Рішення

від 23.03.2009 по справі 14/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/505

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "23" березня 2009 р.                                                                    Справа №  14/505

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю представника за довіреністю –Бакатанова В.Г. (від позивача), Марюхна О.І. (від відповідача), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачатовариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до відповідачатовариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Маріс ЛТД»

про              стягнення 86931,04 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 86931,04 грн. Фактично ж за вимогами у прохальній частині позовної заяви заявлено 91314,51 грн. (з них: 63863,92 грн. основного боргу, 2854,10 грн. інфляційних, 4695,82 грн. пені, 2935,61 грн. відсотків річних із ставки 15% за кожен день прострочення, 16965,06 грн. штрафу за прострочення виконання) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем засоби захисту рослин та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

У ході розгляду справи позивач представник позивача змінив свої вимоги і просив стягнути 63863,92 грн. основного боргу, 2856,10 грн. інфляційних за період з 01.10.2008 по 31.12.2008, 4695,82 грн. пені за період з 22.08.2008 по 05.01.2009, 2935,61 грн. відсотків річних із ставки 15% за кожен день прострочення за період з 22.08.2008 по 05.01.2009, 12579,59 грн. штрафу за прострочення виконання та відшкодування у зв'язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзиву не надав, у письмових поясненнях, наданих на вимогу суду визнав за можливе сплатити суму основного боргу та інфляційних, у решті вимог позов не визнав, зазначив, що договір підписано не директором, тому примірник у договору у нього відсутній, що борг не заплатив, оскільки у нього відсутні докази правонаступництва позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором поставки від 19.08.2008 №Ап-05-0206 та додаткової угоди від 06.10.2008 по видатковим накладним від 20.08.2008 № Ап-05-0254 та від 09.10.2008 №Ап-05-0295 за довіреністю типової форми №М-2 від 20.08.2008 серії ЯНХ №381799 від 09.102008 серії ЯПК №957853 через своїх представників відповідач отримав від позивача ПП „Хімагромаркетинг”, правонаступником якого є позивач, засоби захисту рослин в кількості, асортименті та по цінах, вказаних у накладних і в договорі, на загальну суму 83863,92 грн. Відповідач свої зобов'язання за договором, належним чином не виконав і станом на час розгляду спору за отримані продукцію розрахувався частково, сплативши 20000 грн. до подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем склала 63863,92 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором та додатком до нього, накладними, довіреністю, товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурою, витягами з банківського реєстру про перерахування коштів, витягом із установчих документів позивача, письмовими поясненнями сторін, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців  про місцезнаходження відповідача, а також зафіксованими у протоколі судового засідання поясненнями представників.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.2.1 договору та п.2 додаткової угоди, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у сумі 63863,92 грн. у примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем інфляційні за весь період прострочення складають 2856,10 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

За невиконання грошового зобов‘язання, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, п.5.2 договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу у розмірі 4695,82 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період є вірним і відповідачем не оспорюється.

Разом з тим застосування за одне і теж порушення (прострочення оплати) одночасно з пенею іншого виду неустойки –штрафу у вигляді 15% від суми прострочення, передбаченого п.5.4 договору, суперечить ст.231 і 232 Господарського кодексу України, згідно з якими штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання можуть установлюватись лише у вигляді відсотків за строк не більше шести місяців від дня прострочення (тобто пені –ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України) та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з яким «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін», однак, «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня». Вищеназвані нормативні акти є спеціальними у питанні визначення відповідальності за такий вид порушення виконання зобов'язання як прострочення виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим доводи позивача про застосування інших норм чинного законодавства суд відхиляє. Зокрема, наведені ним тлумачення статей 230 і 231 ГКУ суд вважає невірними, оскільки пріоритетними у застосуванні є норми закону, а не договору. Так, спеціальним законом установлені обмеження у стягненні неустойки за невиконання грошового зобов'язання (по виду неустойки, по періоду нарахування, по максимальному розміру процентів) перевищення яких шляхом змін до договору не допускається. Тому в частині стягнення  12579,59 грн. штрафу слід відмовити.  

Заяву про уточнення вимог в частині різниці вимог 4385,47 грн. (16965,06 –12579,59), суд оцінює як відмову від помилково включених до розрахунку сум, приймає її, у зв'язку з чим провадження у цій частині підлягає припиненню, однак, сплачені судові витрати у цій частині покладаються на позивача.

Також згідно із названою ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п.5.5 договору сторонами установлено інший розмір процентів –15%. Розрахунок позивача на суму 2935,61 грн. за вказаний ним період 15% річних є вірним і відповідачем не оспорюється.

Доводи відповідача суд відхиляє, оскільки будь-яких доказів підписання договору не уповноваженою особою у справі немає, договір визнавався і виконувався відповідачем, у відповідача не було об'єктивних перешкод сплатити суму боргу на рахунок особи, правонаступником якої є позивач.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1397,82 грн. (742,52 грн. витрат на оплату державного мита, 96,08 грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу). Надлишок сплаченого державного мита у розмірі 24,85 грн. (938 –913,15) підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст.193 ч.1, 231 Господарського кодексу України і ст. 625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лайт Маріс ЛТД»(м. Черкаси, вул. Енгельса, 35 к.41, ідентифікаційний код 35158983) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, ідентифікаційний код 30262667) 63863,92 грн. основного боргу, 2856,10 грн. інфляційних, 4695,82 грн. пені, 2935,61 грн. 15% річних, 839,60 грн. судових витрат –разом 75191,05 грн.

Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі про стягнення 4385,47 грн. штрафу.

У решті позову на суму 12579,59 грн. штрафу відмовити.

Видати довідку на повернення державного мита у сумі 24,85 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                    Суддя                                                                                 Хабазня Ю.А.