Постанова

від 23.07.2013 по справі 5011-66/1659-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Справа № 5011-66/1659-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідача заявника не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКармоліта Ярослава Васильовича на постановувід 05.06.2013 року Київського апеляційного господарського суду за заявоюКармоліта Ярослава Васильовича прозаміну сторони (кредитора) її правонаступником при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 04.07.2012 року у справі№ 5011-66/1659-2012 господарського суду міста Києва за позовомПриватного підприємства "Торг-Продукт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вамп" простягнення 9 268 906,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торг-Продукт" звернулося до господарського суду міста Києва з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вамп" про стягнення суми боргу в розмірі 9 268 906,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі № 5011-66/1659-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року, позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 9 268 906,00 грн. та відповідні витрати зі сплати судового збору.

На виконання вказаного рішення, 04.07.2012 року місцевим судом видано наказ № 5011-66/1659-2012 (т.2. а.с. 99).

20.09.2012 року Новосельцев Володимир Петрович подав до господарського суду міста Києва заяву від 14.09.2012 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно якої просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 33330440, яке відкрито у відділі Примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві на примусове виконання наказу господарського суду міста Києва № 5011-66/1659-2012 від 04.07.2012 року, із ПП "Торг-Продукт" на Новосельцева Володимира Петровича. Вказана заява мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу права вимоги, укладеного за результатами аукціону проведеного 21.08.2012 року, відбулась заміна кредитора у зобов'язанні з первісного - ПП "Торг-Продукт" на нового - Новосельцева В.П., в зв'язку з чим у останнього виникло право вимоги до боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року заяву Новосельцева Володимира Петровича від 14.09.2012 року про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без задоволення.

03.10.2012 року ПП "Торг-продукт" подало до місцевого суду заяву від 21.09.2012 року про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно якої просив суд здійснити заміну стягувача у виконавчому провадженні ВП № 33330440 з примусового виконання наказу № 5011-66/1659-2012 від 04.07.2012 року, з ПП "Торг-продукт" на Новосельцева Володимира Петровича, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2012 року відмовлено в задоволенні заяви ПП "Торг-продукт" про заміну сторони у виконавчому провадженні.

06.02.2013 року Кармоліт Ярослав Васильович звернувся до місцевого суду з заявою про заміну сторони (кредитора) її правонаступником при виконанні наказу суду у справі № 5011-66/1659-2012, згідно якої просив суд замінити стягувача у справі № 5011-66/1659-2012 з виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2012 року у справі №5011-66/1659-2012 та наказу господарського суду міста Києва №5011-66/1659-2012 від 04.07.2012 року на Кармоліта Ярослава Васильовича.

В обґрунтування вказаної заяви Кармоліт Я.В. зазначає, що 09.11.2012 року між ним та Новосельцевим Володимиром Петровичем укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого право стягнення коштів з ТОВ "Торговий дім "Вамп" в сумі 9 333 286,00 грн. відступлене на користь заявника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року (суддя Чинчин О.В.) залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Чорногуз М.Г.), відмовлено в задоволенні поданої заяви Кармоліта Я.В. про заміну сторони (кредитора) її правонаступником при виконанні наказу суду у даній справі.

Суди попередніх інстанцій, з врахуванням положень статті 512, 514 Цивільного кодексу України, статті 25 Господарського процесуального кодексу України, дійшли висновку, що відступлення права вимоги ПП "Торг-Продукт" до Новосельцева В.П. не відбулось, про що свідчать ухвали господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року та від 25.10.2012 року у даній справі. Тобто, оскільки Новосельцев В.П. не набув права вимоги до боржника, відтак не мав права передавати таке право Кармоліту Я.В.

Кармоліт Ярослав Васильович звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити.

На думку заявника судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних рішень невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме: статті 512, 513, 514, 515, 516, 517, 653 Цивільного кодексу України, статті 25, 35 Господарського процесуального кодексу України, статтю 8 Закону України "Про виконавче провадження".

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Приписами статті 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає випадки, в яких відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, тобто, матеріальному правовідношенні, при цьому за змістом даної статті правонаступництво та передання своїх прав кредитором іншій особі за правочином є окремими самостійними підставами заміни кредитора у зобов'язанні, що відрізняються як за умовами виникнення, так і їх оформленням та правовими наслідками; заміна боржника в зобов'язанні також є можливою як на підставі правочину (стаття 520 Цивільного кодексу України), так і в силу спеціальних приписів закону (статі 104-109 Цивільного кодексу України).

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом з 01.01.2001 року по 09.03.2011 року) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів та посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню. За статтею 11 вказаного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник; стягувачем є фізична або юридична особа, на користь, чи в інтересах якої видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника всі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідне правове регулювання міститься також у статтях 1 та 8 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, чинній з 08.03.2011 року. З вказаних положень вбачається, що ними врегульовано підстави та процедуру заміни сторони виконавчого провадження, як певної процесуальної стадії, тобто, визначено процесуальні права та можливості сторін за наслідками розгляду судом питання про захист порушеного права та прийняття відповідного судового рішення.

Порядок та підстави заміни сторони у судовому провадженні за правилами господарського судочинства передбачено статтею 25 Господарського процесуального кодексу України, за якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво відбувається як у разі універсального правонаступництва так і у разі переходу прав у зобов'язанні (сингулярного правонаступництва), що судами враховано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень порушенні норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті.

Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви Кармоліта Я. В. в зв'язку з відсутністю у Новосельцева В. П. права вимоги суди помилково ототожнили відмову у заміні сторони у виконавчому провадженні із не набуттям права вимоги у зобов'язанні.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.02.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 року у справі № 5011-66/1659-2012 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Кармоліта Ярослава Васильовича задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач