Ухвала

від 21.02.2014 по справі 30/384-48/546

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 лютого 2014 року Справа № 30/384-48/546

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Селіваненка В.П., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Плюшка І.А., Шевчук С.Р., розглянувши заяву приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 17.10.2013 у справі№30/384-48/546 за позовомприватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В., дотовариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" простягнення 687503,90 Євро, за скаргоюприватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області,

В С Т А Н О В И В:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася до господарського суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 30/384-48/546 і просила:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з розгляду скарги заявника від 07.03.2013 на бездіяльність державного виконавця з виконання рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546;

- визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з виконання рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546 від 08.12.2010;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 30/384-48/546.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013, у задоволенні скарги приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 17.10.2013 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2013 у справі №30/384-48/546, в якій просить скасувати зазначену постанову, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень пункту 7 частини першої статті 49 та частин другої, третьої статті 67 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду від 06.02.2012 у справі №61/37, від 05.09.2012 у справі №2/229, від 06.06.2013 у справі №34/17-3358-2011 та від 06.06.2013 у справі №10/17-3202-2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2013 у справі №30/384-48/546, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо відмови у задоволенні скарги позивача на бездіяльність органів ДВС стосовно невиконання рішення суду у даній справі з огляду на те, що виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва у даній справі за заявою боржника закінчено на підставі пункту 7 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності, а відтак вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судового рішення за наявності постанови про закінчення виконавчого провадження прямо суперечило б приписам законодавства. При цьому стосовно клопотання скаржника про вихід за межі скарги та скасування постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження суд касаційної інстанції зазначив, що положеннями ГПК України передбачений вихід за межі позовних вимог під час розгляду справи по суті, а не у процесі виконання судового рішення, отже, питання щодо визнання незаконною та скасування постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження у даному випадку не розглядалося.

Водночас зі змісту постанов Вищого господарського суду України від 06.02.2012 у справі №61/37, від 05.09.2012 у справі №2/229, від 06.06.2013 у справі №34/17-3358-2011 та від 06.06.2013 у справі №10/17-3202-2011, на які посилається заявник, вбачається, що предметом судового розгляду у даних справах були скарги на дії ВДВС про визнання незаконними та скасування постанов про закінчення виконавчого провадження. Суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення скарг на дії ВДВС, оскільки на момент прийняття оскаржуваних постанов ВДВС про закінчення виконавчого провадження передбачені пунктом 7 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для закриття виконавчого провадження були відсутні.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Відтак відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 ,111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити приватній компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." у допуску справи №30/384-48/546 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяВ.Селіваненко Судді: С.Владимиренко А.Демидова І.Плюшко С.Шевчук