Ухвала

від 25.07.2013 по справі 5020-171/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2013 року Справа № 5020-171/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Заплава Л.М.,

Сікорської Н.І.,

розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 02 липня 2013 року у справі №5020-171/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта" (вул. Горпіщенка, 76,Севастополь,99012)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

треті особи: Севастопольська міська рада (вул. Теплична, 27С,Ювілейне,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,52005)

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

про визнання права власності на об'єкти нерухомості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2013 року у справі №5020-171/2012 позов задоволено.

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ріанта" право власності на об'єкт нерухомості - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 2121,8кв.м., розташовані за адресою: м.Севастополь, вул..Косарева,1,що належать територіальній громаді міста Севастополя.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Разом з цим відповідачем заявлено клопотання про відстрочку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вищевказане рішення.

В обґрунтування зазначеного клопотання, заявник апеляційної скарги зазначає, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є бюджетною організацією, у зв'язку з чим не має можливості сплатити судовий збір у встановлений законом строк.

Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія приходить до висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" (пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (частина 1, підпункт 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору при подачі позовної майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку (інформаційний лист Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" від 21 листопада 2011 року за № 01-06/1625/2011).

Згідно пункту 1 статті 8 Закону України „Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Так, відповідно пункту 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25 серпня 2011 року N01-06/1175/2011 єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійснені оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником апеляційної скарги не надано належних та допустимих доказів про такі обставини, а саме банківських довідок, виписок про стан рахунків, які є належними доказами відсутності грошових коштів у необхідній кількості.

Також, до осіб, що звільнені від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України „Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI заявник апеляційної скарги не відноситься.

З урахуванням викладеного, клопотання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про відстрочку сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не надано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Оскільки, до апеляційної скарги, заявником докази сплати судового збору за її подання додані не були, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає поверненню.

Судова колегія додатково звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що відповідно до вимог частини 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 44, 86, частиною 3 статті 94, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Фонду комунального майна Севастопольської міської ради апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2013 року у справі №5020-171/2012 та додані до неї матеріали.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді Л.М. Заплава

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанта" (вул. Горпіщенка, 76,Севастополь,99012)

2.Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3.Севастопольська міська рада (вул. Теплична, 27С,Ювілейне,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,52005)

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)