Постанова

від 26.07.2013 по справі 18/2194/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 23» липня 2013 р. Справа № 18/2194/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Круторогової С.І. (довіреність б/№ від 27.06.2013р.)

відповідача - ОСОБА_2 без належних повноважень

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-КОНТРАКТ, м. Полтава (вх. № 1617П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 р. по справі № 18/2194/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " УКРПРОМ-КОНТРАКТ ", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ЛТД", м. Полтава,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_3, с. Горбанівка;

2. Відділ державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції, м. Полтава

про звернення стягнення на частку майна ТОВ "Крокус ЛТД", пропорційну частці ОСОБА_3 в статутному капіталі товариства та припинення участі у товаристві, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2012 року ТОВ «УКРПРОМ-КОНТРАКТ» звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ «КРОКУС ЛТД», з залученням третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 та ВДВС Полтавського районного управління юстиції про звернення стягнення на частку майна ТОВ «КРОКУС ЛТД» пропорційної ОСОБА_3

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить:

- залучити до участі у справі у якості 2-го відповідача ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ»;

- звернути стягнення на частку майна ТОВ «КРОКУС ЛТД», пропорційну частці ОСОБА_3 у статутному фонді цього ТОВ в розмірі 16815,00 грн. шляхом виплати вартості частини майна цього ТОВ, пропорційної частці ОСОБА_3 у статутному фонді ТОВ та припинити участь ОСОБА_3 у ТОВ «КРОКУС ЛТД»;

- звернути стягнення на частку майна ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», пропорційну частині частки ОСОБА_3 у статутному фонді цього ТОВ в розмірі 36185,00 грн. (16,18%) шляхом виплати вартості частини майна цього ТОВ, пропорційної частці ОСОБА_3 у статутному фонді цього ТОВ та частково припинити участь ОСОБА_3 в ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», зменшивши його частку у статутному фонді цього ТОВ до 104753,92 грн., що складатиме 46,83% статутного фонду цього ТОВ.

В описовій частині рішення, господарський суд надавши належну правову оцінку зазначеній заяві відмовив у її задоволенні в частині залучення 2-го відповідача та звернення стягнення на частку майна ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», пропорційну частині частки ОСОБА_3 Господарський суд також визначив, що в даній заяві позовні вимоги до ТОВ «Крокус ЛТД» - не збільшуються, а конкретизуються з огляду на приписи ст.149 ЦК України та ст.57 Закону України "Про господарські товариства".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 р. у справі № 18/2194/12 (суддя Мацко О.С.) у задоволені позовних вимог про звернення стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД", пропорційну частці ОСОБА_3 в статутному фонді цього товариства (вартість якої, як вказує позивач, відповідно до Витягу з ЄДР та установочого договору товариства становить 16815,00 грн.) та припинення участі ОСОБА_3 в ТОВ "КРОКУС ЛТД", відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 р. у справі № 18/2194/12 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 року по справі № 18/2194/12 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги: звернути стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД", пропорційну частці ОСОБА_3 у статутному фонді (капіталі) цього товариства у розмірі 16815,00 грн. (49,80%) шляхом виплати вартості частини майна цього товариства, пропорційної частці ОСОБА_3 у статутному фонді (капіталі) цього товариства та припинити участь ОСОБА_3 у ТОВ "КРОКУС ЛТД".

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2013р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.07.2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.07.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.07.2013р.

Відповідач та представник ВДВС у призначене судове засідання не з*явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25.10.2006р. по справі №22а-2226/2006 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, та зобов'язано повернути ОСОБА_3 53000,00 грн. на користь ЗАТ "УКРПРОМКОНТАКТ". Вказане рішення набрало законної сили, на його виконання 29.10.2010 року Октябрським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист та постановою від 04.11.2010р. відкрито виконавче провадження на його виконання.

06.12.2010 року державним виконавцем складено акт про те, що примусове виконання виконавчого листа № 2-2226 від 29.10.10р. про зобов'язання повернути кошти є неможливим.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.03.2012 року замінено сторону стягувача у виконавчому проваджені (ЗАТ "УКРПРОМКОНТАКТ" було замінено на ТОВ "УКРПРОМ-КОНТАКТ", як правонаступника попереднього), та встановлено спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "УКРПРОМ-КОНТАКТ" грошових коштів в розмірі 53000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обґрунтовує наявність підстав для його задоволення недостатню майна ОСОБА_3 для задоволення вимог його кредиторів, що встановлено в ході відкритого виконавчого провадження на підстави виконавчого листа №2-2226 від 29.10.10р. та підтверджується листом начальника ВДВС Полтавського РУЮ вих. № 14667 від 05.09.2012 року.

Позивач зазначає, що відповідно до витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник є одним із засновників ТОВ "КРОКУС ЛТД" та йому належить частка у статутному фонді (капіталі) цього товариства в розмірі 16 815,00 грн., що становить 49,80 %.

Статтею 7 Установчого договору, затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства 10.08.2000 р. № 38, визначено співвідношення часток засновників у статутному фонді (капіталі) товариства - ОСОБА_4 має розмір частки -16707,00 грн., що становить 49,48%, ОСОБА_3 має розмір частки - 16815,00 грн., що становить - 49,8 %, ОСОБА_5 має розмір частки - 244,00 грн., що становить 0,72%.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд Полтавської області зазначив, що позивач не довів суду факт відсутності у боржника - ОСОБА_3 іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення в ході виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-2226 від 29.10.10р., а також на безпідставність вимоги позивача - виділити майно, що було передано учасником ТОВ, ОСОБА_3, до статутного фонду ТОВ в якості вкладу.

Приймаючи до уваги викладене та надаючи правову кваліфікацію обставинам справи з врахуванням фактичних та правових підстав апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.149 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Відповідно до ч.ч. 5.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дії, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Закон України «Про господарські товариства» передбачає можливість звернення стягнення на частку майна ТОВ, пропорційну частці учасника в статутному капіталі товариства за його особистими боргами, у випадку відсутності у нього іншого майна, достатнього для покриття заборгованості перед своїми кредиторами.

З наданих ВДВС суду першої інстанції копій матеріалів виконавчого провадження №22392888 вбачається, що за ОСОБА_3 право власності на нерухоме майно по Полтавському району не зареєстровано; виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району повідомив про відсутність земельного паю у гр.ОСОБА_3 на території даної сільради; також у матеріалах виконавчого провадження наявні довідки ПАТ КБ "Приватбанк", АТ Банк "Фінанси та кредит", АБ "Укргазбанк", АТ "УкрСиббанк" (про відсутність чи недостатність коштів на рахунках гр. ОСОБА_3 та закриття рахунків), а також власноручно написана заява гр. ОСОБА_3 від 26.12.2012р., згідно якої у його власності перебував автомобіль, проданий ним більше 10 років назад.

У додатку до відзиву на позовну заяву ТОВ «Крокус ЛТД» надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки АUDI Q7 , власником якого є ОСОБА_3, зареєстрованого за ним 03.08.2007р. та копію технічного паспорту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_3, зареєстрованої за ним 11.11.2008р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є також засновником ТОВ «ЕКС-ТРІМ СПОРТ», з належною йому часткою у розмірі 16,18%.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`активному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів апеляційного суду, документи виконавчого провадження не містять доказів відсутності у ОСОБА_3 будь-якого майна, у зв'язку з чим можливо би розглядати питання про звернення стягнення на частку майна ТОВ.

Такими доказами, у відповідності до статті 34 ГПК України повинні бути відповідні довідки з органів ДАЇ, Державного реєстру речових прав на рухоме та нерухоме майно, Управління державного земельного кадастру, а також щодо корпоративних прав та прав інтелектуальної власності, тощо.

Згідно ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність вказаної обставини державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження №22392888 на час прийняття рішення господарським судом відкрите, виконавчий документ, до прийняття господарським судом рішення по суті, стягувачу не повертався в порядку ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», та в порядку ст. 49 Закону виконавче провадження не закінчено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на час прийняття рішення по суті відсутні підстави для звернення стягнення на частку майна ТОВ, пропорційної частці ОСОБА_3, адже позивачем не доведено суду факту відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №2-2226 від 29.10.10р., та погоджується з висновком господарського суду про передчасність вирішення питання про звернення стягнення на частину майна товариства.

Представник позивача надала суду апеляційної інстанції для долучення до матеріалів справи оригінал постанови про закінчення виконавчого провадження №222392888 від 25.04.2013р., та копію подання ВП №22392888 про притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, дослідивши які, колегія суддів вважає, що вони не можуть прийматись до уваги, оскільки не були та не могли бути предметом дослідження суду першої інстанції.

Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності такого способу захисту прав кредиторів відповідно до ст. 149 ЦК України, як вимога - виділити майно, що було передано учасником (боржником) до статутного капіталу ТОВ у якості вкладу (або виплатити таку саму суму грошових коштів), оскільки позивач, звертаючись з позовом, фактично просить звернути стягнення на вклад ОСОБА_3 у статутному капіталі ТОВ «КРОКУС ЛТД» вартість 16815,00 грн., тобто помилково виходить із ототожнення понять «вклад учасника товариства у його статутний капітал» і «частка майна, що відповідає частці учасника у статутному капіталі товариства».

В силу положень діючого законодавства (п.1 ч.1 ст.115 ЦК України, ст.12 Закону України "Про господарські товариства") майно передається учасниками товариства у власність, а у ст.149 ЦК України ідеться про виключення з загального правила непорушності права власності юридичної особи, відповідно до якого можливо звернути стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі.

Згідно ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Отже, на думку колегії суддів, апелянта (позивача) не знайшла свого відображення у нормах чинного законодавства, та не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого, рішення господарського суду у справі № 18/2194/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПРОМ-КОНТРАКТ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2013р. по справі №18/2194/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 26.07.13р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.