Рішення

від 24.07.2013 по справі 3/043-11/20-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2013 р. Справа № 3/043-11/20-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів Бабкіної В.М. - головуючий, Антонової В.М., Лилака Т.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) Київська обласна державна адміністрація

2) Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

3) Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області

4) Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області

за участю прокуратури Київської області

про зобов'язання передати майно

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Мигаленко М.О. (довіреність б/н від 08.01.2013 р.)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: Гордійчук Д.В. (довіреність № 21-к від 19.12.2012 р.)

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від прокуратури Київської області: Сазонова С.В. (посвідчення № 007176)

Обставини справи:

У 2011 році Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» (далі - відповідач) про визнання права власності та зобов'язання передати майно.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору про інвестування житла № 3 від 23.12.2005 р. щодо передачі позивачу 17 квартир, збудованих за кошти держави.

09.06.2011 р. господарським судом Київської області було прийнято рішення у даній справі № 3/043-11 за позовом Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київська обласна державна адміністрація (далі - третя особа 1), Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - третя особа 2), Головне управління МНС України в Київській області (далі - третя особа 3), за участю прокуратури Київської області, про визнання права власності та зобов'язання передати майно.

Вказаним рішенням позовні вимоги Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було задоволено в повному обсязі, визнано за позивачем право власності на 17 квартир, які знаходяться за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92, згідно договору № 3 від 23.12.2005 р. на інвестування житла; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» передати Управлінню у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 17 квартир згідно адресного переліку, які знаходяться за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92, та збудовані за державні кошти; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» в доход Державного бюджету України 19786,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.08.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.08.2011 р. та рішення господарського суду Київської області від 09.06.2011 р. було скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, про необхідність залучення до участі у даній справі в якості третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, оскільки позивачем було здійснено інвестування в будівництво бюджетних коштів. Також Вищий господарський суд України зазначив, що суди не дали належної оцінки тій обставині, що права та обов'язки сторін за договором № 3 від 23.12.2005 р. встановлені розділом 3 договору, а саме - пп. 3.1.1, 3.1.3 п. 3.1 договору. Крім того, судами не було перевірено, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України від 18.09.1991 р. № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» та умовам договору № 3 від 23.12.2005 р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями справу господарського суду Київської області № 3/043-11 передано для нового розгляду судді Бабкіній В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2012 р. вказану справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М. з присвоєнням справі № 3/043-11/20-12; розгляд справи призначено на 06.08.2012 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області; зобов'язано сторін та третіх осіб у справі надати суду письмові пояснення щодо вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові № 3/043-11 від 09.07.2012 р.

Розгляд справи відкладався.

01.08.2012 р. до господарського суду Київської області Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області були подані пояснення № 15-33/13-401 від 01.08.2012 р., з яких слідує, що 23.12.2005 р. позивачем на підставі договору № 3 від 23.12.2005 р. було сплачено на користь відповідача кошти в сумі 1978631,58 грн. на рахунок № 2600330041296, відкритий у БВ філії ЛЦВ ПІБ м. Новояворівська. За результатами звітності за 2010 рік в Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації по загальному фонду державного бюджету КПКВ 3201200 «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по КЕКВ 2430 у сумі 8682554,38 грн., з яких 1978631,58 грн. - заборгованість ТОВ «Компанія «Розточчя».

Також, як вбачається з пояснень Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, дебіторська заборгованість відповідача була передана позивачем Головному управлінню Міністерства надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України в Київській області на підставі акту прийому-передачі 14.06.2006 р., а 03.03.2011 р. Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Київській області на підставі акту передало позивачу заборгованість відповідача в сумі 1978631,58 грн., яка, в свою чергу, була відображена за результатами звітності за березень 2011 року позивачем у Головному управлінні казначейства.

З урахуванням наданих пояснень, третя особа 4 просила суд розглядати справу без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

03.08.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 12-03/08 від 03.08.2012 р., відповідно до якого відповідач просив суд відкласти розгляд справи, призначеної на 06.08.2012 р.

03.08.2012 р. до господарського суду Київської області Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було подано клопотання № 01/2967 від 02.08.2012 р., відповідно до якого третя особа 2 просила суд відкласти розгляд справи, призначеної на 06.08.2012 р.

06.08.2012 р. до господарського суду Київської області Головним територіальним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Київській області було подано пояснення б/н від 06.08.2012 р., згідно з якими третя особа 3 просить суд витребувати з незаконного володіння ТОВ «Компанія «Розточчя» житло в 24-квартирному житловому будинку, що розташований за адресою: 09500, Київська обл., м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а, загальною площею 1085,52 кв.м згідно адресного переліку, що додається (додаток № 1) до договору № 3 інвестування житла від 23.12.2005 р., й передати у володіння, користування і розпорядження Управлінню у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, посилаючись при цьому на наступне.

Позивачем було здійснено інвестування житла на суму 1978631,58 грн. у відповідності із Законом України «Про інвестиційну діяльність» за рахунок державних коштів. Згідно з приписами ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації має право володіти, користуватися і розпоряджатися житлом у 24-квартирному житловому будинку, загальною площею 1085,52 кв.м згідно адресного переліку, що додається (додаток № 1) до договору № 3 інвестування житла від 23.12.2005 р., та згідно з приписами ст. 387 Цивільного кодексу України, має право витребувати у відповідача зазначене житло, право на яке набуте за результатами інвестування.

У судове засідання 06.08.2012 р. представники позивача та відповідача не з'явились, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 06.08.2012 р. було відкладено розгляд справи на 20.08.2012 р. та повторно зобов'язано сторін і третіх осіб у справі надати суду письмові пояснення щодо вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові № 3/043-11 від 09.07.2012 р.

20.08.2012 р. до господарського суду Київської області Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області було подано заяву № 15-33/13-424 від 17.08.2012 р., відповідно до якої третя особа 4 просить суд винести рішення, яким позовні вимоги задовольнити, та розглядати справу без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

20.08.2012 р. до господарського суду Київської області від Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації подано клопотання № 07-45/3772 від 14.08.2012 р. про здійснення фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволено судом.

Під час розгляду справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

До господарського суду Київської області 20.08.2012 р. від Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації подано письмові пояснення № 07-45/3773 від 14.08.2012 р., відповідно до яких позивач, з урахуванням вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2012 р. у даній справі, до початку розгляду справи по суті уточнює позовні вимоги та просить суд зобов'язати ТОВ «Компанія «Розточчя» передати за актом прийому-передачі 17 квартир (№№ 1, 2, 3 , 4, 5, 6, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 23, 24) за адресою вул. Білоцерківська, 92, в м. Тараща, Київської області.

Як зазначає позивач, у грудні 2009 року відповідачем було введено в експлуатацію будинок згідно з актом готовності об'єкта до експлуатації № 899-е від 04.12.2009 р. за поштовою адресою: вул. Білоцерківська, 92 (згідно з довідкою Виконавчого комітету Таращанської міської ради № 64 від 20.01.2012р. попередня нумерація до початку будівництва - 92-а). У зазначеному будинку Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було проінвестовано будівництво 17 квартир шляхом перерахування коштів ТОВ «Компанія «Розточчя» в сумі 1978631,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 137 від 22.12.2005 р.

Проте, станом на 14.08.2012 р. відповідачем не було виконано умови договору № 3 інвестування житла від 23.12.2005 р. щодо передачі позивачу 17 квартир у 24-квартирному будинку, які призначені для забезпечення житлом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та збудовані за бюджетні кошти.

20.08.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 01-20/08 від 20.08.2012 р. про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Неотехінформ», а також про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління Державного казначейства України в Київській області.

20.08.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Неотехінформ» було подано заяву № 15/08 від 17.08.2012 р. про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Неотехінформ».

Ухвалою від 20.08.2012 р. клопотання ТОВ «Компанія «Розточчя» № 01-20/08 від 20.08.2012 р. про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Неотехінформ» залишено без задоволення; заяву ТОВ «Неотехінформ» № 15/08 від 17.08.2012 р. про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ТОВ «Неотехінформ» також залишено без задоволення; розгляд справи було відкладено на 10.09.2012 р.

22.08.2012 р. до господарського суду Київської області від Головного територіального управління МНС України у Київській області надійшло клопотання № 9/11/2234 від 15.08.2012 р. про відкладення розгляду справи, призначеної на 20.08.2012 р.

03.09.2012 р. до господарського суду Київської області від Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надійшли пояснення № 07-45/3927 від 30.08.2012 р., відповідно до яких третя особа 2 зазначила, що управління у повному обсязі підтримує вимоги позивача та просить розглядати справу без участі представника третьої особи 2.

10.09.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 02-10/09 від 10.09.2012 р. про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке залишено судом без задоволення з огляду на те, що фіксування процесу розгляду даної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу вже здійснюється за клопотанням позивача № 07-45/3772 від 14.08.2012 р.

Також 10.09.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 01-10/09 від 10.09.2012 р. про ознайомлення з матеріалами справи та зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі господарського суду Львівської області № 5015/2284/12 про визнання недійсним договору № 3 від 23.12.2005 р., яке було залишено без задоволення в частині зупинення провадження у даній справі з огляду на ненадання відповідачем доказів розгляду справи господарського суду Львівської області № 5015/2284/12 станом на час розгляду даної справи № 3/043-11/20-12.

10.09.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано пояснення № 03-10/09 від 10.09.2012 р., відповідно до яких відповідач вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, а обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, таким, що не відповідає ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, Закону України «Про інвестиційну діяльність» та умовам договору № 3 від 23.12.2005 р., зазначивши при цьому, що на підставі договору про відступлення права вимоги № 49 від 31.05.2010 р. Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було передано Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації належне йому право вимоги за договором № 3 від 23.12.2005 р. Відтак, Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації безпідставно звернулось за захистом своїх прав до господарського суду.

Поряд з цим, як зазначає відповідач, ухвалою господарського суду Львівської області від 27.02.2010 р. було порушено провадження у справі № 5015/34/11 за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації до ТОВ «Компанія «Розточчя» про стягнення заборгованості за договором № 3 від 23.12.2005 р., а ухвалою від 18.10.2011 р. провадження у справі № 5015/34/11 було припинено у зв'язку з поданням позивачем клопотання про відмову від позову. Отже, на думку відповідача, згідно з приписами ст. 80 ГПК України провадження у справі № 3/043-11/20-12 підлягає припиненню, так як між позивачем і відповідачем відсутній предмет спору.

За твердженням відповідача, сторонами не було підписано акти приймання-передачі квартир згідно договору № 3 від 23.12.2005 р., в той час як приписами ч. 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, якщо договір визначає момент переходу права власності на майно до набувача в іншому порядку, ніж передбачено вказаною нормою, то застосовуються правила договору. За умовами договору ТОВ «Компанія «Розточчя» було зобов'язано в термін до 01.10.2006 р. передати позивачу квартири загальною площею 1085,53 кв.м згідно адресного переліку. Водночас, договором також передбачено, що у разі невиконання цього договору (передачі загальної площі житла позивачу в повному обсязі у вказані терміни), якщо позивач виконав свої зобов'язання щодо сплати житла, на вимогу Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, ТОВ «Компанія «Розточчя» провертає кошти в розмірі договірної вартості з урахуванням інфляції на момент повернення.

Також відповідач наголошував, що тендер, який передував укладенню договору № 3 від 23.12.2005 р. та за яким ТОВ «Компанія «Розточчя» було визнано переможцем, проводився з порушенням вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», а сам договір № 3 на інвестування житла від 23.12.2005 р., укладений за результатами торгів між позивачем та відповідачем, є недійсним, що передбачено вказаним Законом, оскільки зміст договору № 3 від 23.12.2005 р. суперечить вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, що стосуються предмету закупівлі, строку поставки та іншим основним умовам; замовником у тендерній документації не було передбачено можливість подання тендерних пропозицій та частини предмета закупівлі (лоти), і замовником в порушення вимог п. 7 ст. 26, п. 3 ст. 34 ЗУ «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» визначено 3 переможців процедури закупівлі, у зв'язку з чим договір № 3 від 23.12.2005 р. є нікчемним правочином у розумінні п. 2 ст. 215 ЦК України.

Як зазначив відповідач, в рамках проведення тендерних процедур 15.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір шляхом подання ТОВ «Компанія «Розточчя» тендерної пропозиції та її акцепту Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації на суму 2088708,81 грн., проте позивачем було перераховано лише 1978631,58 грн., отже Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації не виконано умови попереднього договору та не перераховано суму в повному обсязі.

Крім того, до господарського суду Київської області 10.09.2012 р. ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано заяву № 04-10/09 від 10.09.2012 р. про застосування строків позовної давності, згідно з якою відповідач вказував, що позивач, на підтвердження факту порушення прав Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації за договором № 3 інвестування (придбання) житла від 23.12.2005 р., посилається на вказаний правочин, згідно з яким термін виконання зобов'язань настав 25 квітня 2007 року. Тобто станом на дату подання позивачем позову, на переконання відповідача, сплив трирічний строк позовної давності, в межах якого контрагент вправі був звертатись до суду із вимогами щодо виконання умов договору № 3 від 23.12.2005 р., у зв'язку з чим відповідач просив суд застосувати строки позовної давності і повністю відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 р. було відкладено розгляд справи на 24.09.2012 р.

17.09.2012 р. до господарського суду Київської області від Київської обласної державної адміністрації було подано пояснення № 11-26-16692 від 13.09.2012 р., відповідно до яких третя особа 1 зазначала, що позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу за приписами ч. 1 ст. 16 ЦК України, якими передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

21.09.2012 р. до господарського суду Київської області від Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації було подано пояснення № 07-45/4257 від 21.09.2012 р., згідно яких позивач зазначив, що платіжне доручення № 137 від 22.12.2005 р. було дійсне на протязі 10 днів з дати його написання. Так, дата 22.12.2005 р. в платіжному доручені № 137 свідчить про дату підготовки пакету документів для управління державного казначейства, яке за 2 дні до завершення фінансового року мало перерахувати бюджетні кошти на виконання умов договору № 3 від 23.12.2005 р. на інвестування житла, про що керівництву ТОВ «Компанія «Розточчя» було відомо при отриманні виписки банку про надходження коштів. Будь-яких заперечень щодо призначення платежу та отримання коштів на свій розрахунковий рахунок відповідачем надано не було. Головним управлінням Державного казначейства у Київській області було списано 23.12.2005 р. зазначені кошти з рахунку Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації. Проте, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання в зазначений договором № 3 від 23.12.2005 р. строк, у зв'язку з чим його було продовжено до 25.04.2007 р., але і в новий термін відповідачем не було завершено будівництво.

За твердженням позивача, оскільки ТОВ «Компанія «Розточчя» ввело в експлуатацію будинок лише в грудні 2009 року, згідно акту готовності об'єкта до експлуатації № 899-е, то застосування терміну позовної давності з дати, на якій наполягає відповідач, є неможливим. Відтак, позивач вважає, що строк позовної давності потрібно застосовувати з моменту введення в експлуатацію зазначеного будинку, а саме - з 5 грудня 2009 року (ч. 1 ст. 261 ЦК України). У даному випадку термін позовної давності має закінчитися 05.12.2012 р. і є таким, що не сплив на момент звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Також позивач зазначав, що у даній справі Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вважає недоцільним враховувати договір № 49 про відступлення права вимоги від 31.05.2010 р., оскільки цей договір є недійсним (п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України), тому що на час підписання вищезазначеного договору зі сторони позивача Завадський Валентин Анатолійович не мав повноважень голови ліквідаційної комісії, що підтверджується Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації № 180 від 02.03.2011 р. Крім того, відповідно до умов договору № 3 на інвестування житла 23.12.2005 р. жодна із сторін не має права віддавати або передавати свої зобов'язання в будь-якій формі третім сторонам, за виключенням своїх законних правонаступників, без письмової згоди на те другої сторони.

24.09.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 12-24/09 від 24.09.2012 р. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 р. на підставі ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України було призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 198-АР від 25.09.2012 р. для розгляду справи № 3/043-11/20-12 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Антонова В.М., Сокуренко Л.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2012 р. справу № 3/043-11/20-12 було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Антонова В.М., Сокуренко Л.В., та призначено розгляд справи на 10.10.2012 р.

10.10.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Компанія «Розточчя» було подано клопотання № 31-10/10 від 10.10.2012 р., за яким відповідач просив про приєднання до матеріалів справи рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. у справі № 5015/2284/12, яким, серед іншого, було визнано недійсним інвестиційний договір № 3 від 23.12.2005 р. Водночас відповідач просив про відмову в задоволенні позовних вимог у даній справі у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.10.2012 р. розгляд справи було відкладено на 05.11.2012 р.

У судовому засіданні 05.11.2012 р. представником позивача було заявлено усне клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з поданням позивачем апеляційної скарги на рішення від 20.09.2012 р. у пов'язаній справі господарського суду Львівської області № 5015/2284/12, яке було залишено судом без задоволення з огляду на недоведення позивачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України наявності обставин, що давали б суду підстави для застосування ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у судовому засіданні 05.11.2012 р. представником прокуратури Київської області також було зазначено про подання апеляційної скарги на рішення від 20.09.2012 р. у пов'язаній справі господарського суду Львівської області № 5015/2284/12.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2012 р. розгляд справи було відкладено на 26.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012 р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи господарського суду Львівської області № 5015/2284/12.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі № 3/043-11/20-12 у зв'язку з прийняттям Львівським апеляційним господарським судом у справі № 5015/2284/12 постанови від 30.05.2013 р., яка набрала законної сили. До зазначеного клопотання позивачем було додано копію постанови Львівського апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. у справі № 5015/2284/12 скасовано і у задоволенні позовних вимог про визнання, серед іншого, недійсним інвестиційного договору № 3 від 23.12.2005 р. - відмовлено.

У зв'язку з перебуванням судді господарського суду Київської області Сокуренко Л.В. на довготривалому лікарняному та відпусткою судді Антонової В.М., розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 159-АР від 02.07.2013 р. про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду справи № 3/043-11/20-12 було здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає справу № 3/043-11/20-12, а саме - суддів Антонову В.М. та Сокуренко Л.В. замінено на суддів Лилака Т.Д. та Саванчук С.О.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2013 р. провадження у справі було поновлено колегією суддів у складі: головуючий суддя - Бабкіна В.М., судді Лилак Т.Д. та Саванчук С.О. Розгляд справи було призначено на 24.07.2013 р.

12.07.2013 р. до господарського суду Київської області від Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області надійшли письмові пояснення від 11.07.2013 р. № 15-34/42 у справі № 3/043-11/20-12, які за змістом аналогічні письмовим поясненням третьої особи 4 № 15-33/13-401 від 01.08.2012 р., та в яких третя особа 4 просить суд врахувати її пояснення при вирішенні даної справи та розглядати справу без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

У зв'язку з відпусткою судді Саванчук С.О. та поверненням з відпустки судді Антонової В.М. розпорядженням Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 173-АР від 19.07.2013 р. про проведення заміни у складі колегії суддів з розгляду справи № 3/043-11/20-12 було здійснено заміну у складі колегії, яка розглядає вказану справу, а саме - суддю Саванчук С.О. замінено на суддю Антонову В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2013 р. справу було прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Бабкіна В.М., судді Антонова В.М. та Лилак Т.Д.

24.07.2013 р. до господарського суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (третя особа 3) надійшли письмові пояснення № 9/11/1994 від 23.07.2013 р., в яких, зокрема, зазначено, що відповідно до п. 1 Постанови КМУ від 21 січня 2013 року № 33 утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби України з надзвичайних ситуацій в порядку реорганізації шляхом злиття територіальних органів Міністерства надзвичайних ситуацій України та Державної інспекції техногенної безпеки в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Територіальні органи, що утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав і обов'язків територіальних органів, що реорганізуються, у зв'язку з чим Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області є правонаступником Головного територіального управління МНС України у Київській області.

У судовому засіданні 24.07.2013 р. представник позивача, прокуратури та третьої особи 1 позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третіх осіб 2, 3, 4 у засідання суду не з'явились, хоча про дату і час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштових відправлень, долученими до матеріалів справи.

19.07.2013 р. до господарського суду надійшло клопотання ТОВ «Компанія «Розточчя» від 19.07.2013 р. № 10-19/07 про відкладення розгляду справи, призначеного на 24.07.2013 р., мотивоване задіяністю представників товариства 24.07.2013 р. у судовому процесі у Львівському апеляційному адміністративному суді, який було призначено ще до винесення ухвали по даній справі, та неможливістю участі у судовому засіданні господарського суду у справі № 3/043-11/20-12, а також необхідністю надання суду беззаперечних доказів, які спростовують доводи позивача щодо порушення його прав.

Зазначене клопотання залишено колегією суддів без задоволення з огляду на недоведення відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України наявності обставин, що давали б суду підстави для застосування вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, судом враховано, що до вказаного клопотання не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Окрім того, 19.07.2013 р. до господарського суду від ТОВ «Компанія «Розточчя» надійшло клопотання від 19.07.2013 р. № 11-19/07 про зупинення провадження у справі № 3/043-11/20-12 до розгляду Вищим господарським судом України справи господарського суду Львівської області № 5015/2284/12, мотивоване наступним.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.09.2012 р. у справі 5015/2284/12 за позовом ТОВ «Неотехінформ» до ТОВ «Компанія «Розточчя» та Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації позовні вимоги було задоволено повністю, визнано недійсним абзац 2 пункту 2 рішення тендерного комітету Управління у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом засідання тендерного комітету № 14 від 15.12.2005 р., в частині визначення переможцем торгів товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя», визнано недійсним договір № 3 від 23.12.2005 р. на інвестування житла, укладений між ТОВ «Компанія «Розточчя» та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, стягнуто з ТОВ «Компанія «Розточчя» на користь Управління у справах соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації 1978631,58 грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р. дане рішення було скасовано і постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р. у справі № 5015/2284/12, ТОВ «Компанія «Розточчя», за твердженням останнього, подало касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, а постанову суду апеляційної інстанції скасувати, і Львівським апеляційним господарським судом дану касаційну скаргу разом із справою № 5015/2284/12 направлено до Вищого господарського суду України для розгляду. Як зазначає товариство, до касаційної скарги ним долучено беззаперечні докази неукладеності договору № 3 від 23.12.2005 р. на інвестування житла та невідповідності його вимогам закону.

З огляду на викладене вище та на неможливість забезпечити участь представників ТОВ «Компанія «Розточчя» у судовому засіданні 24.07.2013 р., останнє просить суд зупинити провадження у справі № 3/043-11/20-12 до розгляду Вищим господарським судом України справи № 5015/2284/12.

Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем до вказаного клопотання про зупинення провадження у справі не додано будь-яких доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Водночас колегія суддів зазначає, що згідно з приписами частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно з п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Між тим, у даному випадку у справі № 5015/2284/12 судове рішення було прийняте постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р., яка набрала законної сили з моменту її прийняття.

У судовому засіданні 24.07.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

23 грудня 2005 року між ТОВ «Компанія «Розточчя» (сторона 1) та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (сторона 2) було укладено договір на інвестування житла № 3.

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.2 договору сторона 2 доручає стороні 1 вчинити дії з будівництва житла, яке в подальшому сторона 1 передає стороні 2 з метою забезпечення цим житлом громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а сторона 1 зобов'язується збудувати та передати стороні 2 житло в 24-квартирному житловому будинку, що розташований за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а, загальною площею 1085,52 кв.м, згідно адресного переліку квартир, що додається (додаток №1).

Сторонами було підписано додаток № 1 до договору, яким визначено адресний перелік квартир, що підлягають передачі за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92-а. Зокрема, сторони договору встановили, що всього передається 17 квартир загальною площею 1085,52 кв.м.

Згідно з п.п. 2.1 та 2.2 договору сторона 2 здійснює попередню оплату вартості житла, що буде передано стороною 1, за договірною ціною в 1822,75 грн. за 1 кв.м загальної площі. Загальна вартість житла, що передається в кількості 1085,52 кв.м, складає 1978631,58 грн.

Вартість одного квадратного метра загальної площі житла визначається фіксованою на момент оплати житла і встановлюється в розмірі 1822,75 грн. з урахуванням ПДВ.

Оплата повинна бути здійснена не пізніше 27 грудня 2005 року. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування коштів стороною 2 на розрахунковий рахунок стороні 1.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що житло, яке передаватиметься стороною 1 для сторони 2, за своєю якістю повинно відповідати вимогам ДБН України та бути готовим до заселення громадянами, постраждалими від наслідків Чорнобильської катастрофи, та членами їх сімей, які мають право на його отримання згідно законодавства України.

Згідно з пп. 3.1.1 договору сторона 1 зобов'язана в термін до 01 жовтня 2006 року передати стороні 2 квартири загальною площею 1085,52 кв.м згідно адресного переліку (додаток № 1).

Відповідно до пп. 3.2.1 договору сторона 2 зобов'язана сплатити вартість загальної площі у відповідності з умовами п.п. 2.1, 2.2 цього договору.

Підпунктом 3.2.2 договору встановлено, що сторона 2 має право вимагати передачі їй загальної площі квартир і оплати стороною 1 неустойки, яка викликана затримкою термінів передачі квартир у відповідності з п. 1.2 цього договору і додатку №1 до нього, або зі свого боку відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування неустойки, якщо сторона 1 порушує його і не передає стороні 2 весь обсяг загальної площі житла.

Позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1978631,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.12.2005 р. № 137.

Слід зазначити, що в призначенні платежу позивачем було вказано: «оплата вартості житла відповідно до договору № 3 від 22,12,05р. В т.ч. ПДВ-329771,93 грн.».

Як слідує з матеріалів справи та наданих учасниками справи пояснень, при оформленні платіжного доручення була допущена технічна помилка, оскільки 22 грудня 2005 року договору між ТОВ «Компанія «Розточчя» та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації не укладалося.

Як слідує з долучених до матеріалів справи письмових пояснень позивача, платіжне доручення № 137 від 22.12.2005 р. було дійсне на протязі 10 днів з дати його складання. При цьому, дата 22.12.2005 р. в платіжному доручені № 137 свідчить про дату підготовки пакету документів для управління державного казначейства, яке за 2 дні до завершення фінансового року мало перерахувати бюджетні кошти на виконання умов договору № 3 від 23.12.2005 р. на інвестування житла, про що керівництву ТОВ «Компанія «Розточчя» було відомо при отриманні виписки банку про надходження коштів. Будь-яких заперечень щодо призначення платежу та отримання коштів на свій розрахунковий рахунок відповідачем позивачеві надано не було.

Отже, судом встановлено, що грошові кошти в сумі 1978631,58 грн. були перераховані позивачем відповідачеві саме на виконання договору № 3 від 23 грудня 2005 року.

18.10.2006 р. між ТОВ «Компанія «Розточчя» (сторона 1) та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (сторона 2) було укладено договір про внесення змін і доповнень до договору № 3 на інвестування житла від 23.12.2005 р., відповідно якого пункт 3.1.1 договору № 3 на інвестування житла від 23.12.2005 р. сторони виклали в іншій редакції, а саме: «В термін до 25.04.07 р. передати стороні 2 квартири загальною площею 1085,52 кв.м згідно адресного переліку (додаток 1)». Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, заявляється позивачем і не заперечується відповідачем, умови договору між сторонами в частині передачі квартир позивачеві виконано не було.

Відповідно, господарським судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов договору від 23.12.2005 р. № 3 щодо передачі позивачу в термін до 25.04.2007 р. 17-ти квартир загальною площею 1085,52 кв.м згідно додатку № 1 до вказаного договору.

Слід зазначити, що Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 31.08.2006 р. № 712 «Про додаткові заходи з упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації» було передбачено, що Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної адміністрації ліквідовується, а виконання його зобов'язань покладено на Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, яке є його правонаступником.

Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 01.12.2006 р. № 1002 внесено зміни до розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 31.08.2006 р. № 712 «Про додаткові заходи з упорядкування структури Київської обласної державної адміністрації», а саме: у тексті розпорядження слова «головне управління праці, соціального захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи» у всіх відмінках замінено словами «головне управління праці, соціального захисту населення» у відповідному відмінку. Слово «перейменоване» виключено.

Проте, станом на час розгляду справи, Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної адміністрації не ліквідоване і є окремою юридичною особою.

Відповідно до п. 6.5 договору № 3 від 23 грудня 2005 року, жодна із сторін за цим договором не має права віддавати або передавати свої зобов'язання в будь-якій формі третім сторонам, за виключенням своїх законних правонаступників, без письмової згоди на те другої сторони.

Тобто Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної адміністрації має право передавати свої права та обов'язки за Договором № 3 від 23 грудня 2005 року іншій особі лише у випадках правонаступництва або надання згоди ТОВ «Компанія «Розточчя» на укладення договору про передачу прав та обов'язків за договором № 3 від 23 грудня 2005 року.

З аналізу ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» вбачається, що правонаступництво, серед іншого, включає у себе два обов'язкових етапи, зокрема, державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи та державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, а згідно з ч. 5 ст. 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, до внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про припинення діяльності Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не може вважатися його правонаступником.

На час розгляду даної справи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про ліквідацію Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації не внесено.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2010 р. між Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (цедент - перший кредитор) та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, (цесіонарій - новий кредитор) було укладено договір № 49 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого цедент - перший кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договором № 3 від 23 грудня 2005 р., а цесіонарій - новий кредитор приймає право вимоги що належне цеденту - першому кредитору за основним договором (пп. 1.1 договору).

Як зазначав позивач, вказаний договір було укладено з метою завершення ліквідаційної процедури Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації. При цьому, за твердженням позивача, вказаний договір цесії фактично не діяв.

Як зазначалося вище, договором від 23.12.2005 р. № 3 передбачено, що жодна із сторін за ним не має права віддавати або передавати свої зобов'язання в будь-якій формі третім сторонам, за виключенням своїх законних правонаступників, без письмової згоди на те другої сторони.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутня письмова згода відповідача на укладення між Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації договору № 49 від 31 травня 2010 року про відступлення права вимоги.

Крім того, станом на 31 травня 2010 року Завадський Валентин Анатолійович не мав права підпису договору від імені голови ліквідаційної комісії Управління у справах захисту населення від Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, оскільки на цю посаду був призначений лише 02 березня 2011 року розпорядженням Голови Київської обласної державної адміністрації № 180, копію якого долучено до матеріалів справи.

Отже, договір № 49 від 31 травня 2010 року, укладений між Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації та Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, не можна вважати належним доказом передачі прав та обов'язків за договором № 3 від 23 грудня 2005 року третій особі 2.

Водночас, як вбачається із пояснень позивача, у зв'язку з тим, що ТОВ «Компанія «Розточчя» не визнавало належним правонаступником позивача Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та Головне управління МНС в Київській області, останніми було прийнято рішення про складання акта від 03.03.2011 р. про передачу Управлінню у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації існуючої станом на 21.02.2011 р. заборгованості по незавершеному будівництву за бюджетною програмою: «Забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (КПКВ 3201200) в розмірі 1978631,58 грн., що рахується в Головному управлінні Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Київській області, яке постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2006 р. № 482 «Про затвердження Порядку використання у 2006 році коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» було визначено розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня по зазначеній програмі.

Вказані обставини підтверджуються також долученими до матеріалів справи письмовими поясненнями третьої особи 4 - Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що особою, на користь якої відповідач був зобов'язаний виконати умови договору № 3 від 23.12.2005 р. є саме Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до акта готовності об'єкта до експлуатації від 04.12.2009 р. № 899-е, який погоджений Виконавчим комітетом Таращанської міської ради (міським головою Горобченко М.І), Таращанською районною санепідемстанцією (головним державним санітарним лікарем Безхлєбновою М.І.) та БРУ ГУ МНС України у Київській області (головним державним інспектором з пожежного нагляду в Таращанському районі Чернявським М.М.), об'єкт: 24-х квартирний житловий будинок за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92, слід вважати закінченим будівництвом та готовим до експлуатації.

Свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 07.12.2009 р. № 10000837, яке видане Інспекцією ДАБК у Київській області, засвідчено відповідність закінченого будівництва об'єкта: 24-х квартирний житловий будинок за адресою: Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92, кількість квартир -24, загальна площа квартир - 1392,6 кв.м.

Слід зазначити, що згідно з довідкою Виконавчого комітету Таращанської міської ради Київської області № 64 від 20.01.2012 р. житловому будинку по вул.. Білоцерківській, будівництво якого завершувало ТОВ «Компанія «Розточчя», було присвоєно номер 92 (попередня адресна нумерація до початку будівництва - вул. Білоцерківська, 92-а).

Приписами пп. 3.1.4 договору від 23.12.2005 р. № 3 передбачено, що відповідач зобов'язаний здійснити оформлення технічної документації в БТІ (бюро технічної інвентаризації). Відповідно до пп. 3.1.5 договору від 23.12.2005 р. № 3 витрати, пов'язані з переоформленням права власності на нього та сплатою всіх передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), покладаються на сторону 1 (відповідача).

Однак, відповідач наведених умов договору не виконав та не передав квартири позивачеві після введення будинку в експлуатацію 07 грудня 2009 року.

Як встановлено судом, згідно з листом КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29.02.2012 р. № 628 зазначені в адресному переліку (додаток № 1 до договору від 23.12.2005 р. № 3) 17 квартир станом на час проведення інвентаризації (07.05.2007 р.) мали наступні фактичні площі: № 1 загальною площею 68,7 м 2 ; № 2 загальною площею 53,3 м 2 ; № 3 загальною площею 39,1 м 2 ; № 4 загальною площею 69,7 м 2 ; № 5 загальною площею 70,2 м 2 ; № 6 загальною площею 53,2 м 2 ; № 9 загальною площею 69,9 м 2 ; № 10 загальною площею 53,6 м 2 ; № 13 загальною площею 70,4 м 2 ; № 14 загальною площею 53,2 м 2 ; № 15 загальною площею 38,3 м 2 ; № 16 загальною площею 69,1 м 2 ; № 18 загальною площею 53,3 м 2 ; № 19 загальною площею 39,0 м 2 ; № 20 загальною площею 67,9 м 2 ; № 23 загальною площею 39,4 м 2 ; № 24 загальною площею 68,8 м 2 .

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України. Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Також слід зазначити, що за приписами п. 2 частини другої статті 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), інвестиційна діяльність здійснюється на основі державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» визначено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Як встановлено ч. 5 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися обєктами та результатами інвестицій.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір. Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність» при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами вчинено часткове виконання інвестиційного договору, зокрема, позивач здійснив інвестування коштів на суму 1978631,58 грн., а відповідач прийняв ці кошти для фінансування будівельних робіт. При цьому відповідач здійснив будівництво житла, проте в порушення умов договору не передав останнє позивачу.

Також слід зазначити, що заява відповідача про застосування позовної давності відхиляється колегією суддів з огляду на те, що п. 6.4 договору від 23.12.2005 р. № 3 передбачено, що останній діє до його повного виконання, що відповідає вимогам п. 7 ст. 180 ГК України, а відповідачем умови договору від 23.12.2005 р. № 3 у повному обсязі не виконані.

При цьому доводи відповідача щодо необхідності застосування трирічного строку позовної давності у зв'язку з його пропуском позивачем, оскільки термін виконання відповідачем зобов'язань за договором від 23.12.2005р. № 3 настав 24 квітня 2007 року, є необґрунтованими та відхиляються судом, оскільки Свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 10000837, яке засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, було видане Інспекцією ДАБК у Київській області 07.12.2009 р., а отже тільки після цієї дати у відповідача виникла можливість передати квартири позивачеві відповідно до умов договору, а у позивача виникла можливість вимагати такої передачі.

Щодо посилання відповідача на те, що договір від 23.12.2005 р. № 3 є недійсним (неукладеним) слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та письмових пояснень відповідача, зазначені обставини були предметом дослідження господарським судом Львівської області у справі № 5015/2284/12.

20 вересня 2012 року у вказаний справі господарським судом Львівської області за позовом ТОВ «Неотехінформ» до ТОВ «Компанія «Розточчя» та Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА, за участю прокуратури Київської області, було прийняте рішення, яким визнано недійсним рішення тендерного комітету, оформлене протоколом № 14 від 15.12.2005 р. в частині визнання ТОВ «Компанія «Розточчя» переможцем торгів, визнано недійсним договір № 3 на інвестування житла від 23.12.2005 р., укладений між ТОВ «Компанія «Розточчя» та Управлінням у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА, та застосовано двосторонню реституцію.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 р. дане рішення суду було скасовано і постановлено нове рішення, яким у позові відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції згідно з приписами статті 105 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили з дня її прийняття.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем належними та допустимими доказами в розумінні наведених приписів процесуального закону не доведено суду як належного виконання ним обов'язків за договором № 3 від 23.12.2005 р. щодо передачі позивачеві 17 квартир, збудованих за державні кошти, так і наявності підстав для звільнення від виконання зазначеного обов'язку.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги Управління у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адмінсітрації підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача шляхом стягнення до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» (81053, Львівська область, Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, 30, код ЄДРПОУ 20776004) передати Управлінню у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 22883299) за актом приймання-передачі 17 (сімнадцять) квартир, які знаходяться за адресою: 09500, Київська область, м. Тараща, вул. Білоцерківська, 92, а саме: № 1 загальною площею 68,7 м 2 ; № 2 загальною площею 53,3 м 2 ; № 3 загальною площею 39,1 м 2 ; № 4 загальною площею 69,7 м 2 ; № 5 загальною площею 70,2 м 2 ; № 6 загальною площею 53,2 м 2 ; № 9 загальною площею 69,9 м 2 ; № 10 загальною площею 53,6 м 2 ; № 13 загальною площею 70,4 м 2 ; № 14 загальною площею 53,2 м 2 ; № 15 загальною площею 38,3 м 2 ; № 16 загальною площею 69,1 м 2 ; № 18 загальною площею 53,3 м 2 ; № 19 загальною площею 39,0 м 2 ; № 20 загальною площею 67,9 м 2 ; № 23 загальною площею 39,4 м 2 ; № 24 загальною площею 68,8 м 2 .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Розточчя» (81053, Львівська область, Яворівський р-н, м. Новояворівськ, вул. Степана Бандери, 30, код ЄДРПОУ 20776004) до Державного бюджету України 19786 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 31 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 29.07.2013 р.

Головуючий суддя В.М. Бабкіна

Суддя В.М. Антонова

Суддя Т.Д. Лилак