Ухвала

від 09.09.2013 по справі 5020-171/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

09 вересня 2013 року Справа № 5020-171/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Сотула В.В.,

розглянувши заяву Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про відновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Архипенко О.М.) від 02 липня 2013 року у справі №5020-171/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта" (вул. Горпіщенка, 76,Севастополь,99012)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (вул. Теплична, 27С,Ювілейне,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,52005)

про визнання права власності на об'єкти нерухомості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2013 року у справі № 5020-171/2012 (суддя Архипенко О.М.) було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Ріанта".

Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Ріанта" право власності на об'єкт нерухомості - вбудовані нежитлові приміщення занальною площею 2121,8 кв.м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Косарева, 1, що належать територіальній громаді міста Севастополя.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 22 липня 2013 року року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати у повному обсязі, в позові відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 липня 2013 року апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради було повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення обставин, що стали підставою для повернення апеляційної скарги, 23 серпня 2013 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради вдруге звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати у повному обсязі, в позові відмовити.

До апеляційної скарги також додано клопотання, у якому Фонд комунального майна Севастопольської міської ради просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду першої інстанції.

Розглянувши заявлене клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку в зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 липня 2013 року апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради було повернуто на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала направлена на адресу сторін у справі 26 липня 2013 року, що підтверджується поштовим реєстром Севастопольського апеляційного господарського суду, проте апеляційна скарга подана тільки 23 серпня 2013 року, що підтверджується штампом поштового відділення на конверті.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Вищий господарський суд України у пункті 1 інформаційного листа від 15 березня 2007 року за № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначив на те, що норма, встановлена статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні вимоги щодо клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги містяться у пункті 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17 травня 2011 року № 7 (клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні.

Отже, відновлення процесуального строку можливе, якщо господарський суд визнає причину його пропуску поважною, заява про це повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає цю причину поважною. В заяві доцільно навести, наприклад, докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

У клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскаржування, яке було подано разом з апеляційною скаргою до господарського суду міста Севастополя лише 23 серпня 2013 року, міститься причина пропуску строку на апеляційне оскаржування, а саме скрутне фінансове становище. Відповідач це пояснює тим, що видатки Фонду комунального майна здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, тому він не мав можливості сплатити своєчасно суму судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторона у справі має право оскаржити судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.

За приписами частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони також зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Суд апеляційної інстанції також зазначає на те, що фактично причиною пропуску строку подання апеляційної скарги стало невиконання вимог Закону України „Про судовий збір".

Згідно п. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Тобто несплата судового збору у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", за подання апеляційної скарги у справі з позовними вимогами матеріального та нематеріального характеру, у даному випадку є невиконанням законів, а пропуск строку - свого роду мірою юридичної відповідальності.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поновлення пропущеного Фондом комунального майна Севастопольської міської ради процесуального строку.

Керуючись статтями 53, 86, 93 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити фонду комунального майна Севастопольської міської ради у відновленні процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2013 року у справі № 5020-171/2012.

2. Апеляційну скаргу фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя від 02 липня 2013 року у справі № 5020-171/2012 залишити без розгляду .

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.Г. Балюкова

В.В.Сотула

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріанта" (вул. Горпіщенка, 76,Севастополь,99012)

2. Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5,Севастополь,99011)

3. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (вул. Теплична, 27С,Ювілейне,Дніпропетровський район, Дніпропетровська область,52005)

4.