Ухвала

від 03.12.2013 по справі 19/7/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"03" грудня 2013 р. Справа № 19/7/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : відкритого акціонерного товариства "Автобаза Облводгоспу" (код ЄДРПОУ 01035012, 21011, м. Вінниця, вул. Г. Мороза, 104)

до : Першої Української міжрегіональної товарної біржі (код ЄДРПОУ 33443992, 21000, м. Вінниця, вул. Козицького, 46)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство "Подільський регіональний бізнес - центр розвитку підприємництва" (код ЄДРПОУ 32054722, юр. адреса : 21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 46/9; 21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 46/33)

про визнання недійсними публічних торгів проведених 03.02.2011 року хід яких оформлено протоколом від 03.02.2011 року № 11/11

представники сторін:

від позивача : Балтак Д.О. - за довіреністю, Кулик Ю.В. - голова правління

від відповідача : не з'явився

від третьої особи-1 : Федорченко Р.О. - за довіреністю

від третьої особи-2 : ОСОБА_5 - за довіреністю

від третьої особи-3 : не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Автобаза Облводгоспу" звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до першої Української міжрегіональної товарної біржі, Державної податкової інспекції у м. Вінниці, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : приватне підприємство "Подільський регіональний бізнес - центр розвитку підприємництва" про визнання недійсним біржового контракту від 03.02.2011 року.

В ході розгляду даного спору, ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 року припинено провадження у справі № 19/7/2012/5003.

Позивач не погоджуючись з даною ухвалою суду звернувся із апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду.

Поставною Рівненського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 року ухвалу господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 року про припинення провадження у справі № 19/7/2012/5003 скасовано, а вказану справу передано на розгляд господарського суду Вінницької області.

Після надходження вказаної справи до господарського суду Вінницької області, згідно розпорядження керівника апарату суду від 18.10.2013 року та автоматизованого розподілу справ, справу № 19/7/2012/5003 передано на розгляд судді Тісецькому С. С..

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.10.2013 року прийнято до провадження справу № 19/7/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013 року.

В зв'язку з неявкою усіх представників сторін, ухвалами суду від 05.11.2013 року та від 19.11.2013 року розгляд справи відкладався на іншу дату.

19.11.2013 року від представника позивача надійшла заява № 415 від 19.11.2013 року про зміну предмету позову та про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та ОСОБА_1 на стороні відповідача.

В судовому засіданні представник третьої особи - Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області щодо поданої заяви не заперечила.

Представник третьої особи - ОСОБА_1 заперечив стосовно даної заяви з підстав вказаних у відзиві на заяву.

Суд розглянувши подану заяву, вирішив її задоволити.

Крім того, 19.11.2013 року від представника позивача надійшла заява б/н від 19.11.2013 року про відмову від позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, яка долучена судом до матеріалів справи.

02.12.2013 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення в яких наведені обставини щодо обґрунтування позовних вимог. Зокрема, в якості нормативно-правової підстави позовних вимог, позивач посилається на ч.ч.1, 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 95 ПК України, постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" тощо.

Також 02.12.2013 року від представника третьої особи - ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву про зміну предмету позову, в якому останній просить повернути дану заяву без розгляду.

На визначену дату 03.12.2013 року в судове засідання з'явилися представники позивача, Вінницької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, ОСОБА_1.

Відповідач та третя особа-3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористалися, хоча час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про врученням поштового відправлення вх. № 08-65/9645/2013 від 25.11.2013 року та вх. № 08-65/9644/2013 від 25.11.2013 року.

Відсутність представників відповідача та третьої особи-3 в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третьої особи-3 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Перед початком розгляду справи по суті від представника третьої особи - ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо відсутності необхідності відкладення розгляду справи для повідомлення ОСОБА_1 про дату судового засідання.

Також від представника позивача надійшла заява про врахування технічної помилки, яка міститься у заяві про зміну предмету позову від 19.11.2013 року.

Вказане клопотання та заява судом задоволені та долучені до матеріалів справи.

В ході розгляду справи, представник позивача, підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Представник третьої особи - Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, позов не визнала з підстав викладених у відзиві, який міститься у матеріалах справи. Представник третьої особи - ОСОБА_1, пояснив, що позов задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представника позивача та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 лютого 2011 року Першою українською міжрегіональною товарною біржею був проведений аукціон по реалізації податкової застави, яка зареєстрована за відкритим акціонерним товариством "Автобаза Облводгоспу", а саме: Лот 1. Будівля котельні з дод. майстернею, літ. Д, площею 320,2 кв.м., стартовою ціною - 52193,00 грн. та лот. 2. Будівля складу оборотних агрегатів, літ. О, площею 188,3 кв.м., стартовою ціною 27333,00 грн..

За результатами аукціону право на придбання майна по лоту 1 та лоту 2 отримав учасник - ОСОБА_1, який запропонував найвищу ціну, а саме: по лоту 1 - будівля котельні з дод. майстернею, літ. Д, площею 320,2 кв.м., найвища запропонована ціна - 52 976,00 грн. та по лоту 2 - будівля складу оборотних агрегатів, літ. О, площею 188,3 кв.м., найвища запропонована ціна ціною 27 466,07 грн..

Після цього був укладений біржовий контракт від 03.02.2011 року зареєстрований на Першій українській міжрегіональній товарній біржі за реєстровим номером 11/1, підписаний брокерською конторою № 010 (ПП "Подільський регіональний Бізнес-Центр розвитку підприємництва"), що діє на підставі договору-доручення на продаж продукції б/н від 24.12.2010 року від Державної податкової інспекції у місті Вінниця та ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1).

Слід зазначити, що в заявці на участь в аукціоні від 21.01.2011 року, договорі доручення від 21.01.2011 року, протоколі проведення аукціону на Першій Українській міжрегіональній товарній біржі № 11/11 від 03.02.2011 року, біржовому контракті (договору купівлі-продажу) від 03.02.2011 року, рахунку № 10 від 03.02.2011 року про оплату біржового збору та коштів за майно згідно протоколу аукціону № 11/11 від 03.02.2011 року в сумі 82 051, 81 грн., квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 31.01.2011 року що підтверджує сплату гарантійного збору для участі в аукціоні 03.02.2011 року, інформації про операцію 07.02.2011р. (виписка банку з якої слідує, що проплата в сумі 82 051,81 грн. здійснена з карткового рахунку НОМЕР_2 ОСОБА_1) стороною в даних документах вказано ОСОБА_1, а не суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (т.2, а.с. 8-15).

Зазначені вище обставини стали підставою для припинення провадження у справі № 19/7/2012/5003 відповідно до ухвали господарського суду Вінницької області від 23.07.2013 року.

Водночас, в ході перегляду даної ухвали в апеляційному порядку, Рівненський апеляційний господарський суд у постанові від 09.09.2013 року зазначив, що під час винесення оскарженої ухвали від 23.07.2013 року господарським судом Вінницької області також не було з'ясовано чи наполягає позивач на розгляді справи саме господарським судом та не залучено до участі у справі іншого відповідача - фізичної особи ОСОБА_1, як сторони спірного біржового контракту, який не може бути учасником судового процесу в господарському суді. Відтак, виходячи із суб'єктного складу сторін у справі № 19/7/2012/5003 станом на момент винесення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали від 23.07.2013 року місцевий господарський суд помилково застосував положення п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та припинив провадження у справі.

При цьому, в ході нового розгляду справи від представника позивача надійшла заява про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та ОСОБА_1 на стороні відповідача, яка судом задоволена.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов таких висновків.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

При цьому провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено з поміж іншого, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).

Слід вказати, що за наявності викладених у ГПК підстав суд зобов'язаний припинити провадження у справі незалежно від того, чи подали сторони відповідне клопотання.

За приписами ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З огляду на положення зазначеної статті аукціон (прилюдні торги) за своєю правовою природою є багатостороннім правочином, оскільки в них мають місце всі елементи притаманні правочину. Під час проведення прилюдних торгів продавець та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця торгів та ціну продажу майна, в результаті чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкту.

Результатом проведення прилюдних торгів є визначення покупця - переможця аукціону та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої сплати коштів за придбане майно, оформлення органом виконавчої служби відповідного акта та видачі покупцеві свідоцтва про право власності на придбане майно. При цьому, оформлення окремого договору купівлі-продажу майна законом не передбачено.

Виходячи зі змісту положень ст. 626 ЦК України, за якими договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, підписання протоколу прилюдних торгів ліцитатором та покупцем, фактично є укладенням ними угоди.

Також суд враховує правові позиції викладені в постановах Вищого господарського суду України від 20.02.2012 року по справі № 3/220, від 11.07.2012 року у справі № 3/333, від 20.08.2012 року у справі № 5016/285/2012(1/22).

Як встановлено судом, спірні правовідносини виникли у зв'язку з укладенням, в результаті проведення аукціону, правочину - біржового контракту, спрямованого на відчуження - набуття майна - частку комплексу будівель та споруд - право на яке було набуто фізичною особою - ОСОБА_1, а тому предмет спору безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Слід зазначити, що позивач згідно заяви б/н від 19.11.2013 року відмовився від позовних вимог до ФОП ОСОБА_1 та Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області та подав заяву про залучення даних осіб в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яка судом задоволена.

Частиною 1 ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене та беручи до уваги належний суб'єктний склад сторін у справі, який не відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що цей спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і провадження у справі підлягає припиненню.

За змістом ч. 3 ст. 80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Пункт 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 року визначає, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

1. Припинити провадження у справі № 19/7/2012/5003 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2. Ухвалу надіслати відповідачу та третій особі-3 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Козицького, 46);

3 - третій особі-3 (21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 46/33)