Рішення

від 06.04.2009 по справі 8/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/53

  06.04.09           

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 ,   м. Чернігів                                                                                                              тел. 698-166

проспект Миру , 20                                                                                                                    тел. 678-853

Іменем України

РІШЕННЯ

           02 квітня 2009 року                                                                    Справа №8/53

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг",  вул.Перекопська, 106, м. Херсон, 73002

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Десна",  юридична адреса: вул.Борисенка, 45, м.Чернігів, 14000; фактична адреса: вул.Незалежності, 62, кв.18, м. Чернігів, 14026

Про стягнення 11004грн.40 коп.

                                                                                                                       Суддя  Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ   СТОРІН:

Від позивача: Костроміна О.М. –представник,  довіреність № 122 від 03.01.09р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 9657грн.40коп. боргу за продовольчі товари, отримані по накладним №2006 від 01.09.08р. та № 2210 від 22.09.08р. на підставі договору дистрибуції №62 від 30.04.08р., 670грн. пені, 593грн.21коп. інфляційних нарахувань та 83грн.75коп. процентів річних.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Копії ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 03.03.09р., які направлялися на зазначені в позовній заяві фактичну та юридичну адреси відповідача, повернуті до суду оператором поштового зв'язку без вручення адресату в зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.  

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому, за загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надіслана на поштову адресу зазначену у позовній заяві. Таким чином суд приходить до висновку, що судом вжиті заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка представника відповідача обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності останнього.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

30 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича компанія „Десна” (відповідач у справі) укладено договір дистрибуції №62 (далі за текстом –договір дистрибуції), за умовами якого позивач (продавець) зобов'язується поставити продукцію відповідачу (дистрибутору), а відповідач в свою чергу зобов'язується прийняти й оплатити її відповідно до умов договору.

Згідно із п.2.1. договору дистрибуції дистрибутор зобов'язується надати продавцю послуги по дистрибуції, тобто закупати продукцію відповідно до спланованих щомісячних обсягів продажів, за свій рахунок приймати, зберігати, здійснювати дистрибуцію продукції на території дистрибуції відповідно до цілей дистрибуції, своєчасно оплачувати продукцію по відповідній ціні, у визначений строк.

В розділі 6 договору дистрибуції сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється продавцем до складів дистрибутора за рахунок продавця та його транспортними засобами. Моментом виконання зобов'язання по поставці продукції вважається момент передачі продукції дистрибутору на його складі. Підтвердженням факту отримання продукції вважається підпис матеріально-відповідальної особи дистрибутора (вказаної в додатку №3 до даного договору) на товарно-транспортній накладній і видаткових накладних, завірена печаткою або штампом.

В розділі 4 договору дистрибуції сторони визначили, що ціна продукції встановлюється на основі діючого прейскуранту (прайс-листа) продавця і може бути змінена продавцем в односторонньому порядку в будь-який час.

В розділі 5 договору дистрибуції сторони домовились, що дистрибутор здійснює оплату поставленої продукції, протягом двадцяти одного календарного дня з моменту отримання продукції, на підставі видаткової накладної.

Виходячи із суті договірних відносин фактично між сторонами виникли правовідносини щодо придбання та наступної реалізації відповідачем продукції позивача на певній території та на певних умовах, тобто відносини дистрибуції. В чинному законодавстві відсутні спеціальні норми, які б регулювали даний вид господарських правовідносин. Оскільки за своїм правовим змістом відносини дистрибуції схожі з відносинами купівлі-продажу та поставки, спірні відносини за аналогією закону підпадають під регулювання норм, що визначають відносини купівлі-продажу та поставки. Так як обидві сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, продукція придбавалася дистрибутором для використання у підприємницькій діяльності, а тому суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми, що регулюють відносини поставки, а саме ст.712 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

 Оскільки аналіз договору дистрибуції свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Факт виконання позивачем зобов'язань за договором дистрибуції підтверджується копією накладної №2006 від 01.09.08р. (а.с.10), відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на загальну суму 6787грн.40коп., та копією накладної №2210 від 22.09.08р., відповідно до якої відповідачу було поставлено товар на загальну суму 2870грн.

  Про отримання відповідачем товару свідчать підписи його уповноваженого представника та відбитки печатки відповідача на вищевказаних видаткових накладних.

Як встановлено судом вище, відповідач згідно із п.5.1. договору дистрибуції зобов'язувався оплатити вартість продукції протягом двадцяти одного дня з моменту її отримання по видатковим накладним.

Таким чином відповідач зобов'язувався оплатити поставлену продукцію по накладній №2006 від 01.09.08р. до 22 вересня 2008 року включно, по накладній №2210 від 22.09.08р. –до 13 жовтня 2008 року включно.

Відповідач в свою чергу зобов'язання за договором дистрибуції не виконав, отриману від позивача продукцію по вищевказаним накладним у встановлений строк не оплатив, внаслідок чого на момент винесення рішення за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 9657грн.40коп.

Згідно  із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

          За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманої від позивача по накладним №2006 від 01.09.08р. та №2210 від 22.09.08р. продукції у встановлений договором строк, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 9657грн.40коп. боргу.

          Відповідно до п.9.1. договору дистрибуції у випадку  прострочення оплати продукції дистрибутор сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

          З урахуванням вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 500грн. пені, нарахованої за період з 23.09.08р. по 15.01.09р. за неоплату продукції, отриманої по накладній №2006 від 01.09.08р., та 170грн. пені, нарахованої за період з 17.10.08р. по 15.01.09р. за неоплату продукції, отриманої по накладній №2210 від 22.09.08р. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача за невиконання зобов'язань за договором дистрибуції 670грн. пені.

          Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема і сплата неустойки.

          Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Враховуючи, що, матеріалами справи доведений факт невиконання відповідачем належним чином зобов'язань по оплаті отриманої за договором дистрибуції продукції, наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховано пеню, а тому суд приходить до висновку,  що вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 670грн. є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону позивач просить стягнути з відповідача 441грн.10коп. інфляційних нарахувань за вересень - грудень 2008 року та 62грн.50коп. процентів річних, нарахованих за період 23.09.08р. по 15.01.09р., за прострочення оплати продукції, отриманої по накладній №2006 від 01.09.08р. А також 152грн.11коп. інфляційних нарахувань за жовтень - грудень 2008 року та 21грн.25коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.10.08р. по 15.01.09р., за прострочення оплати продукції, отриманої по накладній №2210 від 22.09.08р.

Вказана позовна вимога судом задовольняється частково, оскільки як встановлено вище виконання зобов'язань по оплаті продукції, отриманої по накладним №2006 від 01.09.08р. та №2210 від 22.09.08р. припадає на кінець місяців, а тому не можна стверджувати, що позивач поніс втрати від інфляції відповідно за вересень та жовтень.           Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що з відповідача має бути стягнуто 366грн.52коп. інфляційних нарахувань за жовтень - грудень 2008 року та 62грн.50коп. процентів річних, нарахованих за період 23.09.08р. по 15.01.09р. за прострочення оплати продукції, отриманої по накладній №2006 від 01.09.08р., а також  103грн.32коп. інфляційних нарахувань за листопад-грудень 2008 року та 21грн.25коп. процентів річних, нарахованих за період з 17.10.08р. по 15.01.09р., за прострочення оплати продукції, отриманої по накладній №2210 від 22.09.08р. Загальна сума інфляційних нарахувань, яка має бути стягнута з відповідача становить 469грн.84коп. Загальна сума процентів річних, яка має бути стягнута з відповідача становить 83грн.75коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 9657грн.40коп. боргу, 670грн. пені, 469грн.84коп. інфляційних нарахувань та 83грн.75коп. процентів річних.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530,549,611,625,692,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Десна", вул.Борисенка, 45, м.Чернігів (ідентифікаційний код 34453162, відомості про рахунки, відкриті в установах банків, відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юг",  вул.Перекопська, 106, м. Херсон (ідентифікаційний код 31488590, р/р 26001870053531 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Херсон, МФО 352015) 9657грн.40коп. боргу, 670грн. пені, 469грн.84коп. інфляційних нарахувань, 83грн.75коп. процентів річних, 108грн.80коп. державного мита та 116грн.67коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання  рішенням законної сили.

          В решті позову відмовити.

                              Суддя                                                                       Т.Г.Оленич