Рішення

від 13.09.2007 по справі 2-1668/07

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1668/2007p

Справа

№2-1668/2007p.                                                                                 Копія:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13

вересня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в

складі:        головуючого - судді

Серебрякової Т.В.,

при секретарі

судового засідання - Погорєлової Н.М. ,

за участю прокурора Мазуренко Н.А.,

представника позивача - Ісаєвої Л.Й.,

відповідача

- ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому

судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом

Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Держави

в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області

до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування,  -

ВСТАНОВИВ:

В серпні

2007 р. Вознесенський міжрайонний прокурор Миколаївської області звернувся до

суду в інтересах Держави в особі фінансового управління Вознесенської міської

Ради Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1про стягнення 114 грн. 60

коп.,  які були витрачені закладом

охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від протиправної

поведінки відповідача.

В

позовній заяві зазначено,  що 09 лютого

2007 р. близько о 21 год. 30 хв. в с Білоусівка Вознесенського району

Миколаївської області,  відповідач

ОСОБА_1,  перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння,  вчинив сварку зі

своєю співмешканкою ОСОБА_2  Під час

сварки відповідач умисно наніс ОСОБА_2 удари руками,  ногами та обухом сокири по різним частинам

тіла,  чим заподіяв останній тілесні

ушкодження у вигляді струсу головного мозку з забійною раною,  кровоотіками в області голови,  які згідно з висновком судово-медичної

експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень,  що потягли за собою короткочасний розлад

здоров'я та переломи 8-го і 9-го ребер, 

які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознаками

тривалого розладу здоров'я.

12

лютого 2007 р. відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ознаками

злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 

122 КК України.

19

лютого 2007 р. відповідачу ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за вчинення

злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 

122 КК України.

Вироком

Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2007 р.

відповідач був визнаний винним у вчинені злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 

122 КК України і йому призначено покарання у вигляді позбавлення волі

строком на 3 роки,  та на підставі  ст. 75 КК України звільнено від призначеного

покарання з встановленням іспитового строку строком на 2 роки.

Посилаючись

на те,  що потерпіла ОСОБА_2знаходилася з

10 лютого 2007 р. по 13 лютого 2007 р. на стаціонарному лікуванні в КУ

„Вознесенська центральна районна лікарня", 

яка є бюджетною організацією та

2

фінансується з місцевого бюджету м. 

Вознесенська,  прокурор просив

позов задовольнити,  стягнути з

відповідачаОСОБА_1на користь держави в особі фінансового управління

Вознесенської міської Ради Миколаївської області шкоду,  заподіяну державі з вини останнього в сумі

114 грн. 60 коп. та судові витрати, 

пов'язанні з розглядом справи.

В

судовому засіданні прокурор зменшила позовні вимоги та просила стягнути з

відповідачаОСОБА_1на користь фінансового управління Вознесенської міської Ради

Миколаївської області 85 грн. 95 коп., 

витрачених лікувальним закладом на лікування потерпілої від

злочину,  а також судові витрати.

Представник

позивача - фінансового управління Вознесенської міської ради Миколаївської

області,  в судовому засіданні позовні

вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав,  проти задоволення позову не заперечував.

Заслухавши

пояснення учасників процесу,  дослідивши

та оцінивши матеріали цивільної справи в межах заявлених позовних вимог та на

підставі наданих сторонами доказів, 

відповідно до вимог  ст. 11 ЦПК

України,  судом встановлені наступні

факти і відповідні їм правовідносини.

Так,  в судовому засіданні встановлено,  що 09 лютого 2007 р. о 21 год. 30 хв. в с Білоусівка

Вознесенського району Миколаївської області, 

відповідач ОСОБА_1,  перебуваючи в

стані алкогольного сп'яніння,  вчинив

сварку з ОСОБА_2  Під час сварки

відповідач умисно наніс ОСОБА_2 удари руками, 

ногами та обухом сокири по різним частинам тіла,  чим заподіяв останній тілесні ушкодження.

Вироком

Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 березня 2007 р.

відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у вчинені злочину,  передбаченого ч. 1  ст. 122 КК України і йому призначено

покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки,  та на підставі  ст. 75 КК України звільнено від призначеного

покарання з встановленням іспитового строку строком на 2 роки.

Вищезазначене

знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи письмовими доказами і

не оспорювалося сторонами в судовому засіданні.

В

зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2з 10 лютого 2007 р. по 12

лютого 2007 р. знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні

КУ „Вознесенська центральна районна лікарня". На її лікування,  з врахуванням вартості одного ліжко

-дня,  закладом охорони здоров'я було

витрачено   85 грн. 95 коп.

Згідно

листа № 350 від 04 червня 2007 р.,  КУ „Вознесенська центральна районна

лікарня" є бюджетною установою та фінансується з бюджету м.  Вознесенська.

Відповідно

до вимог  ст. 1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим

правам фізичної або юридичної особи,  а

також шкода,  завдана майну фізичної або

юридичної особи,  відшкодовується в

повному обсязі особою,  яка її завдала.

Враховуючи,  що своїми неправомірними діями відповідач

заподіяв державі    майнову шкоду у

вигляді   понесених    закладом  

охорони здоров'я

з

витрат

на стаціонарне лікування ОСОБА_2,  суд

вважає,  що заявлені позовні вимоги

обґрунтовані та підлягають задоволенню, 

тому з відповідача на користь держави в особі фінансового управління

Вознесенської міської Ради Миколаївської області підлягають стягненню витрати

на стаціонарне лікування в розмірі 85 грн. 95 коп.

Згідно

4.5  ст. 81,  ч.3 

ст. 88 ЦПК України,  п.30 Декрету

Кабінету Міністрів України „Про державне мито" від 21 січня 1993 р. з

відповідача також підлягають стягненню на користь держави судовий збір в

розмірі 51 грн. 00 коп.

Керуючись  ст. 

ст.  10, 11, 209, 212,  213, 214, 215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов

Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області в інтересах Держави

в особі фінансового управління Вознесенської міської Ради Миколаївської області

до ОСОБА_1про стягнення витрат на стаціонарне лікування задовольнити.

Стягнути

з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Вознесенської

міської Ради Миколаївської області (р/р 31415544500007,  місцевий бюджет,  код 24060300, 

ОКПО 23406957,  банк ВДК в

Вознесенському районі) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 95 коп. витрат на стаціонарне

лікування.

Стягнути

з ОСОБА_1 51 (п'ятдесят одна) грн. 00 коп. судового збору на користь держави в

особі місцевого бюджету Білоусівської сільської Ради Вознесенського району

Миколаївської області (банк УДК в Миколаївській області,  код банку 23406957,  МФО 826013, 

код платежу 22090100,  р/р

31415537700115).

Рішення

може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської

області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом

подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення

рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви

про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 

ст. 295 ЦПК України.