Ухвала

від 18.07.2013 по справі 24/162

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

18.07.2013р. Справа № 24/162

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при помічнику судді Юрової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

про: визнання бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання вчинити дії

стягувач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

боржник: Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк

про стягнення боргу 1 101 776,18 грн.

в засіданні брали участь представники сторін:

від стягувача: Велігорська М.О. - за дов. № 557-13 «Д» від 11.04.2013р.

від боржника: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

розпорядженням В.о. голови господарського суду від 20.05.2013р. справу передано судді Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі № 24/162 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" про стягнення боргу у розмірі 1 101 776,18 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго"218 193,45 грн. - 3% річних, 874 080,61 грн. - інфляційних, 10 922,98 грн. державного мита та 233,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.119).

11.11.2011р. на виконання цього рішення господарським судом видано відповідні накази (а.с.125-126).

07.05.2013р. до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» зі скаргою № 52юр-3223/13 від 29.04.2013р. про визнання бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі за текстом - державний виконавець) щодо не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.10.2011р. у справі № 24/162 в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції в рамках виконавчого провадження ВП № 36232963 відносно КП «Компанія «Вода Донбасу» незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; про визнання бездіяльності державного виконавця щодо не накладення арешту на майно та кошти боржника, не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» не законною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; про визнання бездіяльності державного виконавця щодо не звернення стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження»; про зобов'язання державного виконавця здійснити дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення господарського суду Донецької області № 24/162 від 24.10.2011р. в частині стягнення 3% річних та індексу інфляції з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в рамках виконавчого провадження ВП № 36232963 відносно КП «Компанія «Вода Донбасу»; про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»; про зобов'язання державного виконавця звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації (а.с.127-129).

Мотивуючи скаргу стягувач посилається на не направлення державним виконавцем запитів до підрозділу Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області та до підрозділу Державтоінспекції для отримання інформації стосовно зареєстрованих за боржником сільгоспмашин та механізмів, а також автотранспорту; не направлення запитів до КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», Державної реєстраційної служби та Держземагенства для отримання інформації щодо наявного нерухомого майна та земельних ділянок боржника; державним виконавцем не витребувано балансу боржника та не проаналізовано його на предмет наявності майна, на яке б могло бути звернено стягнення; державним виконавцем не укладено договір зі спеціалізованою організацією на реалізацію арештованого майна, а також не було вжито інших дій, спрямованих на реалізацію майна боржника, що унеможливлює виконання судового рішення.

Одночасно у скарзі стягувач повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК Донецькобленерго», на підтвердження чого надав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 078514 та витяг зі статуту підприємства (а.с.130-131).

Згідно приписів ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу . Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Оскільки назва стягувача змінилась, такі зміни зареєстровано у встановленому порядку, тому суд вважає за необхідне змінити назву стягувача у цій справі з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК Донецькобленерго»

Боржник проти задоволення скарги заперечив з підстав викладених у відзиві № 03/01/1692 від 02.07.2013р. (а.с.196). Зазначав, що все майно КП «Компанія «Вода Донбасу» згідно зі статутом підприємства є 100% загальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Донецької області, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради та закріплено за підприємством на праві господарського відання. Тобто, боржник не є власником майна, яким наділено. КП «Компанія «Вода Донбасу» також не є співвласником будь-якого майна з іншими юридичними особами. Усі земельні ділянки, надані КП «Компанія «Вода Донбасу» у постійне користування з цільовим використанням - є землями водного фонду для обслуговування водогосподарських та очисних споруд і ці земельні ділянки не підлягають вилученню та продажу, ці факти є загальновідомими, тому боржник вважає, що доводи стягувача про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця стосовно не направлення запиту до Держземагенства є безпідставними. Також боржник стверджує, що КП «Компанія «Вода Донбасу» є підприємством, що здійснює господарську діяльність виключно на ринку централізованого водопостачання та водовідведення та є природним монополістом на цьому ринку на території Донецької області, тому вимоги скаржника про визнання незаконною бездіяльності виконавчої служби, яка полягає у не направленні запиту до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, також вважає безпідставними. При цьому боржник повідомив, що на вимогу державного виконавця він листом від 03.04.2012р. № 03/01/818 надав перелік майна, яке не задіяне у виробництві для опису і продажу. Крім того, згідно витягу з реєстру обтяжень рухомого майна (запис 7), підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в Донецькій області накладено арешт на все майно боржника терміном дії до 05.10.2014р.

На підтвердження заперечень надано суду у копіях: статут підприємства, державний акт на право постійного користування землею І-ДН № 000393, технічний паспорт на громадський будинок, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 060626, лист від 03.04.2012р. № 03/01/818, витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Державний виконавець у відзиві № 1/2-13П від 27.06.2013р. (а.с.149) також проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на вжиття ним заходів по примусовому виконанню судового рішення в межах повноважень, наданих Законом України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зазначає, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суми боргу. Згідно п.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа. Враховуючи той факт, що останній виконавчий документ був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 20.03.2013р., то шестимісячний строк для здійснення виконавчого провадження ще не закінчився. Крім того, державний виконавець посилається на те, що ним 21.05.2013р. винесено постанови про арешт коштів боржника, 31.05.2013р. складено акт опису та арешту майна боржника. Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання представнику за довіреністю КП «Компанія «Вода Донбасу». На даний час вирішується питання щодо призначення експерта спеціаліста суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та щодо вирішення питання відносно вартості вищезазначеного арештованого майна боржника.

На підтвердження заперечень надано витяг з матеріалів зведеного виконавчого провадження ЗВП № 37557751, витяг з журналу вихідної кореспонденції.

У судовому засіданні, що відбулось 18.07.2013р., стягувач підтримав доводи скарги у повному обсязі. Зазначає, що на момент подачі цієї скарги державним виконавцем не було вжито жодних дій по примусовому виконанню судового рішення у справі № 24/162, а надані державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника та акти опису та арешту майна боржника складені вже після звернення з цією скаргою до суду, тому до уваги прийматися не повинні.

Боржник та державний виконавець своїх представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України , судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження ".

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на момент розгляду скарги) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121 - 2 ГПК України , скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У відповідності до ст.ст. 19 , 22 , 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню, визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 (далі по тексту - Інструкція).

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (п.1.5 Інструкції).

Суд враховує, що ані Законом України «Про виконавче провадження», ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за № 489/20802 не встановлено конкретних строків для вчинення конкретних виконавчих дій як то направлення запитів до відповідних органів та установ з метою виявлення майна боржника та конкретного переліку таких органів та установ, для накладення арешту на грошові кошти та інше майно боржника та інше.

Відповідно до ч. 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

28.01.2013р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головно управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36232963 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.11.2011р. № 24/162 про стягнення коштів у розмірі 1 092 274,06 грн. (а.с.132) та встановлено боржнику строк для добровільного виконання рішення згідно ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

З витягу з матеріалів виконавчого провадження випливає, що державним виконавцем об'єднано у зведене виконавче провадження ЗВП № 37557751 виконавчі провадження про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості за 232 виконавчими документами господарського суду на загальну суму заборгованості 149 139 801,47 грн. Такі обставини стягувачем та боржником не оспорюються. Також стягувачем та боржником не оспорюється, що до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 37557751 увійшло виконавче провадження ВП № 36232963 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.11.2011р. № 24/162.

З пояснень державного виконавця, викладених у відзиві (а.с.149) вбачається, що державним виконавцем останній виконавчий документ приєднано до зведеного виконавчого провадження 20.03.2013р.

Враховуючи той факт, що останній виконавчий документ був приєднаний до зведеного виконавчого провадження 20.03.2013р., то шестимісячний строк для здійснення виконавчого провадження ще не закінчився.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Пунктом 4.1.8 Інструкції встановлено, що розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, державний виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини другої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження". Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. (ч.4 ст. 57 Закону). Арешт на кошти боржника може бути накладено в національній та/або в іноземній валюті, про що зазначається у постанові. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. (п. п.4.1.9, п.4.1.10 Інструкції).

За приписами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Матеріали справи свідчать, що все майно КП «Компанія «Вода Донбасу» згідно зі статутом підприємства (а.с.197) є 100% загальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Донецької області, що знаходиться в управлінні Донецької обласної ради та закріплено за підприємством на праві господарського відання. Тобто, боржник не є власником майна, яким наділено. Органом управління боржником є Донецька обласна рада і будь-яке відчуження майна КП «Компанія «Вода Донбасу» можливе лише з дозволу органу управління.

Усі земельні ділянки, надані КП «Компанія «Вода Донбасу» у постійне користування згідно з державними актами на право постійного користування землею (а.с.210,214) є землями водного фонду для обслуговування водогосподарських та очисних споруд і ці земельні ділянки не підлягають вилученню та продажу.

Згідно з п.3.1 статуту, КП «Компанія «Вода Донбасу» є підприємством житлово-комунального господарства, основною діяльністю якого є діяльність на ринку централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, доводи стягувача про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця, яка полягає у не направленні запиту до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області для отримання інформації щодо наявності зареєстрованих за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та до Держземагенства для отримання інформації стосовно земельних ділянок боржника, є безпідставними.

Матеріали справи свідчать, що виконавчою службою вживається ряд заходів щодо примусового виконання рішень господарського суду в межах зведеного виконавчого провадження ЗВП № 37557751.

Так, на вимогу державного виконавця, боржник листом від 03.04.2012р. № 03/01/818 надав перелік майна, яке не задіяне у виробництві для опису і продажу (а.с.215). Згідно витягу з реєстру обтяжень рухомого майна (запис 7), державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника терміном дії до 05.10.2014р. та оголошено заборону на його відчуження (а.с.216). 21.05.2013р. державним виконавцем винесено постанови про арешт коштів боржника, копії яких з супровідним листом направлено сторонам виконавчого провадження для відома, банківським установам - для виконання (а.с.159-179). 31.05.2013р. державним виконавцем складено акти опису та арешту рухомого та нерухомого майна боржника (а.с.151-158). Описане та арештоване майно передано на відповідальне зберігання представнику за довіреністю КП «Компанія «Вода Донбасу».

За поясненнями державного виконавця, викладених у відзиві на скаргу (а.с.149), на даний час вирішується питання щодо призначення експерта - спеціаліста суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та щодо вирішення питання відносно вартості вищезазначеного арештованого майна боржника.

Посилання скаржника на те, що окремі виконавчі дії були здійснені вже після подання цієї скарги, тому не повинні бути враховані судом при прийнятті ухвали, господарським судом не приймається до уваги, оскільки вказане свідчить лише про те, що державний виконавець продовжує вживати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судових рішень в межах зведеного виконавчого провадження та в межах шестимісячного строку, який починає свій перебіг з моменту приєднання останнього виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ЗВП № 37557751, тобто з 20.03.2013р., у зв"язку з чим суд дійшов висновку про те, що строк передбачений для проведення виконавчих дій ще не минув, матеріали виконавчого провадження доводять здійснення певних виконавчих дій державним виконавцем, тому скарга саме на бездіяльність органу державної виконавчої служби не доведена матеріалами справи та задоволенню не підлягає. Вимоги стягувача про зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» та про зобов'язання державного виконавця звернути стягнення на майно КП «Компанія «Вода Донбасу» шляхом його реалізації також задоволенню не підлягають з вищенаведених підстав. Протилежного ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не доведено.

Керуючись ст.ст. 25, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Змінити назву стягувача у цій справі з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про визнання бездіяльності державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження» та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає сили з дня її проголошення - 18.07.2013р. та може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду у порядку, визначеному розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 4 прим.:

1- у справу, 2 -сторонам, 1-ВДВС

(062) 381-91-20