Постанова

від 06.11.2013 по справі 5020-171/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Справа № 5020-171/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на ухвалуСевастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 р. у справі№ 5020-171/2012 господарського суду міста Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта" доФонду комунального майна Севастопольської міської ради треті особиТовариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест"; Севастопольська міська рада про визнання права власності на об'єкти нерухомості

За участю представників: позивача:Не з'явилися; відповідача:Сушкова Д.Н.; третьої особи-1:Не з'явилися; третьої особи-2:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 р. (судді: І.В. Черткова, К.Г. Балюкова, В.В. Сотула) апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя від 02.07.2013 р. повернуто, у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції керувався ст.ст.53, 93 ГПК України та виходив з неповажності причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та передати справу для розгляду до апеляційного господарського суду.

У своїй касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст. 53 ГПК України, і вважає, що причина пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги є поважною.

Вищий господарський суд України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.93 ГПК України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення господарського суду міста Севастополя від 02.07.2013 р. за участю представників сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції від 02.07.2013 р. надіслано сторонам, у т.ч. відповідачу, 10.07.2013 р.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 р. апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради було повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала направлена на адресу сторін у справі 26.07.2013 р., що підтверджується поштовим реєстром Севастопольського апеляційного господарського суду.

Після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, 23.08.2013 р. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради вдруге звернувся до Севастопольського апеляційного суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, відновлення процесуального строку можливе, якщо господарський суд визнає причину його пропуску поважною, заява про це повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає цю причину поважною. В заяві доцільно навести, наприклад, докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

У клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскаржування, яке було подано разом з апеляційною скаргою до господарського суду міста Севастополя лише 23.08.2013 р., міститься причина пропуску строку на апеляційне оскаржування, а саме скрутне фінансове становище. Відповідач це пояснює тим, що видатки Фонду комунального майна здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, тому він не мав можливості сплатити своєчасно суму судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторона у справі має право оскаржити судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

За приписами частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони також зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив на те, що фактично причиною пропуску строку подання апеляційної скарги стало невиконання вимог Закону України "Про судовий збір".

Згідно п. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Тобто несплата судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги у справі з позовними вимогами матеріального та нематеріального характеру, у даному випадку є невиконанням законів, а пропуск строку - свого роду мірою юридичної відповідальності.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильну оцінку причин пропуску процесуального строку, яку дав суд апеляційної інстанції і не визнав їх поважними, виходить за межі повноважень касаційної інстанції, передбачених ч.2 ст.111 7 ГПК України, оскільки з'ясування причин пропуску процесуального строку пов'язано із встановленням обставин, які призвели до пропуску цього строку, а висновок суду апеляційної інстанції щодо поважності цих причин є результатом оцінки вказаних обставин.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 р. у справі № 5020-171/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере