Постанова

від 17.10.2013 по справі 30/384-48/546

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 30/384-48/546

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

С.Могил - головуючого, Є.Борденюк (доповідача), І.Вовка, розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на постановувід 30.07.2013 Київського апеляційного господарського суду за скаргоюПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." на бездіяльністьВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у справі№ 30/384-48/546 за позовомПриватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" простягнення 687 503,90 євро В судове засідання прибули представники сторін: позивача (стягувача)Писаренко О.О. (дов. від 18.12.2012) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представника позивач та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області щодо виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у справі № 30/384-48/546 і просила:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з розгляду скарги заявника від 07.03.2013 на бездіяльність державного виконавця з виконання рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546;

- визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області з виконання рішення господарського суду міста Києва № 30/384-48/546 від 08.12.2010 р.;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області здійснити примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 30/384-48/546.

Скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 30/384-48/546, виконавче провадження з виконання якого відкрито ще 23.11.2011, станом на момент звернення зі скаргою (02.04.2013) залишалось невиконаним внаслідок порушення положень чинного законодавства України щодо обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили. Крім того, позивач стверджує, що оскаржував бездіяльність державного виконавця до начальника відповідного відділу ДВС, однак про результати розгляду скарги позивач (стягувач) не повідомлений.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2013 (суддя Р. Бойко), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 (колегія суддів: М. Дідиченко, С. Алданова, Є. Пономаренко), у задоволені скарги приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." відмовлено, з посиланням на таке.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2010 позов приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." задоволений частково та з товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" на користь приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." присуджено до стягнення: 350 000,00 євро - суми позики, 131 158,90 євро - 7% річних плати за позику, 103 172,50 євро - пені, 3 296,26 євро - держмита та 100,29 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також прийнята відмова приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." від позову в частині стягнення інфляції та 3% річних та припинене провадження у справі в цій частині, в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та 26.10.2011 місцевим судом виданий наказ на його виконання.

Постановою ВДВС від 23.11.2011 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.10.2011 № 30/348-48/546 та товариству з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" наданий 7-денний строк для його добровільного виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Перелік підстав для закінчення виконавчого провадження наведений у ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону (у відповідній редакції) виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Із відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, вбачається, що постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 ВП №30012079 за заявою боржника виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.10.2011 № 30/348-48/546 закінчено на підставі п. 7 ч 1. ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

Отже, на думку судів попередніх інстанцій, постанова від 29.12.2011 ВП №30012079 винесена державним виконавцем в межах шестимісячного строку, наданого державному виконавцю для проведення виконавчих дій з виконання рішення згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження".

Суди також дійшли висновку, що оскільки після завершення виконавчого провадження з державного виконавця знімаються будь-які обов'язки із вживання заходів примусового виконання рішення суду, після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження останній не був зобов'язаний вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 30/384-48/546. Більш того, вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судового рішення за наявності постанови про закінчення виконавчого провадження прямо суперечило б нормам ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, скаржник був обізнаний про наявність постанови про закінчення виконавчого провадження щонайменше з лютого 2012 року, оскільки копія зазначеної постанови (засвідченої представником Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." Писаренком О.О. (а.с. 39, том 8) 13.02.2012 скаржником подана для долучення до матеріалів справи в ході розгляду судом скарги боржника на дії органу ДВС (оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження).

Таким чином, з огляду на наявність постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30012079 від 29.12.2011, винесеної в межах строків, передбачених ч. 2 ст. 30 Закону, підстави розцінювати відсутність з боку державного виконавця дій, спрямованих на виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 30/384-48/546, як неправомірну бездіяльність, на думку судів попередніх інстанцій, відсутні.

Доводи скаржника про неправомірну бездіяльність начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у зв'язку з тим, що останнім не здійснений контроль за дотриманням правильністю виконання рішення державним виконавцем та не скасована за власною ініціативою постанова про закінчення виконавчого провадження судами попередніх інстанцій відхилені. Підстави для закінчення виконавчого провадження (серед яких - передача виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи) наведено у статті 49 Закону України "Про виконавче провадження". Факт перебування боржника в процесі припинення підприємницької діяльності (в тому числі на момент завершення виконавчого провадження) сторонами підтверджується.

Доказів, які б свідчили про порушення державним виконавцем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження положень законодавства і, як наслідок, про наявність підстав для її скасування, скаржником суду не подано.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій, при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить ухвалу та постанову у справі скасувати, а скаргу задовольнити повністю. Крім того, заявник касаційної скарги просить суд касаційної інстанції вийти за межі скарги та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2011 ВП №30012079.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Постановою ВДВС від 23.11.2011 відкрито виконавче провадження з виконання наказу.

08.12.2011 боржником до виконавчої служби подана заява про закінчення виконавчого провадження, оскільки 25.11.2010 загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ТВ-Транс" прийняте рішення про ліквідацію цього товариства та створення ліквідаційної комісії (протокол загальних зборів - т.8, а.с. 24).

Постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 29.12.2011 ВП №30012079 за заявою боржника виконавче провадження з виконання наказу закінчено на підставі п. 7 ч. 1. ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що боржник перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" після закінчення виконавчого провадження державним виконавцем можуть бути вчинені лише дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання судового рішення за наявності постанови про закінчення виконавчого провадження прямо суперечило б нормам ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів звертає увагу на те, що нормою ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній редакції) у разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

З приводу клопотання скаржника про вихід за межі скарги для захисту його прав шляхом скасування постанови ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2011 слід зазначити таке.

Згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення , має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України передбачений вихід за межі позовних вимог під час розгляду справи по-суті, а не у процесі виконання судового рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання.

З огляду на викладене, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 , 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю "Верхувен Холдінг Уден Б.В." залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 у справі №30/384-48/546 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк