Рішення

від 15.08.2013 по справі 901/2100/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.08.2013Справа № 901/2100/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Беляєва Я. С., довіреність № 46 від 05.07.2013, представник;

Від відповідача - Галадій О.М., довіреність № 14/16-13-1 від 14.06.2013, представник.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» з вимогами визнати договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон», недійсним з моменту укладення, мотивуючи тим, що даний договір укладено колишнім директором підприємства Тюленевим М.Г. з порушенням норм законодавства та Статуту підприємства, з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення щодо відчуження майна товариства на суму, що складає 50 % і більше відсотків майна товариства, приймається більшістю не менш як 3/4 голосів.

14.08.2013 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Озон» надійшла заява про скасування забезпечення позову з додатком. До заяви відповідачем додано Постанову про закриття кримінального провадження від 14.06.2013, з якої слідчим СВ Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУМВС України в АР Крим встановлено, що самоправні дії 04.06.2013., а саме зняття встановленого раніше рекламного матеріалу у вигляді плакату, розташованого на рекламній конструкції, за адресою: м. Ялта, Лівадійське перехрестя, напроти АЗС «Современник», вчинив Ляшкло Максим Сергійович, разом із Ляшко Сергієм Павловичем за вказівкою директора ТОВ «Рекламне агентство «Ренесанс» - Кунченко Олега Олеговича, що підтверджується протоколами допиту свідків Меркулової К.В., Ляшко М.С., Ляшко С.П., Кунченко О.О. Слідчий визначив такі дії Ляшко М.С., Ляшко С.П., Кунченко О.О. протиправними. Кримінальне провадження за фактом самоправства закрито, оскільки сума матеріального збитку - 2 489,97 грн. не є значною, тобто склалися цивільно-правові відносини. Також винесено Постанову про закриття кримінального провадження від 14.06.2013 за заявою відповідача про протиправні дії з боку ТОВ «РА «Ренесанс» та спричинення збитків відповідачеві такими діями на суму 79 800,00грн. внаслідок зняття рекламного матеріалу, та розміщення рекламного матеріалу на рекламних конструкціях, а також прийняття ТОВ «РА «Ренесанс» коштів від клієнтів за проведення рекламних кампаній. Слідчим встановлено, що в результаті протиправних дій ТОВ «РА «Ренесанс» ТОВ «РА «Озон» завдана матеріальна шкода в розмірі 79 800,00 грн, однак відносини, які склалися між сторонами мають всі ознаки цивільно-правових, відповідно повинні вирішуватися судом в порядку цивільного судочинства.

Дана заява разом з доданими документами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

У судове засідання 15.08.2013 позивач надав заяву про приєднання до матеріалів справи документів.

Дана заява прийнята судом до розгляду і разом з доданими документами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Відповідач у судове засідання надав клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів.

Дана заява прийнята судом до розгляду і разом з доданими документами оглянуті судом у судовому засіданні та долучені в матеріали справи.

Відповідач згідно наданих у попередні судові засідання письмових пояснень та відзиву на позов, позовні вимоги не визнає та просить суд в їх задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що ні законом, ні статутом підприємства позивача не віднесено питання щодо укладення договорів відчуження майна товариства до виключної компетенції загальних зборів товариства та не встановлено будь-яких обмежень повноважень директора на укладання договорів відчуження майна товариства позивача. Також відповідач вважає, що відчуження (продаж) майна не означає зменшення статутного капіталу товариства.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив :

Тюленєв Кирило Георгійович з 26.12.2007 був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс», з часткою в статутному капіталі в розмірі 30 %. Також до складу учасників входять Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Ренесанс» і Карнаух Павло Сергійович.

19.04.2013 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс», про що свідчить протокол № 1.

Відповідно до зазначеного протоколу, участь в загальних зборах приймали: від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Ренесанс» - директор

Солод М.Г. та Карнаух П.С. Також, на зборах був присутній Кунченко О.О. Запрошений для участі в загальних зборах Тюленєв Матвій Георгійович не з'явився.

Порядок денний визначений наступним:

1. Про фінансово-господарську діяльність Товариства у 2012 році та у першому кварталі 2013 року.

2. Про директора.

За результатами обговорення питань порядку денного, зборами ухвалено: визнати розгляд питання про фінансово-господарську діяльність Товариства у 2012 році та у першому кварталі 2012 року таким, що не відбувся у зв'язку з неявкою директора товариства Тюленєва Матвія Георгійовича; внести зміни до порядку денного, доповнивши питанням

№ 2 «Про директора».

Результатами загальних зборів стало прийняття рішення про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» Тюленєва М.Г. та призначення нового директора - Кунченко О.О.

За твердженням позивача, 22.04.2013 на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» надійшли грошові кошти в сумі 45000,00грн.

Вважаючи, що дані грошові кошти Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» перераховані позивачеві помилково, оскільки будь-яких договірних відносин між сторонами не існує, останній за платіжним дорученням №727 від 08.05.2013 перерахував 45000,00грн. відповідачеві, як повернення помилково перерахованих коштів, про що зазначено в призначенні платежу.

В подальшому, позивачеві стало відомо проте, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15 квітня 2013 року.

Предметом даного договору є те, що продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити належний продавцю на праві власності товар згідно специфікації.

Специфікація викладена в п.1.1 договору та являє собою перелік рекламних носіїв у кількості 40 штук із зазначенням місць розташування та технічних характеристик.

Згідно пункту 2.1 цього договору ціна товару складає 270000,00грн.

Порядок розрахунків визначений сторонами в пункті 2.2 договору, так, покупець здійснює оплату товару у наступному порядку:

- 10% ціни товару - в якості передоплати, протягом 10-ти днів з моменту укладення даного договору;

- 70000,00грн. - до 01.08.2013;

- 50000,00грн. - до 01.10.2013;

- 50000,00грн. - до 01.12.2013;

- 50000,00грн. - до 01.02.2014;

- 20000,00грн. - до 01.04.2014.

Розділом 3 договору сторони узгодили строки та порядок передачі товару, зокрема згідно п. 3.3 договору, датою передачі вважається дата підписання сторонами акту прийому-передачі.

Даний договір набирає сили з моменту підписання його обома сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013 за актом прийому - передачі, продавець передав, а покупець прийняв товар, який є предметом договору купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013.

Дослідивши примірник наданого у матеріали справи договору та акту прийому-передачі, судом встановлено, що їх від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» підписано директором М.Г. Тюленевим та підпис скріплено печаткою підприємства.

Позивач, вважаючи, що договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013 є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним, звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» з вимогами визнати договір купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон», недійсним з моменту укладення.

Таким чином, предметом даного спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу рекламного обладнання.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.

Як на підставу визнання недійсним договору купівлі-продажу, позивач посилається на те, що спірний договір укладено колишнім директором підприємства Тюленевим М.Г. з порушенням норм законодавства та Статуту підприємства, з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення щодо відчуження майна товариства на суму, що складає 50 % і більше відсотків майна товариства, приймається більшістю не менш як 3/4 голосів.

Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому, обраний спосіб захисту права повинен кореспондуватися із характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд зазначає наступне:

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського Кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити кошти, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (п. 1 ст.626, ст. 627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Як встановлено частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 180 ГК України також передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Положення ч. 1 ст.215 ЦК України встановлюють, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Разом з тим, розділом шостим Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» визначено органи управління товариством і їх посадові особи.

Так, пунктом 6.17 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» обумовлені межі повноважень директора підприємства, зокрема, виконавчим органом товариства є директор, що здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Директор призначається і звільняється з посади зборами учасників товариства. Директор вирішує усі питання діяльності товариства , за винятком тих, які віднесені до виняткової компетенції зборів учасників . Директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання його рішень. Директор не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства, зокрема, відкривати і закривати рахунки в кредитних установах, укладати договори , включаючи трудові, давати вказівки, обов'язкові для всіх працівників товариства, підписувати документи товариства, видавати в межах своєї компетенції накази, видавати довіреності, представляти товариство в усіх підприємствах, в установах і організаціях.

Проте, пункт 6.3 Статуту визначає питання, що відносяться до виняткової компетенції загальних зборів учасників, у тому числі і б) внесення змін в статут товариства, зміна розміру його статутного капіталу . Що повністю кореспондується з нормами статті 145 Цивільного кодексу України.

Також, згідно п. 6.14 Статуту, рішення зборів приймаються шляхом голосування. Рішення з питань, позначених у пунктах а), б) (внесення змін в статут товариства, зміна розміру його статутного капіталу) , з), п. 6.3 статуту, вважаються прийнятими, якщо за них проголосували учасники, які володіють в сукупності більш ніж 50% загальної кількості голосів учасників товариства. Рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства , про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як ? голосів, якщо інше не встановлено законом.

Дані положення кореспондуються з нормами статті 98 Цивільного кодексу України.

Згідно п. 5 ст. 144 ЦК України, зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Стаття 52 Закону України «Про господарські товариства» передбачає, що зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Позивач, посилаючись на норми статті 56 Закону України «Про господарські товариства», яка передбачає, що рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку, виключає можливість укладення 15.04.2013 року спірного договору, оскільки таке рішення, щодо зменшення розміру статутного капіталу товариства, у зв'язку з відчуження майна, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, мало б бути затверджено загальними зборами товариства не пізніше 15.01.2013, однак такі збори не відбувались.

Матеріали справи та пояснення представника позивача у судовому засіданні свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» утворилось внаслідок реорганізації ТОВ «Агентство нерухомості «Ренесанс» шляхом виділення.

Згідно даних розподільчого балансу, затвердженого протоколом зборів учасників ТОВ «Агентство нерухомості «Ренесанс» від 18.12.2007, статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» сформований за рахунок майна вкладів учасників.

Пункт 4.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» містить повний перелік внесків учасників товариства.

При цьому, судом встановлено, що за договором купівлі-продажу рекламного обладнання, продавець передав, а покупець прийняв окрім рекламного обладнання, що є основними фондами Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс», рекламне обладнання, що внесено учасниками товариства в якості внесків у статутний капітал товариства.

При цьому, предмет договору становить 50 і більше відсотків майна товариства, що звичайно тягне наслідок зменшення статутного капіталу. Тому доводи відповідача щодо реалізованого права директора підприємства на укладення договорів, при цьому яке не зачіпає ні статутного фонду товариства, а ні становить 50 і більше відсотків майна товариства, суд вважає безпідставними та спростованими матеріалами справи

Відповідно до п. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами (ст. 62 ЗУ «Про господарські товариства»).

Як встановлено судом, директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» перевищив, при укладанні спірного договору, надані йому Статутом товариства та Законом повноваження.

Стаття 241 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивач факт вчинення будь-яких дій, направлених на схвалення спірного правочину заперечує, протилежне суду не доведено.

За таких обставин, з урахуванням встановленого факту перевищення наданих повноважень виконавчим органом товариства позивача, зважаючи на оспорювання факту вчинення правочину позивачем, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу рекламного обладнання від 15.04.2013, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон», недійсним з моменту укладення підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 20.08.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу рекламного устаткування від 15.04.2013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35688540; юридична адреса: вул. Леніна/Морська, 21/1, літ. Б, м. Ялта, АР Крим, 98600; фактична адреса: вул. Каліннікова, 12, м. Ялта, АР Крим, 98600) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» (ідентифікаційний код юридичної особи - 38219074; юридична адреса: селище Горне, 4, кв. 2, м. Ялта, АР Крим, 98600).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Озон» (ідентифікаційний код юридичної особи - 38219074; юридична адреса: селище Горне, 4, кв. 2, м. Ялта, АР Крим, 98600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Ренесанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35688540; юридична адреса: вул. Леніна/Морська, 21/1, літ. Б, м. Ялта, АР Крим, 98600; фактична адреса: вул. Каліннікова, 12, м. Ялта, АР Крим, 98600) 1147,00грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.І. Башилашвілі