Постанова

від 15.07.2013 по справі 6/322

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.07.2013р. справа №6/322

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Гези Т.Д., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. (повний текст від 03.03.2011р.) у справі №6/322 (суддя Подколзіна Л.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс-7» м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» м. Донецьк

про стягнення 28 918,92грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудсервіс-7» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» м. Донецьк, про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 24 371,61грн., 3% річних за користування грошима в сумі 891,62грн. та інфляційні 3655,69грн.

Рішенням від 02.03.2011р. господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі та стягнув з відповідача на користь позивача 28 918,92грн. заборгованості.

Свій висновок щодо задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача з оплати отриманого від позивача товару в сумі 24 371,61грн., яка підлягає стягненню в повному обсязі. Крім того, відповідно до умов ст. 625 ЦК України, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення інфляційних та 3% річних.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушено та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

По-перше, за твердженням скаржника, господарський суд неправомірно не відклав розгляд справи за відсутності представника відповідача в порядку ст. 77 ГПК України, а виніс рішення у судовому засіданні 02.03.2011р.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що деякі видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи, підписані невідомими особами без посилань на довіреність на отримання товару, що ставить під сумнів і законність актів виконаних робіт, проте суд першої інстанції прийняв вказані докази в якості належних та прийняв рішення спираючись на них.

Ухвалою від 11.04.2011р. Донецький апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження у справі №6/322, проте ухвалою від 18.06.2011р. на підставі ст. 79 ГПК України зупинив його до розгляду господарським судом Донецької області пов'язаної з нею іншої справи №39/66пд.

Оскільки на численні запити Донецького апеляційного господарського суду інформації щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у даній справі, сторонами надано не було, ухвалою від 02.07.2013р. суд поновив апеляційне провадження у справі №6/322, а 08.07.2013р. у відповідь на запит на адресу ДАГС надійшов лист господарського суду Донецької області із копією ухвали від 28.02.2013р. у справі №39/66пд (залишення позову ТОВ «Місто на воді» без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України).

Сторони не скористались наданим їм правом на участь у судовому засіданні 15.07.2013р., про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про поновлення провадження у справі №6/322 явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2008р.між ТОВ «Автостройсервіс-7» (продавець) та ТОВ «Місто на воді» (покупець) було укладено договір №1/12-06, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар на умовах, в асортименті, кількості, у строки та за ціною, узгоджених сторонами у специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. До даного договору сторонами було складено протокол розбіжностей, а також підписано додаткову угоду від 01.01.2009р.

Пунктом 3.2.4 договору сторони узгодили обов'язок покупця оплатити товар на умовах: 30% - передоплата, 70% - по факту поставки узгодженої сторонами партії товару, виходячи з кількості продукції, отриманої покупцем за накладними за кожен день.

Як вбачається з матеріалів справи, специфікаціями №1 від 12.06.2008р. та №2 від 17.07.2008р. сторони встановили найменування товару, його кількість, одиницю вимірювання, ціну та загальну вартість товару (459000,80грн. та 170000,00грн. відповідно), а також умови та строки поставки.

Так, на виконання умов договору та специфікацій до нього позивачем було поставлено відповідачу продукцію на суму 85 751,61грн. за видатковими накладними: №АБ-292 від 13.06.2008р. на суму 10800,00грн., №АБ-293 від 17.06.2008р. - на суму 9400,08грн., №АБ-294 від 18.06.2008р. - на суму1350,00грн., №АБ-299 від 20.06.2008р. - на суму 1350,00грн., №АБ-298 від 20.06.2008р.- на суму 6457,50грн., №АБ-300 від 24.06.2008р. - на суму 12150,00грн., №АБ-301 від 25.06.2008р. - на суму 20996,90грн., №АБ-331 від 28.07.2008р. - на суму 16291,07грн., №АБ-584 від 29.09.2008р. - на суму 6956,06грн., факт отримання якої відповідачем підтверджується підписами уповноваженої особи на видаткових накладних в графі "Отримав", а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯМХ№978833 від 13.06.08р., ЯМХ №978834 від 24.06.08р. та ЯМХ№978838 від 22.07.08р.

Проте, відповідач взятих на себе зобов'язань за договором та специфікаціями в повному обсязі не виконав, отриманий товар оплатив частково, в результаті чого за ним виникла заборгованість в сумі 24 371,61грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2009р. позивач звертався до відповідача з претензією №4/27 від 27.08.09р. про проведення розрахунків за придбаним товаром, яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Зважаючи на наведене, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як вже зазначалось вище, господарський суд Донецької області заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) в зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони передбачили здійснення оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах 30% передоплати та оплати решти 70% вартості товару по факту поставки.

Таким чином, строк оплати для відповідача за видатковою накладною №АБ-301 наступив 25.06.08р., за видатковою накладною №АБ-331 - 28.07.08р., а за накладною №АБ-584 - 29.09.08р., а вже з 26.06.08р., 29.07.08р. та 30.09.08р. відповідно почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за цими партіями товару.

У зв'язку з викладеним, оскільки докази виконання відповідачем обов'язку зі сплати заборгованості за отриманий за вказаними накладними товар відсутні, судова колегія вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 24 371,61грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі викладеного, позивачем були нараховані до стягнення 3 655,69грн. інфляційних та 891,62грн. 3% річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, судова колегія вважає їх арифметично вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення інфляції в розмірі 3 655,69грн. та 3% річних в сумі 891,62грн. вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судова колегія не приймає до уваги твердження заявника в апеляційній скарзі щодо підписання декількох видаткових накладних невідомими та не уповноваженими на то особами, оскільки факт поставки зазначених партій товару підтверджений наявними у справі копіями податкових накладних, складених у відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, твердження скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом прийняття рішення за відсутності представника відповідача, судова колегія вважає необґрунтованими та до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати: 1) господарському суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

При цьому, зазначена дія відповідача є його процесуальним правом, а не обов'язком, яким останній в силу ст.22 ГПК України зобов'язаний користуватись сумлінно та добросовісно.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення засідання суду по розгляду даної справи. Ухвалою про поновлення провадження у справі від 22.02.2011р. повідомлено сторін, що у разі неподання витребуваних судом документів справу буде розглянуто за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм ст. 77 ГПК України є безпідставними.

Крім того, матеріали справи містять докази численних оскаржень відповідачем ухвал господарського суду Донецької області від 11.01.2010р., 17.03.2010р., 14.09.2010р., у зв'язку з чим розгляд справи №6/322 тривав з 26.11.2009р. по 02.03.2011р. замість встановленого ст. 69 ГПК України двомісячного строку.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. у справі №6/322 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. (повний текст від 03.03.2011р.) у справі №6/322 залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто на воді» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 02.03.2011р. (повний текст від 03.03.2011р.) у справі №6/322 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

І.В. Москальова

Надруковано примірників - 6

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС