Ухвала

від 12.08.2013 по справі 5173.1-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

12.08.2013Справа №5002-15/ 5173.1-2011

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції

За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування»

До відповідача - Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»

За участю Прокуратури Автономної Республіки Крим

Про стягнення 899 142,86 грн.

Суддя І.А.Іщенко

За участю представників:

Від прокуратури - Коноваленко А.В. посвідчення №009332, від 15.10.2012, прокурор відділу

Від позивача(заявник) - Аладашвілі М.М., довіреність № б/н від 07.08.2012, представник

Від відповідача(боржник) - Резниченко Е.А., довіреність № 11/189 від 05.08.2013, представник

Від ВДВС - Володькін С.А., довіреність № 03-23/14 від 09.07.2013, представник

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» про стягнення 899 142,86 грн., з яких: 751 852,48 грн. заборгованість за виконані підряді роботи, 54 661,45 грн. індекс інфляції, 18 394,64 грн. 3% річних, 74 234,29 грн. пеня.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 по справі №5002-29/5766-2010 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 по справі №5002-29/5766-2010 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» задоволено, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 скасовано, прийнято нове рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011 по справі №5002-29/5766-2010 касаційні скарги заступника прокурора АР Крим та Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» задоволено частково, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.02.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2011 справа розподілена на суддю господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. та привласнено справі номер 5002-15/5173.1-2011.

Ухвалою суду від 29.11.2011 справу було призначено до розгляду.

01.06.2012 від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 828 277,69 грн., з яких: 751852,48 грн. основного боргу, 29 415,54 індексу інфляції, 23 008,75 грн. 3% річних та 24 000,92 грн. пені. Суд розцінює дану заяву як про збільшення так і про зменшення позовних вимог, оскільки, відповідно до цієї заяви позивач зменшив розмір інфляційних втрат та пені і збільшив розмір 3% річних.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 по справі № 5002-15/5173.1-2011 у задоволенні позову було відмовлено та повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» (98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Таврічеська, 2-А; ідентифікаційний код 31763629) з Державного бюджету м. Сімферополя (р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) 5095,87 грн. зайве сплаченого державного мита за квитанцією №808 від 23.09.2010.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.11.2012, залишеною без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.06.2012 у справі № 5002-15/5173.1-2011 було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 759793,27 грн., з яких: 751852,48 грн. основного боргу, 5685,24 грн. 3% річних, 2255,55 грн. інфляційних втрат, та було стягнуто з Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117; пр. Кірова/вул. Совнаркомовська, 52/1, м. Сімферополь, 95000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут екології, землеустрою і проектування" (ідентифікаційний код 31763629; вул. Таврічеська, 2-А, м. Ялта, 98635) 759793,27 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три грн. 27 коп.), з яких: 751852,48 грн. основного боргу, 5685,24 грн. 3% річних, 2255,55 грн. інфляційних втрат; а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 7597,93 грн., витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 3225,29 грн. В решті позовних вимог відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін.

13.11.2012 Господарський суд Автономної Республіки Крим видав відповідний судовий наказ про стягнення з Державного акціонерного товариства „Чорноморнафтогаз" (ідентифікаційний код 00153117; пр. Кірова/вул. Совнаркомовська, 52/1, м. Сімферополь, 95000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інститут екології, землеустрою і проектування" (ідентифікаційний код 31763629; вул. Таврічеська, 2-А, м. Ялта, 98635) 759793,27 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три грн. 27 коп.), з яких: 751852,48 грн. основного боргу, 5685,24 грн. 3% річних, 2255,55 грн. інфляційних втрат; а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 7597,93 грн., витрати зі сплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та витрати по оплаті судової експертизи у розмірі 3225,29 грн.

15.04.2013 на адресу Господарського суду Автономної республіки Крим від боржника надійшла заява про розстрочку виконання Постанови Севастопольського апеляційного Господарського суду від 12.11.2012 по справі № 5002-15/5173.1-2011 строком на 12 місяців починаючи з травня 2013 року рівними платежами щомісячно по 64237,71 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2013 по справі № 5002-15/5173.1-2011 заяву Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволено частково, надано розстрочку виконання Постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.11.2012 по справі №2-15/5173.1-2011 на суму заборгованості у розмірі 770852,49 грн. згідно наступного графіку : до 30 травня 2013 - 128457,42 грн., до 30 червня 2013 - 128457,42 грн., до 30 липня 2013 - 128457,42 грн., до 30 серпня 2013 - 128457,42 грн., до 30 вересня 2013 - 128457,42 грн., до 30 жовтня 2013 - 128457,42 грн.

04.07.2013 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» надійшла скарга на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої заявник просить суд:

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» строк на оскарження дій Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції з тієї підстави, що копію постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.06.2013 заявником одержано 26.06.2013 (направлено 23.06.2013 p., згідно відтиску на поштовому конверті);

- визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в особі старшого державного виконавця Володькіна С.А., щодо винесення постанови від 19.06.2013 р. про зупинення виконавчого провадження №35608645 з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011;

- визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в особі виконуючого обов'язки начальника Романюка М.Ф., щодо затвердження постанови від 19.06.2013 про зупинення виконавчого провадження №35608645 з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011;

- визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Володькіна С.А. про зупинення виконавчого провадження №35608645 від 19.06.2013, затверджену виконуючим обов'язки начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Романюком М.Ф.;

- зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції поновити виконавче провадження №35608645 про примусове стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» заборгованості в розмірі 770852,49 грн. на виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду від 05.07.013 скарга була призначена до розгляду.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги у повному обсязі.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції у судовому засіданні представив суду письмові пояснення, відповідно до яких відділ державної виконавчої служби заперечує проти задоволення скарги, та вважає її не обґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

У матеріалах справи міститься відзив боржника на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут екології, землеустрою і проектування", в якому Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» просить суд у задоволені скарги відмовити у зв'язку з тим, що у Товариства обліковується велика дебіторська заборгованість, яка виникла саме у зв'язку із неповним розрахунками підприємствами паливно - енергетичного комплексу перед Товариством за енергоносії, що не дозволяє своєчасно проводити розрахунки з постачальниками товарів та виконавцями робот та послуг. Таким чином, виникнення кредиторської заборгованості Товариства безпосередньо пов'язано із непогашеною заборгованістю за енергоносії.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції та додатково надані документи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та державної виконавчої служби, суд вважає за можливе її задовольнити з огляду на наступне.

26.06.2013 скаржником одержана постанова старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Володькіна С.А. від 19.06.2013 про зупинення виконавчого провадження №35608645, з якої слідує, що державний виконавець постановив зупинити до 01.01.2014 виконавче провадження №35608645 на підставі пункту 15 частини 1 статті 37, статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» знаходиться у переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», та 16.06.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергійної галузі», згідно якого процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу продовжена до 01.01.2014.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить мотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

Згідно пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Згідно частини 5 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Однак, як вбачається з рішення Конституційного суду України ще від 13.12.2012 у справі № 1-26/2012, № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу), обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В мотивувальній частині рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 зазначено, що зі змісту Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом № 2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у законі (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2 закону).

Враховуючи наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 закону, зокрема такої, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії.

Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.01.2013 № 01-06/77/2013 також звернуто увагу господарських судів на такі положення рішення Конституційного суду України від 13.12.2012:

- Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини рішення);

- Зупинення провадження виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з підприємств паливно-енергетичного комплексу у разі внесення їх до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів (абзац п'ятий пункту 3 мотивувальної частини рішення).

- Наведений у частині третій статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та в абзаці шостому пункту 3.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" перелік підстав, за яких не зупиняється виконавче провадження, не є вичерпним, оскільки підприємства ПЕК, внесені до Реєстру, залишаються суб'єктами господарських, трудових та інших правовідносин, не пов'язаних з розрахунками за енергоносії (останній абзац пункту 3 тієї ж частини рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» виникла в зв'язку з неоплатою геодезичних робіт ТОВ «Інститут екології, землеустрою і проектування за договором №07/2009-17981 від 19.10.2009 і в зв'язку з подальшим невідшкодуванням нам судових витрат, тобто ці заборгованості не пов'язані з розрахунками за енергоносії та не входять до переліку, який зазначений в рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про конституційний суд України", рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, частини 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Таким чином, суд приходить до висновку про невірне тлумачення державним виконавцем норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо того, що до спливу строку процедури заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, у державної виконавчої служби не має законних підстав для вжиття заходів примусового виконання стосовно боржника.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження з посиланням на продовження процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2014.

Згідно пункут 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

На підставі викладеного, доводи, викладені відзиві та запереченнях на скаргу спростовуються, а скарга підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтям 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» на дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції задовольнити.

2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» строк на оскарження дій Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції.

3. Визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в особі старшого державного виконавця Володькіна С.А., щодо винесення постанови від 19.06.2013 р. про зупинення виконавчого провадження №35608645 з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011.

4. Визнати незаконними дії Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в особі виконуючого обов'язки начальника Романюка М.Ф., щодо затвердження постанови від 19.06.2013 про зупинення виконавчого провадження №35608645 з примусового виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011.

5. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Володькіна С.А. про зупинення виконавчого провадження №35608645 від 19.06.2013, затверджену виконуючим обов'язки начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Романюком М.Ф.

6. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції поновити виконавче провадження №35608645 про примусове стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут екології, землеустрою і проектування» заборгованості в розмірі 770852,49 грн. на виконання наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.11.2012 у справі №5002-15/5173.1-2011.

Суддя І.А. Іщенко