Рішення

від 25.03.2009 по справі 14/234

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/234

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.03.09 р.                                                                                                       Справа № 14/234                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”,                     ЄДРПОУ 32507907, м.Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”,

                          ЄДРПОУ 31178655, м.Донецьк

про стягнення 170829 грн. 31 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Українець М.М.-дир.

від відповідача: Романов О.І.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                               Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась

                                               перерва з 12.05 год. 25.03.2009р. до 12.20 год. 25.03.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”, м.Миколаїв, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 170829,31 грн., у тому числі основний борг в сумі 152583,20 грн., пеня в сумі 12438,00 грн., інфляція в сумі 4272,33 грн., три проценти річних в сумі 1535,78 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 05.03.2009р. змінив підстави позову. Зокрема, первісні позовні вимоги були заявлені позивачем на підставі договору будівельного підряду №001/20 від 07.02.2008р., тобто, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.

Заявою від 05.03.2009р. позивачем змінено підставу для заявлення позовних вимог – замість невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №001/20 від 07.02.2008р. підставою для подання позову визначено невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті вартості виконаних позивачем робіт згідно з актами приймання виконаних підрядних робіт за січень, лютий, травень-липень 2008р.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на акти приймання виконаних підрядних робіт за січень, лютий, травень-липень 2008р., розрахунок суми позову, претензію.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера та дати, що надійшов на адресу суду 09.02.2009р., проти позовних вимог заперечував, посилаючись на неукладеність договору підряду №001/20 від 07.02.2008р. Одночасно, будь-яких заперечень проти позовних вимог з урахуванням заяви від 05.03.2009р. позивача про зміну підстав позову відповідачем не надано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Погоджена дія двох або більше сторін є дво- чи  багатостороннім правочином.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем були підписані:

- 30.06.2008р. акт №27-06/08 приймання виконаних робіт за лютий 2008р. на суму 8412,00 грн.;

- 30.06.2008р. акт №31-05/08 приймання виконаних робіт за травень 2008р. на суму 10431,60 грн.;

- 30.06.2008р. акт №33-06/08 приймання виконаних робіт за січень 2008р. на суму 19741,20 грн.;

- 30.06.2008р. акт №34-06/08 приймання виконаних робіт за червень 2008р. на суму 12753,60 грн.;

- 30.06.2008р. акт №35-06/08 приймання виконаних робіт за червень 2008р. на суму 27472,80 грн.;

- 30.06.2008р. акт №36-06/08 приймання виконаних робіт за червень 2008р. на суму 10125,60 грн.;

- 31.07.2008р. акт №37-07/08 приймання виконаних робіт за липень 2008р. на суму 51578,40 грн.;

- 31.07.2008р. акт №39-07/08 приймання виконаних робіт за липень 2008р. на суму 8347,20 грн.;

- 31.07.2008р. акт №40-07/08 приймання виконаних робіт за липень 2008р. на суму 18085,20 грн.;

- 31.07.2008р. акт №41-07/08 приймання виконаних робіт за липень 2008р. на суму 3596,40 грн.

Вказані акти підписані з боку уповноважених представників сторін без будь-яких зауважень або заперечень, підписи останніх засвідчені фірмовими печатками підприємств. Тобто, відповідач внаслідок підписання цих актів повністю погодився з фактом та вартістю виконаних позивачем робіт.

Таким чином, за висновками суду, з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок виконання позивачем робіт та прийняття останніх відповідачем між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, кредитор вправі вимагати виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов`язання протягом семи днів з дня пред`явлення вимоги кредитором.     

Першим документально підтвердженим зверненням позивача до відповідача з вимогою про сплату заборгованості є пред`явлення претензії №01/10-08 від 22.10.2008р. (направлення позивачем вказаної претензії відповідачу підтверджується поштовою квитанцією №4829 від 23.10.2008р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №8609300 від 23.10.2008р.).

Таким чином, з урахуванням вимог ст.530 Цивільного кодексу України відповідач мав виконати свої зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт в строк до 03.11.2008р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за виконані роботи всупереч ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Згідно з наданими до матеріалів справи банківськими виписками від 01.09.2008р., 09.09.2008р. відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти в сумі 17960,80 грн., внаслідок чого решта заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи становить 152583,20 грн.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем за період з липня 2008р. по жовтень 2008р. також заявлені вимоги про стягнення інфляції в сумі 4272,33 грн. та трьох процентів річних в сумі 1535,78 грн. за період 10.07.2008р. по 01.12.2008р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що порушене відповідачем право позивача на отримання винагороди за виконані роботи виникло з 04.11.2008р., суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню в сумі 337,68 грн. за період з 04.11.2008р. по 01.12.2008р.

Одночасно, вимоги про стягнення з відповідача інфляції підлягають залишенню без задоволення, враховуючи заявлення останніх позивачем за період з липня по жовтень 2008р., в той час як порушене право позивача на отримання винагороди за виконані роботи виникло 04.11.2008р.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі п.9.3 договору №001/20 від 07.02.2008р. за період з 10.07.2008р. по 01.12.2008р. також було нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 12438,00 грн.

Проте, заявою від 05.03.2009р. позивач змінив підстави позову, заявивши вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

Згідно із ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки згідно із ст.551 Цивільного кодексу України може бути грошова  сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вказувалось вище, заявою від 05.03.2009р. змінив підстави позову, заявивши вимоги про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт.

При цьому, сторонами не було узгоджено певного розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторін у разі порушення своїх зобов'язань.

Одночасно, позивачем не надано посилань на норму закону, якою б було визначено розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у разі прострочення оплати виконаних робіт.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 12438,00 грн. підлягають залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, виходячи з того, що позов частково доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 152920,88 грн., у тому числі основний борг в сумі 152583,20 грн. та три проценти річних в сумі 337,68 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно з заявою без номера та дати, що надійшла до суду 06.01.2009р., Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”, м.Миколаїв заявлено про віднесення на відповідача витрат, пов'язаних з наданням послуг адвоката по цій справі, в сумі 4000,00 грн.

В обгрунтування свого клопотання позивач посилається на надані до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг від 31.10.2008р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №35/10 від 31.10.2008р., свідоцтво №381 на право заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою послуг адвоката, є судовими витратами.

При цьому, за приписом ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, підлягають віднесенню на відповідача.

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого господарського суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 розмір відкшодування судових витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

При вирішенні питання щодо віднесення на відповідача заявленої позивачем вартості послуг адвоката судом враховано ті обставини, що заявлений позивачем розмір відкшодування судових витрат є співрозмірним з заявленими позовними вимогами, проте, частково позовні вимоги є неправомірними, внаслідок чого на відповідача підлягають віднесенню витрати по сплаті позивачем вартості послуг адвоката в сумі 3580,80 грн. (тобто, пропорційно задоволеним позовним вимогам).

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк без номера та дати, що надійшло на адресу суду 24.02.2009р. про зупинення провадження по справі до розгляду судом справи про визнання недійсним договору №001/20 від 07.02.2008р. судом залишено без задоволення, враховуючи, що внаслідок зміни позивачем підстав позову розгляд спору про визнання недійсним договору №001/20 від 07.02.2008р. ніяким чином не стосується розгляду цієї справи.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк від 25.03.2009р. про призначення судової будівельної експертизи по справі судом також залишено без задоволення як безпідставне.

Зокрема, як встановлено, з моменту порушення провадження по справі до 25.03.2009р. відповідач жодного разу не з'явився в судові засідання та не порушував перед судом питання щодо якості виконаних позивачем робіт. При цьому, з моменту прийняття виконаних позивачем робіт відповідач також не пред'являв претензій позивачу стосовно якості виконаних робіт.

Одночасно, як встановлено судом, акти приймання виконаних робіт підписані сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, внаслідок чого сторони погодились з виконанням робіт. При цьому, додана до клопотання про призначення судової будівельної експертизи по справі дефектна відомість складена односторонньо без участі повноважного представника позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”, м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”, м.Миколаїв основний борг в сумі 152583 грн. 20 коп. та три проценти річних в сумі 337 грн. 68 коп., всього заборгованість в сумі 152920 грн. 88 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1529 грн. 26 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 105 грн. 63 коп., витрати по сплаті вартості послуг адвоката в сумі 3580 грн. 80 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Катлен”, м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю „Готель „Централь”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 25.03.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.03.2009р.

               Суддя