Постанова

від 09.09.2013 по справі 19/7/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 19/7/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ "Автобаза Облводгоспу" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 р. про припинення провадження у справі №19/7/2012/5003

за позовом відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облводгоспу"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Першої Української міжрегіональної товарної біржі, Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного підприємства "Подільський регіональний бізнес-центр розвитку підприємництва"

про визнання недійсним біржового контракту від 03.02.2011 р.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - не з'явився;

відповідача 3 - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 року (колегія суддів у складі головуючий суддя: Яремчук Ю.О., суддя Тварковський А.А., суддя Мельник П.А.) провадження у справі №19/7/2012/5003 припинено згідно із п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до заявки на участь в аукціоні від 21.01.2011 року, договору доручення від 21.01.2011 року, протоколу проведення аукціону на Першій Українській міжрегіональній товарній біржі №11/11 від 03.02.2011р., біржового контракту (договору купівлі-продажу) від 03.02.2011 року, рахунку № 10 від 03.02.2011 року про оплату біржового збору та коштів за майно згідно протоколу аукціону № 11/11 від 03.02.2011 року в сумі 82051,81 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 31.01.2011 року, що підтверджує сплату гарантійного збору для участі в аукціоні 03.02.2011 року, інформації про операцію 07.02.2011р., стороною в даних документах зазначений ОСОБА_1, а не суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Зважаючи на те, що в даному випадку однією зі сторін спору фактично є фізична особа, а не фізична особа-підприємець, тобто суб'єктний склад сторін у справі не відповідає вимогам ст.ст.1,21 ГПК України, суд дійшов висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та справу №19/7/2012/5003 передати на розгляд місцевого господарського суду для вирішення по суті.

Апелянт зокрема зазначає, що перш ніж припиняти провадження у даній справі, суд першої інстанції зобов'язаний був з'ясувати процесуальну позицію позивача з приводу залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу ОСОБА_1 та розглянути справу по суті із винесенням рішення про задоволення або про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.08.2013 року замінено Державну податкову інспекцію у м. Вінниці її правонаступником Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Учасники судового процесу не реалізували процесуальне право на подання відзиву на апеляційну скаргу та у судове засідання своїх представників не направили.

ФОП ОСОБА_1 надіслав до Рівненського апеляційного господарського суду електронне повідомлення, в якому просить апеляційну скаргу повернути позивачу на підставі п. 2 ч.1 ст. 97 ГПК України, оскільки не отримував її копію.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, з огляду на те, що у матеріалах справи наявний фіскальний чек з описом вкладення у цінний лист (а.с. 56, 57), з якого вбачається, що апеляційна скарга від 15.08.2013 року на ухвалу господарського суду Вінницької області про припинення провадження у справі №19/7/2012/5003 надіслана ФОП ОСОБА_1 за адресою - АДРЕСА_1, тобто на його фактичну адресу.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що надіслання копії апеляційної скарги було предметом дослідження під час вирішення питання про прийняття такої скарги до провадження і підтверджено відповідними доказами. В силу ст. 22 ГПК України ФОП ОСОБА_1, як стороні у справі, надано право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, однак, матеріали справи свідчать, що відповідач цим правом не скористався і з таким клопотанням не звертався.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відкрите акціонерне товариство "Автобаза Облводгоспу" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до першої Української міжрегіональної товарної біржі, Державної податкової інспекції у м. Вінниці, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним біржового контракту від 03.02.2011 р.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам, наведено у ст. 12 ГПК України, п. 1 ч. 1 якої визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

З огляду на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Припиняючи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що однією із сторін даного спору фактично є фізична особа ОСОБА_1, а не фізична особа-підприємець ОСОБА_1

Колегія суддів вважає вказаний висновок господарського суду Вінницької області передчасним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним).

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача ФОП ОСОБА_1 двічі заявляв клопотання про припинення провадження у справі, оскільки вважав, що стороною оскарженого біржового контракту від 03.02.2011 року є фізична особа, яка не може бути стороною у господарському процесі.

Поряд з тим, відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 12.04.2012 року суд відмовив у задоволенні першого клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_1 та дійшов висновку, що спір підвідомчий господарському суду.

Друге клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі (том 2 а.с. 115) суд першої інстанції не розглянув, а згідно протоколу судового засіданні (том 2 а.с. 128) долучив таке клопотання до матеріалів справи без з'ясування правової позиції позивача з приводу можливості залучення до участі у справі належного відповідача.

У подальшому, під час винесення оскарженої ухвали від 23.07.2013 року господарським судом Вінницької області також не було з'ясовано чи наполягає позивач на розгляді справи саме господарським судом та не залучено до участі у справі іншого відповідача - фізичної особи ОСОБА_1, як сторони спірного біржового контракту, який не може бути учасником судового процесу в господарському суді.

Відтак, виходячи із суб'єктного складу сторін у справі №19/7/2012/5003 станом на момент винесення судом першої інстнції оскаржуваної ухвали від 23.07.2013 року місцевий господарський суд помилково застосував положення п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та припинив провадження у справі.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного судового рішення, а тому оскаржувана ухвала не може залишатись чинною і підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

Розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом даної апеляційної скарги слід здійснити суду першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВАТ "Автобаза Облводгоспу" задоволити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 р. про припинення провадження у справі №19/7/2012/5003 скасувати.

Справу №19/7/2012/5003 передати на розгляд господарського суду Вінницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.