Ухвала

від 09.10.2013 по справі 926/524/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

09.10.13 Справа № 926/524/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Краєвська М.В.

Михалюк О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Вижницької міської ради №02-18/696 від 30.09.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013 року

у справі №926/524/13

за позовом дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Вижницької міської ради

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Автошляхбуд»

про стягнення заборгованості в сумі 434 905,20 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013року у справі № 926/524/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Вижницької міської ради (Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця) на користь Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (м. Чернівці, вул. Головна) заборгованість за Договором в сумі 403704,84 грн., пеню в сумі 31201,36 грн. та судовий збір в розмірі 8698,13 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013 року, скаржником подано апеляційну скаргу №02-18/696 від 30.09.2013 року з клопотанням про поновлення строку подання апеляційної скарги та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору .

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р. складає 1147грн.

Підпунктами 1, 2, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно із ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас, законом не визначено обставини, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до п.3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р., єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що будь-які платежі з місцевого бюджету, в тому числі сплата судового збору, повинні бути узгоджені відповідними рішеннями ради і сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги Вижницька міська рада не має можливості.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Аналіз правового змісту зазначених норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Колегія суддів вважає, що наведені у зазначеній вище заяві обставини не є достатніми для ухвалення апеляційною інстанцією рішення щодо відстрочення сплати судового збору, оскільки обмеження фінансування є цілком суб'єктивною причиною несвоєчасної сплати судового збору позивачем, оскільки відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада як орган місцевого самоврядування самостійно розробляє, затверджує і виконує місцевий бюджет, тобто сплата судового збору здійснюється безпосередньо позивачем як розпорядником місцевого бюджету і залежить виключно від його намірів, не підлягає узгодженню з будь-якими іншими органами та не потребує складної, тривалої процедури надходження коштів з державного бюджету.

За таких обставин заява Вижницької міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013 року у справі № 926/524/13 задоволенню не підлягає.

Оскільки заява Вижницької міської ради про відстрочення сплати судового збору залишена без задоволення, слід зазначити, що до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з п. 3 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи наведене, колегія суддів повертає апеляційну скаргу Вижницької міської ради №02-18/696 від 30.09.2013 року на рішення господарського суду Чернівецької області від 16.09.2013 року у справі №926/524/13 заявникові.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції додатково зазначає, що у доданому до апеляційної скарги клопотанні про відновлення пропущеного строку не зазначено, які обставини перешкодили відповідачу подати апеляційну скаргу із дотриманням встановленого порядку (зокрема, у разі пропуску процесуального строку - з мотивованим клопотанням щодо його відновлення),а тому зазначає, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2 і 3 частини першої ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно (ч. 4 ст. 97 ГПК України).

За таких обставин, судова колегія в силу вимог п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України повертає дану апеляційну скаргу скаржнику без розгляду.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вижницької міської ради №02-18/696 від 30.09.2013 року, всього на 7 аркушах,в тому числі поштовий конверт, повернути скаржнику.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Михалюк О.В.