Постанова

від 22.07.2013 по справі 913/136/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.07.2013р. справа №913/136/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Гези Т.Д., Москальової І.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Смолій Д.С. по дов.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Благодійного фонду Володимира Безим’яного, м. Харків

на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. (повний текст від 07.05.2013р.) у справі №913/136/13-г (головуючий суддя Рябцева О.В., судді Якушенко Р.Є., Яресько Б.В.)

за позовом Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Благодійного фонду Володимира Безим’яного, м. Харків

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок Універсальний», м. Сєвєродонецьк Луганської області, 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Рубіжне Луганської області

про розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.11.2000р. №146 та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сєвєродонецька міська рада, м. Сєвєродонецьк Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Приватного благодійного фонду «Володимира Безим'яного», м. Харків, про розірвання договору оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000р. та витребування у відповідача передати позивачу за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1

Заявою від 28.02.2013р. позивач уточнив позовні вимоги та у зв'язку зі зміною найменування відповідача просив розірвати договір оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000р., укладений між Благодійним фондом Володимира Безим’яного та Сєвєродонецькою міською радою, а також витребувати у Благодійного фонду Володимира Безим’яного та передати позивачу за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою від 26.03.2013р. господарський суд Луганської області в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі №913/136/13-г у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Дочірнє підприємство «Ринок Універсальний», м. Сєвєродонецьк Луганської області, та 2) ОСОБА_3, м. Рубіжне Луганської області. При цьому, відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. про відкладення розгляду справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП «Ринок Універсальний» припинено за рішенням засновників 17.01.2013р., проте за ідентифікаційним кодом вказаного підприємства обліковується ТОВ «Ринок Універсальний» (замінено згідно ст. 25 ГПК України за текстом рішення), крім того, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем.

Рішенням від 26.04.2013р. господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши такий висновок тим, що матеріалами справи підтверджене несвоєчасне внесення відповідачем орендних платежів за землю, а укладеним між сторонами договором оренди землі передбачена така підстава для його дострокового розірвання як порушення умов договору. При цьому, господарський суд не прийняв до уваги заперечень відповідача відносно наявності в нього пільг по сплаті орендної плати за землю як у благодійної неприбуткової організації, оскільки ст. 12 ЗУ «Про плату за землю», ст. 282 ПК України не передбачають можливості звільнення від орендної плати (не земельного податку) будь-яких юридичних осіб, до того ж, спірна земельна ділянка надана для комерційного використання на певних умовах. Суд також прийняв до уваги наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, що належать відповідачу та третій особі у справі, та зазначив про обов'язок відповідача на підставі ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України оформити земельні правовідносини під об'єктами нерухомості.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що у спірному рішенні не відображені обставини, які мають значення для даної справи, що явилось результатом однобічного розгляду судом доказів, наданих лише позивачем.

Крім того, за твердженням скаржника, судом першої інстанції невірно взято до уваги в порядку ст. 35 ГПК України висновки рішень господарського суду Харківської області від 01.08.2005р. та від 19.09.2006р., оскільки з 31.03.2005р. згідно ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» відповідач звільнений від сплати орендної плати за землю, та законодавством взагалі не передбачена сплата податку неприбутковою благодійною організацією, якою є відповідач. Вищевикладене, на думку апелянта, також підтверджують наявні в матеріалах справи численні рішення Харківського окружного адміністративного суду, тому несплата орендної плати відповідачем, звільненим від цього обов'язку законом, не може бути підставою для припинення землекористування. До того ж, за твердженням апелянта, з моменту внесення у законодавство України вищевказаних змін, з 31.03.2005р. умови договору оренди землі стосовно сплати орендної плати автоматично втратили свою чинність.

Заявник апеляційної скарги також наголошує, що на спірній земельній ділянці знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, та внаслідок прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично припинив право власності відповідача на належне йому нерухоме майно, зобов'язавши передати його позивачу разом із земельною ділянкою.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апелянт звертає увагу судової колегії на той факт, що рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2006р. у справі №52/236 - 06 за аналогічним позовом Сєвєродонецької міської ради про розірвання договору було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, тобто у суду були відсутні підстави для незастосування у даному випадку п.2 ст. 80 ГПК України. Також, за твердженням скаржника, прийшовши до висновку про необхідність повернути спірну земельну ділянку позивачу, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки фактично зобов'язав відповідача звільнити її від наявного майна. До цього, заявник апеляційної скарги зауважує, що належне на спірній земельній ділянці майно знаходиться у заставі у Промінвестбанку України згідно умов договору застави від 09.12.1998р., тобто суд першої інстанції безпідставно не залучив до участі у справі №913/136/13-г зазначену особу.

Крім того, апелянт наголошує на порушенні позивачем трирічного строку позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом, заявляє про застосування наслідків пропуску такого строку, а також звертає увагу на відсутність економічної мети позивача при зверненні до суду з вказаним позовом.

Вищевикладене, на думку заявника, не було взято до уваги судом першої інстанції, що є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення господарського суду.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа-1 у справі, ТОВ «Ринок Універсальний», підтримує викладені в ній вимоги, а також просить розглянути справу за відсутності свого представника. Клопотання судовою колегією задоволено.

Крім того, 15.07.2013р. на адресу апеляційного господарського суду надійшла заява відповідача №28 від 10.07.2013р., в якій останній підтримав раніше викладені вимоги апеляційної скарги, а також додатково зазначив про неправомірний розгляд господарським судом Луганської області однієї з двох вимог позивача, яка не була оплачена судовим збором, що також підтверджує незаконність рішення суду першої інстанції. У вказаному клопотанні апелянт також просив суд розглянути справу за відсутності свого представника. Вказане клопотання також задоволено судовою колегією.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2000р. Приватний Благодійний фонд Володимира Безим’яного придбав у ОСОБА_4 нежиле приміщення критого ринку з підвірними будівлями загальною площею 4669,1кв.м. на земельній ділянці площею 5525,0кв.м., яке знаходиться в заставі у Промінвест банку України згідно договору застави від 12.02.1998р. та додаткової угоди від 26.08.1998р., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 В подальшому, 08.09.2003р. Приватному Благодійному фонду Володимира Безим’яного було видано Державний акт ЛГ№040541 на право власності на земельну ділянку площею 0,5525га під будівлі та споруди ринку.

Крім того, рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №1938 від 17.10.2000р. Приватному Благодійному фонду Володимира Безим’яного було надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 50 років земельну ділянку площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлі та споруди ринку).

На підставі зазначеного рішення 29.11.2000р. між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавцем) та Приватним Благодійним фондом Володимира Безим’яного (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки №146 (зареєстрований у Сєвєродонецькій міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №146 від 29.11.2000р.), за умовами якого орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з наступною передачею в приватну власність після сплати суми вартості земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу №32/96 від 28.12.1996р. В оренду передається земельна ділянка площею 2,0903га, цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання, грошова оцінка - 4356185,20грн., коефіцієнт орендної плати: до 01.01.2001р. - 1, з 01.01.2001р. - 2,7, на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди ринку.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для: землі комерційного використання (будівлі та споруди ринку). Орендарю надається право зводити будівлі і споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання на підставі розробленої та узгодженої згідно діючого законодавства проектно-кошторисної документації та дозволу на будівництво, отриманого у виконкомі.

Договір укладається на строк по 29.11.2050р. включно, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди. Умови цього договору не зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором. Умови цього договору змінюються відповідно до розділу 4 (п. 2.2).

Відповідно до п.2.3 договору, орендна плата за землю вноситься орендарем самостійно в грошовій формі в розмірі: до 01.01.2011р. - 43 561,85грн., з 01.01.2001р. - 117 617,00грн. на рік, та згідно п. 3.2 договору, одним з обов'язків орендаря є своєчасно вносити орендну плату.

Підставою для розірвання договору є, зокрема, вимога однієї сторони у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін, договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання (п.4).

Додатковими угодами №1 від 04.06.2001р., №2 від 12.02.2002р. та №3 від 28.03.2003р. сторони вносили зміни до договору оренди землі №146 від 29.11.2000р. в частині порядку обчислення, розміру і сплати орендної плати за землю.

З матеріалів справи вбачається, що Сєвєродонецька міська рада неодноразово зверталась до господарського суду Харківської області з вимогами до Благодійного фонду про стягнення заборгованості з орендної плати за вказаним договором, та рішеннями від 01.08.2005р. у справі №37/184-05 та від 19.09.2006р. у справі №52/236-06 позовні вимоги ради було задоволено.

Рішенням №2766 від 26.12.2008р. Сєвєродонецька міська рада вирішила розірвати договір з Приватним Благодійним фондом Володимира Безим’яного №146 від 29.11.2000р. оренди земельної ділянки загальною площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1, а рішенням №3149 від 22.04.2009р. вирішила п.1 вказаного рішення викласти в наступній редакції: «Розірвати або визнати нечинним договір з Приватним Благодійним фондом Володимира Безим’яного №146 від 29.11.200р. оренди земельної ділянки загальною площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1…».

Водночас, в матеріалах справи наявна додаткова угода №1 від 23.10.2009р. до договору оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000р., відповідно якої сторони дійшли згоди про звільнення орендаря від орендної плати за землю. Проте, рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010р. у справі №59/30-09 зазначена угода була визнана нікчемною в силу ст. 220 ЦК України.

Враховуючи викладене і посилаючись на систематичне невиконання відповідачем обов'язку за договором оренди щодо повного і своєчасного внесення орендної плати за землю, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом (з урахуванням уточнення). Натомість відповідач, посилаючись на зміни у законодавстві, якими його як неприбуткову благодійну організацію з 31.03.2005р. звільнено від сплати, зокрема, орендної плати за землю, заперечує проти заявлених позовних вимог, при цьому, посилається на наявні в матеріалах справи численні рішення адміністративних судів про відмову Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку у позовах про стягнення з Благодійного фонду податкового боргу з орендної плати за землю (земельна ділянка площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1).

З матеріалів справи також вбачається, що за договором купівлі-продажу від 10.01.2004р. відповідач продав земельну ділянку площею 0,5525га за адресою: АДРЕСА_1, Приватному підприємству «БІВМ і К», м. Харків, 10.04.2006р. уклав з ОСОБА_3 договір суборенди земельної ділянки №040641900147 (строк дії - до 01.04.2049р. включно, об'єкт оренди - земельна ділянка площею 172кв.м. за адресою: АДРЕСА_1), а 01.05.2006р. і 01.06.2006р. передав у суборенду за договорами №040641900259 і №040641900260 земельні ділянки площею 6225кв.м. та 10958кв.м. строком до 31.12.2011р. за адресою: АДРЕСА_1, ДП «Ринок Універсальний» для здійснення комерційної діяльності. В матеріалах справи також наявний лист Управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області исх.№35 від 15.12.2008р. (т.2, а.с.34), згідно відомостей якого на земельній ділянці загальною площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1, наданій в оренду Приватному Благодійному фонду Володимира Безим’яного за договором №146 від 29.11.2000р., розташовані наступні об'єкти нерухомого майна: трансформаторна підстанція - площа забудови - 64,0кв.м, убиральня - 46,6кв.м., павільйон - 33,3кв.м., павільйон - 61,9, автомийка - 108кв.м., яка прийнята в експлуатацію та функціонує, а правовстановлюючі документи не оформлені. Всього під забудовою зайнята земельна ділянка загальною площею 205,8кв.м., а площа автомийки 108кв.м., всього під забудовою 313,8кв.м. Інші об'єкти - автостоянка загальною площею 3355,8кв.м., та 4 павільйони загальною площею 249кв.м., всього - 3604,8кв.м., побудовані без належного дозволу, правовстановлюючі документи на ці забудови за будь-якою особою відсутні, та функціонують для ведення господарської діяльності.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України «Про оренду землі»).

Водночас, статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В обґрунтування вимог про розірвання спірного договору оренди та повернення земельної ділянки позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди, а саме несвоєчасне та неповне внесення орендної плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, за даними ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС, податковий борг з основного боргу відповідача згідно податкового обліку на 30.03.2013р. складає 167 967,67грн. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, податкові зобов'язання визначені за податковими деклараціями, поданими самим відповідачем. Тобто, матеріалами справи підтверджений факт систематичного невиконання орендарем умов договору в частині внесення орендної плати.

Судова колегія погоджується із доводами суду першої інстанції відносно того, що з огляду на цільове призначення земельної ділянки (комерційне використання), на сам род діяльності, що проводиться на орендованій землі (функціонує ринок), приписи ст. 282 Податкового кодексу України, посилання відповідача на наявність пільг відносно сплати орендної плати за землю не заслуговують на увагу, оскільки від сплати податку звільняються благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків. При цьому, критичній оцінці підлягають також посилання відповідача на довідки ПАТ «АКБ «Базис», відповідно яких рух грошових коштів БФ Володимира Безим’яного за поточними рахунками практично відсутній, оскільки за даними самого відповідача (відомості з апеляційної скарги) ним було понесено значні витрати на виконання програми вдосконалення функціонування ринків м. Сєвєродонецька - на будівництво контейнерного майданчика - близько 300 000,00грн., укладення асфальтового покриття - більш ніж 50 000,00грн., укладка замощення з щебеню - більше 500 000,00грн., будівництво навісів з прилавками - більше 500 000,00грн., будівництво бетонного паркану - більше 100 000,00грн., обладнання критої парковки для автомобілів - близько 200 000,00грн., обладнання автомийки - близько 25 000,00тис. доларів США в еквіваленті і т.д.

Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що посилання Благодійного фонду на відсутність у нього обов'язку зі сплати орендної плати за землю суперечить самій правовій природі договору оренди землі, оскільки ст. 93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» визначає орендні правовідносини як строкове платне володіння земельною ділянкою. Рішень Сєвєродонецькою міською радою щодо звільнення відповідача від орендної плати не приймалось, додаткова угода №1 від 23.10.2009р. до договору оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000р., відповідно якої сторони дійшли згоди про звільнення орендаря від орендної плати за землю, була визнана нікчемною в силу ст. 220 ЦК України рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010р. у справі №59/30-09.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову та дострокового розірвання спірного договору №146 від 29.11.2000р. і зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку власнику.

Відносно посилань відповідача на те, що таким рішенням його фактично позбавлено права власності на наявні на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості, судова колегія зазначає, що по-перше, в матеріалах справи відсутні докази оформлення за відповідачем права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою:АДРЕСА_1. Крім того, згідно довідки Управління з контролю за використанням та охороною земель у Луганській області исх.№35 від 15.12.2008р., на спірній земельній ділянці розташовані наступні об'єкти нерухомого майна: трансформаторна підстанція - площа забудови - 64,0кв.м, убиральня - 46,6кв.м., павільйон - 33,3кв.м., павільйон - 61,9, автомийка - 108кв.м., яка прийнята в експлуатацію та функціонує, а правовстановлюючі документи не оформлені. Всього під забудовою зайнята земельна ділянка загальною площею 205,8кв.м., а площа автомийки 108кв.м., всього під забудовою 313,8кв.м. Інші об'єкти - автостоянка загальною площею 3355,8кв.м., та 4 павільйони загальною площею 249кв.м., всього - 3604,8кв.м., побудовані без належного дозволу, правовстановлюючі документи на ці забудови за будь-якою особою відсутні, та функціонують для ведення господарської діяльності. Належний на праві приватної власності третій особі у справі ОСОБА_3 торговельний павільйон з підвалом загальною площею 298,60кв.м. розташований згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно ЯЯЯ№862079 від 23.05.2007р. за адресою: АДРЕСА_2 . Доказів наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, належного ТОВ «Ринок Універсальний», до матеріалів справи не надано. Враховуючи викладене, за наявності у відповідача та третіх осіб у справі оформленого належним чином права власності на об'єкти нерухомості, розташовані саме на земельній ділянці площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1, вказані особи не позбавлені можливості оформити правовідносини щодо користування земельними ділянками під об'єктами нерухомості у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Щодо тверджень відповідача відносно необхідності застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності, апеляційний господарський суд зазначає, що рішенням №2766 від 26.12.2008р. Сєвєродонецька міська рада вирішила розірвати договір оренди №146 від 29.11.2000р., рішенням №3149 від 22.04.2009р. доповнила його, проте Благодійни фонд оскаржив рішення №2766 від 26.12.2008р. в порядку адміністративного судочинства. Постановою Київського районного суду міста Харкова від 25.12.2009р. у справі №2а-1276/09/10/2018 у задоволенні позову Фонду про визнання нечинним вказаного рішення ради було відмовлено, при цьому, у вказаній постанові суд зробив висновок, що посилання на те, що позивач є неприбутковою організацією, протирічать самому роду діяльності, яка проводиться на орендованій землі - функціонує ринок. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2010р. зазначена постанова була залишена без змін. З матеріалів справи вбачається, що відповідну позовну заяву про розірвання спірного договору та повернення земельної ділянки було направлено до господарського суду Луганської області 26.12.2012р., тобто позивачем додержані вимоги ст.256-257 ЦК України, що виключає можливість застосування до даних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

Крім того, необґрунтованими є посилання апелянта на порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності при розгляді даної справи, оскільки відповідно до приписів статей 12, 16 ГПК України справи у спорах, що виникають із земельних правовідносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини.

Щодо тверджень скаржника відносно вирішення даного спору господарським судом Харківської області ще у 2006 році (рішення у справі №52/236-06), апеляційний господарський суд зазначає, що однією з підстав для відмови у задоволенні позову у вказаній справі була відсутність рішення органу місцевого самоврядування про дострокове розірвання спірного договору. Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про вирішення спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих самих підстав, оскільки в матеріалах справи містяться рішення Сєвєродонецької міської ради №2766 від 26.12.2008р. та №3149 від 22.04.2009р. Посилання апелянта на знаходження майна, розташованого на спірній земельній ділянці, в заставі у Промінвестбанку України не знайшли свого підтвердження, оскільки відомості про це місяться лише в договорі купівлі-продажу нерухомості від 25.05.2000р. (т.1, а.с.112-115), інших доказів викладеного до матеріалів справи не надано. При цьому, з огляду на зміст вказаного договору, майно розташоване на земельній ділянці площею 5525,0кв.м., а не 2,0903га (площа спірної земельної ділянки за договором).

Інші доводи апеляційної скарги на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, тому судовою колегією до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. у справі №913/136/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на скаржника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. (повний текст від 07.05.2013р.) у справі №913/136/13-г - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Благодійного фонду Володимира Безим’яного, м. Харків, на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.2013р. (повний текст від 07.05.2013р.) у справі №913/136/13-г - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: Т.Д. Геза

І.В. Москальова

Надруковано примірників - 8

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачу

2-третім особам

1-господарському суду

1-ДАГС