Постанова

від 30.07.2013 по справі 30/384-48/546

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2013 р. Справа№ 30/384-48/546

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Алданової С.О.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від скаржника: Писаренко О.О. - представник за довіреністю від 07.10.2010 року;

від боржника: не з'явились;

від ВДВС: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року

у справі № 30/384-48/546 (суддя Бойко Р.В.)

за скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області

за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Транс»

про стягнення 687 503, 90 євро

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва знаходилася справа № 30/384-48/546 за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВ-Транс» про стягнення 687 503, 90 євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року позовні вимоги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» задоволено частково та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача суму позики у розмірі 350 000,00 євро, 7% річних плати за позику у розмірі 131 158,90 євро, пеню у розмірі 103 172,50 євро, державне мито у розмірі 3 296,26 євро та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 100,29 грн., а також прийнято відмову Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» від позову в частині стягнення інфляції та 3% річних та припинено провадження у справі в цій частині, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

На виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва 26.10.2011 року було видано відповідний наказ.

02.04.2013 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, в якій скаржник просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по розгляду скарги заявника від 07.03.2013 р. на бездіяльність державного виконавця по виконанню рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546;

- визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області по виконанню рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546 від 08.12.2010 р.;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 р. у справі № 30/384-48/546.

Скарга мотивована тим, що в порушення положень чинного законодавства України щодо обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили, рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 30/384-48/546, виконавче провадження з виконання якого відкрито ще у 2011 році, станом на момент звернення зі скаргою залишається не виконаним. Крім того, позивач стверджує, що оскаржував бездіяльність державного виконавця до начальника відповідного відділу ДВС, однак, про результати розгляду скарги позивачу (стягувачу) досі не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року відмовлено в задоволенні скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ВДВС не забезпечила примусове виконання рішення та не стягнула із боржника суму боргу, встановлену рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 30/384-48/546.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року по справі № 30/384-48/546 апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» передано для розгляду судді Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» по справі 30/384-48/546 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Сітайло Л. Г.(головуюча), судді: Алданова С. О., Клатай Н. Ф. та призначено на 08.07.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року, враховуючи перебування суддів Сітайло Л. Г. та Калатай Н. Ф. на лікарняному, сформовано колегію у складі: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді: Пономаренко Є.Ю., Алданова С. О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Дідиченко М. А., судді: Пономаренко Є.Ю., Алданова С. О.

Представник ВДВС та представник боржника у судове засідання 08.07.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 08.07.2013 року представник скаржника надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Крім того, представник скаржника подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання скаржника про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року відкладено розгляд справи до 30.07.2013 року.

Представник скаржника у судовому засіданні 30.07.2013 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити. Крім того, представник скаржника заявив усне клопотання про вихід за межі скарги для захисту його прав.

Представник ВДВС у судове засідання 30.07.2013 року не з'явився, однак через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник боржника у судове засідання 30.07.2013 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою від 23.11.2011 року, винесеною старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Гопцієм Р.О., відкрито виконавче провадження ВП №30012079 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року № 30/348-48/546, виданого на виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 30/384-48/546.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 року ВП №30012079 за заявою боржника виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.10.2011 року № 30/348-48/546 закінчено на підставі п. 7 ч. 1. ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

Отже, постанова від 29.12.2011 року ВП №30012079 винесена державним виконавцем в межах шестимісячного строку, наданого державному виконавцю для проведення виконавчих дій з виконання рішення згідно ч. 2 ст. 30 Закону.

При цьому, п.1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено наслідки завершення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, відповідно до наведеного положення Закону, після закінчення виконавчого провадження державним виконавцем можуть бути вчинені лише дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

За своїм змістом бездіяльність є формою поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.

Враховуючи, що після завершення виконавчого провадження з державного виконавця знімаються будь-які обов'язки із вживання заходів примусового виконання рішення суду, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження останній не був зобов'язаний вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2010 року у справі № 30/384-48/546.

До того ж, вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судового рішення за наявності постанови про закінчення виконавчого провадження прямо суперечило б нормам ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 51 Закону виконавче провадження може бути відновлене протягом трьох робочих днів якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби.

Не погоджуючись із винесеною державним виконавцем постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач мав право оскаржити дії по її винесенню до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або у десятиденний строк з дати прийняття даної постанови звернутись до суду зі скаргою на дії державного виконавця з вимогою визнати постанову незаконною.

Однак, доказів оскарження чи визнання постанови Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 року ВП №30012079 про закінчення виконавчого провадження незаконною матеріали справи не містять.

Щодо усного клопотання скаржника про вихід за межі скарги для захисту його прав, то колегія суддів зазначає наступне.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення, зокрема, статті 22 ГПК, а також розділу XI названого Кодексу (в якому вміщено статтю 83 «Права господарського суду щодо прийняття рішення»).

З огляду на положення пункту 2 статті 83 ГПК господарський суд має право виходити за межі заявлених у зазначеній скарзі вимог - за наявності умов, які наведено у цій нормі. (Лист Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»).

При цьому, скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що скаржник не зазначив, яким шляхом суд повинен захисти його права, колегія суддів відхиляє клопотання заявника про вихід за межі вимог скарги.

Таким чином, з огляду на наявність постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30012079 від 29.12.2011 року, винесеної в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 30 Закону, місцевий суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги на бездіяльність відділу державної виконавчої служби.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року у справі № 30/384-48/546 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Верхувен Холдінг Уден Б.В.» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року залишити без задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста від 13.05.2013 року у справі № 30/384-48/546 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 30/384-48/546 повернути до Господарського суду міста Києва

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Дідиченко М.А.

Судді Алданова С.О.

Пономаренко Є.Ю.