Постанова

від 17.09.2013 по справі 910/6869/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2013 р. Справа№ 910/6869/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гончарова С.А.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.09.2013 року по справі № 910/6869/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної телекомпанії України, м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 31.05.2013 року) по справі № 910/6869/13 (суддя - Цюкало Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі"

до Національної телекомпанії України

про відшкодування збитків 171 779,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України про відшкодування збитків 171 779,51 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року позов задоволено повністю; стягнуто з Національної телекомпанії України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" заборгованість в сумі 171 779,51 грн. та 3 435,60 грн. - судового збору за подання позовної заяви.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, Національна телекомпанія України, м. Київ, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6869/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Гончаров С.А., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 року по справі № 910/6869/13 прийнято апеляційну скаргу Національної телекомпанії України до провадження і призначено перегляд рішення на 03.09.2013 року.

У зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6869/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Гончарова С.А., Лобаня О.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року по справі № 910/6869/13 апеляційну скаргу Національної телекомпанії України прийнято до провадження зазначеною колегією.

03.09.2013 року від Національної телекомпанії України надійшло клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

У судовому засіданні, призначеному на 03.09.2013 року, оголошено перерву у судовому засіданні до 17.09.2013 року.

16.09.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" надійшли письмові пояснення, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

16.09.2013 року від Національної телекомпанії України надійшли письмові пояснення, які судовою колегією оглянуто та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/6869/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Гончарова С.А., Куксова В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року по справі № 910/6869/13 апеляційну скаргу Національної телекомпанії України прийнято до провадження зазначеною колегією.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" на підставі ст. 96 ГПК України не надано до суду відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Національної телекомпанії України - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року по справі № 910/6869/13 - необхідно скасувати повністю, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2010 року між ТОВ «Пан-Таксі» (позивач, орендодавець) та Національною телекомпанією України (відповідач, орендар) було укладено договір № 232-47 (а.с. 30-32).

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування легкові автомобілі без водіїв, що визначені у додатку № 1 до договору та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом даних норм Цивільного та Господарського кодексів України договір оренди - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір оренди є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов'язки на користь іншої сторони.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

01.04.2010 року актом приймання-передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в користування легкові автомобілі, в тому числі Мітсубісі Галант державний номерний знак АА 8709 ІК (а.с. 33).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк користування автомобілями, що орендуються: з 01.04.2010 року по 26.05.2010 року (п. 4.1 договору).

Однак, 07.04.2010 року водій відповідача Коробов Є.В., прийнятий на роботу наказом Національної телекомпанії України № 360-к від 14.07.2008 року, керуючи автомобілем Мітсубісі Галант державний номерний знак АА 8709 ІК спричинив дві дорожньо-транспортні пригоди в яких, вищевказаному автомобілю було завдано численні пошкодження.

Відповідно до подорожнього листа № 3640 від 06.04.2010 року (а.с. 61), автомобіль Мітсубісі Галант державний номерний знак АА 8709 ІК, виїхав з гаража о 09 год. 12 хв. під керуванням водія Коробова Є.В. і повернувся о 02 год., тобто ДТП були спричинені водієм відповідача Коробовим Є.В. під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 07.05.2010 року № 3-2268 2010 року (а.с. 35) Коробов Є.В. порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його визнано винним в скоєнні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, постановою Деснянського районного суду міста Києва від 14.05.2010 року № 3-4035 2010 року (а.с. 36) встановлено, що Коробов Є.В. знову порушив п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, у зв'язку з чим його визнано винним в скоєнні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Також в матеріалах справи наявний протокол огляду транспортного засобу від 14.04.2010 року № 144-2 з додатками та висновок експертизи від 18.04.2010 року № 144-2 (а.с. 37-57), в якому зазначено, що матеріальні збитки завдані власнику автомобіля (орендодавцю) складають 171 779,51 грн.

У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю "Пан-Таксі" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Національної телекомпанії України про відшкодування збитків 171 779,51 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив за наступного.

Вина Коробова Є.В. в спричиненні ДТП встановлена постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 07.05.2010 року та Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2010 року.

Окрім того у своєму відзиві на позовну заяву відповідач визнає, що дорожньо-транспортна пригода сталося під час виконання Коробовим Є.В. своїх трудових обов'язків.

Також судом встановлено, що 27.05.2010 року автомобіль "Мітсубісі" державний номер АА 8709 ІК, був переданий відповідачу, згідно договору № 462-47 від 27.05.2012 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 27.05.2010 року (а.с. 77). Отже вказаний транспортний засіб фактично знаходився у відповідача весь час з моменту вчинення ДТП.

Таким чином, суд першої інстанції керуючись ч. 3 ст. 147 ГК України та ч. 1 ст. 1172 ЦК України дійшов висновку що відповідач має відшкодувати позивачу завдані збитки на суму 171 779,51 грн.

Однак, з зазначеним колегія суддів не може погодитись, оскільки приймаючи рішення про відшкодування збитків, господарський суд першої інстанції не врахував, що відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно з приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

В даному випадку між сторонами підписано договір оренди, в якому зазначено, що орендар зобов'язується серед іншого здійснювати ремонт автомобілів, що орендується внаслідок ДТП з вини водія (п. 7.1 договору).

Таким чином, колегія приходить до висновку, що саме відповідач повинен здійснювати ремонт, а не відшкодовувати збитки після ДТП проти чого не заперечує і сам відповідач.

Отже, позивачем було вибрано не вірний спосіб захисту.

Крім того, звертаємо увагу на те, що актом приймання-передачі від 26.05.2010 року ТОВ «Пан-Таксі» в особі Генерального директора Руденка Р.В. прийнято, а Національною телекомпанією України в собі першого заступника Генерального директора Денисова А.С. передано легкові автомобілі згідно договору № 8-01-16/554 від 25.03.2010 року, серед яких і пошкоджений автомобіль в ДТП (а.с. 83). Однак, жодних посилань на те, що вказані автомобілі передані з пошкодженнями чи іншими невідповідностями договору оренди не зазначено.

Також, не беруться до уваги посилання позивача на акт приймання-передачі від 27.05.2010 року підписаним між ТОВ «Пан-Таксі» в особі Генерального директора Руденка Р.В. та Національною телекомпанією України в собі першого заступника Генерального директора Денисова А.С. (а.с. 77), відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв легкові автомобілі, серед яких нібито є пошкоджений автомобіль, однак зазначене не вказано в акті.

В акті зазначено, що передаються автомобілі згідно договору № 462-47 від 27.05.2010 року, в той час як в даному спору мова йде про договір № 232-47 від 01.04.2010 року.

Крім того, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представником відповідача було надано акт приймання-передачі від 10.11.2011 року ТОВ «Пан-Таксі» в особі Генерального директора Руденка Р.В. прийнято, а Національною телекомпанією України в собі першого заступника Генерального директора Денисова А.С. передано спірний легковий автомобіль згідно договору № 11-41/4 від 20.04.2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спірний автомобіль знаходиться саме у орендодавця (позивача).

У судовому засіданні в апеляційній інстанції був присутній директор ТОВ "Пан-Таксі", який повідомив, що він не знає де знаходиться автомобіль та чи був він відремонтований.

Також зазначив, що жодного листа з вимогою відремонтувати автомобіль не надсилалась на адресу орендаря.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення збитків у сумі 171 779,51 грн., оскільки було вибрано невірний спосіб захисту, що суперечить ст. 16 ЦК України.

Звертаємо увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом з тими ж сторонами але з інших підстав.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

У судовому засіданні, призначеному на 17.09.2013 року, було розглянуто клопотання Національної телекомпанії України про призначення судової автотоварознавчої експертизи, дослідивши його колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, оскільки позивачем під час подання позхову вибрано не вірний спосіб захисту, а тому відсутні підстави для призначення експертизи.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга Національної телекомпанії України підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної телекомпанії України, м. Київ, на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року по справі № 910/6869/13 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2013 року у справі № 910/6869/13 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пан - таксі" (вул. Щорса, 32-Б, м. Київ, 01133, вул. Прирічна, 11-А, м. Київ, 04210, код 35535345) на користь Національної телекомпанії України (вул. Мельникова, 42, м. Київ, 04119, код 23152907) 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 80 коп. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

7. Видачу наказу на виконання постанови доручити господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи № 910/6869/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Яковлєв М.Л.

Судді Гончаров С.А.

Куксов В.В.