Постанова
від 16.12.2008 по справі 2-а-339/08
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

справа № 2-а-339/08

категорія

статобліку-68

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2008 року

м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турлакової

Н.В.

при секретарі судового засідання: Желткові В.Ю.

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

представника третьої особи: не з'явився

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний

позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції

м. Дніпропетровська

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1»

третя особа без самостійних вимог на боці позивача виконавчий комітет

Дніпропетровської міської ради

про

визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника ПДВ, припинення

юридичної особи, -

в с т а н о в и в :

12 лютого 2008 року Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська

звернулась до суду з адміністративним позовом з проханням: визнати недійсним

правочини по створенню та державній реєстрації товариства з обмеженою

відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» з моменту реєстрації підприємства, а саме з

27.07.2005 року; визнати недійсними установчі документи (статут) відповідача з

моменту реєстрації, а саме з 27.07.2005 року; визнати недійсними свідоцтво від

15.08.2005 року про реєстрацію, платника ПДВ товариства з обмеженою

відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» з моменту видачі, а саме з 15.08.2005 року;

припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю

«ІНФОРМАЦІЯ_1».

В обґрунтування позову ДПІ зазначила, що

відповідачем порушені вимоги законодавства під час державної реєстрації товариства з обмеженою

відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1». Оскільки документи

підписані від імені відповідача невстановленою особою, яка не мала відповідних

повноважень є такими, що протирічать законодавству України.

Сукупність вищезазначених факторів, на думку

позивача, призводить до незаконної підприємницької діяльності, спрямованої на

ухилення від оподаткування.

Представник

відповідача в судове засідання не

з'явився. Заперечень на адміністративний позов не направив. За адресою яка

відповідає даним витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та

організацій, і за якою відповідач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької

діяльності згідно даних пошти

наявних в матеріалах справи не

знаходиться.

Третя особи без

самостійних вимог на стороні позивача в

судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

В судовому засіданні представник позивача поданий

позов підтримав посилаючись на доводи

зазначені в позовній заяві та докази наявні в матеріалах справи, та просив його

задовольнити.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали

справи, суд вважає, що позов підлягає

частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що товариство з

обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстроване згідно з рішенням

виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, про що в журналі

реєстрації справ зроблено запис за НОМЕР_1 від 27.07.2005 року. Згідно

довідки головного управління статистики у Дніпропетровській області за № 3576

від 29.07.2005 року підприємство внесено до Єдиного

державного реєстру підприємств та організацій України та відповідно до

довідки Лівобережної МДПІ про взяття на облік платника податків, ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1» було взято на облік 03.08.2005 року. Статут ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1»

затверджено рішенням Єдиного учасника № 1 від 22.-7.2005 року. 15.08.2005 року

за НОМЕР_2 Свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану

вартість ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» видано.

Згідно установчих документів засновником ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», є громадянин України ОСОБА_2.

Як зазначає позивач в позовній заяві, посадовими особами Лівобережного відділу міжрайонної податкової міліції УПИ

ДПА у Дніпропетровській області було проведено податкове розслідування з питань

створення та господарсько-фінансової діяльності ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», за

результатами якого складено акт від 12.05.2008 року.

Підставою для звернення позивача до суду є пояснення

ОСОБА_2. надані начальнику Лівобережного відділу

міжрайонної податкової міліції УПИ ДПА у Дніпропетровській області від

14.06.2007 року.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2., влітку 2005 року до

нього звернулась його знайома на ім'я ОСОБА_3 (інших анкетних даних жінки йому

не відомо) та запропонувала за грошове винагородження у розмірі 150 доларів США

зареєструвати на своє ім'я підприємство. На означену пропозицію ОСОБА_3,

ОСОБА_2 дав погодження. Після попереднього погодження умов вони поїхали до

нотаріуса де ОСОБА_2 підписав декілька документів, а саме: довіреність та

статут підприємства.

Положенням

ст.70 КАС України встановлена належність та допустимість доказів, відповідно до

якої обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Свідоцтво про державну реєстрацію згідно ст.1 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»

- документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного

державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної

особи - підприємця.

Порядок та підстави видачі свідоцтва про державну

реєстрацію юридичної особи визначені в ст.25 зазначеного Закону, відповідно до

якої державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про

проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей

реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного

державного реєстру запису про проведення

державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Згідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців» підставами

для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не

пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису

про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при

створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить

установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність

мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання

протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному

державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її

місцезнаходженням.

Відповідно ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в результаті

передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -

правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення

(реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками

(учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим

рішенням або за рішенням органу державної влади, прийняти у випадках

передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення

до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення

юридичної особи.

Позивач просить визнати

недійсним статут, свідоцтво про проведення державної реєстрації, свідоцтво

платника ПДВ ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1» з моменту реєстрації підприємства посилаючись на те, що установчі документи підписані від

імені відповідача невстановленою особою, яка не мала відповідних повноважень,

однак, як свідчать матеріали справи, та встановлено судом, а саме пояснення ОСОБА_2. від

14.06.2007р., надані начальнику Лівобережного відділу міжрайонної

податкової міліції УПИ ДПА у Дніпропетровській області.,

наявні в матеріалах справи, ОСОБА_2.

зареєстрував на свої паспортні дані ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», та у нотаріуса підписав довіреності, та статут ТОВ

«ІНФОРМАЦІЯ_1» особисто, тобто діяв

добровільно і на власний розсуд.

Отже в обґрунтування своїх позовних вимог позивач

посилається на факти, які не підтверджені матеріалами справи. Відповідно суд приходить до висновку що факт

порушення закону при створенні юридичної особи - відповідача матеріалами справи

не підтверджений.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

Відповідний обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону

України «Про державну податкову службу в Україні» відповідно до якої посадові

особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуваним Конституції

і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом

інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання

покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою

використовувати надані їм права.

Як передбачено ч.1 п.4 ст.10 Закону України «Про державну

податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,

районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій,

додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у

встановленому законом порядку, за наявності свідоцтв про державну реєстрацію

суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської

діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною

передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявності торгових патентів.

Права органів державної податкової інспекції закріплені

ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема ст..

п.17 встановлює право звертатися у передбачених законом випадках до судових

органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності.

Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду із позовом,

що розглядається позивач посилається

на ст.ст. 9,11 Закону України «

Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст..ст.1, 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців», Господарський кодекс України, ст..92 Цивільного

Кодексу України, Положення «Про документальне забезпечення записів у

бухгалтерському обліку» затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88

від 24.05.1995 р.

Проте вказані норми не передбачають права органів державної податкової служби на звернення до суду із позовом про

визнання недійсним статуту підприємства,

свідоцтва про державну реєстрацію

юридичної особи, свідоцтво платника ПДВ.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним

свідоцтва платника податку на додану вартість, суд вважає, що здійснюючи

реєстрацію особи як платника податку на додану вартість, держава в особі органу

державної податкової служби започатковує виникнення між нею і цією особою податкових

правовідносин, на підтвердження чого видає цій особі свідоцтво платника податку

на додану вартість.

Останнє є лише підтвердженням правового статусу особи,

породженого фактом виникнення вказаних правовідносин а не актом, через який

орган державної влади реалізує свої контролюючі повноваження відповідно до

чинного законодавства.

Стосовно позовної вимоги припинити юридичну особу товариства з обмеженою відповідальністю

«ІНФОРМАЦІЯ_1» суд зазначає, що відповідно до ст.33

Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», юридична особа припиняється в

результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -