Постанова

від 10.10.2013 по справі 913/136/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Справа № 913/136/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівХодаківської І.П. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуБлагодійного фонду Володимира Безим'яного на постанову від 22.07.2013 Донецького апеляційного господарського суду у справі№913/136/13-г господарського суду Луганської області за позовомСєвєродонецької міської ради до за участю 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаБлагодійного фонду Володимира Безим'яного 1. ТОВ "Ринок Універсальний", 2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 пророзірвання договору оренди земельної ділянки від 29.11.2000 №146 та витребування земельної ділянки За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 08.10.2013 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Ходаківська І.П., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000, укладеного між Благодійним фондом Володимира Безим’яного та Сєвєродонецькою міською радою, а також витребування у Благодійного фонду Володимира Безим’яного та передачі позивачу за актом приймання-передачі земельної ділянки площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням від 26.04.2013 господарського суду Луганської області (судді: Рябцева О.В., Якугенко Р.Є., Яресько Б.В.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, розірвано договір оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000, укладений між Благодійним фондом Володимира Безим’яного та Сєвєродонецькою міською радою, зобов'язано Благодійний фонд Володимира Безим’яного повернути Сєвєродонецькій міській раді земельну ділянку площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою колегії суддів Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2013 у складі: Будко Н.В., Гези Т.Д., Москальової І.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Благодійний фонд Володимира Безим'яного у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України, положень Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.05.2000 Приватний Благодійний фонд Володимира Безим’яного (в подальшому змінено назву на Благодійний фонд Володимира Безим’яного) придбав у ОСОБА_9 нежиле приміщення критого ринку з будівлями загальною площею 4669,1кв.м. на земельній ділянці площею 5525,0кв.м., яке знаходилось в заставі у Промінвестбанку України згідно договору застави від 12.02.1998 та додаткової угоди від 26.08.1998, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Приватному Благодійному фонду Володимира Безим’яного 08.09.2003 видано Державний акт ЛГ№040541 на право власності на земельну ділянку площею 0,5525га під будівлі та споруди ринку.

Рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради №1938 від 17.10.2000 Приватному Благодійному фонду Володимира Безим’яного надано у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 50 років земельну ділянку площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлі та споруди ринку).

На підставі рішення 29.11.2000 між Сєвєродонецькою міською радою (орендодавцем) та Приватним Благодійним фондом Володимира Безим’яного (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки №146 (зареєстрований у Сєвєродонецькій міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №146 від 29.11.2000), за умовами якого орендодавець надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з наступною передачею в приватну власність після сплати суми вартості земельної ділянки, згідно договору купівлі-продажу №32/96 від 28.12.1996. В оренду передається земельна ділянка площею 2,0903га, цільове призначення - землі комерційного використання, грошова оцінка - 4356185,20грн., коефіцієнт орендної плати: до 01.01.2001 - 1, з 01.01.2001 - 2,7, на земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди ринку.

Пунктом 2.1 договору сторони визначено, що земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для: землі комерційного використання (будівлі та споруди ринку). Орендарю надається право зводити будівлі і споруди, проводити поліпшення стану земельної ділянки з метою ефективного користування нею за обраним видом використання на підставі розробленої та узгодженої згідно діючого законодавства проектно-кошторисної документації та дозволу на будівництво, отриманого у виконкомі.

Договір укладено на строк по 29.11.2050, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди. Умови договору не зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.

Відповідно до п.2.3 договору, орендна плата за землю вноситься орендарем самостійно в грошовій формі в розмірі: до 01.01.2011 - 43 561,85грн., з 01.01.2001 - 117 617,00грн. на рік, та згідно п. 3.2 договору, одним з обов'язків орендаря є своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п.4 підставою для розірвання договору є, зокрема, вимога однієї сторони у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.

Додатковими угодами №1 від 04.06.2001, №2 від 12.02.2002 та №3 від 28.03.2003 вносились зміни до договору оренди землі №146 від 29.11.2000 в частині порядку обчислення, розміру і сплати орендної плати.

Судами встановлено, що Сєвєродонецька міська рада неодноразово зверталась до господарського суду Харківської області з вимогами до Благодійного фонду про стягнення заборгованості з орендної плати за вказаним договором та рішеннями від 01.08.2005 у справі №37/184-05 та від 19.09.2006 у справі №52/236-06 позовні вимоги ради було задоволено.

26.12.2008 Сєвєродонецькою міською радою прийнято рішення №2766 про розірвання договору оренди №146 від 29.11.2000, а рішенням №3149 від 22.04.2009 п.1 вищезазначеного рішення викладено в наступній редакції: "Розірвати або визнати нечинним договір з Приватним Благодійним фондом Володимира Безим’яного №146 від 29.11.200 оренди земельної ділянки загальною площею 2,0903га за адресою: АДРЕСА_1…".

В матеріалах справи наявна додаткова угода №1 від 23.10.2009 до договору оренди земельної ділянки №146 від 29.11.2000, відповідно до якої сторони дійшли згоди про звільнення орендаря від орендної плати за землю. Проте, рішенням господарського суду Харківської області від 29.11.2010 у справі №59/30-09 зазначена угода була визнана нікчемною в силу ст. 220 ЦК України.

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачем обов'язку за договором оренди щодо повного і своєчасного внесення орендної плати, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за даними ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області ДПС, податковий борг з основного боргу відповідача згідно податкового обліку на 30.03.2013 складає 167 967,67грн. При цьому, податкові зобов'язання визначені за податковими деклараціями, поданими самим відповідачем. Тобто, матеріалами справи підтверджений факт систематичного невиконання орендарем умов договору в частині внесення орендної плати.

Посилання касатора на те, що він є благодійною організацією, тому звільняється від сплати орендної плати, не приймається до уваги, оскільки відповідно до п.1.5 ст.282 Податкового кодексу України від сплати податку звільняються, зокрема, релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків. Крім того, земельна ділянка надана для комерційного використання на певних умовах. Умови оренди землі визначаються в договорі на підставі рішення відповідної ради, яка виключно на пленарних засіданнях вирішує питання щодо регулювання земельних відносин. Як встановлено судами, рішення Сєвєродонецької міської ради про звільнення відповідача від орендної плати не приймалось.

Що стосується посилання касатора на те, що оскаржуваними рішеннями його фактично позбавлено права власності на розташовані на спірній земельній ділянці об'єкти нерухомості, колегія суддів зазначає, що відповідач не позбавлений можливості оформити правовідносини щодо користування земельними ділянками під об'єктами нерухомості у відповідності до ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.

Щодо посилання касатора на необхідність застосування наслідків спливу строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що апеляційним господарським судом розглядалось дане клопотання та встановлено, що позивачем дотримано вимоги ст.256-257 ЦК України, що виключає можливість застосування до даних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності.

З огляду на викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позову.

Таким чином, постанова апеляційної інстанції, якою залишено в силі рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Благодійного фонду Володимира Безим'яного залишити без задоволення.

Постанову від 22.07.2013 Донецького апеляційного господарського суду у справі №913/136/13-г господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді І. Ходаківська

О. Яценко