Ухвала

від 31.07.2013 по справі 8/255-08/4/22/20-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"31" липня 2013 р. Справа № 8/255-08/4/22/20-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

розглянув заяву ТОВ «ВП-ВТС» про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. за нововиявленими обставинами у справі № 8/255-08/4/22/20-12 (судді Калатай Н.Ф., Баранець О.М., Пашкіна С.А.)

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Виробниче підприємство ВТС»

Приватного виробничого підприємства «Сіріус»

третя особа Білоцерківська торгово-закупівельна база

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та

виселення.

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області №8/255-08/4/22/20-12 від 23.04.2012р. відмовлено Київської обласної спілки споживчих товариств у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу та виселення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. рішення господарського суду Київської області від 23.04.2012 скасовано в частині відмови у вимогах про виселення та прийнято в цій частині нове рішення про виселення ПВП "Сіріус" з нежилого приміщення загальною площею 534,4 кв.м, розташованого за адресою м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, літ "З". В решті рішення господарського суду Київської області від 23.04.2012 у справі № 8/255-08/4/22/20-12 залишено без змін.

Стягнуто з ТОВ "Виробниче підприємство - ВТС" на користь Київської обласної спілки споживчих товариств витрати по сплаті державного мита в сумі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. та витрати, сплачені за проведення судової експертизи, в сумі 13 536грн., витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 536,50грн.

26.06.2013р. ТОВ «ВП-ВТС» звернулось з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012р. за нововиявленими обставинами, обґрунтовуючи її тим, що позивачем - Київською обласною спілкою споживчих товариств суду було подано неправдиві відомості, в результаті чого суд було введено в оману і винесено неправомірне рішення про визнання договору купівлі- продажу нежитлового приміщення і виселення ПВП «Сіріус» з приміщення, що розташоване в м.Біла Церква, вул.. Ярослава Мудрого,63 і яке було придбане підприємством у ТОВ «Маріта» правомірно, в порядку, визначеному законом. В результаті цього були порушені законні права та інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріта» правонаступником якого являється ТОВ «ВП-ВТС» та може призвести до прийняття інших незаконних рішень, так як Київська обласна спілка споживчих товариств посилається на дане рішення як доказ в інших справах.

Крім того, додає, що викладене ми дізнався лише 23.05.2013 року після ознайомлення представника з матеріалами, а саме Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Київської облспоживспілки та Білоцерківської торгово-закупівельної бази. Вимоги, вказані в позовній заяві, позивач обґрунтовує тим, що згідно Статуту Білоцерківської торгово-закупівельної майно їй належить на правах господарського користування, база не має права без дозволу власника майна передавати, здавати в оренду майно іншим підприємствам, організаціям, установам або фізичним особам, реалізовувати будівлі, споруди, машини, устаткування. Київська облспоживспілка в особі правління, як власник бази має право вирішувати всі питання, пов'язані з правом власності на майно та кошти, передані базі для користування самостійно володіє, користується і розпоряджається належним їй майном та реалізує права власника через свої органи.

Судом всі обставини, на які посилається позивач продубльовано, зокрема і ст.41 Статуту Київської облспоживспілки, затвердженого з'їздом споживчої кооперації 21.01.1994року відповідно до якого Облспоживспілка постійно володіє, користується, розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує права власника через свої органи (з'їзд, раду, правління) у відповідності з їх компетенцією, визначеною статутом. Зокрема, в постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду в мотивувальній частині також прийняте рішення обґрунтовується положеннями Статуту Білоцерківської торгово-закупівельної бази затвердженого постановою правління Київської облспоживспілки від 05.02.1992 року № 06, а як видно з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Київської облспоживспілки та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Білоцерківської торгово-закупівельної бази,позивач, Київська обласна спілка споживчих товариств зареєстрована 29.10.1997 року, а Білоцерківська торгово-закупівельна база 18.02.1992 року і виникає питання, яким чином Позивач міг бути засновником першого Відповідача і передати йому якесь майно, затверджувати Статути та здійснювати інші подібні дії. Із Витягу видно, що реєстраційні дії щодо Статуту 1992 року, на який посилається і Позивач і Київський апеляційний господарський суд не був зареєстрований, а статутні документи підлягають обов'язковій реєстрації.

Позивач завідомо повідомив суду неправдиві дані, внаслідок чого судом було винесено неправомірне рішення про виселення. Окрім того, всі клопотання ТОВ «Маріта» про надання установчих документів Позивача державним реєстратором, а не самим Позивачем, судом було відхилено, що порушує вимоги ст. 65 ГПК України, де вказано, що суд повинен вчиняти дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Вказані обставини, на думку скаржника, є нововиявленими, мають істотне значення для справи і не були відомі ТОВ «Маріта», правонаступником якого є ТОВ «ВП-ВТС», до моменту ознайомлення представника з Витягами з Єдиного державного реєстру осіб та фізичних осіб - підприємців Київської облспоживспілки та торгово-закупівельної бази 23.05.2013 року.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Пленум Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначив, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу.

Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК України.

Обставини, які заявник вважає нововиявленими досліджувались судом апеляційної інстанції, на них посилався Позивач, що не заперечується заявником, тому дані обставині не є нововиявленими.

Крім того, скаржником не надано відповідних доказів, як того передбачає ст. 34 ГПК України, які б свідчили про фальсифікованість наданих при розгляді справи позивачем доказів в обґрунтування позову.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами..

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105, 112-114 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ТОВ «ВП-ВТС» про перегляд постанови за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду № 8/255-08/4/22/20-12 від 03.07.2012р. - без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

Тарасенко К.В.