000, 00 грн. (три мільйони гривень) та доручити директору підписати кредитний договір та договір застави із фінансовою установою та виконати всі інші дії, пов'язані з цим рішенням.

2.3. У разі неможливості реалізації дій, зазначених у п. 2.1 та 2.2, продати основні фонди ТОВ "Луганськ-Інвест" повністю або частково (майновий комплекс Старобільської нафтобази), для чого уповноважити директора підписати договір купівлі-продажу та виконати всі інші дії, пов'язані з цим рішенням.

3.1. Звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Луганськ-Інвест" 23 серпня 2011 року на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

3.2. Призначити на посаду директора ТОВ "Луганськ-Інвест" ОСОБА_11 з 24 серпня 2011 року.

3.3. Доручити директору ТОВ "Луганськ-Інвест" ОСОБА_11 внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з правом видачі довіреностей.

3.4. Доручити директору ТОВ "Луганськ-Інвест" ОСОБА_11 виконання рішень, що прийняті на цих загальних зборах по п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3 порядку денного та довести про їх виконання на чергових або позачергових загальних зборах учасників підприємства.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (ст. ст. 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (ч. 4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства");

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст. ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Обгрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Луганськ-Інвест" від 23 серпня 2011 року, ОСОБА_1 посилається на те, що голова зборів - ОСОБА_4, який повинен був повідомляти учасників, не надіслав повідомлення учасникам товариства ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_1; під час проведення спірних загальних зборів товариства використав надані йому довіреності від ОСОБА_6 та ОСОБА_8, не попереджаючи своїх довірителів про проведення загальних зборів і порядок денний таких зборів, а тому, на думку позивача, останні були позбавлені права на участь у загальних зборах товариства.

Між тим, судами встановлено, що довіреності на ім'я ОСОБА_4 від ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надають право представнику за довіреністю бути присутнім та голосувати на загальних зборах ТОВ "Луганськ-Інвест" з будь-яких питань.

Повідомлення про проведення спірних загальних зборів учасників ТОВ "Луганськ-Інвест" надсилалось ОСОБА_1, однак, вручено не було у зв'язку з відсутністю останнього за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1, та повернуто на адресу товариства.

Відповідно до п. 6.5 статуту товариства загальні збори учасників скликаються головою товариства по мірі необхідності, але не рідше двох разів на рік.

Позачергові загальні збори учасників збираються головою товариства в разі неплатоспроможності товариства, а також в усіх випадках, коли цього вимагають інтереси товариства.

Учасники товариства, які володіють в сукупності понад 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників товариства в будь-який час та з будь-якого питання, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, учасники мають право самі зібрати загальні збори учасників (п. 6.6. статуту).

Судами встановлено, що загальні збори учасників товариства 23 серпня 2011 року скликані учасником товариства ОСОБА_4, який володіє часткою у розмірі 23 % статутного капіталу товариства, та зазначає, що загальні збори учасників товариства своєчасно не проводились, у зв'язку з чим останній звернувся до ТОВ "Луганськ-Інвест" в особі директора ОСОБА_1 з листом від 9 червня 2011 року про необхідність проведення загальних зборів, який вручено та зареєстровано за вхідним № 18 від червня 2011 року, про що свідчить відмітка в журналі вхідної кореспонденції за 2011 рік.

Згідно протоколу реєстрації учасників загальних зборів ТОВ "Луганськ-Інвест" від 23 серпня 2011 року та протоколу № 14 загальних зборів учасників товариства на зборах були присутні:

- ОСОБА_6, частка якого у статутному капіталі становить 5 % (представник за довіреністю, посвідченою 22 серпня 2011 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_12, реєстраційний № 2541, ОСОБА_4);

- ОСОБА_4, частка у статутному капіталі якого становить 23 %;

- ОСОБА_7, частка у статутному капіталі якої становить 15 %;

-ОСОБА_8, частка у статутному капіталі якого становить 10 % (представник за довіреністю, посвідченою 18 серпня 2011 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстраційний № 2106, ОСОБА_4);

- ОСОБА_9, частка у статутному капіталі якого становить 24 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

З огляду на те, що на спірних загальних зборах були присутні учасники (представники учасників), які сукупно володіють часткою у розмірі 77 % статутного капіталу товариства, суд першої інстанції дійшов юридично обгрунтованого висновку про те, що вказані загальні збори є правомочними.

Крім того, судами встановлено, що доводи позивача про невідповідність питань порядку денного загальних зборів товариства, вказаних у повідомленні переліку питань, що розглядались такими зборами, спростовується матеріалами справи.

За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Луганськ-Інвест" від 23 серпня 2011 року, оформлених протоколом №14.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи постанову від 20 лютого 2013 року про задоволення заявлених позовних вимог, Донецький апеляційний господарський суд помилково виходив з наявності порушень порядку скликання загальних зборів учасників товариства та відсутності кворуму під час їх проведення, а тому безпідставно визнав недійсними спірні рішення загальних зборів.

А, враховуючи, що на спірних загальних зборах учасників ТОВ "Луганськ-Інвест" вирішувалось, зокрема, питання про можливість відчуження основних фондів товариства та уповноважено директора товариства підписати договір на відчуження майнового комплексу "Старобільська нафтобаза", визнав обгрунтованою вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу, заявлену позивачем.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на те, що законом не передбачено право учасника товариства звертатись до господарського суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, а також у зв'язку з відсутністю підстав для визнання спірних рішень загальних зборів недійсними.

Також Вищий господарський суд України вважає безпідставним припинення провадження у справі за непідвідомчістю спору суду в частині вимоги про визнання недійсним спірного договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу.

За ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 пов'язує недійсність договору купівлі-продажу з недійсністю рішень, прийнятих спірними загальними зборами учасників товариства, та порушенням спірною угодою його прав як учасника товариства, що володів часткою у розмірі 23 відсотків статутного капіталу ТОВ Луганськ - Інвест , тобто, саме корпоративних прав позивача.

Таким чином, даний спір по суті спірних правовідносин є корпоративним, а тому підвідомчий господарським судам на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, місцевий господарський суд помилково припинив провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір підлягає вирішенню по суті за правилами господарського судочинства.

Як вбачається з мотивувальної частини рішення від 10 вересня 2012 року, місцевий господарський суд фактично розглянув по суті вимогу про визнання спірної угоди недійсною, повно встановив обставини, пов'язані з її укладенням, і прийшов до висновку, що спірна угода не порушує корпоративні права позивача, оскільки він передав свою частку в товаристві іншій особі.

Вищий господарський суд України вважає наведений висновок господарського суду Луганської області юридично правильним, а тому в позові в даній частині ОСОБА_1 має бути відмовлено.

За таких обставин постанову суду апеляційної інстанції визнати законною не можна, тому вона підлягає скасуванню.

Рішення місцевого господарського суду не можна визнати законним в частині припинення провадження у справі за вимогою про визнання спірної угоди недійсною.

У цій частині рішення господарського суду Луганської області підлягає скасуванню, а ОСОБА_1 має бути відмовлено в позові про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнового комплексу.

У решті рішення місцевого господарського суду законне та обґрунтоване, а том зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 лютого 2013 року.

Рішення господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року скасувати в частині припинення провадження у справі.

Відмовити ОСОБА_1 в позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу.

У решті рішення господарського суду Луганської області від 10 вересня 2012 року залишити без зміни.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

Л. Іванова