Постанова

від 08.10.2013 по справі 18/2194/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2013 року Справа № 18/2194/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г.- головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача, за участю: сторони не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-КОНТАКТ"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2013

у справі №18/2194/12 господарського суду Полтавської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-КОНТАКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ЛТД"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: 1. ОСОБА_4,

2. Відділ Державної виконавчої служби Полтавського районного

управління юстиції

про звернення стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД", пропорційну

частці ОСОБА_4 в статутному капіталі товариства та припинення

участі у товаристві,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "УКРПРОМ-КОНТРАКТ" звернулось до господарського суду Полтавської області із позовом до ТОВ "КРОКУС ЛТД" про звернення стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД" пропорційну частки ОСОБА_4

В подальшому ТОВ "УКРПРОМ-КОНТРАКТ" подало до господарського суду Полтавської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просило: залучити до участі у справі у якості 2-го відповідача ТОВ "ЕКС-ТРІМ СПОРТ"; звернути стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД", пропорційну частці ОСОБА_4 у статутному фонді товариства в розмірі 16815,00 грн. шляхом виплати вартості частини майна цього товариства, та припинити участь ОСОБА_4 у ТОВ "КРОКУС ЛТД"; звернути стягнення на частку майна ТОВ "ЕКС-ТРІМ СПОРТ", пропорційну частині частки ОСОБА_4 у статутному фонді цього товариства в розмірі 36185,00 грн. (16,18%) шляхом виплати вартості частини майна товариства та частково припинити участь ОСОБА_4 в ТОВ "ЕКС-ТРІМ СПОРТ", зменшивши його частку у статутному фонді цього товариства до 104753,92 грн., що складатиме 46,83% статутного фонду ТОВ "ЕКС-ТРІМ СПОРТ".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 у справі №18/2194/12 (суддя: Мацко О.С.) у задоволені позовних вимог відмовлено.

При цьому, в описовій частині рішення, господарський суд надавши оцінку заяві про збільшення позовних вимог відмовив у її задоволенні в частині залучення 2-го відповідача та звернення стягнення на частку майна ТОВ "ЕКС-ТРІМ СПОРТ", пропорційну частці ОСОБА_4 Також господарський суд Полтавської області зазначив, що в даній заяві позовні вимоги до ТОВ "КРОКУС ЛТД" - не збільшуються, а конкретизуються з огляду на приписи ст.149 ЦК України та ст.57 Закону України "Про господарські товариства".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 у справі №18/2194/12 (судді: Фоміна В.О., Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) рішення господарського суду Полтавської області від 12.03.2013 залишено без змін.

ТОВ "УКРПРОМ-КОНТРАКТ" не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з огляду на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст.149 ЦК України, ст. 57 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 4-3, 22, 33, 34, 43 ГПК України..

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.10.2006 Апеляційним судом Полтавської області у справі № 22а-2226/2006 р. було ухвалено рішення, зокрема про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання ОСОБА_4 повернути 53 000,00 грн. на користь ЗАТ "УКРПРОМКОНТАКТ". Рішення набрало законної сили, на його виконання 29.10.2010 Октябрським районним судом м. Полтави було видано виконавчий лист та постановою від 04.11.2010 відкрито виконавче провадження.

06.12.2010 державним виконавцем складено акт, що примусове виконання виконавчого листа про зобов'язання повернути кошти є неможливим.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 28.03.2012 було замінено сторону стягувача у виконавчому проваджені, а саме: ЗАТ "УКРПРОМКОНТАКТ" було замінено на ТОВ "УКРПРОМ-КОНТАКТ", як правонаступника попереднього, та встановлено спосіб і порядок виконання рішення шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ "УКРПРОМ-КОНТАКТ" грошових коштів в розмірі 53 000,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців боржник є одним із засновників ТОВ "КРОКУС ЛТД" та йому належить частка у статутному фонді (капіталі) цього товариства в розмірі 16 815,00 грн., що становить 49,80 %. Установчим договором ТОВ "КРОКУС ЛТД", затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства 10.08.2000 №38, визначено співвідношення часток засновників у статутному фонді (капіталі) товариства: ОСОБА_5 має розмір частки -16 707,00 грн., що становить 49,48%, ОСОБА_4 має розмір частки - 16 815,00 грн., що становить - 49,80 %, ОСОБА_6 має розмір частки - 244,00 грн., що становить 0,72%.

Відповідно до ст.149 Цивільного кодексу України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення.

Статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність вказаної обставини державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, виконавче провадження №22392888 на час розгляду справи №18/2194/12 тривало, виконавчий документ стягувачу не повертався в порядку ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження не було закінчено (ст.49 вказаного Закону).

Тобто, позивачем не було доведено факту відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення в ході зазначеного виконавчого провадження. За таких умов, вирішення питання про звернення стягнення на частину майна товариства при розгляді справи судом першої інстанції було передчасним.

Крім того, відповідно до ст.149 ЦК України частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у позовній заяві позивач просив звернути стягнення на частку майна товариства, пропорційну частці ОСОБА_4 у статутному фонді товариства в розмірі 16 815,00 грн. (49,80%) шляхом виплати вартості частини майна цього товариства, пропорційної частці ОСОБА_4 у статутному фонді товариства, та припинити його участь у товаристві.

Однак, як вбачається зі змісту самої позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, фактично позивач просив звернути стягнення на вклад учасника товариства - ОСОБА_4 у статутний капітал ТОВ" КРОКУС ЛТД" вартістю 16 815,00 грн. (ціна позову зазначена позивачем у сумі 16 815,00 грн.; у обгрунтування заяви про збільшення позовних вимог позивач зазначає, що за цією судовою справою предметом позову є звернення стягнення на частку майна ТОВ "КРОКУС ЛТД", пропорційну частці ОСОБА_4 в сумі 16 815,00 грн., у зв'язку з чим виявляється різниця між розміром боргу (53 000,00 грн.) та вартістю частки майна товариства (16 815,00), що складає 36 185,00 грн.).

Тобто, суди попередніх інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку, що позивач помилково виходив із ототожнення понять "вклад учасника товариства у його статутний капітал" і "частка майна, що відповідає частці учасника у статутному капіталі товариства".

Відповідно до ч.2 ст. 115 ЦК України вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Згідно ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Тобто, на підставі ч.2 ст.115 ЦК України та ст.12 Закону України "Про господарські товариства" майно може передаватися учасниками товариства у його власність, а у ст.149 ЦК України ідеться про виключення з загального правила непорушності права власності юридичної особи, відповідно до якого можливо звернути стягнення на частину майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі. Способи захисту права кредиторів відповідно до наведеної правової норми не містять такого, як вимога виділити майно, що було передане учасником-боржником до статутного капіталу товариства у якості вкладу (або виплатити таку саму суму грошових коштів). В даному випадку йдеться виключно про пропорційність виділеного майна або його вартості частці учасника-боржника у статутному капіталі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи для вирішення цього питання судом призначалася експертиза за клопотанням відповідача, яка проведена не була з огляду на не проведення останнім її оплати. Позивач жодних клопотань про призначення судової експертизи не заявляв, натомість, як зазначено вище, вважав, що розмір частки, на яку може бути звернуто стягнення, становить 16 815,00 грн.

Щодо позовної вимоги про припинення участі ОСОБА_4 у товаристві, вона є похідною від вимоги про звернення стягнення на частку у статутному фонді і крім того стаття 149 ЦК України не передбачає автоматичного припинення участі учасника в товаристві за умови прийняття судового рішення про звернення стягнення на частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, без його фактичного виконання.

Посилання скаржника на подання до Харківського апеляційного господарського суду доказів на підтвердження факту відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення в ході виконавчого провадження, зокрема постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2013 та подання ВДВС Полтавського районного управління юстиції №5775 від 01.04.2013 про притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення та не прийняття їх судом апеляційної інстанції є безпідставними в силу ст. 101 ГПК України, оскільки наведені документи не були та не могли бути предметом дослідження судом першої інстанції.

До того ж, наведене може бути підставою для повторного звернення із позовом до господарського суду з інших підстав, оскільки зазначені документи є новими доказами по справі.

Статтями 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, постанова апеляційної інстанції прийнята судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду попередньої інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОМ-КОНТАКТ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.07.2013 у справі №18/2194/12 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.