Постанова

від 01.08.2013 по справі 917/769/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 року Справа № 917/769/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: Козаченко Т.П. - дов. від 25.07.13, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуРайонного телерадіооб'єднання "Контакт" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.05.13 у справі№ 917/769/13 за позовомРайонного телерадіооб'єднання "Контакт" до про Карлівської міської ради визнання недійсним рішення Карлівської міської ради №224 від 11.12.12

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 30.07.13 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.

Районне телерадіооб'єднання "Контакт" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Карлівської міської ради про визнання недійсним рішення Карлівської міської ради №224 від 11.12.12 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності " з дати його прийняття. Позивач посилався на те, що приміщення у м. Карлівка, на вул. Леніна, 58, є його власністю, воно було передано до статутного фонду телерадіооб'єднання згідно з рішенням Карлівської міської ради від 12.03.01. Відтак, оспорюване рішення ради, на підставі якого було оформлено право власності на спірне майно за територіальною громадою міста Карлівка, порушує права позивача як власника спірних приміщень.

Водночас, Районне телерадіооб'єднання "Контакт" подало до господарського суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просило: 1) накласти арешт на нежитлові приміщення в житловому будинку (офіс) - А9, загальною площею 59,5 кв.м, розташовані за адресою: Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 58, та які складаються з: (1) тамбур - 0,6 кв.м., (2) кладова - 0,4 кв.м., (3) кладова - 0,3 кв.м., (4) коридор - 4,2 кв.м., (5) кабінет - 8,1 кв.м., (6) кабінет - 8,8 кв.м., (7) кабінет - 9,3 кв.м., (8) кабінет - 17,0 кв.м., (9) кабінет - 7,2 кв.м., (10) кладова - 2,6 кв.м., (11) вбиральна - 1,0 кв.м., дві лоджії; 2) заборонити відповідачеві вчиняти дії з відчуження цього майна. Позивач посилався на те, що незабезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно та заборони на його відчуження призведе до продажу такого майна відповідачем на аукціоні 07.05.13, а відтак унеможливить виконання рішення суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.13 (суддя Іваницький О.Т.) задоволена заява Районного телерадіооб'єднання "Контакт" про забезпечення позову. Накладено арешт на майно згідно з переліком в позовній заяві та заборонено Карлівській міській раді вчиняти дії з відчуження такого майна. Суд виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду від 11.04.13 у справі №917/318/13-г та у цій справі. Господарський суд керувався приписами статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.13 (судді: Пелипенко Н.М., Івакіна В.О., Тихий П.В.) ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.04.13 скасовано. У задоволені заяви Районного телерадіооб'єднання "Контакт" про забезпечення позову відмовлено. Апеляційний господарський суд виходив з недоведеності позивачем того, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. Водночас суд дійшов висновку про те, що в ухвалі місцевого господарського суду від 25.04.13 відсутні мотиви необхідності вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, площі приміщень, на які судом накладено арешт та ті, котрі внесені в статутний фонд позивача є різними; рішення Господарського суду від 11.04.13 у справі №917/318/13-г не набрало законної сили.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Районне телерадіооб'єднання "Контакт", в якій просить скасувати постанову у справі, а ухвалу залишити без змін. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник наголошує на тому, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення у цій справі, позаяк останнє могло бути відчужене на користь інших осіб. Він також вказує на те, що позивач є власником спірних приміщень, оскільки вони були передані до його статутного фонду за рішенням Карлівської міської ради від 12.03.01.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, разом з подачею позову, позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення в житловому будинку (офіс) - А9, загальною площею 59,5 кв.м, котрі розташовані у м. Карлівка на вул. Леніна, 58, та заборони відповідачеві вчиняти дії з відчуження цього майна. Зазначене клопотання ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.04.13 було задоволено; накладено арешт на спірні нежитлові приміщення та заборонено відповідачеві вчиняти дії з їх відчуження. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.13 вказана ухвала була скасована. Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, окрім іншого, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії (стаття 67 Господарського процесуального кодексу України). Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовних вимог та повинен бути адекватним предмету спору. У розумінні приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не допускається застосування заходів забезпечення позову, які не пов'язані із заявленими вимогами. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, чи майнових наслідків - заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, забезпеченості збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. Забезпечення позову застосовується як гарантія виконання рішення суду про задоволення законних вимог позивача щодо предмету спору. Вжиття заходів забезпечення позову не є засобом захисту будь-яких інтересів та порушених прав позивача, які не стосуються предмету спору. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Районного телерадіооб'єднання "Контакт" заявлена до Карлівської міської ради про визнання недійсним рішення Карлівської міської ради №224 від 11.12.12 "Про оформлення права власності та видачу свідоцтв про право власності" з дати його прийняття. Відтак, предметом позову є вимога немайнового характеру, і судом при розгляді такого спору встановлюється відповідність чи невідповідність оспорюваного акта вимогам законодавства та наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання недійсним рішення не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання. Крім того, заходи забезпечення позову, котрі були вжиті місцевим господарським судом, не знаходяться у зв'язку з предметом позовних вимог. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними та зазначеного не спростовують. Відтак, постанова суду апеляційної інстанцій залишається без змін з мотивів, викладених у цій постанові. При цьому, касаційною інстанцією враховується те, що невірне мотивування оскаржуваної постанови не призвело до ухвалення апеляційним господарським судом незаконного по суті судового акта.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.05.13 у справі №917/769/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Районного телерадіооб'єднання "Контакт" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Т. Дроботова