Ухвала

від 12.08.2013 по справі 3/53(2/329)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 серпня 2013 року Справа № 3/53(2/329)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська", смт. Білоріченський Луганської області

про стягнення 128 591 грн. 63 коп.

орган виконання судових рішень - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь :

від позивача - не прибув;

від відповідача - Сьомкіна М.В., дов. № 2 від 02.01.2013;

від органу виконання рішення суду - не прибув.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" від 29.05.2013 № 1175 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, яка надійшла до суду 06.06.2013, з наступними вимогами (з урахуванням заяви б/н від 17.06.2013 про уточнення вимог за скаргою):

1. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що було здійснено на підставі наказу господарського суду Луганської області від 31.10.2007 по справі № 3/53(2/329).

2. Визнати незаконною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 3044720 від 17.05.2013, що було здійснено на підставі наказу господарського суду Луганської області від 31.10.2007 по справі № 3/53(2/329), винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зняти арешт з нерухомого майна ТОВ "ГЗФ "Білоріченська".

Представники позивача та органу виконання судових рішень у судове засідання вдруге не прибули, причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Виходячи з наведеного, суд розглядає скаргу за умови відсутності представників відповідача та державної виконавчої служби.

Розглянувши матеріали справи суд,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 17.06.2013 відповідача у справі Відкрите акціонерне товариство «ГЗФ «Білоріченська» було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю « Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська».

В обґрунтування вимог за скаргою відповідач зазначає, що згідно ч. 3.1 ст. З Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (надалі - Закон № 2711) ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом. Тому фабрика була внесена до відповідного Реєстру.

Згідно п. 3.2.6 ч. 3.2 ст. З Закону № 2711 документом, що підтверджує участь ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру № 28/16 від 18.06.2013 року (додається).

Згідно ч. 6 п. 3.7 ст. З Закону № 2711 на строк участі ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, у матеріалах виконавчого провадження відсутні, як рішення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про виключення ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» з переліку підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, так і рішення самого ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» про припинення участі у процедурі погашення заборгованості.

Виходячи з цього, на момент накладання арешту на майно ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» та заборони його відчуження відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (надалі - ВДВС) - 17 травня 2013 року - підприємство знаходилося у Реєстрі підприємств ПЕК та приймало участь у процедурі погашення заборгованості.

Тобто, в даному випадку, ВДВС повинен був зупинити усі виконавчі провадження щодо ТОВ «ГЗФ «Білоріченська». Замість цього, ВДВС безпідставно поновив виконавче провадження щодо ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» і оскаржуваною постановою наклав арешт на його майно, що суперечить абз. 6 ч. 3.7 ст. З Закону № 2711. п. 15 ч. 1 ст. 37Закону № 606.

В той же час, при накладанні арешту на майно ТОВ « ГЗФ « Білоріченська» ВДВС порушив порядок, оскільки у постанові ВП № 3044720 від 17.05.2013 р. про арешт майна ТОВ «ГЗФ «Білоріченська» та оголошення заборони на його відчуження ВДВС викривив суму боргу відповідача перед ТОВ «АТ» і зазначив суму приблизно вдвічі більшу за реальну.

Так, ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2007 р. по справі №3/53 (2/329) наказ господарського суду Луганської області від 31.10.06 № 3/53 (2/329) (є у справі) про зобов'язання відповідача ВАТ «ГЗФ «Білоріченська» повернути позивачу ТОВ «АТ» борг у сумі 591755,47 грн. визнано таким, що не підлягає виконанню в сумі 244887,00 грн., у зв'язку з чим залишок боргу складає 346868,47 грн.

Виконавча служба була обізнана про наявність вказаної суми боргу, оскільки відповідачем та ВДВС Лутугинського РУЮ неодноразово складалися акти звірянь по виконавчим документам, в яких відображався борг саме у сумі 346868,47 грн., а не первісний - 591755,47 грн., як зазначено у оскаржуваній постанові.

Крім цього, 27 грудня 2012 року ПАТ «ГЗФ «Білоріченська» припинило своє існування шляхом перетворення у ТОВ «ГЗФ «Білоріченська», про що було повідомлено виконавчу службу.

Частина 4 ст. 39 Закону № 606 надає право державному виконавцю у період зупинення виконавчого провадження звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом. Але ж ВДВС не скористався цим правом. Не замінивши сторону у виконавчому проваджені він наклав арешт на майно юридичної особи, яка не є стороною по виконавчому провадженню, чим порушив ч. 1 ст. 67 Закону № 606, ч. 1 ст. 25 ГПК.

Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що державною виконавчою службою при накладенні арешту на майно боржника та не зупиненні щодо останнього виконавчого провадження були порушені норми абз. 6 ч. 3.7 ст. З Закону № 2711, п. 15 ч. 1 ст. 37, ч. 6 ст. 52 , ч. 3 ст. 60, ч. 1 ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим звернувся до суду із даною скаргою.

Відповідач та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області проти скарги не заперечили.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.08.2006 по справі №3/53(2/329), яке залишено без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006, а потім і постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2006, у задоволенні позову відмовлено; визнано недійсним договір від 01.01.04 № 20, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „АТ", м. Луганськ, та Відкритим акціонерним товариством „ГЗФ "Білоріченська", с. Білоріченський Лутугінського району, з моменту укладання; зобов'язано позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ", м. Луганськ, повернути відповідачеві, Відкритому акціонерному товариству „ГЗФ "Білоріченська", с. Білоріченський Лутугінського району, 77 352 грн. 90 коп. - суму оплати, одержаної ним за договором № 20 від 01.01.04 за автотранспортні послуги та 167 534 грн. 10 коп. - вартість паливно-мастильних матеріалів, наданих відповідачем позивачеві за період січень-травень 2004 за договором від 01.01.04 № 20; зобов'язано відповідача, Відкрите акціонерне товариство „ГЗФ "Білоріченська", с. Білоріченський Лутугінського району, повернути позивачеві, Товариству з обмеженою відповідальністю "АТ", м. Луганськ, 524 980 грн. 47 коп. - вартість автотранспортних послуг, наданих позивачем відповідачеві за період січень-травень 2004 за договором від 01.01.04 № 20, та 66 775 грн. - суму оплати, одержаної відповідачем за договором № 20 від 01.01.04 за паливно-мастильні матеріали.

На виконання постанови Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 сторонам були видані відповідні накази від 31.10.2006 № 3/53(2/329).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2007 № 3/53(2/329), яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 №3/53(2/329), наказ господарського суду Луганської області від 31.10.2006 № 3/53(2/329) про зобов'язання позивача ТОВ "АТ" повернути відповідачу ВАТ "ГЗФ" Білоріченська" 77 352 грн. 90 коп. - суму оплати, одержаної ним за договором від 01.01.04 № 20 за автотранспортні послуги та 167 534 грн. 10 коп. - вартість паливно-мастильних матеріалів, наданих відповідачем позивачеві за період січень-травень 2004 року за договором від 01.01.04 № 20 (усього 244 887 грн. 00 коп.) було визнано таким, що не підлягає виконанню повністю; наказ господарського суду Луганської області від 31.10.2006 № 3/53(2/239) про зобов'язання відповідача ВАТ "ГЗФ" "Білоріченська" повернути позивачеві ТОВ "АТ" 524 980 грн. 47 коп. - вартість автотранспортних послуг, наданих позивачем відповідачеві за період січень-травень 2004 року за договором від 01.01.04 № 20 та 66 775 грн. 00 коп. - суму оплати, одержаної відповідачем за договором від 01.01.04 № 20 за паливно-мастильні матеріали (усього 591 755 грн. 47 коп.) визнано таким, що не підлягає виконанню частково, на суму 244 887 грн. 00 коп.

17.05.2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в якій зазначено, що постанова винесена на виконання наказу № 3/53 від 31.10.2007 про стягнення з боржника 591 755 грн. 47 коп.

З посиланням на ст. 57, у зв'язку з тим, що боржник не виконав наказ суду добровільно у встановлений термін, було постановлено накласти арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ПАТ ГЗФ «Білоріченська» у межах звернення стягнення 650 962 грн. 34 коп. При цьому в постанові зазначено про заборону відчуження будь-якого майна, що належить боржнику в межах суми боргу.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 вказаного закону встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Як вбачається із матеріалів справи в постанові від 17.05.2013 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження вказана сума боргу, яка не відповідає фактичним обставинам справи з урахуванням ухвали господарського суду Луганської області від 26.11.2007.

В той же час, слід зазначити, що на момент винесення спірної постанови в судовому або в будь-якому іншому порядку відповідача у справі замінено не було та виконавче провадження щодо останнього не зупинено.

Виходячи з наведених вище обставин, а також приймаючи до уваги, що в спірній постанові державного виконавця було вказано невірну суму боргу, доводи відповідача за скаргою слід визнати частково обґрунтованими, у зв'язку з чим скаргу услід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області щодо арешту майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, що було здійснено на підставі наказу господарського суду Луганської області від 31.10.2007 по справі №3/53(2/329) в частині суми 244 887 грн. 00 коп.

3. Визнати незаконною постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 3044720 від 17.05.2013, що було здійснено на підставі наказу господарського суду Луганської області від 31.10.2007 по справі № 3/53(2/329), винесену старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в частині суми 244 887 грн. 00 коп.

4. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зняти арешт з нерухомого майна ТОВ "ГЗФ "Білоріченська" в частині суми 244 887 грн. 00 коп.

5. В решті вимог скаргу відхилити.

Суддя Т.А. Василенко