Рішення

від 26.03.2009 по справі 13/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.09                                                                                 Справа № 13/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларедо-Інреал", м. Луганськ   

до Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 3 813 604 грн. 28 коп.,

                                             Суддя Яресько Б.В.

Секретар с.з.Савенко В.Ю.

За участю:

від позивача Данілов А.І. - адвокат, довіреність № б/н від 16.01.09;

від відповідача представник не прибув.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 789 863 грн. 52 коп. за продукцію поставлену по договору № 118 від 06.12.2007 року.  

Позивачем у судовому засіданні 02.02.2008 року по справі № 13/18 подано доповнення до позовної заяви від 02.02.2009 року, яким збільшено розмір позовних вимог з 3 789 863 грн. 52 коп. до 3 813 604 грн. 28 коп.

За таких обставин, позовною вимогою по справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 813 604 грн. 28 коп. за продукцію поставлену по договору № 118 від 06.12.2007 року.  

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судові засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами по справі договору від 06.12.2007 року № 118 (надалі за текстом - Договір), постачальник (позивач по справі) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач по справі) прийняти та сплатити коксовий горішок, номенклатура, кількість, якість, ціна та строки поставки якого зазначається у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору.  

Згідно умов Договору, сторонами складені специфікації від 01.09.2008 року № 9/8 на суму 2 142 000 грн. 00 коп., від 01.10.2008 року № 10/8 на суму 1 171 440 грн. 00 коп., від 01.10.2008 року № 10/8/1, від 16.10.2008 року на суму 1 020 240 грн. 00 коп., загальна ціна за якими складає 5 505 120 грн. 00 коп.

Позивачем відповідачу на підставі вище зазначених специфікацій за видатковими накладними від 30.09.2008 року № 300904 на суму 3 338 830 грн. 02 коп., від 16.10.2008 року № 161006 на суму 67 318 грн. 85 коп., від 22.10.2008 року № 221002 на суму 203 577 грн. 22 коп., від 23.10.2008 року № 231004 на суму 203 878 грн. 19 коп. поставлено Товар на загальну суму 3 813 604 грн. 28 коп.  

Відповідачем зазначений товар отримано.

Пунктом 4.2 Договору сторонами узгоджено, що платежі за Договором здійснюються Покупцем у національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом 100 % оплати вартості продукції по факту поставки у продовж 10 банківських днів від дня надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію. Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: рахунки, накладні; ж.д. накладні; сертифікати якості; податкові накладні (п.4.3 Договору).   

Позивачем, на виконання вимог п. 4,2.,4,3. Договору, відповідачу на загальну суму 3 813 604 грн. 28 коп. надані податкові накладні (від 30.09.2008 року № 300904 на суму 3 338 830 грн. 20 коп., від 16.10.2008 року № 161006 на суму 67 318 грн. 85 коп., від 22.10.2008 року № 221002 на суму 203 577 грн. 22 коп., від 23.10.2008 року № 231004 на суму 203 878 грн. 19 коп.) та рахунки-фактури ( від 30.09.2008 року № 300904 на суму 3 338 830 грн. 02 коп., від 16.10.2008 року № 161006 на суму 67 318 грн. 85 коп., від 22.10.2008 року № 2210 на суму 203 577 грн. 22 коп., від 23.10.2008 року № 2310 на суму 203 878 грн. 19 коп.).   

29.12.2008 року позивачем відповідачу направлено рахунок-фактуру від 26.12.2008 року № 2358 про сплату заборгованості в сумі 3 789 863 грн. 52 коп., який відповідачем отриманий 04.01.2009 року, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення (сторінка 41 матеріалів справи).

19.01.2009 року позивачем відповідачу направлено рахунок-фактуру від 19.01.2009 року № 2359 про сплату заборгованості в сумі 3 813 604 грн. 28 коп., який відповідачем отриманий 21.01.2009 року, що підтверджується  повідомленням про вручення поштового відправлення (сторінка 49 матеріалів справи).

Відповідач в порушення умов Договору оплату за отриманий  Товар не здійснив.

21.01.2009 року позивачем подано позов, яким з урахуванням збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3 813 604 грн. 28 коп., яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем товару отриманого за договором  від 06.12.2007 року № 118. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст. 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умови Договору.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 692 Цивільного кодексу, покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларедо-Інреал", м. Луганськ, кв. Шевченко, буд. 125, кв. 39, ідентифікаційний код 35025254 заборгованість в сумі 3 813 604 грн. 28 коп. за продукцію поставлену по договору від 06.12.2007 року № 118, державне мито у сумі 25 500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.  

За згодою сторони у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя                                                                                       Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

30 березня 2009 року.